Постанова

від 03.09.2013 по справі 813/6120/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року № 813/6120/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2, згідно довіреності,

третьої особи-2 - Васильовського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, начальник Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації Васильовський Михайло Васильович, про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що подана 03.09.2013 року, звернулася до суду з позовом до Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА, треті особи Яворівська РДА Львівської області, начальник Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА Львівської області Васильовський М.В., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2013 року по 03.07.2013 року в розмірі 10853,33 грн. з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб та всіх інших обов'язкових платежів.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 18.03.2013 року її було звільнено з посади начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА. Право на додаткову оплачувану відпустку в розмірі 15 календарних днів у неї виникло з початком календарного року, за який така надається. В день звільнення позивачці не було виплачено компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за рік, в який її було звільнено, також не виплачено грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки та вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Частково дані суми було виплачено позивачці 28.03.2013 року (належна при звільненні компенсація за невикористані 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2013 рік) та 04.07.2013 року (кошти за прострочення виплати належних при звільненні коштів) на виконання рішення суду. Оскільки повний розрахунок з нею проведений лише 03.07.2013 року, просить стягнути на її користь 10853,33 грн. за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2013 року по 03.07.2013 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченні від 21.08.2013 року, суть якого зводиться до наступного. Кількість днів невикористаної відпустки позивачки на день звільнення складала 16, що було встановлено в судовому засіданні при розгляді справи № 813/3180/13-а за позовом ОСОБА_1 до Яворівської РДА, Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА, третіх осіб - голови Яворівської РДА Романюка М.С., начальника Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА Васильовського М.В. про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1646,81 грн. за період з моменту звільнення по 28.03.2013 року В даній справі винесено рішення суду, яке набрало законної сили та у відповідності до якого зобов'язано Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА нарахувати на виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2013 року по 28.03.2013 року. Таким чином, станом на день розгляду даної справи спір між сторонами вирішений. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунками середнього заробітку за час затримки повного розрахунку. За таких обставин просив у задоволенні позовної заяви відмовити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Яворівської РДА Львівської області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа начальник Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА Львівської області Васильовський М.В. в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача, погодившись з ними. Крім того зазначив, що право на додаткову відпустку позивачки виникло лише 01.07.2013 року, тобто в день прийняття Яворівською РДА у Львівській області розпорядження № 222к, яким внесено зміни в розпорядження № 87к від 18.03.2013 року "Про звільнення ОСОБА_1". Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебувала на службі в Управлінні агропромислового розвитку Яворівської РДА на посаді начальника фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА.

На підставі листа Управління від 18.03.2013 року № 133, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП та розпорядження голови РДА від 31.10.2012 року № 280к "Про впорядкування структури районної державної адміністрації", у зв'язку із зміною виробництва і праці, 18.03.2013 року розпорядженням РДА № 87-к позивачку звільнено з займаної посади. Згідно даного розпорядження позивачці слід було виплатити грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 22.11.2012 року по 18.03.2013 року в розмірі 10 календарних днів, додаткову оплачувану відпустку за 2011 рік - 1 календарний день. Загалом, до відшкодування підлягала компенсація за 11 днів. Крім того, до відшкодування підлягала вихідна допомога при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в матеріалах справи наявна копія судового рішення - постанови Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року у справі № 813/3180/13-а за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації, третіх осіб голови Яворівської районної державної адміністрації Романюка М.С., начальника Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації Васильовського М.В. про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1646,81 грн. Даною постановою, що набрала законної сили, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА нарахувати на виплатити на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.03.2013 року по 28.03.2013 року з утриманням прибуткового податку та всіх інших обов'язкових платежів. У решті позовних вимог відмовлено.

Сторонами не заперечується той факт, що частина належних позивачці при звільненні коштів їй була виплачена тільки 29.03.2013 року. Причини такої затримки судовим рішенням у справі № 813/3180/13-а визнано неповажними.

Тобто, судом у справі № 813/3180/13-а встановлено факт невиплати ОСОБА_1 всіх належних їй сум при звільненні.

01.07.2013 року розпорядженням № 222к Яворівської РДА, на підставі подання начальника Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА № 290 "Про внесення змін до розпорядження голови Яворівської РДА від 18.03.2013 року № 87к ("Про звільнення ОСОБА_1") внесено відповідні зміни в розпорядження Яворівської РДА від 18.03.2013 року № 87к "Про звільнення ОСОБА_1" в частині збільшення позивачці грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку при звільненні з 1 дня до 16 днів.

02.07.2013 року кошти в сумі 1110,42 грн. як компенсація за невикористану додаткову відпустку відповідачем перераховано позивачці. Наявною в матеріалах справи копією банківської виписки підтверджено здійснення такого перерахунку та надходження коштів 04.07.2013 року.

Звідси, з урахуванням часткової сплати 29.03.2013 року позивачці належних їй при звільненні сум, а також того, що залишок коштів позивачці було виплачено лише 04.07.2013 року, вбачається, що фактично повний розрахунок з ОСОБА_1 було затримано на 97 календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема, Кодекс Законів про Працю.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

В п. 6 згаданої Постанови зазначено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням того, що виплата належних при звільненні сум працівникові у день звільнення є триваючим правопорушенням, та припиняється у день проведення фактичного розрахунку, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України (постанова Верховного суду України від 3 липня 2013 року у справі №6-64 цс 13).

Судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що невиплата позивачці належної суми компенсації за 16 днів невикористаної додаткової відпустки була обумовлена тим, що лише з прийняттям розпорядження № 222к від 01.07.2013 року Яворівської РДА "Про внесення змін до розпорядження голови Яворівської РДА від 18.03.2013 року № 87к ("Про звільнення ОСОБА_1") ОСОБА_1 набула права на додаткову відпустку. На переконання суду, таке право у позивачки виникло з початку року, на підставі трудового законодавства, в зв'язку з проходженням державної служби, незалежно від прийняття будь-яких актів Яворівською РДА.

Також судом не береться до уваги покликання третьої особи Веселовського М.В. на застосування постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", оскільки такий хоча і застосовується для надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки, надання працівникам творчої відпустки, виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час, переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я, переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу, надання жінкам додаткових перерв для годування дитини, виплати вихідної допомоги, службових відряджень, вимушеного прогулу, направлення працівників на обстеження до медичних закладів, звільнення працівників-донорів від роботи, залучення працівників до виконання військових обов'язків, тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу, інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, однак, суперечить положенням ст.117 КЗпП України, з якої вбачається, що підприємство, установа, організація виплачують працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а не лише за робочі дні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАСУ передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами розгляду справи суд вважає, що відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо виконання покладених на нього обов'язків щодо виплати особі, котра підлягає звільненню, належних їй при звільненні сум.

Відтак, Управлінням агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації порушено права позивачки, що доведено суду належними та допустимими доказами під час розгляду справи.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивачці затримано середній заробіток при звільненні за період з 18.03.2013 року по 28.03.2013 року на 11 днів, що встановлено судовим рішенням у справі № 813/3180/13-а, а також за період з 29.03.2013 року по 03.07.2013 року на 97 календарних дні, що встановлено при розгляді даної справи.

Виходячи з поданого відповідачем розрахунку середньоденного заробітку позивачки (111,89 грн.), середній заробіток ОСОБА_1 за період з 29.03.2013 року по 03.07.2013 року складає 10853,33 грн. (97 * 111,89 грн.=10853,33).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і їх слід задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь позивачки, котра звільнена від сплати судового збору, а також за відсутності інших витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00701872, адреса реєстрації: 81000, Львівська обл., Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Франка, 8, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2013 року по 03.07.2013 року в сумі 10853 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 33 коп . з утриманням з вказаної суми при виплату податку на доходи фізичних осіб та всіх інших обов'язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10.09.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.