Постанова

від 12.09.2013 по справі 826/13500/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року № 826/13500/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «МЗБК» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «МЗБК» (далі - позивач, ПАТ «МЗБК») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322307 від 27.01.2012 та № 0000312307/0 від 27.01.2012.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що перевірка ПАТ «МЗБК» здійснена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки № 11/1-23-70-01373986 не відповідають фактичним обставинам справи, адже усі операції між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся, були фактично здійснені та мали реальний характер.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Сервіспринт», ТОВ «Промінь АС», ПП «Мальпост», ТОВ «Корн» не мали реального характеру та мають ознаки нікчемності, а отже документи, що надані позивачем до перевірки не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. При цьому відповідач посилався на матеріали досудового слідства, які вказують на здійснення господарських операцій зазначеними контрагентами з метою ухилення від сплати податків. За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 14.12.2011 № 4338/23-70, від 28.12.2011 № 45033/23-70 та наказів від 09.12.2011 № 3514, від 26.12.2011 № 3724, виданих Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого СОГ - слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 13.06.2011 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт № 11/1-23-70-01373986 від 11.01.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «МЗБК» (код ЄДРПОУ 01337986) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспринт» (код ЄДРПОУ 34370249), ТОВ «Промінь АС» (код ЄДРПОУ 36945262), ПП «Мальпост» (код ЄДРПОУ 36329460), ТОВ «Корн» (код ЄДРПОУ 14139500) за період з 01.09.2010 по 31.03.2011 (далі - акт № 11/1-23-70-01373986).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.1 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 95 537,00 грн., а також порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 88 334,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки № 11/1-23-70-01373986, за результатом розгляду яких відповідач листом від 27.01.2012 № 898/10/23-70 повідомив позивача про відсутність підстав для перегляду висновків оскаржуваного акту перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 27.01.2011 № 0000312307/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 501,75 грн., в т.ч. 88 334,00 грн. - основний платіж та 19 167,75 грн. - штрафна (фінансова) санкція та податкове повідомлення-рішення від 27.01.2011 № 0000322307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 119 421,25 грн., в т.ч. 95 537,00 грн. - основний платіж та 23 884,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція

Суд встановив, що при складанні зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем було допущено описку у написанні дати, а саме: помилково зазначено 27.01.2011 замість вірної дати 27.01.2012.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби України № 1915/10/12-114 від 05.04.2012 та рішенням Державної податкової служби України № 7982/6/10-2115 від 08.05.2012 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 № 0000312307/0 та № 0000322307 - без змін.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відтак, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Нормами Податкового кодексу України не конкретизовано коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства. Отже, відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб.

Таким чином, п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі пп. 78.1.11 п. 78.11 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Акт перевірки позивача, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення складено за результатами перевірки, яка була призначена постановою слідчого СОГ - слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 13.06.2011 винесеної за результатом розгляду матеріалів кримінальної справи № 330101-11.

Однак, доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи № 330101-11, відповідач суду не надав.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 № 0000312307/0 та № 0000322307.

Водночас, оскільки відповідно до положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, то вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Таким чином, оскільки у суду відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, то у суду відсутні правові підстави для перевірки правомірності висновків зазначеної перевірки, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «МЗБК» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 6, 7, 17, 69, 70, 94, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «МЗБК» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.01.2012 № 0000312307/0 та № 0000322307.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2269,24 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 24 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «МЗБК» (код ЄДРПОУ 01373986) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський