Постанова

від 10.09.2013 по справі 801/7469/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 р. Справа №801/7469/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Матяш Р.В. овіреність № БН від 01.07.12, представниківідповідача- Муравльов А.Т. довіреність № 564/10 від 19.08.13, Гришин Р.Ю. довіреність № 415/10 від 12.08.13, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0000862304 та №0000872304,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0000862304 та №0000872304.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2013, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (ЄДРПОУ 31263808), ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 3666165656), ПП "Габарит Груп" (ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд -М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (код ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкрим торг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімідж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 32836776), ПП "Єароградстрой" (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (37081991), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастреторг" (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 25.06.2012 року №766/22-03/32188239, яким встановлено порушення:

-пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податку на прибуток по Декларації з податку на пруток підприємств на загальну суму 1599960 грн., у тому числі: за півріччя 2009 року на суму 40804 грн., за 9 місяців 2009 року на суму 70243 грн., за 2009 рік на суму 516263 грн., за півріччя 2010 року на суму 12808 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 405934 грн., за 2010 рік на суму 551109 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 2429 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 94 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 276 грн.;

-ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст.. 215, ст.. 228, ст.. 655, ст.. 656, ст.. 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

-пп.7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року на загальну суму 1280162,06 грн., у тому числі за червень 2009 року на суму 32643,29 грн., за липень 2009 року на суму 2097,80 грн., за серпень 2009 року на суму 52159,40 грн., за вересень 2009 року на суму 1936,72 грн., за жовтень 2009 року на суму 23553,00 грн., за листопад 2009 року на суму 4583,33 грн., за грудень 2009 року на суму 384873,86 грн., за квітень 2010 року на суму 10246,00грн., за серпень 2010 року на суму 86120,66 грн., за вересень 2010 року на суму 238626,39 грн., за жовтень 2010 року на суму 14142,32 грн., за листопад 2010 року на суму 83322,94 грн., за грудень 2010 року на суму 343422,35 грн., за квітень 2011 року на суму 1560,00 грн., за травень 2011 року на суму 246,00 грн., за червень 2011 року на суму 306,00 грн., за серпень 2011 року на суму 82,00 грн., за листопад 2011 року на суму 240,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.2012 по справі №2а-8199/12/0170/29, що набула законної сили 03.04.2013 на підставі ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013, визнана протиправною бездіяльність Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо не надсилання (на направлення) на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" податкових повідомлень-рішень на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №766/22-03/32/32188239 від 25 червня 2012 року про розрахунок грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Зобов'язано Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти та надіслати (вручити) Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" податкові повідомлення-рішення про розрахунок грошового зобов'язання на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №766/22-03/32/32188239 від 25 червня 2012 року з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

22.07.2013 на адресу позивача спрямовані податкові-повідомлення рішення №0000862304 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1999250,25 грн., з яких 1599960,00 грн. - основний платіж, 399290,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №000872304 про визнання грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1599758,09 грн., з яких 1280162,06 грн. основний платіж, 319596,03 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Стаття 109 Кодексу визначає податкове правопорушення як підставу юридичної відповідальності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України за таке правопорушення. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 25.06.2012 №766/22-03/32/32188239, наведені в них суми заниження податку на прибуток та податку на додану вартість відповідачем визначаються за наслідками перевірки господарських відносин позивача з ТОВ "Бренд Строй", ТОВ "Визит торг", КП "Альянс", ТОВ БВП "Строитель Плюс", ПП "Пан Буд" за період з 01.01.2009 по 31.12.2012.

В цьому акті робиться посилання на укладені позивачем із зазначеними контрагентами договори, накладні, рахунки - фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до статей 69, 86 КАС України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В судовому засіданні досліджена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.12.2012 по справі №2а-8200/12/0170/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове-будівельне управління -49» до ДПІ у м. Сімферополі про визнання протиправними дій щодо оформлення акту позапланової виїзної перевірки від 25.06.2012 №766/22-03/32/32188239, яким позов задоволений частково. Визнані протиправними дії відповідача щодо оформлення результату позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" актом від 25.06.2012 №766/22-03/32/32188239. Вказана постанова набула законної сили 02.04.2013 на підставі ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013.

Як вбачається з судового рішення від 21.12.2012, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ БВП "Строитель Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг", КП "Альянс", ПП "Пан Буд" підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, рахунками, виписаними на їх виконання податковими накладними, актами виконаних робіт на виконання цих договорів, платіжними дорученнями.

Зазначене також підтверджується наявним в матеріалах справи висновком судово-економічної експертизи від 28.11.2012 №51, в якому зазначено, що первинними бухгалтерськими документами та податковими документами ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" не підтверджено: висновки Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби в частині заниження позивачем податку на прибуток в сумі 1599960,00грн. (розбіжності з актом по сумі донарахування податку на прибуток склали в сумі 1599960,00грн. в сторону зменшення); в частині завищення позивачем податкового кредиту по податку на додангу вартість на суму 1280162,06 грн. Товари (роботи, послуги), придбані позивачем у контрагентів: ТОВ БВП "Строитель Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг", КП "Альянс", ПП "Пан Буд" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, використовувалися в господарській діяльності позивача, що підтверджується їх подальшим списанням в рамках господарської діяльності підприємства (45.23.0-будівництво доріг, аеродромів та облаштування поверхні спортивних споруд та інш.) з метою реального отримання прибутку.

Судом відмічено, що доводи податкового органу щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від вартості товарів, робіт і послуг з вказаних контрагентів засновані лише на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємовідносин. Проте в акті перевірки відсутність фактичного постачання ТМЦ контрагентами позивача, а також не виконання робіт підрядними організаціями по конкретних об'єктах документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

Згідно приписів частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На підставі наведеного суд вважає можливими використовувати судове рішенням по справі №2а-8200/12/0170/20, яким встановлена реальність господарських операцій позивача, зв'язок з його господарською діяльністю, отримання доходу. Таким чином матеріалами справи спростовується висновок про наявність у діях позивача податкового правопорушенням, а тому суд робить висновок про відсутність підстав для застосування до позивача наслідків у вигляді визначення грошового зобов'язання.

Щодо посилання відповідача на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 про визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 КК України, то суд зазначає про таке.

Як вже зазначалося вище, нормами статті 72 КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. Частиною 4 статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлена, що вироком Київського районного суду м.Сімферополя по справі №123/3318/13-к, який набрав законної сили 14.05.2013 встановлено. В продовж 2009 року - 2010 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами, діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб. З цією метою ОСОБА_5 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб), засновником яких вона була особисто, а саме: БВП «Строитель плюс», КП «Альянс», ПП «Севелитстрой», ПП «Кримторг», ПП «Кримспецтехнолоджі». Використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року службовим особам: - генеральному директору ТОВ «Союз КДС», головному бухгалтеру ПАТ «Крименерго», директору ТОВ «Південна будівельна компанія», директору ТОВ «Кримкомплекс», директору ТОВ «Будком».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.200 №755-IV, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Згідно до статті 18 вказаного Закону, відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) судом встановлено, що керівниками юридичних осіб БВП"СТРОИТЕЛЬ-ПЛЮС" є ОСОБА_6, КП "АЛЬЯНС" - ОСОБА_4, тобто інші фізичні особи.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС).

На підставі наведеного суд робить висновок, що створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) їх засновником не спростовує факту проведення господарських операцій керівниками юридичних осіб у випадку належного підтвердження реальності господарських операцій.

Судом безперечно встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове-будівельне управління-49» у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду в силу частини 4 статті 72 КАС України.

Поняття «добросовісний платник» яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотримання його підрядниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функції, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Більш того, згідно з п.п.36.1, п.п.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої (індивідуальної) відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

На підставі наведеного суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог, а тому задовольняє позов у повному обсязі, визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополь від 22.07.2013 №0000862304, №0000872304.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 16.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим від 22.07.2013 №0000862304.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим від 22.07.2013 №0000872304.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" судовий збір у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська