Постанова

від 05.09.2013 по справі 826/7719/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року справа № 826/7719/13-а

о 14 год. 50 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0003192220,

за участю представників сторін:

від позивача Івженка К.В., Архипчука Л.А.,

від відповідача Булигіна Є.В., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції міста Києв Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0003192220.

В судовому засіданні судом замінено первинного відповідача на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.11.2011 року між позивачем та ТОВ «Центрбуд Альфа» укладені договори № 02/11/11К1 та № 02/11/11К3 на комплексне прибирання приміщень та складені всі первинні документи, які підтверджують факт виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, а саме: акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, виписки з банківських рахунків на оплату послуг, які були надані відповідачу під час проведення документальної перевірки. Позивач зазначає, що перевіряючим відповідача в акті перевірки не заперечувалося проти наявності та чинності первинних документів. Контрагент ТОВ «Центрбуд Альфа» на момент здійснення господарських операцій, зафіксованих в договорах, не мало ознак фіктивності та було діючим підприємством. Позивач наголошує, що вказані документи недійсними не визнавались, є дійсними. Крім того, зазначає позивач, податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Центрбуд Альфа» на суму 57 132,00грн., які були включені до складу податкового кредиту у квітні 2012 року складені відповідно до чинного податкового законодавства України, тому на думку позивача підлягає включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Так, вказує позивач, зобов'язання за договорами № 02/11/11К1 та № 02/11/11К3 від 02.11.2011 року були сторонами виконані повністю та всі первинні документи оформлені згідно чинного законодавства і підтверджують факт виконання зобов'язань та реальність угоди.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» за квітень 2012 року перевіряючим встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 57 132,00грн., у зв'язку з тим, що господарська операція між позивачем та його контрагентом ТОВ «Центрбуд Альфа» мала безтоварний характер. Згідно акту перевірки ТОВ «Центрбуд Альфа» Бориспільської ОДПІ в Київській області від 23.08.2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із підприємствами-постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Як зазначає відповідач, ТОВ «Центрбуд Альфа» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Отже, відповідач дійшов висновку, що контрагент позивача ТОВ «Центрбуд Альфа» здійснювало господарську діяльність з ознаками фіктивності, а фінансово-господарські взаємовідносини вважаються такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами. Таким чином, сума податку на додану вартість яка врахована ТОВ «ТД «Вені-Ком» у складі податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме за квітень 2012 року на суму 57 132,00грн. не відповідає сумі податкових зобов'язань, задекларованих підприємством ТОВ «Центрбуд Альфа», тобто є більшою на 57 132,00грн. (а.с.58-60)

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Вені-Ком» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком», зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 13.07.2011 року № 10681020000028202, ідентифікаційний код юридичної особи 37723432, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою АБ № 521917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якій зазначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема загальне прибирання будинків. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.9-17, 18-19)

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 02.11.2011 (індивідуальний податковий номер - 377234326505), номер свiдоцтва платника ПДВ - 200008759, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість та даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua). (а.с.20)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно вимог ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (п.п.86.1, 86.2 ст.86 Податкового кодексу України)

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за квітень 2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 04.12.2011 року № 2056/15-225. (а.с.24-26)

Під час проведення камеральної перевірки перевіряючим встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Центрбуд Альфа» за квітень 2012 року на суму 57 132,00грн.

Для роботи відповідачем був використаний акт Бориспільської ОДПІ в Київській області від 23.08.2012 року № 192/7/22-2/35525358 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ «Центрбуд Альфа» з підприємцями-покупцями за період квітень 2012 року, згідно якого встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із підприємствами-постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання ТОВ «Центрбуд Альфа» вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбані товарів (робіт, послуг). (а.с.61-70)

У висновках акту перевірки позивача відповідачем зазначено, що по ТОВ «ТД «Вені-Ком» встановлено заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 57 132,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2013 року № 0003192220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 71 415,00грн., з якої основний платіж у розмірі 57 132,00грн. і штрафна санкція у розмірі 14 283,00грн. (а.с.23)

Спір виник через висновки податкового органу про не підтвердження реальності господарських договорів про комплексне прибирання приміщень від 02.11.2011 року № 02/11/11К1 та № 02/11/11К2, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту при відсутності фактичного виконання робіт.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарської операції між ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» та ТОВ «Центрбуд Альфа», мету придбання послуг, обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільні відносини у сфері надання послуг регулюються вимогами Цивільного кодексу України, а саме главою 63 «Купівля-продаж».

Відповідно до ст.901 цього кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно вимог ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як підтверджують матеріали справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Центрбуд Альфа» (Виконавець) 02.11.2011 року укладено договір № 02/11/11К1, за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень визначених Замовником розташованих по адресу: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2 повний перелік і об'єм робіт, визначаються в Додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною. Виконавець здійснює за свій рахунок закупівлю, поставку, набір, експлуатацію необхідного для виконання договору обладнання і інвентарю, а також здійснює підбір і кваліфікаційне навчання обслуговуючого персоналу. Згідно п.4.1 вартість робіт по договору за місяць оформлюється протоколом погодження вартості послуг (Додаток № 1 до договору). Оплата робіт Замовником по договору здійснюється у національній валюті України у формі помісячної оплати на умовах даного договору та здійснюється протягом трьох банківських днів з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт, на підставі рахунку виставленого Виконавцем. (п.4.2, 4.3 договору). В п.п.5.1 та 5.2 договору вказано, що даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 02 листопада 2012 року. (а.с.33-36)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 02/11/11К1 від 02.11.2011 року підписаний директорами ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» і ТОВ «Центрбуд Альфа» та скріплений печатками.

До договору сторонами 02.11.2011 року підписаний протокол погодження оплати послуг по комплексному прибиранню приміщень (додаток № 1 до договору), в якому зазначено перелік та об'єм робіт: комплексне прибирання офісних приміщень за адресою: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, загальною площею 4850кв.м, кількість прибирань в місяць - 4, на загальну вартість послуг 289 137,60грн. з урахуванням ПДВ 48 189,60грн. (а.с.37)

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Центрбуд Альфа» (Виконавець) 02.11.2011 року укладено договір № 02/11/11К3, за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень визначених Замовником розташованих по адресу: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2 повний перелік і об'єм робіт, визначаються в Додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною. Виконавець здійснює за свій рахунок закупівлю, поставку, набір, експлуатацію необхідного для виконання договору обладнання і інвентарю, а також здійснює підбір і кваліфікаційне навчання обслуговуючого персоналу. Згідно п.4.1 вартість робіт по договору за місяць оформлюється протоколом погодження вартості послуг (Додаток № 1 до договору). Оплата робіт Замовником по договору здійснюється у національній валюті України у формі помісячної оплати на умовах даного договору та здійснюється протягом трьох банківських днів з дня підписання акту приймання - передачі виконаних робіт, на підставі рахунку виставленого Виконавцем. (п.4.2, 4.3 договору). В п.п.5.1 та 5.2 договору вказано, що даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 02 листопада 2012 року. (а.с.38-41)

Договір № 02/11/11К3 від 02.11.2011 року підписаний директорами ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» і ТОВ «Центрбуд Альфа» та скріплений печатками.

До договору сторонами 02.11.2011 року підписаний протокол погодження оплати послуг по комплексному прибиранню приміщень (додаток № 1 до договору), в якому зазначено перелік та об'єм робіт: комплексне прибирання офісних приміщень за адресою: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, загальною площею 900кв.м, кількість прибирань в місяць - 4, на загальну вартість послуг 53 654,40грн. з урахуванням ПДВ 8 942,60грн. (а.с.42)

На виконання умов договору між сторонами складені наступні документи:

- по договору № 02/11/11К1: акти приймання-передачі виконаних робіт від 17.04.2012 року на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 18.04.2012 року на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 26.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 27.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 30.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.;

- по договору № 02/11/11К3: акти приймання-передачі виконаних робіт від 30.04.2012 року на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн. (а.с.43-48)

Підприємством контрагентом - ТОВ «Центрбуд Альфа» були виписані податкові накладні:

- по договору № 02/11/11К1: від 17.04.2012 року № 78 за послуги на комплексне прибирання на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 18.04.2012 року № 82 на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 26.04.2012 року № 117 на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 27.04.2012 року № 124 на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.; від 30.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.;

- по договору № 02/11/11К3 від 30.04.2012 року № 148 за послуги на комплексне прибирання на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн. (а.с.49-54)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Як підтверджено матеріалами справи, за вищевказаними договорами позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Центрбуд Альфа» здійснена оплата послуг, що підтверджується наступними платіжними документами:

- по договору № 02/11/11К1: платіжне доручення № 152 від 19.06.2012 року на суму 80 000,00грн. у т.ч. ПДВ 13 333,33грн. (банківська виписка від 19.06.2012 року № 152 на суму 80 000,00грн. у т.ч. ПДВ 13 333,33грн.); банківська виписка від 08.06.2012 року № 138 на суму 209 137,60грн. у т.ч. ПДВ 34 856,27грн.;

- по договору № 02/11/11К3: платіжне доручення № 137 від 08.06.2012 року на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн. (банківська виписка від 08.06.2012 року № 137 на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн.). (а.с.72-76)

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» здійснює діяльність, зокрема, загальне прибирання будинків, про що свідчить довідка АБ № 521917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.19) Як вбачається із штатного розкладу позивача на 2012 рік, на підприємстві нараховується 41 штатних одиниць, у тому числі прибиральники. (а.с.136)

Судом встановлено, що придбані у ТОВ «Центрбуд Альфа» послуги позивачем реалізовано на адресу третьої особи ТОВ «Укр Ди Си» на підтвердження чого позивач надав суду договори укладені між ТОВ «ТД «Вені-Ком» (Виконавець) та ТОВ «Укр Ди Си» (Замовник) на комплексне прибирання приміщень № 03/11/11К1 та № 03/11/11К3 від 03.11.2011 року, за умови яких Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень визначених Замовником розташованих по адресу: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору. До договорів сторонами підписані протоколи погодження оплати послуг по комплексному прибиранню приміщень (додаток № 1 до договорів), в яких відповідно зазначено перелік та об'єм робіт: комплексне прибирання офісних приміщень за адресою: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, загальною площею 4850кв.м вартість послуг на суму 304 269,60грн. у т.ч. ПДВ 50 711,60грн. та 900кв.м вартість послуг на суму 56 462,40грн. у т.ч. ПДВ 9 410,40грн. (а.с.102-114)

Таким чином, як вбачається із вищезазначених матеріалів справи, послуги придбані у ТОВ «Центрбуд Альфа» на суму 342792,00грн. було реалізовано ТОВ «Укр Ди Си» на суму 360732,00грн., у зв'язку з чим отримано доходу у розмірі 17940,00грн.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач самостійно не мав можливості здійснити об'єми робіт за договорами з ТОВ «Укр Ди Си», у зв'язку з тим, що згідно наказу № 2 від 02.01.2012 року працівники компанії, у тому числі усі прибиральники відбули на виконання трудових обов'язків згідно посадових інструкцій в санаторій «Жовтень», що знаходиться за адресою: м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км з 02 січня по 31 грудня 2012 року. (а.с.135)

Зазначене відрядження підтверджується договором укладеним між позивачем (Виконавець) та ТОВ «Укр Ди Си» (Замовник) № 101 від 01.09.2011 року на передачу виконання бізнес-процесу прибирання приміщень та території, який укладений сторонами терміном до 31.12.2012 року. (а.с.139-144) На виконання умов договору сторонами складені первинні документи, а саме: протоколи погодження договірної ціни, графіки прибирання приміщень та території, акти виконаних робіт, податкові накладні. (а.с.145-160)

Водночас, із наданої до матеріалів справи відповідачем інформації, лист Бориспольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 29.07.2013 року № 187/9/17-117, вбачається, що за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку від 27.04.2012 року в штаті ТОВ «Центрбуд Альфа» працювало 7 осіб. (а.с.161)

З наведеного слідує, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Центрбуд Альфа» здійснювалася в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області про неможливість проведення зустрічної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість ТОВ «Центрбуд Альфа», оскільки вказаний документ не позбавляє юридичного значення складених ним первинних документів.

Відповідач також не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «Центрбуд Альфа» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Суд зазначає, що контрагенту позивача ТОВ «Центрбуд Альфа» видана ліцензія Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зі строком дії з 07.11.2011 року по 08.09.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с.119-120)

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірної господарської операції ТОВ «Центрбуд Альфа» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить витяг з реєстру станом на 18.07.2013 року. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутня. (а.с.163-164)

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, позивач за квітень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Центрбуд Альфа», у зв'язку з придбанням послуг по комплексному прибиранню приміщень. Крім того, ці податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року. (а.с.77-93)

Водночас, зазначені вище суми податку на додану вартість за податковими накладними у розмірі 57132,00грн. були включені ТОВ «Центрбуд Альфа» до податкових зобов'язань, про що свідчать дані податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, яка надана до матеріалів справи відповідачем. (а.с.185-189)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071 (далі - Порядок), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичного надання послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг по комплексному прибиранню приміщень позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені протоколи погодження оплати послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування, дат.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «Центрбуд Альфа» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України, або інші недоліки в їх оформлені.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ТОВ «Центрбуд Альфа» перебуває на обліку як платник податків в Бориспільській ОДПІ Київської області з 06.11.2007 року за № 6411, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП від 08.02.2012 року № 8051. (а.с.121)

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, квітень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Центрбуд Альфа» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 355253526556, номер свідоцтва платника ПДВ - 200035341, видане 22.03.2012 року). Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Центрбуд Альфа» анульовано 15.06.2012 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням, а тому зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується даними акту зустрічної перевірки Бориспільської ОДПІ Київської області та копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.61-70, 115)

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «ТД «Вені-Ком» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Центрбуд Альфа», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.04.2013 року №0003192220 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про не підтвердження реальності правочинів - договорів про комплексне прибирання приміщень від 02.22.2011 року № 02/11/11К1 та № 02/11/11К3 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 року №0003192220 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби № 0003192220 від 04.04.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 71 415,00грн. з якої основний платіж у розмірі 57 132,00грн. та штрафна санкція у розмірі 14 283,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Віні-Ком» витрати по сплаті судового збору у розмірі 714 гривні 15 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 05 вересня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 10 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова