ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11824/13 02.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гоче Дель Густо» простягнення 109 597,86 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сирота В.В., Буряк В.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» (надалі - ТОВ «Вавілон-В») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гоче Дель Густо» (надалі - ТОВ «Торговий дім «Гоче Дель Густо») про стягнення 109 597,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №180912-14 від 18.09.2012 р. відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати вартості поставленого обладнання та виконаних робіт, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 52 499,48 грн. Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 56 120,94 грн., 3% річних у розмірі 922,54 грн. та інфляційних у розмірі 104,90 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 02.09.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18-А, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16851968 від 19.07.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2012 р. між ТОВ «Торговий дім «Гоче Дель Густо» (замовник) та ТОВ «Вавілон-В» (підрядник) було укладено договір №180912-14 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим договором підрядник зобов'язується виконати поставку обладнання, його монтаж та пуско-налагодження (додаток №1), на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, ТРЦ «Караван», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи.

Пунктом 3.1 Договору загальна вартість обладнання та робіт за цим договором визначається на підставі додатку №1 до цього договору та становить 57 449,48 грн.

Згідно з п. 4.4 Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом оплати 100% вартості договору у сумі 57 449,48 грн. на протязі 3 банківських днів з моменту підписання.

Відповідно до п. 5.1 Договору підрядник зобов'язаний здійснити весь комплекс робіт за даним договором до 22.10.2012 р. за умови будівельної готовності об'єкту.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем було частково перераховано на користь відповідача суму попередньої оплати у розмірі 5 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості обладнання та робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 52 449,48 грн.

Договір є змішаним договором: підряду на виконання робіт та поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, зокрема, Глав 54 та 62 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.4 Договору, відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 57 449,48 грн. на протязі 3 банківських днів з моменту підписання Договору.

Із матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем було частково перераховано на користь відповідача суму попередньої оплати у розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 52 449,48 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору грошових коштів у розмірі 52 449,48 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Торговий дім «Гоче Дель Густо» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Вавілон-В» про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Гоче Дель Густо» заборгованості у розмірі 52 449,48 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 56 120,94 грн., 3% річних у розмірі 922,54 грн. та інфляційних у розмірі 104,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 22.09.2013 р. по 23.04.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 13.3 Договору замовник несе майнову відповідальність за порушення строків виконання робіт (етапів робіт) та здачі виконаних робіт замовнику - підрядник сплачує неустойку у розмірі 0,5% від ціни робіт за договором за кожний календарний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у відповідності до п. 13.3 Договору за період з 22.09.2013 р. по 23.04.2013 р., проте суд здійснює перерахунок з огляду на наступне.

По-перше, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, правомірною є вимога про стягнення пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені у розмірі 3 890,72 грн. В іншій частині (52 230,22 грн.) пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 922,54 грн. та інфляційних у розмірі 104,90 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Торговий дім «Гоче Дель Густо» на користь ТОВ «Вавілон-В» заборгованості у розмірі 52 499,48 грн., пені у розмірі 3 890,72 грн., 3% річних у розмірі 922,54 грн. та інфляційних у розмірі 104,90 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 52 230,22 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гоче Дель Густо» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18-А; ідентифікаційний код 37931245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» (03194, м. київ, бул. Кольцова, 14-К, оф. 303; ідентифікаційний код 36702639) заборгованість у розмірі 52 499 (п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 48 коп., пеню у розмірі 3 890 (три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 104 (сто чотири) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 1 149 (одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 45 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий

Зареєстровано 13.09.2013
Оприлюднено 16.09.2013
Дата набрання законної сили 02.09.2013

Судовий реєстр по справі 910/11824/13

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 02.09.2014 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 05.08.2014 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 15.07.2014 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 26.06.2014 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 18.04.2014 Господарський суд міста Києва Господарське
Постанова від 14.04.2014 Вищий господарський суд України Господарське
Ухвала від 27.03.2014 Вищий господарський суд України Господарське
Постанова від 26.02.2014 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 17.12.2013 Київський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 02.09.2013 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 20.06.2013 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону