Рішення

від 10.09.2013 по справі 907/794/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2013 Справа № 907/794/13

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Нижня Апша, Тячівський район

до Малого приватного підприємства „Новатор", с. Грушово, Тячівський район

про розірвання договору суборенди від 26.01.2012 року,

Суддя господарського суду - Кривка В.П.

представники:

Позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 22.07.2013 року;

Відповідача - Чернобук Я.Л., довіреність б/н від 04.09.2013 року.

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, с. Нижня Апша, Тячівський район заявлено позов до Малого приватного підприємства „Новатор", с. Грушово, Тячівський район про розірвання договору суборенди від 26.01.2012 року,

Позовні вимоги вмотивовано тим, що згідно договору оренди земельної ділянки від 02.08.2010 року укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Нижньоапшанською сільською радою, заявник прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,27 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для комерційного використання (під будівлю механічної майстерні). Надалі, за погодженням сільської ради частину орендованої землі, а саме: 0,01 га. підприємцем було надано в користування відповідачу - МПП „Новатор", згідно укладеного договору суборенди земельної ділянки від 26.01.2012 року, який було в установленому порядку зареєстровано в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Тячів та Тячівському районі. Проте відповідач істотних умов договору суборенди не дотримувався, зокрема, як щодо визначеного договором цільового призначення використання земельної ділянки та обумовленої площі, так і сплати визначеної сторонами орендної плати. Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогами усунути вказані порушення, однак відповідач на вказані претензії в установленому порядку не відреагував, у зв'язку з чим заявник звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору, яке також було залишено без належного реагування. На вказані обставини було звернуто увагу і державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області та рекомендовано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для усунення порушень у користуванні земельною ділянкою в порядку ст. 158 ЗК України звернутися в суд, про що вказано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.07.2013 року. Покликаючись на зазначені обставини та положення ст.ст. 611, 651, 783 ЦК України, ст.ст. 188, 291 ГК України, Закон України „Про оренду землі" просить суд розірвати договір суборенди від 26.01.2012 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та МПП „Новатор" про надання в строкове платне користування земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0.01 га.

Уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні у повному обсязі, покликаючись на наявні у справі матеріли, та долучені до матеріалів справи докази, зокрема вказав, що незважаючи на неодноразові письмові вимоги та претензії, з дати укладення договору (26.01.2012 року) по момент пред'явлення позову, від відповідача не надходило жодних коштів на виконання умов договору суборенди землі, як на розрахунковий рахунок, так і в будь-якій іншій формі з призначення платежу за користування суборендованою землею, про що надав письмову довідку від 21.08.2013 року. Тому вважає доводи представника відповідача викладені в письмовому відзиві надуманими, безпідставними та в установленому порядку не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Під час судового розгляду уповноважений представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов та долучених матеріалів. Зокрема стверджує, що відповідач не проводив оплату, з огляду на не зазначення в п. 8 договору суборенди - розрахункового рахунку. Між тим, стверджує що ним проводилась оплата 25.02.2013 року в розмірі в розмірі 600 грн., про що надав копію фіскального чека №5600.

З метою забезпечення процесуальних прав відповідача розгляд справи неодноразово відкладався. Уповноважені представники сторін у судовому засіданні наполягали на вирішенні спору по суті за наявними у справі матеріалами з урахуванням їх доводів та заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін,

суд встановив:

02.08.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Нижньоапшанською сільською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 14-16), згідно умов якого орендар прийняв в строкове (49 років) платне користування земельну ділянку, площею 0,27 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для комерційного використання (під будівлю механічної майстерні) .

17.01.2012 року рішенням ІХ сесії VІ скликання №7 Нижньоапшанської сільської ради позивачу було надано дозвіл оформлення договору суборенди з МПП „Новатор" частини земельної ділянки площею 0,01 га. за адресою: АДРЕСА_1, без зміни цільового призначення земельної ділянки, (а.с. 19).

26.01.2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та МПП „Новатор" (Суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки (а.с. 17-18), згідно умов якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,01 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який в установленому порядку зареєстровано в міськрайонному управлянні Держкомзему у м. Тячів та Тячівському районі за №212440004000073.

Сторони договору обумовили, що договір укладено строком на 20 років (п. 5 Договору суборенди).

Згідно умов договору суборендар взяв на себе зобов'язання вносити плату за користування земельною ділянкою в грошовій формі в розмірі 600 грн. щороку до кінця першого півріччя на розрахунковий рахунок (п.п. 6, 8 Договору суборенди). При цьому сторони також визначили, що земельна ділянка передається в суборенду для обслуговування міського сміттєзвалища, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, класифікатор, цільового призначення земель 03.14 (п.п. 10, 11 Договору суборенди).

Пунктом 21 договору сторони зокрема зазначили, що Орендар має право вимагати від суборендаря: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором суборенди ; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 29 сторони дійшли згоди, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду, на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Як стверджує позивач, всупереч умов договору на земельній ділянці, яка надана в суборенду відповідачем встановлено обладнання та діє газозаправна станція (а.с.53-57), при цьому за період дії договору та користування земельною ділянкою, суборендар не виконує взяті на себе за договором зобов'язання щодо проведення оплати за суборенду землі, тобто з дати укладення договору по момент пред'явлення позову, від відповідача не надходило жодних коштів на виконання умов договору суборенди землі, як на розрахунковий рахунок, так і в будь-якій іншій формі з призначення платежу за користування суборендованою землею , про що надав письмову довідку від 21.08.2013 року (а.с. 44).

Обставини використання МПП „Новатор" земельної ділянки площею 0,01 га., яка перебуває в суборенді відповідача з визначеним договором призначенням використання землі: для обслуговування міського сміттєзвалища , під ГЗС встановлено та зафіксовано і перевіркою державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, проведеної згідно листа прокуратури Закарпатської області від 31.05.2013 року №05/3-р (512), якою, з огляду на діяльність ГЗС, також вказано на порушення прав позивача на користування землею, яка не обумовлена в договорі суборенди. У зв'язку з чим Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 було рекомендовано для усунення порушень у користуванні земельною ділянкою в порядку ст. 158 ЗК України звернутися в суд (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.07.2013 року, а.с. 34).

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогами усунути вказані порушення та сплатити заборгованість з орендної плати за землю, однак МПП „Новатор" на вказані претензії в установленому порядку не відреагував (листи-претензії від 14.02.2013 року, 05.03.2013 року, надіслані рекомендованою кореспонденцією з відміткою органу зв'язку про вручення, а.с. 20-24). У зв'язку з цим, заявник звернувся до відповідача з претензією - пропозицією про дострокове розірвання договору, яке також було залишено без належного реагування (претензія - пропозиція з додатком - угода про дострокове розірвання договору суборенди земельної ділянки від 26.01.2012 року, надіслано рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення та відміткою органу зв'язку про вручення, а.с. 25-33). В ході судового розгляду вказані обставини відповідачем в установленому порядку не спростовувались та не заперечувались, будь-якої правої позиції щодо доводів заявника про ігнорування законних вимог - претензій позивача - не висловлено.

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, при цьому орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (ст. 8 Закону).

Положеннями ст. 15 зазначеного Закону істотними умовами договору оренди землі зокрема є: орендна плата, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Статтею 24 передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору (ст. 32 коментованого Закону). Аналогічні правові наслідки визначено законодавцем і ст. 36 Закону та обумовлено сторонами за Договором суборенди (п.п. 21, 29).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до регламентованих ст. 651 ЦК України загальних цивільно-правових підстав зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця на односторонню відмову від договору у випадку, якщо наймач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд. Таке право наймодавця на відмову від договору не є перешкодою для звернення до суду з вимогою про розірвання договору у разі несплати наймачем платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Аналогічні приписи визначені законодавцем і в ст. 291 Господарського кодексу України. Так, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу, якою визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Із наявних у матеріалах справи доказів, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень слідує, що відповідачем використовується земельна ділянка всупереч узгоджених сторонами умов договору суборенди землі , при цьому, незважаючи на неодноразові законні вимоги заявника, договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати МПП „Новатор" не виконувались з моменту укладення та державної реєстрації договору, що є істотним порушенням умов договору, належні і допустимі докази які б спростовували вказані висновки суду в матеріалах справи відсутні, а отже наявні передбачені законом підстави для розірвання договору суборенди земельної ділянки від 26.01.2012 року. Водночас суд констатує, а також враховує неодноразові письмові вимоги та дотримання заявником встановленого законодавцем порядку розірвання договору суборенди, тобто надіслання відповідної претензії - пропозиції, які відповідачем залишена без належного реагування.

Заперечення представника відповідача, викладені в письмовому відзиві на позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним, зазначеним нормативним врегулюванням спірних правовідносин, наявними у справі матеріалами, а також що такі в установленому порядку не підтверджені належними і допустимими доказами. При цьому, виходячи зі значного прострочення проведення платежів з орендної плати , положень ст. 526 ЦК України та наявності неодноразових, в т.ч. письмових вимог заявника, на які в установленому порядку не відреаговано, суд критично оцінює доводи відповідача щодо невиконання взятого на себе за договором обов'язку проведення плати за суборенду землі, з огляду на відсутність розрахункового рахунку заявника.

Не заслуговують на увагу і його заперечення, що 25.02.2013 року на виконання своїх зобов'язань ним проводилась плата за суборенду земельної ділянки в розмірі в розмірі 600 грн., проте позивач відмовився їх прийняти і кошти було повернуто. Як вбачається з наданого представником відповідача єдиного доказу в підтвердження вказаних обставин - світлокопії фіскального чека від 25.02.2013 року за №5600 про переказ 600 грн. (а.с. 63), такий не може вважатися належним і допустимим доказом по справі, оскільки не містись жодних реквізитів: як щодо відправника коштів, так і призначення платежу, не вказано й належних реквізитів їх отримувача (повного найменування, адреси, інших ідентифікуючих реквізитів, тощо), не підтверджено в установленому порядку і решту доводів представника відповідача в зазначеній частині.

Згідно з ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, дослідивши всі обставини справи, виходячи з наявних у справі доказів, висловлених та зазначених правових позицій сторін по суті спору, нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог та задоволення позову, шляхом розірвання договору суборенди від 26.01.2012 року, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та МПП „Новатор" про надання в строкове платне користування земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0.01 га.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача і становлять 1 147 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір суборенди від 26.01.2012 року укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Малим приватним підприємством „Новатор" про надання у строкове платне користування земельної ділянки, площею 0,01 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства „Новатор", вул. Леніна 56, с. Грушово, Тячівський район, (код ЄДРПОУ 20430814) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 1 147 (Одна тисяча сто сорок сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2013 року.

Суддя В.Кривка