Ухвала

від 04.02.2014 по справі 826/7719/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7719/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком» до Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 року № 0003192220, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2013 р. позов задоволено. Податкове повідомлення - рішення Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.04.2013 № 0003192220, - визнано протиправним та скасовано.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вені-Ком», зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 13.07.2011 року № 10681020000028202, ідентифікаційний код юридичної особи 37723432, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою АБ № 521917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та здійснює господарську діяльність пов`язану, зокрема, з прибирання будинків.

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість та даними з Реєстру платників ПДВ(номер свідоцтва платника ПДВ - 200008759 та індивідуальний податковий номер - 377234326505), розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за квітень 2012 року.

В ході проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» за квітень 2012 року перевіряючим встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 57 132,00грн., у зв'язку з тим, що господарська операція між позивачем та його контрагентом ТОВ «Центрбуд Альфа» мала безтоварний характер.

Відповідачем був використаний акт Бориспільської ОДПІ в Київській області від 23.08.2012 року № 192/7/22-2/35525358 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ «Центрбуд Альфа» з підприємцями-покупцями за період квітень 2012 року, згідно якого встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із підприємствами-постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Отже, відповідач дійшов висновку, що контрагент позивача ТОВ «Центрбуд Альфа» здійснювало господарську діяльність з ознаками фіктивності, а фінансово-господарські взаємовідносини вважаються такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

За наслідками перевірки було складено акт від 04.12.2011 року № 2056/15-225, яким встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Центрбуд Альфа» за квітень 2012 року на суму 57 132,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2013 року № 0003192220 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 71 415,00грн., з якої основний платіж у розмірі 57 132,00грн. і штрафна санкція у розмірі 14 283,00грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

ТОВ «Торговий дім «Вені-Ком» здійснює діяльність, зокрема, загальне прибирання будинків, про що свідчить довідка АБ № 521917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Як вбачається із штатного розкладу позивача на 2012 рік, на підприємстві нараховується 41 штатних одиниць, у тому числі прибиральники.

Відтак, придбані у ТОВ «Центрбуд Альфа» послуги позивачем реалізовано на адресу третьої особи ТОВ «Укр Ди Си» на підтвердження чого позивач надав суду договори укладені між ТОВ «ТД «Вені-Ком» та ТОВ «Укр Ди Си» на комплексне прибирання приміщень № 03/11/11К1 та № 03/11/11К3 від 03.11.2011 року, за умови яких Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень визначених Замовником розташованих по адресу: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

До договорів сторонами підписані протоколи погодження оплати послуг по комплексному прибиранню приміщень, в яких відповідно зазначено перелік та об'єм робіт: комплексне прибирання офісних приміщень за адресою: Київська обл., с. Тарасівка, вул. Київська, 1-Б, загальною площею 4850кв.м вартість послуг на суму 304 269,60грн. у т.ч. ПДВ 50 711,60грн. та 900кв.м вартість послуг на суму 56 462,40грн. у т.ч. ПДВ 9 410,40грн.

Таким чином, послуги придбані у ТОВ «Центрбуд Альфа» на суму 342792,00грн. було реалізовано ТОВ «Укр Ди Си» на суму 360732,00грн., у зв'язку з чим отримано доходу у розмірі 17940,00грн.

Крім того, позивач самостійно не мав можливості здійснити об'єми робіт за договорами з ТОВ «Укр Ди Си», у зв'язку з тим, що згідно наказу № 2 від 02.01.2012 року працівники компанії, у тому числі усі прибиральники відбули на виконання трудових обов'язків згідно посадових інструкцій в санаторій «Жовтень», що знаходиться за адресою: м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км з 02 січня по 31 грудня 2012 року.

Зазначене відрядження підтверджується договором укладеним між позивачем та ТОВ «Укр Ди Си» № 101 від 01.09.2011 року на передачу виконання бізнес-процесу прибирання приміщень та території, який укладений сторонами терміном до 31.12.2012 року.

На виконання умов договору сторонами складені первинні документи, а саме: протоколи погодження договірної ціни, графіки прибирання приміщень та території, акти виконаних робіт, податкові накладні.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «Центрбуд Альфа» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Прийняття позивачем даних послуг у його контрагента проводилось шляхом складення актів прийому-передачі виконаних робіт по договору № 02/11/11К1 від 17.04.2012 року на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 18.04.2012 року на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 26.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 27.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 30.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.; та по договору № 02/11/11К3 від 30.04.2012 року на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн.

На підтвердження сум податку на додану вартість, було виписано податкові накладні по договору № 02/11/11К1: від 17.04.2012 року № 78 за послуги на комплексне прибирання на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 18.04.2012 року № 82 на суму 58 500,00грн. у т.ч. ПДВ 9 750,00грн., від 26.04.2012 року № 117 на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн., від 27.04.2012 року № 124 на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.; від 30.04.2012 року на суму 57 379,20грн. у т.ч. ПДВ 9 563,20грн.; по договору № 02/11/11К3 від 30.04.2012 року № 148 за послуги на комплексне прибирання на суму 53 654,40грн. у т.ч. ПДВ 8 942,40грн. (а.с.49-54)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі, перерахування коштів на рахунки контрагента, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень по договору № 02/11/11К1 від 19.06.2012 № 152, по договору № 02/11/11К3 від 08.06.2012 № 137 та банківськими виписками

Так, зобов'язання за договорами № 02/11/11К1 та № 02/11/11К3 від 02.11.2011 року були сторонами виконані повністю та всі первинні документи оформлені згідно чинного законодавства і підтверджують факт виконання зобов'язань та реальність угоди.

З наведеного слідує, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Центрбуд Альфа» здійснювалася в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На момент складання податкових накладних, квітень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «Центрбуд Альфа» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 355253526556, номер свідоцтва платника ПДВ - 200035341, видане 22.03.2012 року). Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Центрбуд Альфа» анульовано 15.06.2012 року, причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням, а тому зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується даними акту зустрічної перевірки Бориспільської ОДПІ Київської області та копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, ТОВ «ТД «Вені-Ком» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Центрбуд Альфа», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2014.

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.