Ухвала

від 05.09.2013 по справі 2а-9250/11/0170/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/23463/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Емпорій" на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим до Закритого акціонерного товариства "Емпорій" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА

Державна податкова інспекція у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Ялта) звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Емпорій" (далі - ЗАТ "Емпорій") в якому просить стягнути заборгованість.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2012 року у задоволенні позову ДПІ у м. Ялта відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Ялта задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ДПІ у м. Ялта задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ЗАТ "Емпорій" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2012 року.

ДПІ у м. Ялта подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ЗАТ "Емпорій".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ЗАТ "Емпорій" 17.01.2011 подана декларація №33 з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік, згідно якої сума зобов'язання з податку задекларована відповідачем в сумі 1335633,17 грн. (з січня по листопад 2011 щомісячно по 111302,76 грн., за грудень 2011 - 111302,81 грн.).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу , з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточній рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкове зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2011 року є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України , тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України , податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Ялта було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлена податкова вимога від 03.02.2011 року №82 на суму 111300,26 грн., яка отримана відповідачем 09.02.2011 року. Станом на 05 липня 2011 позивачем не сплачені самостійно задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, недоїмка складає 667814,06 грн., станом на 10 жовтня 2011 недоїмка складає - 1001722,34 грн., сплачено - 0,00 грн. Тобто, у позивача існує податкова заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю за травень 2011 року в сумі 111302,76 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем дотримано вказані умови, платнику податків надсилалась податкова вимога на відповідний податковий борг, сума якого збільшилась. Отже у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу, що виник після надіслання податкової вимоги відповідачу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ДПІ у м. Ялта.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Емпорій" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров