Рішення

від 09.09.2013 по справі 903/639/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2013 р. Справа № 903/639/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"

до відповідача 1: приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат"

про стягнення 529 227,52грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Ємчик Р.І., дов. від 02.01.2013р.

від відповідачів: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" звернулося з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка про стягнення 528 227,48грн., в т.ч. 487 488,24грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені на підставі генерального договору поставки нафтопродуктів №23 від 14.01.2013р., 17 943,30грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків за період з 24.04.2013р. по 29.07.2013р. згідно п. 6.2.1 договору, 227985,98грн. 19% річних за період з 24.04.2013р. по 25.07.2013р. згідно п. 6.2.2 договору та ст.625 ЦК України; стягнення солідарно з відповідачів 1 000,00 грн. згідно договору поруки №01/02-15 від 01.02.2013р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на генеральний договір поставки нафтопродуктів №23 від 1.01.2013р. з додатками №2/150 від 03.04.2013р., №2/167 від 09.04.2013р., видаткові накладні №1003 від 03.04.2013р., №1080 від 09.04.2013р., акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2013р. по 22.04.2013р., згідно з яким заборгованість за поставлені нафтопродукти становить 488 488,24грн., договір поруки №01/02-15 від 01.02.2013р.

Ухвалою суду від 02.08.2013р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.08.2013р. розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України відкладався у зв'язку неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач 1 у відзиві від 19.08.2013р. (за вхід. №01-29/9514/13 від 19.08.2013р.) заперечив порядок нарахування пені та 19% річних, при цьому зазначив, що датою поставки є дата товарно-транспортної накладної (п. 2.1 договору), а не дата видаткової накладної, як вважає позивач. Зауважив, що позивачем не вірно здійснено підрахунок загальної суми заборгованості, яка має бути 529 227,52грн., а не - 529 227,48грн.

Позивач подав заяву від 04.09.2013р. про уточнення позовних вимог, просив збільшити ціну позову на 0,04 грн. та вважати нову ціну позову - 529 227,52грн.; солідарно стягнути з відповідачів 1 000,00грн.

Судом прийнята заява згідно зі ст. 22 ГПК України.

У відповідності до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

На виконання вимог ухвали суду від 20.08.2013р. представник позивача клопотанням від 04.09.2013 долучив до матеріалів справи товарно-транспортні накладні від 09.04.2013р, 03.04.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви від 04.09.2013р.

Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, надіслав факс з клопотанням від 09.09.2013р. про відкладення розгляду справи. Повідомив про те, що вирішується питання про врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

Разом з тим, представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013р. повідомив, що переговори між сторонами не ведуться, ніяких звернень зі сторони відповідача 1 щодо вирішення питання про врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди не надходило.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, ухвалив відхилити останнє у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки доказів на підтвердження вирішення питання щодо мирного врегулювання спору не подано, позивачем заперечено.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач 2 всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноважних представників в судове засідання ТзОВ "Дукат" не направило, позов не оспорило, хоча вчасно та належним чином було повідомлене про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301031809970 від 08.08.2013р., №4301031871187 від 02.09.2013р.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалами суду від 02.08.2013р., 20.08.2013р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов'язковою, розгляд спору відкладався, спливає строк розгляду спору, імперативно визначений ст.69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглядати спір за наявними в справі матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до справи докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

14.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка (покупець) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №23, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупцю нафтопродукти в кількості та асортименті, передбачених додатками №2/150 від 03.04.2013р., №2/167 від 09.07.2013р., покупець - прийняти товар та оплатити його загальну вартість (а.с.10-15).

Товар постачається покупцю товарними партіями автомобільним транспортом на умовах FCA (Інкотермс - 2010).

На виконання умов зазначеного договору у відповідності до додатків №2/150 від 03.04.2013р., №2/167 від 09.07.2013р. позивачем згідно видаткових накладних №1003 від 03.04.2013р., №1080 від 09.04.2013р. (а.с. 16, 17), товарно-транспортних накладних від 03.04.2013р., 09.04.2013р. (а.с. 42-43) було поставлено ПСГП ім. Т.Г. Шевченка, а останнім прийнято паливно-мастильні матеріали загальною вартістю 488 488,24 грн., що стверджується відмітками на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та відповідачем 1 не заперечено (а.с. 13-16).

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно п.4.2 договору №23 від 14.01.2013р. розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) або умови оплати не визначено у додатках, що є невід'ємними частинами договору.

Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 2.1 договору).

Згідно товарно-транспортних накладних від 03.04.2013р., 09.04.2013р. товар поставлений 03.04.2013р., 09.04.2013р. (а.с. 42-43).

ПСГП ім. Т.Г. Шевченка взяті на себе згідно генерального договору поставки нафтопродуктів №23 від 14.01.2013р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставлених товару згідно видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило в повному обсязі, у зв'язку з чим на момент подання позову до суду заборгувало товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» 488 488,24 грн., що стверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2013р. по 22.04.2013р., підписаним відповідачем 1 без зауважень (а.с. 18).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 1 суму основного боргу не оспорив, доказів оплати не представив.

Судом враховано, що станом на 22.04.2013р. між сторонами - товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» та приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 488 488,24грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх (а.с. 18).

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 488 488,24грн. стверджується генеральним договором поставки нафтопродуктів №23 14.01.2013р., додатками до генерального договору №2/150 від 03.04.2013р., №2/167 від 09.07.2013р., видатковими накладними №1003 від 03.04.2013р., №1080 від 09.04.2013р. (а.с. 16, 17), товарно-транспортними накладними від 03.04.2013р., 09.04.2013р. (а.с. 42-43), актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2013р. по 22.04.2013р. та підлягає до стягнення в силу ст. ст. 193, 265 ГК України. Відповідачем заборгованість не оспорена, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами договору (п. 6.2.1) за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Позивачем нараховано до стягнення пеню з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі 17 943,30грн за періоди з 24.04.2013р. по 29.07.2013р., 30.04.2013р. по 29.07.2013р.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 943,30грн пені за періоди з 24.04.2013р. по 29.07.2013р., 30.04.2013р. по 29.07.2013р. є підставною та підлягає до задоволення згідно ст.230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.6.2.1 договору.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами договору (п. 6.2.2) за несвоєчасне проведення розрахунків сторони обумовили відповідальність у розмірі 19% річних від неоплаченої вартості товару, проценти підлягають сплаті за весь період прострочення покупцем зобов'язання.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, не оспореними відповідачем 1, позивачем було нараховано 22 795,98грн. 19% річних за періоди прострочки платежів з 24.04.2013р. по 29.07.2013р., 30.04.2013р. по 29.07.2013р., які є підставними і підлягають до задоволення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 6.2.2 договору.

Разом з тим, 01.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Дукат» (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (кредитор) укладено договір поруки №01/02-15, згідно з яким поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань боржником згідно договору купівлі-продажу №01/14 від 16.08.2012р. (а.с. 41).

Пунктом 1.2 договору встановлено відповідальність поручителя в сумі 1 000,00 грн.

Виходячи зі змісту п.1.4. договору поручитель обізнаний з умовами договору поставки.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 ст.559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вимога до поручителя - ТзОВ «Дукат» пред'явлена в межах строку, визначеного ст.559 ЦК України.

Договір поруки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що відповідачем-1 не спростовано розміру заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи, а договором поруки передбачено суму поруки в розмірі 1000,00грн., вимога про стягнення солідарно з відповідача 1 ПСГП ім. Т.Г. Шевченка та відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат" заборгованості в сумі 1 000,00грн. підставна та підлягає до задоволення згідно ст.554 ЦК України, договору поруки №16/08 від 16.08.2012р.

Вказана правова позиція висвітлена в постановах Вищого господарського суду України від 14.11.2012р. у справі №5004/319/12, Рівненського апеляційного господарського суду від 01.08.2013р. у справі №903/466/13, від 26.06.2013р. у справі №903/100/13-г.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору в сумі 10 564,55грн. слід віднести на відповідача 1 та 20,00грн. витрат по сплаті судового збору слід віднести солідарно на відповідачів 1, 2 відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 553, 554, 559, 599, 610-612, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 202, 230-232, 265 ГК України, ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, 55234, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Городня, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03764005

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор», м. Луцьк, вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37425075

487 488,24грн. основного боргу, 17 943,30грн. пені, 22 795,98грн. 19% річних, 10 564,55грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 538 792,07грн.

3. Стягнути солідарно з приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, 55234, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхин Брід, вул. Городня, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03764005 та товариства з обмеженою відповідальністю «Дукат», м.Луцьк, вул.Задворецька, буд. 2, код ЄДРПОУ 21579984

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор», м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37425075

1 000,00грн. основного боргу, 20,00грн. витрат по оплаті судового збору. Всього - 1020,00грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

13.09.2013р.

Суддя С.Т.Філатова