Ухвала

від 20.05.2014 по справі 813/6120/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 876/12312/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Корнієнко О. А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі № 813/6120/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації за участю третіх осіб: Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, начальника Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації Васильовського Михайла Васильовича про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації, яким, з урахуванням зменшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2013 року по 3 липня 2013 року в розмірі 10853,33 грн з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб та всіх інших обов'язкових платежів.

Позов мотивує тим, що 18 березня 2013 року її було звільнено з посади начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА. Право на додаткову оплачувану відпустку в розмірі 15 календарних днів у неї виникло з початком календарного року, за який така надається. В день звільнення їй не було виплачено компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку за рік, в який її було звільнено, також не виплачено грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки та вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Частково дані суми було виплачено позивачці 28 березня 2013 року (належна при звільненні компенсація за невикористані 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2013 рік) та 4 липня 2013 року (кошти за прострочення виплати належних при звільненні коштів) на виконання рішення суду. Оскільки повний розрахунок з нею проведений лише 3 липня 2013 року, просить стягнути на її користь 10853,33 грн. за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2013 року по 3 липня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року позов задоволено повністю.

Стягнено з Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2013 року по 3 липня 2013 року в сумі 10853,33 грн з утриманням з вказаної суми при виплату податку на доходи фізичних осіб та всіх інших обов'язкових платежів.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що для вказаних правовідносин необхідно застосовувати Порядок обчислення середньої заробітної плати. Відтак розмір стягнення визначено невірно.

Позивач та її представник в судовому засіданні надали пояснення, просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час і місце засідання був повідомлений, що, відповідно до статті 196 КАС України, не перешкоджає продовженню судового розгляду за його відсутності

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що до 18 березня 2013 року позивач працювала начальником фінансово-кредитного забезпечення та економічного аналізу Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА.

18 березня на підставі листа Управління від 18 березня 2013 року № 133, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП та розпорядження голови РДА від 31 жовтня 2012 року № 280к "Про впорядкування структури районної державної адміністрації", у зв'язку із зміною виробництва і праці, розпорядженням РДА № 87-к позивача звільнено з займаної посади.

Відповідно до вказаного розпорядження відповідачу на користь позивача слід було виплатити грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 22 листопада 2012 року по 18 березня 2013 року в розмірі 10 календарних днів, додаткову оплачувану відпустку за 2011 рік - 1 календарний день.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 5 липня 2013 року у справі № 813/3180/13-а Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА зобов'язано нарахувати на виплатити на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 березня 2013 року по 28 березня 2013 року з утриманням прибуткового податку та всіх інших обов'язкових платежів.

1 липня 2013 року розпорядженням № 222к Яворівської РДА, на підставі подання начальника Управління агропромислового розвитку Яворівської РДА № 290 "Про внесення змін до розпорядження голови Яворівської РДА від 18 березня 2013 року № 87к ("Про звільнення ОСОБА_1") внесено відповідні зміни в розпорядження Яворівської РДА в частині збільшення позивачці грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку при звільненні з 1 дня до 16 днів.

2 липня 2013 року кошти в сумі 1110,42 грн як компенсація за невикористану додаткову відпустку відповідачем перераховано позивачці. Наявною в матеріалах справи копією банківської виписки підтверджено здійснення такого перерахунку та надходження коштів 4 липня 2013 року.

Оскільки кошти було перераховано лише 4 липня 2013 року, виникла затримка до повного розрахунку з позивачем у 97 календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом першої інстанції вірно застосовано положення статті 117 КЗпП України, відповідно до яких в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вірним є також посилання суду першої інстанції на постанову Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Відповідно до пункту 20 вказаної постанови пленуму, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Помилковим є твердження відповідача про те, що право на виплату виникло у позивача лише після внесення змін до розпорядження голови Яворівської РДА від 18 березня2013 року № 87к. Такі виплати є компенсацією позивачу за невикористану відпустку, розмір якої визначається законом. Відтак помилка в розпорядженні голови не впливає на сам факт наявності права позивача на таку відпустку та, відповідно, на компенсацію за неї.

Щодо застосування постанови КМ України № 100 від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", то вказана постанова не може застосовуватись для спірних правовідносин, оскільки прямо суперечить положенням статті 117 КЗпП України. Зокрема, відповідно до вказаної статті підприємство, установа, організація виплачують працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а не лише за робочі дні, як це вказано в Постанові.

Щодо суми стягнення з відповідача, то така обрахована на основі даних середньоденного заробітку позивачки, поданого самим відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі № 813/6120/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Улицький В. З.

Гулид Р. М.

Повний текст ухвали складено 23 травня 2014 року