Постанова

від 09.09.2013 по справі 802/3322/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2013 р. Справа № 802/3322/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Мошняги В.І.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Опалко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплон-Україна"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Екоплон-Україна" (далі - ТОВ "Екоплон-Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Вінницька ОДПІ) за № 0003422206 від 15.07.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року на 193 279 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Екоплон-Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агрохімпартнер" за період з січня 2012 року по березень 2013 року відповідачем складено акт № 2260/22-06/34455238 від 03.07.2013 року, яким встановлено порушення п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року в сумі 193 279 грн. На підставі вказаного акту перевірки 15.07.2013 року Вінницькою ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема вказує на помилковість висновків контролюючого органу про порушення порядку оформлення податкової накладної № 49 від 26.03.2013 року, отриманої від продавця ТОВ "Агрохімпартнер", оскільки відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова адреса покупця, тобто позивача, не є обов'язковим реквізитом податкової накладної. Тому посилання у вищезазначеній податковій накладній на стару юридичну адресу ТОВ "Екоплон-Україна" (АДРЕСА_1) замість його фактичної адреси (м. Вінниця, вул. Лебединського, 34), не може бути підставою для висновку про порушення порядку заповнення податкової накладної та її неврахування при декларуванні податкового кредиту. Крім того, відсутність у видатковій накладній № РН-0000178 від 25.03.2013 року посади і прізвища особи, яка отримала товар, не впливає і не змінює суті та змісту спірної господарської операції, оскільки з інших документів, які її супроводжували, чітко вбачається, яка конкретно посадова особа ТОВ "Екоплон-Україна" прийняла придбаний у контрагента товар і поставила свій підпис. Також позивач зазначає, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей оформляється в одному примірнику і передається продавцю при отриманні товару, а відтак у покупця, тобто ТОВ "Екоплон-Україна", вона не повинна залишатися. Незважаючи на це, висновок про порушення товариством вимог податкового законодавства та завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ відповідачем зроблено в тому числі і через відсутність на час перевірки довіреності на отримання товару. Що стосується товарно-транспортних накладних, то поставка позивачу товару (сульфату магнію) здійснювалася за умовами EXW Інкотермс 2010 - "Ex Works" (named place), що було чітко визначено у специфікації до договору поставки, який є його невід'ємною частиною. У свою чергу це означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з поставки товару в той момент, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому вказаному місці, наприклад на складі. Тому придбаний позивачем у ТОВ "Агрохімпартнер" сульфат магнію на виконання п. 6.1 договору від 25.03.2013 року мав зберігатися на складі постачальника по вул. Північній, 17 в м. Вінниці до моменту його вивезення покупцем або контрагентами покупця, які можуть отримати товар в разі пред'явлення документів, що підтверджують відповідне право на нього. Таким чином, придбавши товар у ТОВ "Агрохімпартнер", позивач не вивозив його зі складу постачальника, а залишив на зберігання згідно із умовами договору. Отже, товар не переміщався у просторі, а тому і товарно-транспортні накладні не оформлялися, що податковий орган під час проведення перевірки не врахував.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Додатково зазначила, що на її адвокатський запит від 23.07.2013 року ТОВ "Агрохіпартнер" листом № 439 від 29.07.2013 року надіслало копію довіреності № 19 від 25.03.2013 року, що була видана ТОВ "Екоплон-Україна" завідуючому складом ОСОБА_2. на отримання сульфату магнію в кількості 181 625 кг. Крім того, постачальник ТОВ "Агрохімпартнер" підтвердив факт передачі вказаного товару в приміщенні складу по вул. Північній, 17 в м. Вінниці. Просить також взяти до уваги постанову Вінницького міського суду від 20.08.2013 року у справі № 127/16270/13-п, якою відносно бухгалтера ТОВ "Екоплон-Україна" ОСОБА_3 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та визнано правомірними її дії при формуванні податкового кредиту позивача за березень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Агрохімпартнер". Крім того зазначила, що адреса по АДРЕСА_1, яка була вказана у податковій накладній № 49 від 26.03.2013 року, є колишньою адресою місцезнаходження ТОВ "Екоплон-Україна" та адресою, за якою був зареєстрований директор Павловський В.Ю. Водночас, оскільки з ТОВ "Агрохімпартнер" позивач вступав у господарські правовідносин і раніше, останнє не умисно допустило помилку в адресі покупця під час видачі податкової накладної. Станом на даний час у податкову накладну № 49 від 26.03.2013 року внесено виправлення із зазначенням правильної юридичної адреси ТОВ "Екоплон-Україна", що додатково свідчить про підставність заявленого адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечив і наполягає на тому, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Екоплон-Україна" та прийнятті оскаржуваного рішення Вінницька ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що ТОВ "Екоплон-Україна" (код ЄДРПОУ 34455238) як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 08.02.2006 року, з цієї ж дати позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та у спірний період був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100306820 від 24.10.2010 року (а.с. 10).

Починаючи з 08.10.2010 року фактичною і юридичною (податковою) адресою ТОВ "Екоплон-Україна" є адреса по вул. Лебединського, 34 в м. Вінниці. До цього часу товариство знаходилося по АДРЕСА_1, що підтверджується документально, зокрема статутом ТОВ "Екоплон-Україна", свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 1466075, а також іншими доказами (а.с. 60-71).

Основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75).

На виконання наказу Вінницької ОДПІ № 2135 від 20.06.2013 року та у відповідності до вимог ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України в період з 20 по 26 червня 2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Вінницької ОДПІ Нікітіною Н.Є. проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Екоплон-Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Агрохімпарнер" (код ЄДРПОУ 35745692) за січень 2012 року-березень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 2260/22-06/34455238 від 03.07.2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року в сумі 193 279 грн. (а.с. 9-19).

15.07.2013 року на підставі вказаного акту Вінницькою ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0003422206, яким ТОВ "Екоплон-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2013 року на 193 279 грн. (а.с. 7).

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд керується такими мотивами.

З акту перевірки № 2260/22-06/34455238 від 03.07.2013 року вбачається, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року позивач до складу податкового кредиту відніс податок на додану вартість в сумі 193 279 грн., який було сплачено у зв'язку з придбанням товару (сульфату магнію 23%) в постачальника ТОВ "Агрохімпартнер".

При цьому, як вважає контролюючий орган, ТОВ "Екоплон-Україна" порушило вимоги податкового закону та завищило податковий кредит на вказану суму, оскільки:

по-перше, у податковій накладній № 49 від 26.03.2013 року зазначено невірну податкову адресу позивача, а саме адресу "АДРЕСА_1" замість фактичної адреси "м. Вінниця, вул. Лебединського, 34";

по-друге, в наданій до перевірки видатковій накладній № РН-0000178 від 25.03.2013 року на загальну суму 1 159 675,62, в тому числі ПДВ в сумі 193 279,27 грн., у графі "отримав" не вказано посади та прізвища особи, яка отримала товар (сульфат магнію 23%) від постачальника ТОВ "Агрохімпартнер";

по-третє, до перевірки не надані довіреність на отримання товару і товарно-транспортні накладні.

За наведених підстав відповідач вважає, що ТОВ "Екоплон-Україна" неправомірно включило до складу податкового кредиту за березень 2013 року ПДВ в сумі 193 279 грн. відповідно до податкової накладної № 49 від 26.03.2013 року, отриманої від контрагента ТОВ "Агрохімпартнер", і тим самим завищило від'ємне значення ПДВ на 193 279 грн.

Однак, зазначені висновки Вінницької ОДПІ не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, є помилковими і не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Так, згідно із п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Встановлено, що 25.03.2013 року між ТОВ "Агрохімпартнер" з однієї сторони (постачальник) і ТОВ "Екоплон-Україна" з іншої (покупець) було укладено Договір № СУМ-039 про постачання товару (добрива "Нановіт", сульфат магнію) в кількості, за ціною та в асортименті, що визначаються окремими замовленнями (а.с. 20-22).

На виконання умов вказаного Договору та Специфікації № 1 до нього постачальник ТОВ "Агрохімпартнер" передав у власність позивача сульфат магнію 23% в кількості 181 625 кг загальною вартістю 1 159 675,62 грн., в тому числі ПДВ в сумі 193 279,27 грн.

Реальність даної господарської операції відповідачем під сумнів не ставиться та повністю підтверджується первинними та іншими документами, зокрема:

- видатковою накладною № РН-0000178 від 25.03.2013 року про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей (сульфат магнію 23%) на суму 1 159 675,62 грн., в тому числі ПДВ - 193 279,27 грн. (а.с. 23);

- податковою накладною № 49 від 26.03.2013 року на загальну суму 1 159 675,62 грн., в тому числі ПДВ - 193 279,27 грн., виданою позивачу продавцем ТОВ "Агрохімпартнер" на підставі Договору поставки № СУМ-039 від 25.03.2013 року (а.с. 24, 71);

- платіжним дорученням № 144 від 26.03.2013 року про перерахування позивачем продавцю ТОВ "Агрохімпартнер" коштів в сумі 1 159 675,62 грн. як оплату за придбаний товар згідно із Договором поставки № СУМ-039 від 25.03.2013 року (а.с. 72);

- довіреністю № 19 від 25.03.2013 року, виданою ТОВ "Екоплон-Україна" завідуючому складом ОСОБА_2. на отримання сульфату магнію в кількості 181 625 кг, придбаного у постачальника ТОВ "Агрохімпартнер" (а.с. 74);

- сертифікатом якості на штучний магній сульфат 23%, що був переданий позивачу постачальником ТОВ "Агрохімпартнер" на виконання п. 3.1 Договору поставки № СУМ-039 від 25.03.2013 року (а.с. 75);

- листом ТОВ "Агрохімпартнер" № 439 від 29.07.2013 року про підтвердження факту продажу позивачу сульфат магнію в кількості 181 625 кг відповідно до Договору поставки № СУМ-039 від 25.03.2013 року та факту передачі товару у власність позивача (а.с. 73).

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення спірної господарської операції і не дає підстав для сумніву у її безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Як вже зазначалося, реальність придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей (сульфату магнію 23%) у постачальника ТОВ "Агрохімпартнер" контролюючий орган не заперечує і під сумнів не ставить.

Більше того, зі змісту акту перевірки вбачається, що її предметом було не лише питання стосовно придбання цього товару, але і його подальшої реалізації ТОВ "Екоплон-України" своїм покупцям. При цьому ревізор чітко зазначає, що придбаний у ТОВ "Агрохімпартнер" в березні 2013 року товар (сульфат магнію 23%) в кількості 181 625 кг позивач повністю реалізував у квітні 2013 року (а.с. 14).

Під час розгляду даної адміністративної справи вищевказаний висновок податкового органу судом перевірено і встановлено, що він відповідає документам первинного обліку ТОВ "Екоплон-Україна", згідно із якими сульфат магнію 23% в квітні 2013 року дійсно постачався позивачем у значних кількостях його покупцям зі складу по вул. Північній, 17 в м. Вінниці (а.с. 76-100), що додатково підтверджує фактичне здійснення спірної господарської операції.

Свої висновки про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2013 року на суму 193 279 грн. Вінницька ОДПІ обґрунтовує тим, що податкова накладна № 49 від 26.03.2013 року складена з порушеннями, оскільки у ній зазначено невірну податкову адресу ТОВ "Екоплон-Україна", а саме адресу "АДРЕСА_1" замість фактичної адреси "м. Вінниця, вул. Лебединського, 34".

Разом із тим, обов'язкові реквізити податкової накладної визначені у п. 201.1 ст. 201 ПК України і місцезнаходження або податкова адреса покупця (отримувача) товарів/послуг до таких реквізитів не відноситься.

Тому посилання відповідача в акті перевірки на порушення порядку заповнення вищезазначеної податкової накладної є безпідставними і до уваги не приймаються.

Крім того судом встановлено, що адреса "АДРЕСА_1", яка була вказана у податковій накладній № 49 від 26.03.2013 року, є попередньою юридичною адресою ТОВ "Екоплон-Україна", за якою товариство знаходилося протягом 2006-2010 рр.

Водночас оскільки з ТОВ "Агрохімпартнер" позивач перебував у господарських правовідносинах і раніше, в тому числі у 2010 році, на що вказують відповідні докази (а.с. 62-70), слід вважати слушними доводи представника позивача про те, що помилка у податковій накладній № 49 від 26.03.2013 року в адресі ТОВ "Екоплон-Україна" була допущена продавцем ТОВ "Агрохімпартнер" не навмисно і ця обставина не може позбавляти позивача права на податковий кредит.

Ще однією підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є те, що ТОВ "Екоплон-Україна" в наданій до перевірки видатковій накладній № РН-0000178 від 25.03.2013 року на загальну суму 1 159 675,62, в тому числі ПДВ в сумі 193 279,27 грн., у графі "отримав" не вказано посади та прізвища особи, яка отримала товар від постачальника ТОВ "Агрохімпартнер".

У ході судового розгляду справи зазначений недолік видаткової накладної підтвердився. Однак, на переконання суду, дана обставина жодним чином не впливає і не змінює суті та змісту спірної господарської операції, адже з інших документів, які її супроводжували, чітко вбачається, яка конкретно посадова особа ТОВ "Екоплон-Україна" прийняла придбаний у ТОВ "Агрохімпартнер" товар і поставила свій підпис в графі "отримав" видаткової накладної № РН-0000178 від 25.03.2013 року.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, у листі за № 742/11/13-1 від 02.06.2011 року Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом із тим, відповідач не ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції між ТОВ "Екоплон-Україна" та ТОВ "Агрохімпартнер", а лише з формальних мотивів не приймає до уваги окремі первинні документи.

В акті № 2260/22-06/34455238 від 03.07.2013 року податковий орган посилається також на ту обставину, що позивачем до перевірки не надано довіреності на отримання товару.

Проте, згідно із п. 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318 (далі - Інструкція), довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 13, 14 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Повернення цінностей з відповідного зберігання, з ремонту здійснюється за умови подання довіреності підприємства, яке ці цінності передало на відповідальне зберігання, в ремонт.

Таким чином, за змістом положень Інструкції довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей видається підприємством в одному примірнику і залишається у постачальника після отримання товару, а відтак у покупця вона залишатися не повинна.

Отже, посилання в акті перевірки на відсутність у позивача довіреності на отримання придбаного у контрагента товару є безпідставними.

Водночас на запит адвоката ОСОБА_1 від 23.07.2013 року листом № 439 від 29.07.2013 року ТОВ "Агрохімпартнер" надало копію довіреності № 19 від 25.03.2013 року, що була видана ТОВ "Екоплон-Україна" завідуючому складом ОСОБА_2. на отримання сульфату магнію в кількості 181 625 кг, чим повністю спростовуються доводи відповідача про фактичну відсутність такої довіреності (а.с. 73-75).

Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки в іншій частині, а саме в частині ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна оформляється лише у разі здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору про постачання товару № СУМ-039 від 25.03.2013 року, який є невід'ємною частиною цього Договору, умовами поставки товару від ТОВ "Агрохімпартнер" визначено ЕХW-склад, який розташований по вул. Північній, 17 в м. Вінниці (а.с. 22).

Термін Інкотермс 2010 - EXW (англ. Ex Works), або Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

У свою чергу пунктом 6.1 Договору поставки № СУМ-039 від 25.03.2013 року передбачено, що після передачі товарів у власність покупця постачальник зобов'язується зберігати їх на складі (м. Вінниця, вул. Північна, 17) до моменту їх вивезення покупцем або контрагентами покупця, які отримують товар при пред'явленні документів, що підтверджують наявність у них такого права (договір, накладна, письмове розпорядження покупця тощо).

Таким чином, придбаний позивачем у ТОВ "Агрохімпартнер" сульфат магнію 23% в кількості 181 625 кг зі складу продавця не вивозився, в просторі не переміщався та за умовами договору залишався на зберігання в постачальника. У зв'язку з цим товарно-транспортні накладні на поставку товару позивачу не оформлялися, що однак не було враховано відповідачем під час проведення перевірки.

Отже, покладені в основу акту перевірки ТОВ "Екоплон-Україна" висновки контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства не можуть братися до уваги, оскільки повністю спростовані в ході судового розгляду справи.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд також враховує постанову Вінницького міського суду від 20.08.2013 року у справі № 127/16270/13-п, яка набрала законної сили і якою відносно бухгалтера ТОВ "Екоплон-Україна" ОСОБА_3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, під час ведення податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Агрохімпартнер" (а.с. 46-48).

З огляду на викладене суд вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту березня 2013 року ПДВ в сумі 193 279 грн., сплаченого у зв'язку з придбанням товару в постачальника ТОВ "Агрохімпартнер", та формування ним показників своєї звітності на підставі податкової накладної № 49 від 26.03.2013 року.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ за № 0003422206 від 15.07.2013 року, а тому заявлений адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України. Враховуючи повне задоволення вимог позивача, сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1932,79 грн. підлягає стягненню на користь ТОВ "Екоплон-Україна" з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів органами Державної казначейської служби України з рахунків відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0003422206 від 15.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплон-Україна" (ідентифікаційний код 34455238) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1932 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві) грн. 79 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 13.09.2013 року.

Суддя Сало Павло Ігорович