Постанова

від 12.12.2006 по справі 2/1571-30/139а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1571-30/139А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

12.12.06                                                                                           Справа№ 2/1571-30/139А

За позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг", м. Львів

Про: стягнення 850 грн.

Суддя Н. Мороз

Секретар Печений С.

Представники:

Від позивача:     Хромчак З.Р. - головний спеціаліст

Від відповідача: Суходольська Н.Є –представник

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України.

Суть спору:

Позов заявлено Львівським обласним центром зайнятості, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Нетекс Консалтинг”, м. Львів, про стягнення  850 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2004 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.10.2006 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених  в ухвалах суду від 31.10.2006р.,  21.11.2006 р.

У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що громадянка Румунії Пасаріка Кора Соріна, не отримавши належного дозволу на працевлаштування в Україні, працює директором ТзОВ "Нетекс Консалтинг": зазначає своє прізвище як керівника товариства в документах обліку та звітності, скріплює свій підпис печаткою товариства. З посиланням на ч. 3 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення", просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві  на позов. Визнавши факт відсутності у Пасаріки Кори Соріни дозволу на працевлаштування в Україні, ствердив, що Пасаріка Кора Соріна не перебуває із відповідачем у трудових відносинах: трудовий контракт із нею не укладений, заробітну плату вона не отримує. Підписання зазначеною особою документів бухгалтерського обліку та звітності пояснив повноваженнями, наданими довіреністю від 15.06.2006 р. Просить у позові відмовити.

          Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

          Згідно з п. 1.3. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг", зареєстрованого 15.06.2006 р., єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг", м. Львів, є торгове товариство NETEX CONSULTING O.O.O., зареєстроване  в Румунії. Однак, згідно із п. 1.2. статуту, товариство з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг" створено і діє на підставі законодавства України.

          Згідно із протоколом № 4 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг" від 07.02.2006 р., вирішено призначити директором ТОВ "Нетекс Консалтинг" громадянку Румунії Пасаріку Кору Соріну. Директору приступити до виконання обов'язків з моменту одержання дозволу на працевлаштування.

Однак, незважаючи на це, як вбачається з матеріалів справи, громадянка Румунії Пасаріка Кора Соріна вказана керівником відповідача у довідці №2714 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідці про взяття на облік платника податків №7129 від 29.06.2006 р. З листа ДПІ у Личаківському районі м. Львова випливає, що вказана особа була зазначена як керівник відповідача у заяві про взяття на облік (вх. ДПІ 8558/10 від 29.06.2006 р.). Пасаріка Кора Соріна підписувала документи бухгалтерського обліку та звітності. Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

          Сторонами також визнано, що Пасаріка Кора Соріна не одержала дозволу служби зайнятості для працевлаштування на Україні, що також підтверджується листом Львівського обласного центру зайнятості №2748/13 від 15.08.2006 р., згідно із яким їй відмовлено у наданні дозволу на працевлаштування. Зазначений лист також свідчить про намір вказаної особи працювати на Україні.

          Твердження відповідача про відсутність трудових відносин із Пасарікою не доведено суду у встановленому порядку та спростовується матеріалами справи. Згідно із ч. 4 ст. 65 ГК України, у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Проте, відповідно до ч. 1 ст. 65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Згідно із п. 11.3 статуту відповідача, контракт з директором підприємства може укладатись на вимогу загальних зборів. З протоколу від 07.02.2006 р. така вимога не вбачається.

          Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 24 КЗпП України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Водночас, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Посилання на неможливість фактичного допуску Пасаріки до роботи внаслідок застереження у протоколі від 07.02.2006 р., спростовується фактичними діями, які вчиняла Пасаріка від імені та в інтересах товариства протягом певного часу, які товариством не заперечувались і не оскаржувались. Згідно із п. 11.6. статуту відповідача, саме директору надано повноваження підписувати документи фінансового, матеріального, майнового, цивільно-правового, розрахункового та кредитного характеру, в тому числі правочини, договори, угоди, зобов'язання, звіти та баланси. З матеріалів справи, зокрема, декларацій, звітів тощо, вбачається вчинення Пасарікою тих дій, які входять до повноважень директора товариства. Посилання на неотримання Пасарікою заробітної плати не спростовує висновків суду та може свідчити про порушення відповідачем не лише законодавства про зайнятість населення, а й про оплату праці.

          Не знаходить підтвердження у матеріалах справи також посилання відповідача на виконання Пасарікою функцій директора лише на підставі довіреності від 15.06.2006 р. Як вбачається із зазначеної довіреності, вона видана Пасаріці не відповідачем, а товариством S.C Netex Consulting S.R.L. (Румунія).

Згідно із ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом  є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Згідно із ч. 1 ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Відповідно, на підставі вказаної довіреності, Пасаріка уповноважена вчиняти відповідні дії лише від імені довірителя, а не від імені відповідача. Доказів видачі Пасаріці  відповідної довіреності  відповідачем, суду не надано. З статуту відповідача не вбачаються права його засновника вчиняти дії, які статутом віднесені до компетенції директора.

          Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення", іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.

          Відповідно до пп. "л" п. 8 Положення про державну службу зайнятості, державна служба зайнятості вправі, зокрема, стягувати відповідно до закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ, організацій усіх форм власності, зокрема, у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, суду у встановленому порядку належними доказами не доведені обставини, що спростовують позовні вимоги.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163,   КАС України,  господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нетекс Консалтинг" (м. Львів, вул. Руставелі, 7, ЄДРПОУ 34462120) на користь Личаківського районного центру зайнятості м. Львова на рахунок №37174975900006 в УДК у Львівській області, МФО 825014, одержувач - держбюджет Личаківського району м. Львова, ЗКПО 22389406, код платежу 50040500 - 850 грн. штрафу.

     Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України і  може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                       Мороз Н.В.