Постанова

від 26.11.2013 по справі 916/142/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р.Справа № 916/142/13-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Разюк Г.П.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду № 966 від 13.11.2013р. )

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від відповідача - Незамаєв В.А., довіреність № 2767/9/10 від 02.08.2013р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості

на рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2013р.

по справі № 916/142/13-г

за позовом Приватного підприємства «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ»

до Одеського обласного центру зайнятості

про стягнення 16 472, 29грн.

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У січні 2013 року Приватне підприємство «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного центру зайнятості, в якому просило з урахуванням уточнень до позовної заяви стягнути заборгованості у розмірі 16 472, 29 грн., з яких: 14 000,00 грн. основного боргу, 1 247,30 грн. інфляційних втрат та 1 224,99 грн. 3% річних. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання консультаційних послуг № 27/4 від 01.08.2010р. укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2013р . (суддя Малярчук І.А.) задоволено позов частково. Стягнуто з Одеського обласного центру зайнятості на користь Приватного підприємства «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ» 14 000 грн. заборгованості, 1 241,99 грн. індексу інфляції, 1 222,03 грн. три проценти річних, 1 719,64 грн. судового збору. В решті частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Одеським обласним центром зайнятості в порушенні приписів ст.ст.525,526,530,901,902,903 ЦК України не були виконані вимоги договору про надання консультаційних послуг № 27/4 від 01.08.2010р. стосовно оплати вартості спожитих послуг.

В частині часткового задоволення інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач невірно розрахував суму шляхом підрахування втрат на середину місяця, оскільки згідно листа ВСУ №62-97 від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

В частині часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних, рішення обґрунтовано арифметичною помилкою у розрахунку Приватного підприємства «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ».

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Одеський обласний центр зайнятості звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

На думку сторони, судом не з'ясовано, чи відповідає укладений договір вимогам законодавства в частині укладення його в межах наданих повноважень передбачених п.3 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на норм п. 5 ст. 2, ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Скаржник звертає увагу на те, що відповідач як державна установа, за відсутністю відповідних кошторисних призначень не мав права укладати цій договір. Видатки на будівництво Южненського міського центру зайнятості, в тому числі на організацію та проведення відкритих торгів були заплановані в кошторисах 2011-2012 років в менших розмірах.

Суд не звернув увагу на те, що договір № 27/4 укладено з метою застосування уникнення Закону України «Про здійснення державних закупівель» шляхом поділу предмету закупівлі на частини, оскільки разом із спірним договором, укладено 6 ідентичних договорів на загальну суму 360 тис. грн.

Суд, на думку апелянта, не прийняв ту обставини, що ООЦЗ не виконав умови Договору відповідно до пункту 1.1. та не передав необхідні документи для виконання взятих ним зобов'язань по договору, без отримання яких неможливо надання послуг позивачем.

Крім того, суд не звернув увагу на акти виконаних робіт № 4 та № 1, які згідно із законодавством взагалі не можуть бути взяти до бухгалтерського обліку.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

25 листопада 2013 року до канцелярії суду надійшла від представника ПП «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ» заява про розгляд справи за відсутності сторони.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача, оскільки явка сторони не визнавалась судом обов'язковою.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010р. між Одеським обласним центром зайнятості (Замовник) та ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" (Виконавець) укладений договір № 27/4, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому інформаційні, консультаційні, методичні послуги та іншу допомогу по організації і проведенню процедури закупівлі (відкриті торги) на будівництво Білгород-Дністровського МРЦЗ з урахуванням специфічних потреб Замовника та вимог чинного законодавства.

Замовник зобов'язується: протягом 3 робочих діб з моменту підписання цього Договору надати Виконавцю необхідні документи та інформацію про предмет закупівлі торгів (п.1.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); оплатити виконані Виконавцем роботи у порядку, встановленому даним Договором (п.1.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Виконавець зобов'язується: виконати у встановлені строки роботи, передбачені Договором, і передати роботи Замовнику згідно акту прийому-передачі в обумовлені Договором терміни (п.2.1 розділу „Обов'язки сторін" Договору); забезпечити повне, якісне і своєчасне виконання робіт, що передбачено цим Договором та діючим законодавством (п.2.2 розділу „Обов'язки сторін" Договору).

Згідно з п.п.1, 2 розділу „Вартість робіт та порядок розрахунків" вартість робіт визначається на основі кошторису (додаток 1 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору та складає 60 000 грн., у тому числі ПДВ (20%) 10 000 грн. Розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються в 5-ти денний термін після виконання і приймання послуг, передбачених цим договором та підписання акту прийому здачі виконаних робіт.

Роботи вважаються закінченими після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п.3 розділу „Термін виконання робіт" Договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010р., але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.1 розділу „Інши умови" договору про надання консультаційних послуг).

Сторонами було підписано додаток №1 до договору № 27/4 від 01.08.2010р. „Перелік та вартість робіт по організації і проведенню торгів (тендерів), відповідно до якого сторонами передбачено надання наступних послуг: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства та нормативної бази України у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 6 000 грн.; аналіз наявних документів замовника щодо організації діяльності комітету з конкурсних торгів та їх відповідності нормам чинного законодавства України на суму 6000грн.; комплексне проведення процедури відкриті торги згідно діючого законодавства, розміщення інформації згідно норм статті 10 Закону на суму 35 000 грн.

На виконання умов договору ПП „І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ" були надані Одеському обласному центру зайнятості послуги на загальну суму 14 000,00 грн., на підтвердження чого був складений без зауважень, підписаний поважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт здачі-приймання виконаних робіт № 4 від 29.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 16 т.1)

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із положеннями ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказів сплати вартості спожитих послуг відповідач за позовом до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості Одеського обласного центру зайнятості перед ПП «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ» у розмірі 14 000 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки втрат від інфляції та 3 % річних зроблені судом першої інстанції, апеляційна інстанція дійшла висновку щодо правильності нарахування сум які підлягають стягненню.

Судова колегія вважає посилання відповідача на договори про надання консультаційних послуг №27/1, №27/2, №27/3, №27/4, 27/5, №27/6 безпідставними, оскільки предметом даних договорів були інформаційні, консультативні, методичні послуги та інша допомога по організації і проведенню закупівлі (відкриті торги) на будівництво окремих об'єктів. Отже, кожен з цих договорів передбачає окремий індивідуально визначений об'єкт робіт, а не певну частину робіт, у зв'язку з чим, посилання Центру на недотримання сторонами оскаржуваного договору вимог ст.ст. Закону України „Про здійснення державних закупівель" - є необґрунтованим.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Між тим, пунктом 1 розділу "Вартість робіт та порядок розрахунків", укладеного між сторонами договору про надання консультаційних послуг від 01.08.2012р. встановлено, що вартість робіт по ньому визначається на основі кошторису (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору, та складає 60 000гривень, у т.ч.ПДВ (20%) 10 000грн.

Таким чином, виходячи з ціни договору, застосування Закону України "Про здійснення державних закупівель", при укладенні цього договору - не вимагалось.

Колегія суддів, вважає, що господарський суд надав вірну оцінку необґрунтованим посиланням позивача, що збігаються з доводами апеляційної скарги, щодо укладення оскаржуваного договору без відповідних на це кошторисних асигнувань, що свідчить про недійсність такого договору. Оскільки, ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Вказана норма Закону не містить наслідків визнання договірних зобов'язань без наявності відповідного бюджетного призначення недійсними.

Положення нового Бюджетного кодексу України (п. 3 ст. 48), дія якого поширювалась з 01.01.2011р., передбачають дещо інший порядок. Так, згідно п. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Однак, такі положення діючого законодавства не поширюються на спірні правовідносини, що виникли до набрання чинності діючим Бюджетним кодексом України.

Не заслуговують на увагу суду твердження апелянта про визнання на підставі ст.229 ЦК України спірного договору недійсним, як такого, що був укладений позивачем під впливом помилки, виходячи з наступного.

Статтею 229 ЦК України передбачено якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, неправильне тлумачення тексту спірного договору, не є помилкою в розумінні ст.229 ЦК України, а тому відсутні підстави для тверджень скаржника про недійсність договору за вказаних умов.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності актів виконаних робіт не приймаються до уваги, оскільки спростовуються умовами Договору та додатком № 1 до Договору № 27/4 від 01.08.2010р., з яких вбачається, що доказом виконання послуг є акт здачі приймання виконання робіт. Належно засвідчена копія акту № 4 від 29.08.2010р. додана до позовної заяви.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2013р. по справі № 916/142/13-г- залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 28.11.2013 року

Головуючий суддя В.А.Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Г.П. Разюк