Рішення

від 16.09.2013 по справі 0906/1068/12

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 0906/1068/12

Провадження №: 2/0343/33/13

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого: судді Тураш В.А.

секретаря: Лукань О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності , ділової репутації , спростування неправдивої інформації , стягнення моральної шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить постановити рішення, яким визнати такими, що не відповідають дійсності та є неправдивими , принижують її честь, гідність , ділову репутацію, поширені ОСОБА_3 у заяві , направленій Міністру освіти і науки України Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк, і яка зареєстрована в управлінні освіти ОДА 02.09.2010р. за №-К-3571, наступні відомості: «Ми ж, як односельці, добре знаємо і ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей».

Зобов'язати ОСОБА_3 спростувати зазначені у заяві , направленій Міністру освіти і науки України Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк, і яка зареєстрована в управлінні освіти ОДА 02.09.2010р. за №-К-3571, неправдиві відомості про неї шляхом надіслання Міністру освіти і науки України Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк спростування у вигляді заяви слідуючого змісту: «Міністру освіти і науки України Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк. Спростування. Спростовую поширену мною неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності, про те , що ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей».

Стягнути з ОСОБА_3, на її , ОСОБА_2, користь 30000 гривень компенсації за завдану моральну шкоду, які перерахувати на благодійний рахунок Вигодського навчального корекційно реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради, реквізити якого: р/р/35424005001464, МФО 836014 (код 20564845) в ГУДКСУ в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з 04.10.2005р. працює на посаді директора Вигодського навчального корекційно-реабілітаційного центру Івано-Франківської обласної ради.

Парафіянами церковної громади с.Старий Мізунь Долинського району на адресу Міністра освіти і науки України Д.Табачника і начальника управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк у 2010 році була направлена заява, яка зареєстрована в управлінні освіти Івано-Франківської ОДА 02.09.2010р. за №-К-3571. Ініціатором написання цієї заяви був саме відповідач. У заяві відповідач, зокрема вказує, що «…ми ж, як односельці, добре знаємо і ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей».

Вважає, що наведена в заяві інформація про неї недостовірна, неправдива і така, яка порочить її честь, гідність, ділову репутацію як людини і як керівника закладу освіти.

Ця недостовірна інформація дезінформує громадян України стосовно її діяльності як фахівця, неправдиво та негативно зображує її перед громадськістю , її трудовим колективом, вищими посадовими особами органів державної влади, як людину, громадського діяча, депутата Долинської районної ради, яким вона обрана громадою у 2010 році.

Шляхом поширення відверто цинічної неправди, відповідач порушив її законні права на честь, гідність, позитивну ділову репутацію, ганьбить та принижує їх, дискредитував її ділову репутацію як людини, керівника освітнього закладу, завдав їй моральної шкоди, що є втратами невідновного характеру, заподіяв інші негативні для неї наслідки, зокрема, як необхідність, докладати зусилля для спростування цієї брехливої інформації, виправдовуватися перед людьми, керівництвом, трудовим колективом так і сильні нервові переживання та страждання, які переживає донині через поширену щодо неї завідомо неправдиву інформацію.

Заподіяна їй відповідачем моральна шкода є втратами невідновного характеру, компенсацію за яку вона оцінює в розмірі 30000 гривень.

При визначенні розміру компенсації вона враховує те, що через поширену відповідачем неправдиву інформацію, вона сильно переживала та нервувала, втратила спокій та сон, погано себе почувала, як у моральному так і у фізичному плані, що також є втратами невідновного характеру.

Враховуючи наведене, способом захисту її порушених особистих (немайнових) прав є визнання поширеної про неї інформації неправдивою та такою, що не відповідає дійсності, стягнення з відповідача компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 30000 гривень, а також зобов'язання відповідача спростувати неправдиву інформацію про неї тим же способом, яким вона була поширена.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити. В останні судові засідання позивачка не з»явилась, хоч про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена судом.

Представник позивачки ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі , зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Крім цього, просив при постановленні рішення стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору в розмірі 514.60 грн. (114.60 грн. судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру, 300 грн. судовий збір за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди , 1% від суми 30000 грн.) та 900.48 грн. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що жодним чином він не поширював відносно ОСОБА_2 неправдиві відомості і листа, який є матеріалах справи він не підписував. В останні судові засідання відповідач ОСОБА_3 не з»явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений сулом у встановленому Законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.

Ст. 269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права нележать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до ч.1,3,4, 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з п.15 вказаної Постанови - юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст.277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Крім того, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВС України №1 від 27.02.2009р. , згідно з положеннями ст.277 ЦК і ст.10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що парафіянами церковної громади с.Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області на адресу Міністра освіти і науки України Д.Табачника і начальника управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк у 2010 році була направлена заява, яка зареєстрована в Міністерстві освіти на науки 02.09.2010р. за вх. №-К-3571 (а.с.77), в якій зазначено відомості про ОСОБА_2 такого змісту: «Ми ж, як односельці, добре знаємо і ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей».

Одним із громадян , які підписали дану заяву являється відповідач по справі ОСОБА_3, що підтверджується висновком експерта №09/03-245 від 27.06.2013р., згідно якого , підпис від імені ОСОБА_3 у заяві Міністру освіти і науки України п.Табачнику Д. №К-3571 від 02.09.2010 року виконаний гр.ОСОБА_3 (а.с.114-117)

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 є фізичною особою та відповідно до наказу №110-К Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної адміністрації (а.с.6) з 04.10.2005 року працює на посаді директора Вигодської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей зі зниженим зором Івано-Франківської обласної ради, позитивно характеризується по місцю проживання (характеристика ОСОБА_2 а.с.15) , по місцю роботи (характеристика ОСОБА_2 а.с.14), по місцю попередньої роботи в Долинській районній державній адміністрації (характеристика ОСОБА_2 а.с.16) та по місцю попередньої роботи в дитячому садку «Дзвіночок» Вигодського лісокомбінату (характеристика ОСОБА_2 а.с.17).

Позивачкою в судовому засіданні доведено, що відповідач виклавши у заяві зазначені відомості, поширив неправдиву інформацію і в наслідок цього було порушено її особисті немайнові права, принижено її честь і гідність, ділову репутацію.

Відповідач не надав суду жодного доказу про те, що інформація, викладена у заявах направлених Міністру освіти та науки України п.Табачнику Д. та начальнику управління освіти Івано-Франківської облдержадміністрації п.Болюк З. відповідає дійсності.

Враховую наведене суд вважає, що викладені відповідачем ОСОБА_3 в заяві , яка направлена на адресу Міністра освіти і науки України Д.Табачника і начальника управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк у 2010 році , зареєстрована в Міністерстві науки і освіти України 02.09.2010р. за №-К-3571 (а.с.77) відомості є такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_2

Наведені в заяві відомості такого змісту : «Ми ж, як односельці, добре знаємо і ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей», суд розцінює такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію позивачки, а тому їх слід визнати такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача спростувати дані відомості, шляхом направлення заяви-спростування на адресу Міністра освіти і науки України Д.Табачника і начальника управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації З.Болюк на протязі одного місяця після вступу рішення в Законну силу.

Позов в частині стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ "Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2001 року у справі «Перна проти Італії» - вказується, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду завдану особі.

При цьому суд, враховує, що відповідач по справі являється, особою пенсійного віку (посвідчення НОМЕР_1 а.с.131) , інвалідом 3-ї групи довідка серії МСЕ №127019 (а.с.129), має на утриманні сина ОСОБА_8, інваліда з дитинства І-ї групи (, який потребує постійного стороннього догляду ( довідка серії 10ААА (а.с.130).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сам факт визнання судом допущених відповідачем порушень, які виразились у поширенні з сторони останнього неправдивих відомостей , що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_2, є достатньою сатисфакцією за заподіяну моральну шкоди.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 3 Конституції України ст. ст. 13, 269, 277, 297, 299 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності, є неправдивими, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2, поширені ОСОБА_3 у заяві, направленій Міністру освіти і науки України п.Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації п.З.Болюк, яка зареєстрована в Міністерстві освіти та науки України 02.09.2010р. за вх. №-К-3571 наступні відомості: «Ми ж, як односельці, добре знаємо і ОСОБА_2, яка де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей»,

Зобов'язати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 спростувати зазначені у заяві , направленій Міністру освіти і науки України п.Д.Табачнику і начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації п.З.Болюк, яка зареєстрована в Міністерстві освіти та науки України 02.09.2010р. за вх. №-к-3571 неправдиві відомості про ОСОБА_2 шляхом надіслання на протязі одного місяця з дня вступу рішення в Законну силу заяви наступного змісту «Міністру освіти і науки України п.Д.Табачнику, начальнику управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації п.З.Болюк. Спростування. Спростовую поширену мною неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності, про те, що ОСОБА_2, яка б де б не працювала, всюди були конфлікти (Вигодський дитячий садок, райдержадміністрація). Ця вульгарна непорядна особа, яка невідомо яким чином пройшла у владу і принижує та ображає порядних людей»

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 114.60 гривень сплаченого судового збору та 900.48 гривень витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи згідно квитанцій.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя:

Текс повного рішення виготовено 16.09.2013р.