ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2013 р. (11:26) Справа №801/2912/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесс Тур Крим» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: ТОВ «Тесс Тур Крим» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002691501 від 13 березня 2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зроблено помилкові висновки про заниження позивачем податку на прибуток по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ротонда Торг» та ПП «Визит Торг» за 2-3 квартали 2011 року на загальну суму 41783 грн., оскільки фактичне виконання ними договорів укладеними з контрагентом підтверджено усіма необхідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Представник позивача Запрута Ж.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Калінчук К.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необгрунтованість.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Тесс Тур Крим» зареєстровано у якості юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 36228443), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №145956 (а.с.39).
У період з 18 лютого 2013 року по 22 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг» (36165656) з квітня 2011 року по червень 2011 року, ПП «Визит Торг» (37081939) за липень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 28.02.2013 року №1263/15.2/36228443 (а.с.8-25).
За висновками вказаного акту встановлено порушення позивачем, зокрема: п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п.138.2, п. 138.6, п.138.8, п.п.138.8.1 п. 138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 41783 грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2011 року у сумі 32583 грн. та 3 квартал 2011 року у сумі 9200 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0002691501 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 41783 грн. за основним платежем (а.с.26).
Судом встановлено, що в основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено такі обставини.
У квітні - червні 2011 року ТОВ «Тесс Тур Крим» мало взаємовідносини з ПП «Ротонда Торг» та у липні 2011 року з ПП «Визит Торг», які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Таким чином, перевіркою ТОВ «Тесс Тур Крим» не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ПП Ротонда Торг» за квітень - червень 2011 року та ПП «Визит Торг» за липень 2011 року.
За таких обставин, відповідач у акті перевірки, зробив висновок про нікчемність правочинів з зазначеними контрагентами та необґрунтованість завищення валових витрат.
Враховуючи вищевказані порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, встановлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 41783 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Висновки податкового органу стосовно заниження податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у сумі 41783 в результаті завищення валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року на загальну суму 181665 грн. суд вважає безпідставними.
Відхилення за актом перевірки від 28.02.2013 року №1263/15.2/36228443 у сумі 181665 грн. в сторону збільшення позивачем валових витрат та відхилення податку на прибуток у розмірі 41783 грн. виникло за рахунок того, що податковим органом не прийнято до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року витрати, які підтверджені документально та здійснювалися у господарській діяльності по взаємовідносинам з ПП Ротонда Торг» та ПП «Базис Торг».
Так, судом встановлено, що між ТОВ «Тесс Тур Крим» (замовник) та ПП «Ротонда Торг» (виконавець) було укладено договір №04/01 про надання послуг від 05 січня 2011 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок виконати роботи з пошуку клієнтів для продажу санаторно-курортних путівок та послуг замовника, що складаються з пошуку, інформуванні та підготовки клієнтів для покупки тур послуг замовника. Замовник виплачує винагороду у сумі 1000 грн. за одну виконану заявку (а.с.28).
Відповідно до умов вказаного договору ПП «Ротонда Торг» у квітні 2011 року надало позивачу послуги та звіт про виконану роботу на загальну суму 70000 грн., про що свідчить акт прийомки виконаних послуг №04/1 від 28 квітня 2011 року (а.с.30), у травні 2011 року надало послуги та звіт про виконану роботу на загальну суму 150000 грн., про що свідчать акти виконаних робіт від 20 травня 2011 року та від 27 травня 2011 року (а.с.33,36).
За надані послуги позивачем повністю проведено оплату, що підтверджується фіскальними чеками (а.с.58,59).
Також судом встановлено, що між ТОВ «Тесс Тур Крим» (замовник) та ПП «ВизитТорг» (виконавець) було укладено договір №025/02 про надання послуг від 25 лютого 2011 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок виконати роботи з пошуку клієнтів для продажу санаторно-курортних путівок та послуг замовника, що складаються з пошуку, інформуванні та підготовки клієнтів для покупки тур послуг замовника. Замовник виплачує винагороду у сумі 1000 грн. за одну виконану заявку (а.с.81-82).
Відповідно до умов вказаного договору ПП «Визит Торг» у липні 2011 року надало позивачу послуги та звіт про виконану роботу на загальну суму 96000 грн., про що свідчить акти виконаних робіт від 08 липня 2011 року, від 19 липня 2011 року та від 28 липня 2011 року (а.с.83,84,85).
За надані послуги позивачем проведено оплату, що підтверджується фіскальними чеками (а.с.86).
Таким чином, судом встановлено, що позивач отримав та сплатив послуги надані ПП «Ротонда Торг» у квітні - травні 2011 року на загальну суму 220000 грн., з яких 183333,33 грн. сума витрат та 36666,67 - ПДВ, та отримав і сплатив послуги надані ПП «Визит Торг» у липні 2011 року на загальну суму 96000 грн., з яких 80000 сума витрат та 16000 - ПДВ.
Враховуючи встановлені судом обставини, висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у 2-3 кварталах 2011 року у сумі 181665 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 41783 грн. по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг» та ПП «Базис Торг» є безпідставними.
Відповідно до ст.228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч.1), а отже, є нікчемним (ч.2). Як установлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірці висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем не надано доказів невиконання своїх договірних зобов'язань контрагентом позивача, доказів, які б свідчили про отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.
Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Для підтвердження права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована.
Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у спірному податковому повідомленні-рішенні.
Крім того, як встановлено судом, сам розмір визначеного відповідачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств не підтверджується належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року №0002691501 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 41783 грн. має бути визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 417,83 грн. (а.с.2)
Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".
В судовому засіданні 21 червня 2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25 червня 2013 року.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0002691501 від 13 березня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тесс Тур Крим» судовий збір у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 83 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2013 |
Оприлюднено | 17.09.2013 |
Номер документу | 33460588 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Пакет Т.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Пакет Т.В.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Пакет Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні