Ухвала

від 28.01.2013 по справі 0538/7541/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1й інстанції Копилова Л.В.

Категорія 53 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» (далі ТОВ «Южпроммонтаж») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» Єфімік Олени Олександрівни на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Южпроммонтаж» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 15 лютого 2012 року по 18 травня 2012 року він працював у відповідача. З березня 2012 року відповідач припинив йому виплачувати заробітну плату, з приводу чого він неодноразово звертався до відповідача, однак йому відмовляли сплатити заборгованість через відсутність грошових коштів. Після звільнення у травні 2012 року з ним не провели розрахунок. У зв'язку з невиплатою йому належних грошових коштів йому заподіяна моральна шкода, оскільки він змушений був неодноразово звертатись до керівництва товариства з вимогами виплати йому цих коштів; на проїзд до м. Маріуполя він змушений був позичати гроші , що також негативно впливало на його моральний стан. Просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за травень 2012 року, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 13 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Южпроммонтаж» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 травня 2012 року по день остаточного розрахунку 05 вересня 2012 року в сумі 12 193 грн. 44 коп. та моральну шкоду в сумі 500 гривень. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Не погодившись з даним рішенням, представник відповідача ТОВ «Южпроммонтаж» Єфімік О.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування апеляції зазначила, що ТОВ «Южпроммонтаж» є підрядною організацією, яка працює відповідно за договором підряду, укладеним з ПАТ МК «Азовсталь», і останній зобов'язався сплатити виконані підрядником за заказом роботи. Однак з липня 2012 року у ПАТ МК «Азовсталь» з'явилась заборгованість по сплаті за виконані роботи. Керівництво ТОВ «Южпроммонтаж» звернулось з листом до генерального директора з проханням вирішити питання заборгованості, яка виникла по оплаті заробітної плати робітникам підрядних організацій. Вважають, що заборгованість перед позивачем виникла не з їх вини, тому просять відмовити в задоволені позову.

Представник ТОВ «Южпроммонтаж», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився,надав клопотання про слухання справи за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_3, які просили судове рішення залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 15 лютого 2012 року по 18 травня 2012 року працював у відповідача на посаді газорізальника 3 розряду. 18 травня 2012 року позивач звільнений за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. ( а.с.44)

Згідно довідки ТОВ «Южпроммонтаж» від 27.06.2012 року позивача повідомляють, що його нарахована заробітна плата за період з 01 березня по 18 травня 2012 року буде виплачена після надходження грошових коштів ( а.с. 8)

Згідно довідки від 09.10.2012 року про нараховану заробітну плату позивачеві за травень 2012 року та розрахункового листа за травень 2012 року вбачається, що за травень 2012 року ОСОБА_1 було нараховано за відпрацьовані 4 дні 2 326,63 грн., у вказану суму увійшли: нарахування заробітної плати за КТУ 4 дні - 925,07 грн., нарахування по лікарняному за 8 днів - 770,10 грн., компенсація за невикористану відпустку за 6 днів - 631,46 грн.( а.с. 38)

За результатами перевірки територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області по факту невиплати ОСОБА_1заробітної плати встановлено, що на підприємстві перед позивачем існувала заборгованість по заробітній платі станом на 31.07.2012 року у розмірі 4729 гривень 58 копійок ( а.с. 11)

Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача ОСОБА_1 у відділенні № 3 філіалу банку ПУМБ в м.Маріуполі, 05 вересня 2012 року, на його рахунок відповідачем перераховано останню заборгованість по заробітній платі у розмірі 320,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпПУкраїни при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже , судова колегія погоджується з висновками суду, що відповідач не розрахувався з позивачем при звільненні та станом на 04.09.2012 року була наявна заборгованість з належних звільненому ОСОБА_1 сум та він набув право на отримання середнього заробітоку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до розрахунку розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у відповідності з Порядком, з урахуванням відпрацьованих позивачем у березні-квітні 2012 року днів та заробітної плати за період вимушеного прогулу з 18 травня 2012 року по 05.09.2012 року розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, складає 12 193 гривень 44 копійки.

Розмір даних виплат та порядок розрахунку відповідачем не оскаржується.

Доводи відповідача щодо відсутності коштів на підприємстві не спростовують висновків суду, оскільки відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо стягнення суми моральної шкоди у розмір 500 гривень, оскільки даний розмір відповідає розумності та справедливості.

Позивач з травня 2012 року по вересень 2012 року не отримував своєчасно заробітну плату, що змусило його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, ухвалене відповідно до вимог процесуального закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Южпроммонтаж» - Єфімік Олени Олександрівни відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: