Ухвала

від 10.09.2013 по справі 910/13798/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"10" вересня 2013 р. Справа №910/13798/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

за участю представників:

ліквідатор: арбітражний керуючий Петченко І.В.;

від Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.07.2013

у справі № 910/13798/13 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою приватного підприємства "Меркуран"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 прийнято заяву приватного підприємства "Меркуран" про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2013 порушено провадження у справі № 910/13798/13 за заявою приватного підприємства "Меркуран" про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи призначено на 12.08.2013.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема, такий випадок встановлений статтею 106 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Стаття 91 ГПК України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, шо мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що, виходячи зі змісту статті 1 спеціального Закону, орган державної податкової інспекції в процедурах банкрутства не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з заявою з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, докази визнання вказаної зави ліквідатором банкрута.

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва статусу кредитора у справі не набула, доказів підтвердження того, що оскаржена ухвала стосується її прав та обов'язків або порушує її права, не надала та у цьому зв'язку позбавлена можливості апеляційного оскарження відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що державна податкова служба не позбавлена права здійснювати в межах своїх повноважень свої функції та проводити перевірку вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

При таких обставинах, апеляційне провадження має бути припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.07.2013 у справі № 910/13798/13.

Справу № 910/13798/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.