Рішення

від 10.09.2013 по справі 905/4645/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013р. Справа № 905/4645/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України",

ЄДРПОУ 20366602, м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Авто-Експрес», ЄДРПОУ 32198122, м.Сніжне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,

Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій»,

ЄДРПОУ 03113785, м.Донецьк

про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог

за заявою №34 від 15.02.2013р.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Демідова П.В.

Суддя Попков Д.О.

Представники:

від позивача: Артамонова А.А.-по дов.

від відповідача: Рожкова Н.В.-по дов.

від третьої особи: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Транспортні системи України", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне, про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Приватним підприємством «Авто-Експрес» заявою №34 від 15.02.2013р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договорами поставки товару у спрощений спосіб, шляхом підписання та скріплення печатками видаткових накладних: №665 від 16.10.2012р., №666 від 19.10.2012р., №145 від 05.11.2012р., №130 від 06.11.2012р., №146 від 08.11.2012р., №711 від 18.11.2012р., №739 від 23.11.2012р., №811 від 30.11.2012р., №873 від 06.12.2012р., №874 від 10.12.2012р., №875 від 17.12.2012р., №297 від 15.02.2012р., №308 від 24.02.2012р., №801 від 30.11.2012р., №883 від 12.12.2012р., з позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність в нього будь-якої заборгованості перед відповідачем у зв'язку з неукладанням договорів купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 від 10.06.2011р. та переведення боргу №1 від 02.08.2011р., внаслідок чого оспорюваний правочин суперечить положенням ст.60 Цивільного кодексу України та ст.203 ч.3 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.07.2013р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на повну відповідність оспорюваного правочину вимогам закону.

Ухвалою від 09.07.2013р. в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк.

Третя особа надала письмові пояснення по справі від 16.07.2013р., в яких підтримала заявлені позовні вимоги. Зокрема, за поясненнями третьої особи, нею дійсно було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058 від 10.06.2011р. з відповідачем. Проте, як вказує третя особа, будь-які договори про переведення боргу між ним та позивачем відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Заявою від 15.02.2013р. №34 Приватним підприємством «Авто-Експрес», м.Сніжне було повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 850490,66 грн. Зокрема, згідно з вказаною заявою відповідачем було:

- зараховано вимоги позивача щодо сплати вартості поставленого товару за видатковими накладними №665 від 16.10.2012р., №666 від 19.10.2012р., №145 від 05.11.2012р., №130 від 06.11.2012р., №146 від 08.11.2012р., №711 від 18.11.2012р., №739 від 23.11.2012р., №811 від 30.11.2012р., №873 від 06.12.2012р., №874 від 10.12.2012р., №875 від 17.12.2012р., №297 від 15.02.2012р., №308 від 24.02.2012р., №801 від 30.11.2012р., №883 від 12.12.2012р. на суму 850490,66 грн.;

- зараховано вимоги відповідача до позивача щодо сплати заборгованості за цінні папери на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р. в частині 850490,66 грн.

Згідно з вказаною заявою загальна сума заборгованості Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне перед позивачем за видатковими накладними №665 від 16.10.2012р., №666 від 19.10.2012р., №145 від 05.11.2012р., №130 від 06.11.2012р., №146 від 08.11.2012р., №711 від 18.11.2012р., №739 від 23.11.2012р., №811 від 30.11.2012р., №873 від 06.12.2012р., №874 від 10.12.2012р., №875 від 17.12.2012р., №297 від 15.02.2012р., №308 від 24.02.2012р., №801 від 30.11.2012р., №883 від 12.12.2012р. складала 850490,66 грн. Строк оплати за товар настав 08.02.2013р.

Одночасно, як зазначено у заяві від 15.02.2013р. №34, Публічне акціонерне товариство „Транспортні системи України", м.Донецьк згідно договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. прийняло на себе зобов'язання здійснити на користь Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне оплату за цінні папери згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р. в розмірі 2890587,75 грн. Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р. строк оплати цінних паперів встановлений не пізніше 30.12.2012р.

За таких обставин, Приватним підприємством «Авто-Експрес», м.Сніжне було повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 850490,66 грн.

У позовній заяві позивач стверджує про невідповідність вказаного вище правочину, вчиненого відповідачем в односторонньому порядку, про залік зустрічних однорідних вимог на суму 850490,66 грн., посилаючись на ті обставини, що договір купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р., договір про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. ним не укладалися, будь-які зобов'язання перед позивачем в нього відсутні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги недоведеними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, з огляду на таке:

10.06.2011р. між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк був підписаний договір купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//1058.

Згідно з умовами вказаного договору відповідач зобов'язався передати, а Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк прийняти та оплатити наступні цінні папери: акції прості ПАТ «Донецькавтотранс» номінальною вартістю 0,25 грн. за одиницю, у кількості 11562351 одиниць, курсовою вартістю 2890587,75 грн.

Згідно розділу 2 договору сторонами було узгоджено вид оплати цінних паперів - грошові кошти у гривні. При цьому, за приписом п.2.4 договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р. строк оплати цінних паперів - не пізніше 31.12.2012р.

Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк та Приватним підприємством «Авто-Експрес», м.Сніжне факт укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1059//58 від 10.06.2011р. не заперечується (письмові пояснення від 16.07.2013р., відзив на позов від 29.07.2013р.).

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни боржника у зобов'язанні іншою особою (переведення боргу) за згодою кредитора.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні згідно із ст.521 Цивільного кодексу України визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

02.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м.Донецьк та Публічним акціонерним товариством „Транспортні системи України", м.Донецьк був підписаний договір про переведення боргу №1, згідно з умовами якого первісний боржник (третя особа) переводить свій борг на нового боржника (позивача), внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. та у договорі купівлі-продажу цінних паперів №Б1058//1059 від 10.06.2011р., укладених між первісним боржником та відповідачем.

За змістом п.2 договору №1 від 02.08.2011р. позивач приймає на себе обов'язки здійснити оплату за цінні папери на умовах, передбачених наступними договорами:

- договором купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. в розмірі 284865,25 грн.;

- договором купівлі-продажу цінних паперів №Б1058//1059 від 10.06.2011р. в розмірі 2890587,75 грн.

Згода кредитора на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, одержана у формі повідомлення про згоду на переведення боргу (п.3 договору).

За твердженням позивача, ним договір про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. з третьою особою ніколи не підписувався.

Третя особа у письмових поясненнях від 16.07.2013р., в судовому засіданні 30.07.2013р. також стверджувала про відсутність між сторонами договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р.

За змістом ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

До матеріалів справи відповідачем було додано копію договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р., на якій містяться підписи генеральних директорів Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» та Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", засвідчені відтисками печаток підприємств. Крім цього, у справі також міститься письмово оформлена згода відповідача на переведення боргу третьою особою за договорами купівлі-продажу цінних паперів №Б1057//1056 від 10.06.2011р. та №Б1058//1059 від 10.06.2011р. (а.с.101). На вказаному повідомленні наявна відмітка Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» про його отримання, а підпис представника, засвідчений печаткою підприємства.

Будь-яких доказів передачі печаток іншім особам або їх втрати з боку позивача, третьою особою до матеріалів справи не надано.

При цьому, відсутність в матеріалах справи оригіналу даного договору жодним чином не може спростовувати факт укладання сторонами цього договору. Одночасно, відповідач позбавлений можливості представити суду оригінал даного договору, враховуючи, що він не є стороною останнього.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що відповідачем подано до суду копію договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р., а також те, що позивачем й третьою особою не надано судових рішень, згідно яких вказаний договір визнаний судом недійсним, суд дійшов висновку про наявність між позивачем та третьою особою зобов'язань за договором про переведення боргу №1 від 02.08.2011р.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Виходячи зі змісту ст.601 Цивільного кодексу України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За висновками суду, вимоги відповідача до позивача за договором купівлі-продажу цінних парерів №Б1058//1059 від 10.06.2011р. та договром про переведення боргу №1 від 02.08.2011р., а також вимоги позивача до відповідача з оплати вартості отриманого товару за переліченими вище видатковими накладними, відповідають вказаним вище вимогам.

Відповідно до ст.602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст.602 Цивільного кодексу України, за даних обставин відсутні.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Так, ст.203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

При цьому, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем підстав для визнання недійсним спірного правочину до матеріалів справи не надано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, позовні вимоги про недійсним одностороннього правочину, вчиненого Приватним підприємством «Авто-Експрес» заявою №34 від 15.02.2013р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договорами поставки товару у спрощений спосіб, шляхом підписання та скріплення печатками видаткових накладних: №665 від 16.10.2012р., №666 від 19.10.2012р., №145 від 05.11.2012р., №130 від 06.11.2012р., №146 від 08.11.2012р., №711 від 18.11.2012р., №739 від 23.11.2012р., №811 від 30.11.2012р., №873 від 06.12.2012р., №874 від 10.12.2012р., №875 від 17.12.2012р., №297 від 15.02.2012р., №308 від 24.02.2012р., №801 від 30.11.2012р., №883 від 12.12.2012р., з позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

Клопотання від 10.09.2013р. Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", м.Донецьк про витребування у відповідача оригіналу договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р., договору купівлі-продажу цінних паперів №Б1058//1059 від 10.06.2011р., листа від 20.02.2013р., повідомлення про згоду на переведення боргу, про надання письмових пояснень щодо обставин складання та отримання вказаних документів судом залишено без задоволення, враховуючи надані у судових засіданнях пояснення відповідача щодо відсутності в нього оригіналу договору про переведення боргу, та підтвердження третьою особою факту укладання сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів.

Одночасно, клопотання від 10.09.2013р. Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", м.Донецьк в частині виклику для дачі пояснень в судове засідання директора Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне жодним чином не обґрунтовано та також залишено судом без задоволення.

Усне клопотання Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", м.Донецьк, заявлене в судовому засіданні 10.09.2013р., про зупинення провадження по справі до розгляду іншої справи про визнання недійсним договору про переведення боргу №1 від 02.08.2011р. судом залишено без задоволення, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів наявності перелічених позивачем обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 27, 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України", м.Донецьк до Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Приватним підприємством «Авто-Експрес» заявою №34 від 15.02.2013р. щодо припинення своїх зобов'язань боржника за договорами поставки товару у спрощений спосіб, шляхом підписання та скріплення печатками видаткових накладних: №665 від 16.10.2012р., №666 від 19.10.2012р., №145 від 05.11.2012р., №130 від 06.11.2012р., №146 від 08.11.2012р., №711 від 18.11.2012р., №739 від 23.11.2012р., №811 від 30.11.2012р., №873 від 06.12.2012р., №874 від 10.12.2012р., №875 від 17.12.2012р., №297 від 15.02.2012р., №308 від 24.02.2012р., №801 від 30.11.2012р., №883 від 12.12.2012р., з Публічним акціонерним товариством „Транспортні системи України", м.Донецьк шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

В судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.09.2013р.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя П.В. Демідова

Суддя Д.О. Попков