Рішення

від 12.09.2013 по справі 916/142/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р.Справа № 916/142/13-г

За позовом: Приватного підприємства „І-Макс-Технології"

до відповідача: Одеського обласного центру зайнятості

про стягнення 16 472,29 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Карпенко О.П., довіреність від 10.11.2012р.

Від відповідача: Незамаєв В.А., довіреність №2767/9/10 від 02.08.2013р.

В засіданні 12.09.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з Одеського обласного центру зайнятості на користь ПП „І-Макс-Технології" 16 472,29 грн., із яких 14 000грн. заборгованості за надані послуги, 1247,30 грн. індексу інфляції, 1224,99 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 17.01.2013р. (суддя Невінгловська Ю.М.) порушено провадження у справі №916/142/13-г.

Ухвалою суду від 06.02.2013р. клопотання відповідача від 31.01.2013р. за вх.№3367/2013 про зупинення провадження у справі було задоволено, розгляд справи зупинено до розгляду іншої пов'язаної з нею справи №916/208/13-г.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу №916/142/13-г передано на розгляд судді Малячук І.А., у зв'язку з чим справа ухвалою від 12.07.2013р. прийнята суддею Малярчук І.А. до свого провадження.

З врахуванням заяв позивача від 28.05.2013р. за вх.№16499/13, від 05.06.2013р. за вх.№17330/13, від 02.08.2013р. за вх.№23456/13 про поновлення провадження у справі, прийняття у справі №916/208/13-г постанови ВГСУ від 23.07.2013р., ухвалою суду від 05.08.2013р. провадження у справі №916/142/13-г було поновлено.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав до суду письмові пояснення від 28.01.2013р. за вх.№2841/2013, від 12.08.2013р. за вх.№24273/13, від 09.09.2013р. за вх.№26941/13, уточнення до позовної заяви від 12.08.2013р. за вх.№24272/13, в їх обґрунтування зазначає, що 01.08.2010р. між ПП „І-Макс-Технології" та Одеським обласним центром зайнятості укладено договір про надання консультаційних послуг №27/4, на виконання якого позивач надав відповідачу, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень за актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 29.08.2010р. послуги загальною вартістю 14 000 грн. За умовами п.2 договору №27/4 від 01.08.2010р. ООЦЗ повинен був розрахуватись за надані послуги у 5-денний термін після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. Таким чином, в строк не пізніше 03.09.2010р. ООЦЗ повинен був сплатити ПП „І-Макс-Технології" 14000 грн., чого зроблено не було, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача ще й індекс інфляції та 3% річних.

Крім того, позивачем до позову додані письмові пояснення з приводу правової позиції ООЦЗ, де вказано, що відсутність дати на екземплярах договору №27/4 та акту №4 ООЦЗ, не має правового значення, оскільки складання договору та акту є юридичним вчинком, який відбувся, що є підставою для настання юридичних наслідків. Незгоден позивач також із доводами відповідача стосовно того, що дата підписання договору та акту 01.08.2010р. і 29.08.2010р. є вихідними днями, отже є неможливим їх підписання у ці дні, тоді як для керівників, спеціалістів, державних службовців, праця яких за характером виконуваних ними функцій не завжди може бути обмеженою нормальною тривалістю робочого дня, не піддається точному обліку внаслідок режиму роботи, а також для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями організації їх праці розподіляється ними на свій власний розсуд, встановлюється особливий режим робочого часу - ненормований робочий день.

Позивач на заперечення відповідача з приводу недійсності договору №27/4 відмічає, що при укладенні договорів №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6, не мав місце поділ предмету закупівлі, оскільки будівництво Красноокнянського, Фрунзівського, Великомихайлівського, Южненського, Білгород-Дністровського, Арцизького РЦЗ це абсолютно різні будівництва, різні райони, різна специфіка, різні об'єми робіт, різні кошториси, тому по кожній процедурі мають бути окремо надані консультаційні послуги і складений окремий договір. Крім того, договір про надання консультаційних послуг №27/4 містить всі істотні умови, притаманні договору про надання послуг, що передбачені главою 63 ЦК України та ст.180 ГК України, зокрема, щодо предмету, ціни та строку його дії, що зазначено також у постанові ОАГС від 07.07.2011р. по справі №9/17-732-2011.

Крім того, до канцелярії суду 10.09.2013р. за вх.№27013/13 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 12.09.2013р. без участі представника ПП "І-Макс-Технології", де заявник, зокрема, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, подав до суду відзив на позов від 31.01.2013р. за вх.№3369/2013, додаткові письмові пояснення від 06.02.2013р. за вх.№4100/2013, де відмічає, що позивач відповідачу по договору №27/4 жодних послуг не надавав, не подав до суду жодного доказу, який би свідчив про надання таких послуг. Поданий позивачем акт №4 відповідач не вважає доказом виконання позивачем зобов'язань по договору №27/4, з підстав проставлення на екземплярі позивача дати, яка не відповідає дійсності, отже, на думку відповідача, акт є підробленим, ще й з підстав того, що документи та інформація, які необхідні виконавцю для надання послуг по договору, останньому ООЦЗ не надавалась за відсутності у центрі зайнятості в період дії договору повноважень на проведення процедур закупівель щодо будівництва Южненського МЦЗ та витрати на таке будівництво кошторисом на 2010рік не передбачались, а рішення про фінансування вказаного об'єкту у 2011-2012р.р. було прийняте Державним центром зайнятості лише 14.01.2011р. №2.

Крім того, відповідач зазначає про укладення договору №27/1 незаконно з порушенням встановлених правил та процедур поза межами наданих державою повноважень, вказуючи про невідповідність цього договору вимогам Закону України „Про здійснення державних закупівель", а саме, поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону шляхом укладення 6 ідентичних договорів про надання консультаційних послуг №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6 на загальну суму 360 тис.грн. (60тис.грн. кожний) на проведення процедури закупівлі будівництва 6 районних центрів зайнятості.

Також, позивач стверджує, що відповідач знав про незаконність договору та бажав отримати незаконно по ньому кошти, в т.ч. і в судовому порядку використовуючи правову необізнаність посадових осіб обласного центру зайнятості, що свідчить про підписання спірного договору з боку центру зайнятості під впливом помилки, яка полягала в тому, що підписання договору та акту позивач сприймав як гарантію укладення договору в майбутньому, а тому відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України договір може бути визнаний недійсним.

На думку відповідача, позивач, порушуючи публічний порядок, з метою отримання державних коштів за не надані послуги - одноосібно, без погодження з обласним центром зайнятості, вніс до свого екземпляру договору №27/4 та акту здачі-приймання виконаних робіт №4 не погоджені дати їх підписання, надав їм завершений вигляд, тоді як в екземплярах договору та акту здачі-приймання робіт центру дати відсутні взагалі. Між тим, в екземплярі договору відповідача проставлено дату 01.08.2010р., в акті здачі-приймання робіт - 29.08.2010р., однак, позивач не міг їх підписати 01.08.2010р., 29.08.2010р. по причині того, що у вихідні дні працівники центру зайнятості не працювали, що підтверджується табелем обліку робочого часу ООЦЗ за серпень 2010р.

У судовому засіданні 09.09.2013р., за умови присутності обох сторін, у відповідності до ст.77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 12.09.2013р. о 09год.30хв.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

Між Одеським обласним центром зайнятості (замовник) та ПП „І-Макс-Технології" (виконавець) було укладено договори про надання консультаційних послуг №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6, згідно з якими замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Красноокнянського, Фрунзівського, Великомихайлівського, Білгород-Дністровського, Арцизького районних центрів зайнятості, Южненського МЦЗ. Так, зазначені договори не містять дати їх укладання.

Позивач надав до суду договір №27/4 від 01.08.2010р., укладений між ООЦЗ (замовник) та ПП „І-Макс-Технології" (виконавець), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Южненського МЦЗ з урахуванням специфічних потреб замовника та вимог чинного законодавства (п.1. розділу договору „Предмет договору").

Відповідно до пп.1.1., 1.2., 1.3. розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Обов'язки сторін" замовник зобов'язується: протягом трьох робочих діб з моменту підписання цього договору надати виконавцю необхідні документи та інформацію про предмет закупівлі торгів; оплатити виконані виконавцем роботи у порядку, встановленому даним договором; сприяти виконавцю у виконанні робіт.

Згідно пп.2.1., 2.2. розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Обов'язки сторін" виконавець зобов'язується: виконати у встановлені строки роботи, передбачені договором, і передати роботи замовнику згідно акту прийому-передачі, в обумовлені договором терміни; забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання робіт, що передбачено цим договором та діючим законодавством.

Положеннями пп.1, 2, 3 розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Вартість робіт та порядок розрахунків" вартість робіт визначається на основі кошторису (додаток 1), який є невід'ємною частиною даного договору та складає 60 000грн., у т.ч. ПДВ (20%) 10 000грн. Розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-денний термін після виконання і прийняття послуг, передбачених цим договором, та підписання акту прийому-здачі виконаних робіт. Розрахунки за виконані роботи проводяться з виконавцем у безготівковій формі у гривнях України.

За умовами п.1 розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Термін виконання робіт" виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт негайно після надання замовником необхідної документації.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Порядок здачі-приймання робіт" здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання робіт в місці знаходження замовника. Консультаційні послуги повинні бути надані замовнику в усній або письмовій формі.

Згідно п.1 розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. „Інші умови" договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами було підписано додаток №1 до договору №27/4 від 01.08.2010р. „Перелік та вартість робіт по організації і проведенню торгів (тендерів), відповідно до якого сторонами передбачено надання наступних послуг: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства та нормативної бази України у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 6 000грн.; аналіз наявних документів замовника щодо організації діяльності комітету з конкурсних торгів та їх відповідності нормам чинного законодавства України на суму 6000грн.; комплексне проведення процедури відкриті торги згідно діючого законодавства, розміщення інформації згідно норм статті 10 Закону на суму 35 000грн.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 14 000грн. за договором №27/4 від 01.08.2010р. та прийняття їх останнім позивач надав суду акт здачі-прийняття робіт №4 від 29.08.2010р., в якому зазначено про надання наступних послуг: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства та нормативної бази України у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 3000грн.; аналіз наявних документів замовника щодо організації діяльності комітету з конкурсних торгів та їх відповідності нормам чинного законодавства України на суму 6 000грн.; комплексне проведення процедури відкриті торги згідно діючого законодавства на суму 5 000 грн.

Між тим, подані відповідачем екземпляри договору про надання консультаційних послуг №27/4 та акту №4 не містять дати їх складання, однак, суд бере до уваги, що відповідач у відповіді на претензію позивача №3149/15/16 від 20.09.2010р. зазначає про укладання договору 01.08.2010р. та акту 29.08.2010р.

Позивач 14.09.2010р. надіслав із описом вкладення відповідачу претензію №012/10 від 13.09.2010р. з вимогою сплатити вартість отриманих за актом №4 послуг, на що отримав відповідь ООЦЗ за №3149/15/16 від 20.09.2010р. із зазначенням про те, що ООЦЗ не набуло права виступати замовником під час проведення закупівлі підрядних робіт, у зв'язку з чим останній не може надати інформацію та документи стосовно предмету закупівлі, що потягнуло неможливість позивачу надати обумовлені договором від 01.08.2010р. послуги. Виходячи з неможливості виконати зі свого боку договір ООЦЗ у відповіді на претензію просить ПП „І-Макс-Технології" утриматись від дій, направлених на його виконання, визнати договір розірваним, про що підписати відповідну угоду, акт виконаних робіт від 29.08.2010р. просить вважати анульованими, оскільки їх підписанням сторони фактично, хоча й неналежним чином, закріпили право на отримання виконавцем грошових коштів до завершення виконання робіт у повному обсязі, тобто суми авансу, поза як зазначені у акті послуги не надавались.

Крім того, позивач листом №012/1/10 від 18.10.2010р. не погодився із анулюванням акту виконаних робіт №4 та договору №27/4 та наполягав на сплаті відповідачем вартості наданих послуг. Однак, відповідач у відповіді №3941/15/09 від 17.11.2010р. на вищевказаний лист позивача з мотивів відсутності кошторисних призначень під такі послуги, ненадання позивачем послуг, наполягав на розірванні договору №27/4.

Як вбачається із копій листа Прокуратури Малиновського району м. Одеси №1-8240вх11 від 07.12.2011р. та постанови помічника прокурора Малиновського району м.Одеси про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.11.2011р., за результатами перевірки, проведеної по зверненню директора ООЦЗ прокуратурою району 11.11.2011р., прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутності в діях посадових осіб ПП „І-Макс-Технології" та ООЦЗ складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 366, 367 КК України.

12.07.2012р. ООЦЗ звернувся із заявою до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з проханням провести перевірку наявності у діях ПП „І-Макс-Технології" ознак злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ст.190 КК України. Зазначена заява 12.12.2012р. була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012170470000698.

Згідно листа КРУ в Одеській області №15-31-34-14/6902 від 27.07.2011р. проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з будівництва районного центру зайнятості в смт. Велика Михайлівка (очікувана вартість 8374800грн.) передбачено п.4 річного плану державних закупівель ООЦЗ на 2011 рік.

Розпорядженням державного центру зайнятості №2 від 14.01.2011р. було затверджено поданий ООЦЗ робочий проект Южненського МЦЗ.

ООЦЗ надав суду довідку №3462/15/10 від 07.10.2011р. про те, що за період з 2010-2011р.р. договори з ПП „І-Маскс-Технології" до відділу бухгалтерського обліку ООЦЗ не надходили, в „Журналі обліку договорів" ППП „Бухгалтерія" не зареєстровані.

Із довідки ООЦЗ від 3391/15/08 від 05.10.2011р. вбачається, що кошторисними призначеннями на 2010 рік розпорядником коштів, державним центром зайнятості, ООЦЗ були передбачені кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва будівлі Южненського МЦЗ та на проведення комплексної експертизи розробленого проекту, але фінансування саме будівництва Южненського МЦЗ не було передбачено в кошторисних призначеннях на 2010рік.

Крім того, на підтвердження своєї позиції щодо відсутності затвердження на 2010-2011р.р. витрат укладення договору №27/4 відповідач надав суду у копіях: Наказ ДЦЗ №9 від 02.02.2009р. „Про затвердження Порядку використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття органами державної служби зайнятості", Розпорядження ДЦЗ №2 від 14.01.2011р. про затвердження поданого ООЦЗ робочого проекту Южненського МЦЗ, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва від 14.01.2011р., позитивний висновок №16-00303-10 від 29.12.2010р., кошториси видатків на 2010-2011р.р. ООЦЗ, переліки об'єктів та обсяги їх фінансування у 2010-2011р.р., розподіл кошторисних призначень на 2010-2011р.р. апарату ООЦЗ по об'єкту будівництва Южненського МЦЗ, договори №16-00303-10 від 13.09.2010р. та №18-15/291/РП від 03.12.2010р. на проведення комплексної державної будівельної експертизи робочого проекту на будівництво Южненського МЦЗ, договір №1204 від 12.04.2010р. на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво Южненського МЦЗ, річний план державних закупівель ООЦЗ на 2010р. та на 2011р., затвердженого рішенням комітету з конкурсних торгів від 28.02.2011р. №1.

За результатами розгляду господарськими судами справи №916/208/13-г за позовом ООЦЗ до ПП „І-Макс-Технології" про визнання недійсним договору, рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2013р., залишеним без змін постановами ОАГС від 28.05.2013р. та ВГСУ від 23.07.2013р., у позові позивача відмовлено повністю.

Отже, як вбачається із вказаних судових рішень у справі №916/208/13-г, ООЦЗ не довів факту недійсності договору №27/4, з підстав на які посилався у справі №916/208/13-г, та на які звернув увагу суду у відзивах по справі №916/142/13-г.

Так, зокрема, у справі №916/208/13-г суд встановив: „...Одночасно, не підтверджено позивачем обставин розділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, яка передбачена вимогами Закону України „Про здійснення державних закупівель", оскільки предметом договорів №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6 виступали інформаційні, консультаційні, методичні послуги та інша допомога по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Красноокнянського РЦЗ, Фрунзівського РЦЗ, Великомихайлівського РЦЗ, Южненського МЦЗ, Білгород-Дністровського МРЦЗ, Арцизького РЦЗ на загальну суму 360000 грн. Так, кожен з 6 договорів передбачав окремий індивідуально визначений об'єкт робіт, а не певну частину робіт, у зв'язку з чим, посилання позивача на недотримання сторонами оспорюваного договору вимог ст. 4 Закону України „Про здійснення державних закупівель" є безпідставним. Отже, з огляду на те, що вартість предмету закупівлі за умовами договору про надання консультаційних послуг №27/4 менше визначених ст. 2 Закону граничних величин, суд також приходить до висновку, що застосування Закону України „Про здійснення державних закупівель" до спірних правовідносин є необов'язковим...".

Крім того, із рішення суду від 08.04.2013р. у справі №916/208/13-г вбачається, що „...Отже, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів вини сторін у пошкодженні предмету договору чи незаконного заволодіння ним, не довів та не обґрунтував позивач також своїх посилань щодо порушення договором №27/4 публічного порядку, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених ст.228 ЦК України, якою передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним...".

Одночасно місцевий суд у справі №916/208/13-г встановив, що „Частиною 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Однак, вказана норма Закону не містить таких наслідків визнання договірних зобов'язань недійсними без наявності відповідного бюджетного призначення, у зв'язку з чим недотримання розпорядником бюджетних коштів вимог бюджетного законодавства має наслідком відповідальності розпорядника та не призводить до недійсності укладеного за відсутності фінансування правочину. Разом з цим, не заслуговують на увагу суду доводи позивача щодо того, що при укладенні договору №27/4 мала місце помилка, яка спричинена правовою необізнаністю позивача, сприйняттям позивачем факту підписання договору №27/4 та акту №4, як гарантії укладення цього договору в майбутньому. Однак, за результатами дослідження судом тексту договору №27/4 встановлено, що він не є договором про наміри (попереднім договором), а, навпаки, його текст містить положення, які фактично визначають зміст взаємовідносин сторін у сфері правовідносин надання послуги... ...Отже, правова необізнаність позивача у сфері укладання та виконання договорів, зокрема, договору послуги, неправильного тлумачення тексту договору №27/4 не є помилкою у розумінні ст.229 ЦК України, з підстав чого відсутні підгрунття для тверджень про його недійсність за даних умов...".

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне застосувати преюдиційність судових рішень у справі №916/208/13-г та вважати доведеним факт дійсності договору №27/4, який відповідачем заперечується та покладений в основу невизнання ним позовних вимог у даній справі. Крім того, з врахуванням наведеного вище є підстави вважати встановленими факти відсутності обставин розділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, яка передбачена вимогами Закону України „Про здійснення державних закупівель" при укладенні договорів №№27/1, 27/2, 27/3, 27/4, 27/5, 27/6, відсутності необхідності застосування Закону України „Про здійснення державних закупівель" при укладенні договору №27/4 з огляду на те, що вартість предмету закупівлі за умовами договору про надання консультаційних послуг №27/4 менше визначених ст. 2 Закону граничних величин.

Крім того, на підтвердження своїх вимог позивач подав до суду копії судових рішень у справі №9/17-732-2011 за позовом ПП „І-Макс-Технології" до Одеського обласного центру зайнятості про стягнення 61145,32 грн., за зустрічним позовом Одеського обласного центру зайнятості до ПП „І-Макс-Технології" про визнання договору неукладеним. Однак, із цих судових рішень вбачається, що у справі №9/17-732-2011 предметом спору були правовідносини сторін по договору №27/2, тоді як у справі №916/142/13-г правовідносини сторін стосуються договору №27/4, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування преюдиційності фактів, встановлених судами у справі №9/17-732-2011 до даної справи.

За аналогічних обставин суд не аналізує положення судових рішень у справах №8/17-3818-2011, №5017/3616/2012, оскільки предметом їх розгляду були спірні питання, що виникали із договорів №27/6, 27/3.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ним правову позицію, суд, вважає заявлені ПП „І-Макс-Технології" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 000 грн. заборгованості за надані за договором №27/4 послуги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи підписані сторонами та скріплені їх печатками договір №27/4, додаток до договору - акт здачі-приймання робіт №4, з врахуванням умов договору №27/4, згідно яких підставою для проведення відповідачем оплати вартості виконаних робіт проводиться лише за умови підписання акту №4 та з огляду на перелік в даному акті виконаних робіт, які носять в основному усний характер, про що в судових засіданнях зазначав і представник позивача, який наполягав на цьому та заперечував проти існування фактичних результатів надання перелічених в акті послуг, у суд відсутні умови відмовити позивачу у задоволенні позову.

Так, суд не надає оцінку твердженням відповідача про недійсність договору з підстав невідповідності його положенням Закону України „Про державні закупівлі", припускання помилки замовником при його укладенні, укладення договору всупереч Бюджетного кодексу, Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" поза межами затвердженого бюджету, оскільки оцінка цих доводів ООЦЗ була надано судом під час розгляду справи №916/208/13-г, за результатами чого прийнято відповідне судове рішення, яким спростовано всі наведені доводи ООЦЗ із відмовою у позові щодо визнання договору №27/4 недійсним за такими підставами.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач проти дат укладення договору №27/4 та акту №4, що зазначені на екземплярах позивача, заперечує, однак, у відповіді на претензію позивача №3149/15/16 від 20.09.2010р. відповідач зазначає про укладання договору 01.08.2010р. та акту 29.08.2010р., з підстав чого, з огляду на пп.2 розділу договору №27/4 від 01.08.2010р. з врахуванням підписання акту 29.08.2010р. строк оплати за надані послуги настав 03.09.2010р.

Таким чином, з огляду на неподання сторонами до суду доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 14 000 грн. підлягають задоволенню у повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1247,30 грн. індексу інфляції та 1224,99 грн. три проценти річних за період з 04.09.2010р. по 01.08.2013р., обґрунтованих приписами п. 2 ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, здійснений позивачем, суд встановив, що його зроблено позивачем шляхом підрахування втрат на середину місяця, тоді як згідно з листом ВСУ №62-97 від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. З підстав чого позивач невірно розрахував суму втрат від інфляційних процесів, спричинених простроченням відповідачем оплати вартості послуг та за розрахунком суду індекс інфляції становить 1241,99 грн.

Одночасно, суд встановив, що розрахунок трьох процентів річних позивачем зроблено із допущенням арифметичних помилок, з підстав чого суд самостійно розрахував три проценти річних, який із суми заборгованості 14 000 грн. за період з 04.09.2010р. по 01.08.2013р. складає 1222,03 грн.

Отже, з врахуванням викладеного підлягає судом частковому задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 1241,99 грн. та трьох процентів річних в сумі 1222,03 грн. за період з 04.09.2010р. по 01.08.2013р., в решті частині заявлених до стягнення з відповідача індексу інфляції та три проценти річних суд відмовляє.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 14 000 грн. заборгованості, 1241,99 грн. індексу інфляції та 1222,03грн. три проценти річних, в решті частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1719,64 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва,10, код 03491435) на користь Приватного підприємства „І-Макс-Технології" (65085, м.Одеса, вул. Самольотна,41-А, код 36435407) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. заборгованості, 1241 (одну тисячу двісті сорок одну) грн. 99 коп. індексу інфляції, 1222 (одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 03коп. три проценти річних, 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 64 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст складено 13.09.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.