Ухвала

від 10.09.2013 по справі 812/5754/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №812/5754/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/5754/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Кам'яний дім" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 червня 2013 року №0000672230, №0000682230, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової інспекції в Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19 червня 2013 року № 0000672230, про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кам'яний дім» грошових зобов'язаннь з податку на додану вартість у розмірі 2 728,78 грн. (за основним платежем в сумі 2183 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 545,75 грн. 75 коп.), визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від від 19 червня 2013 року № 0000682230, яким нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2838,75 грн. (за основним платежем в сумі 2271 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 567,75 грн.) (а.с. 4-11).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року допущено процесуальне правонаступництво, а саме змінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової інспекції в Луганській області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с. 179).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Кам'яний дім» задоволений, визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000672230 форми «Р» винесене 19 червня 2013 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби, визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000682230 форми «Р» винесене 19 червня 2013 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби (а.с. 184-189).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 193-194).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що Державною податковою інспекцією була отримана інформація від Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, а саме зустрічна звірка від 20 лютого 2013 року №150/22-1453/36835671 ТОВ «ІНВЕСТ-ПАК» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Шоковіта» за період серпень 2012 року, за результатами якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ІНВЕСТ-ПАК» та відповідно вбачається нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами покупцями придбаного товару у ТОВ «Шоковіта».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Кам'яний дім» зареєстроване у якості юридичної особи 27 жовтня 2009 року виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с.56,57).

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби у Луганській області та зареєстрований платником податку на додану вартість з 25 жовтня 2011 року, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 312121312068, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.58).

У період з 24 травня 2013 року по 28 травня 2013 року Державною податковою інспекціє в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби у Луганській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім» (код ЄДРПОУ 36827189) з питань правильності визначення повноти та своєчасності сплати ПДВ за період з 01 серпня 2012 року по 31 серпня 2012 року та податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Інвест-Пак» (код ЄДРПОУ 36835671), результати якої оформлено актом №310/22-300/36827189 від 03 червня 2013 року (а.с.13-47).

За висновком перевірки встановлено порушення:

1) п.п. 135.4.1 п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в періоді, що перевірявся, на загальну суму 96044 гри., в т.ч.:

- за 3 квартали 2012 року на суму - 91808 грн. (у т.ч 3 квартал 2012 року в сумі 91808 грн.),

- за 2012 рік на суму 96044 грн. (у т.ч 4 квартал 2012 року в сумі 4236 грн.),

2) п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого: 2.1). завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в періоді що перевірявся на загальну суму 106858 грн., в т.ч.:

- за 3 квартали 2012 року на суму 91532 грн. (у т.ч 3 квартал 2012 року у сумі 91532 грн.),

- за 2012 рік на суму 106858 грн. (у т.ч 4 квартал 2012 року у сумі 15326 грн.),

2.2) завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за 2012 рік на загальну суму - 5762 грн. (в т.ч. за 3 квартал 2012 року - 5762 грн.), та занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся за 2012 рік на загальну суму 2271 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2012 року 2271 грн.).

3) п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань в періоді, що перевірявся у загальній сумі 19208 грн., а саме:

- за серпень 2012 року - 8708 грн.;

- за вересень 2012 року - 9653 грн.;

- за жовтень 2012 року - 480 гри.;

- за грудень 2012 року - 367. грн..

4) п. 198.3, 198.6 ст. 198. Податкового Кодексу України, в результаті чого:

4.1) завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся на суму 21391 гри., в т.ч. за серпень 2012 року у сумі ПДВ -21391 гри.

4.2). занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму - 2183 грн., вт.ч. за серпень 2012 року - 2183 грн..

- занижено за серпень 2012 року на суму 12683 грн.;

- завищено за вересень 2012 року на суму - 9653 грн.;

- завищено за жовтень 2012 року на суму - 480 грн.;

- завищено за грудень 2012 року на суму - 367 грн.

На підставі акта перевірки №310/22-300/36827189 від 03 червня 2013 року відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення від 19 червня 2013 року №0000672230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 2728,75 грн., у тому числі 2183,00 грн. - за основним платежем, 545,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.71);

- податкове повідомлення - рішення від 19 червня 2013 року №0000682230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 2838,75 грн., у тому числі 2271,00 грн. - за основним платежем, 567,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.72).

В акті перевірки зазначено, ТОВ «Інвест-Пак» не здійснювало та не могло здійснювати операції з придбання товарів від постачальників та подальшого їх продажу на адресу ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім». Таким чином, під час операції щодо придбання ТМЦ ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім» у ТОВ «Інвест-Пак» встановлено, що рух товару до платника податків ТОВ «ВКФ Кам'яний дім» не підтверджується у зв'язку з не встановленням пункту навантаження та розвантаження товару. Крім того, ТОВ «Інвест-Пак» не має можливості реально здійснювати операції з урахуванням часу, місця знаходження майна матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товару, виконання робіт або послуг та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності.

Дослідженням операції щодо придбання ТМЦ ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім» у ТОВ «Інвест-Пак» встановлено, що не можливо підтвердити реальність взаємовідносин ТОВ «Інвест-Пак» з контрагентами - покупцями. З'ясовано, що не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержувати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, всі вищевказані обставини, на думку відповідача, свідчать про не реальність здійснення господарських операції.

Отже спірним у даній справі є реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інвест-Пак».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 червня 2013 року №0000672230, №0000682230 з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім» (за договором - Покупець) та із «ТОВ «Інвест-Пак» (за договором - Постачальник) укладено договір №141 поставки товару від 15 лютого 2012 року з додатковою угодою до нього, згідно умов якого Постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товари, визначені у рахунку - фактурі та накладній, іменовані далі «Товар», а покупець зобов'язується прийняти товар та сплати за нього на умовах даного Договору. Поставка товару та її умови узгоджуються сторонами на кожну партію товару (а.с.75, 76).

На підставі договору-поставки товару №141 від 15 лютого 2012 року складено:

- рахунок - фактуру №СФ-0001104 від 30 липня 2013 року, всього на сум 44635,61 грн. (а.с.77), видаткову накладну №РН-0001069 від 01 серпня 2012 року всього на сум 44635,61 грн. (а.с.78), податкову накладну від 01 серпня 2012 року №5 всього на суму 44635,61 грн. (а.с.83), ТНТ від 01 серпня 2012 року на суму 44635,61 грн. (а.с.90).

- рахунок - фактуру №СФ-0001141 від 06 серпня 2013 року, всього на сум 17430,00 грн. (а.с.79), видаткову накладну №РН-0001110 від 09 серпня 2012 року всього на сум 175430,00 грн. (а.с.80), податкову накладну від 09 серпня 2012 року №50 всього на суму 17430,00 грн.(а.с.84), ТНТ від 09 серпня 2012 року на суму 17430,00 грн. (а.с.91).

- рахунок - фактуру №СФ-0001192 від 14 серпня 2013 року, всього на сум 66929,60 грн. (а.с.77), видаткову накладну №РН-0001179 від 21 серпня 2012 року всього на сум 66279,60 грн. (а.с.78), податкову накладну від 21 серпня 2012 року №120 всього на суму 66279,60 грн. (а.с.85), ТНТ від 21 серпня 2012 року на суму 66279,60 грн. (а.с.92).

Розрахунки за отримані позивачем ТМЦ підтверджено платіжними дорученнями (а.с.93, 95, 97, 99, 101) та виписками по рахунку (а.с.94, 96, 98, 100, 102).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові накладні, рахунки, податкові накладні надані до перевірки відповідають нормам Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХIV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Як свідчить договір №141 поставки товару від 15 лютого 2012 року, укладений позивачем з «ТОВ «Інвест-Пак», його зміст не суперечить законодавству України.

Більш того, відповідачем в акті перевірки не зазначено, що зміст цього договору суперечить будь-якій нормі діючого законодавства, що він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Фактичне отримання позивачем товарів від «ТОВ «Інвест-Пак» за укладеним договором підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в акті перевірки накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Посилання апелянта на те, що товаро-транспортні накладні надані до перевірки ТОВ «ВКФ «Кам'яний дім»» складені з порушенням наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346, а саме, в товаро - транспортних накладних зазначена невірна адреса пункту розвантаження ТМЦ, колегія суддів не приймає, оскільки доводи спростовуються листом генерального директора ПАТ Трест «Луганськвуглеавтоматика» від 16 січня 2012 року вих. №164/12, про існування якого було повідомлено відповідача у запереченнях вих. №32 від 07 червня 2013 року на акт №310/22-300/36827189 від 03 червня 2013 року (а.с.67-69,89).

Судова колегія не приймає доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції акту зустрічної звірки від 20.02.2013 року ТОВ «Інвест-Пак» щодо підтвердження відомостей взаємовідносин з ТОВ «Шоковита» за період серпень 2012 року з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України», відповідно до якого, державні органи якщо мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту (рішення Верховного Суду України від 31 січня 2011 у справі № 21-47а10).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 червня 2013 року №0000672230, №0000682230

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/5754/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 812/5754/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв