Постанова

від 04.09.2013 по справі 823/1894/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року справа № 823/1894/13-а

м. Черкаси

16 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Чернеця С.С. - за довіреністю,

представника відповідача: Білоуса В.Ю. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Агроінвест» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія-Агроінвест», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000312301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія-Агроінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Черкаситрейдсервіс» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 складено акт від 29.12.2012 №409/22-14/37715277, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2013 №0000312301 про визначення ТОВ «Компанія-Агроінвест» грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 165000 грн. і 41250 грн. штрафних санкцій. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скаргу ТОВ «Компанія-Агроінвест» без задоволення, а спірне рішення без змін. За твердженням позивача спірне податкове повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без врахування вимог Податкового кодексу України за наслідками невизнання господарських операцій правомірними з окремими контрагентами з огляду на наявні первинні документи.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначив, що оскільки формуючи податкову звітність позивач використовував документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, останні не можуть належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ є законним та правомірним у діях суб'єкта владних повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ТОВ «Компанія-Агроінвест» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.05.2011, (ідентифікаційний код 37715277) та є платником податку на додану вартість з 14.06.2011 відповідно до свідоцтва №200008728.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010 №2755-VI (далі - Кодекс).

Відповідно до ст. 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Статтею 6 Кодексу передбачено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. За приписами ст. 9 Кодексу податок на додану вартість належить до загальнодержавних у податковій системі. Згідно ст. 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія-Агроінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Черкаситрейдсервіс» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, результати перевірки оформлено актом від 29.12.2012 №409/22-14/37715277.

В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІV квартал 2011 у сумі 41055 грн.; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2012 у сумі 165000 грн.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 198.1 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджено податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені вище положення Кодексу та на підставі даних акту перевірки від 29.12.2012 №409/22-14/37715277 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2013 №0000312301 про визначення ТОВ «Компанія-Агроінвест» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 165000 грн. і 41250 грн. штрафної санкції відповідно.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Кодексу оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги позивача без задоволення, а спірне рішення без змін.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені п. 198.3 ст. 198 Кодексу, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку».

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704.

Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що між сторонами ПП «Черкаситрейдсервіс» та ТОВ «Компанія-Агроінвест» укладено договір поставки товарів від 01.09.2012 №3ЧФ та договір поставки товарів від 01.09.2012 №4ЧФ, що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, предметом договору є поставка мішків паперових та паперу офісного, у кількості та за ціною, погодженою виставленому рахунку.

В судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договорів поставки постачальником ПП «Черкаситрейдсервіс» нібито передано «Компанія-Агроінвест» товар - мішки п/е для відбору зразків та папір ф. А4 на загальну суму 990000 грн., з них ПДВ 165000 грн.,

В зв'язку з чим, ПП «Черкаситрейдсервіс» на адресу позивача виписані податкові накладні від 04.09.2012 №17, від 27.09.2012 №94, від 28.09.2012 №97, від 28.09.2012 №97, від 27.09.2012 №93, від 25.09.2012 №83, від 28.09.2012 №98, від 27.09.2012 №92, від 26.09.2012 №88, від 24.09.2012 №76, від 21.09.2012 №70, від 12.09.2012 №47, від 26.09.2012 №87, від 25.09.2012 №82, від 24.09.2012 №87, від 24.09.2012 №77, від 19.09.2012 №65, від 14.09.2012 №54, від 13.09.2012 №49.

Зазначені накладні підписано особою без зазначення (розшифровки) її посади. Враховуючи вищевказане, суд зауважує, що видаткові накладні та податкові накладні можуть містити підписи іншої невстановленої особи, а не відповідно уповноваженої особи ПП «Черкаситрейдсервіс», що є порушенням вимог Закону №996-ХІІ.

Суд зазначає, що відповідно до наданих для перевірки документів за вересень 2012 року ПП «Черкаситрейдсервіс» здійснило поставку для ТОВ «Компанія-Агроінвест» 37300 шт. поліетиленових мішків для відбору зразків, 8980 пачок паперу формату A4 та 15550 шт. паперових мішків, всього на загальну суму 990000 грн., в т.ч. ПДВ 165000 грн.

Судом встановлено, що згідно з даними акта перевірки від 29.12.12 №409/22-14/37715277 фактичне місцезнаходження ТОВ «Компанія-Агроінвест»: м. Черкаси, вул. Добровольського, 1 офіс 227 (товариством укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 81,46м 2 від 01.06.11 №01/06/2011/12 з ТОВ «Добролюкс-12», код 37105776).

Складське приміщення ТОВ «Компанія-Агроінвест» орендує у ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) згідно договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 300м 2 від 01.11.11 б/н. розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Разом з тим, під час перевірки також пред'явлено договір відповідального зберігання від 01.08.2012 №01-08/12, укладений між ТОВ «Компанія-Агроінвест» (Замовник) та ПП «Черкаситрейдсервіс» (виконавець), згідно з яким Замовник зобов'язується передати, а виконавець зобов'язується прийняти товар; на відповідальне безвідплатне зберігання. Приймання та зберігання здійснюється за адресою складського приміщення ПП «Черкаситрейдсервіс»: м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 177.

Згідно з актами приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання, оформленими у вересні 2012 року, придбані ТОВ «Компанія-Агроінвест» 37300 штук поліетиленових мішків для відбору зразків, 8980 пачок паперу формату A4 та 15550 штук паперових мішків до 30.09.2012 фактично позивачу не доставлялись.

Водночас громадянин ОСОБА_4, засновник, директор та головний бухгалтер ПП «Черкаситрейдсервіс» в одній особі, 29.11.2012 надав ГВПМ ДПІ у м. Черкасах пояснення про те, що транспортування вказаних товарів здійснив на адресу ТОВ «Компанія-Агроінвест» постачальник ПП «Черкаситрейдсервіс» - ПП «Фортуна Експрес» (Київська область, код 33870095), що суперечить наведеним актам приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження здійснення послуг з перевезення вантажу не надано договору з надання послуг з вантажоперевезення, документів, щоб підтверджували здійснення оплати за надані послуги чи доказів на формування собівартості.

Пункт 187.1 ст. 187 Кодексу визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 Кодексу визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проте, як вбачається з акту перевірки та документів досліджених у судовому засіданні, неналежне оформлення податкових накладних продавцем, на підставі яких виникає податковий кредит у позивача, оскільки, вони складені з порушенням законодавства, не дає права останньому на достовірне формування податкової звітності з огляду на системний аналіз доказів операцій, що не відбулися саме з вказаним контрагентом.

Суд наголошує на тому, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону №996-ХІІ, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначені Господарським кодексом України 16 січня 2003 року №436-IV.

За змістом ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Нормою ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 (ст. 13) визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд зазначає, що згідно довідки ДПІ у м. Черкасах від 10.12.2012 №1073/22-14/34503569 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Черкаситрейдсервіс» (код 34503569) щодо господарських відносин із постачальником ПП «Фортуна Експрес» (код 33870095) за вересень 2012 року та покупцями, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку» продавцем поліетиленових мішків для відбору зразків, паперу формату A4 та паперових мішків, які в подальшому реалізовано ТОВ «Компанія-Агроінвест», являється ПП «Фортуна Експрес».

Судом встановлено, що транспортування ТМЦ згідно з наданими для звірки документами здійснювалось за рахунок ПП «Формула Експрес».

Розрахунки між ПП «Черкаситрейдсервіс» та ПП «Фортуна Експрес» проводились готівковими коштами та частково - шляхом взаємозаліку по договору переведення боргу. Співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Черкасах з метою отримання інформації щодо легітимності діяльності ПП «Фортуна Експрес» направлено запит до ГВПМ Броварської ОДПІ Київської області від 26.11.2012 №34919/07-3207.

З відповіді Броварської ОДПІ від 04.12.12 №7146/7/07-10, вбачається, що відповідно до реєстраційних документів адреса місцезнаходження ПП «Фортуна Експрес» (код 33870095) - АДРЕСА_1. Проведеними заходами з перевірки місцезнаходження платника встановлено його відсутність за адресою реєстрації, про що складений відповідний акт за участю мешканця приміщення - гр. ОСОБА_5, який раніше був засновником та директором товариства.

В довідці ДПІ у м. Черкасах від 10.12.2012 №1073/22-14/34503569 також встановлено, що 28.08.2012 внесено нотаріально засвідчені зміни в реєстраційних документах ПП «Фортуна Експрес» (код 33870095), згідно яких гр. ОСОБА_6 склав із себе права та обов'язки власника та директора підприємства та передав корпоративні права гр. ОСОБА_7, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3. Проведеними заходами встановлено місцезнаходження гр. ОСОБА_7, який зазначив, що не причетний до реєстрації на його ім'я підприємства, виконання функцій керівника, складання та подання податкової звітності підприємства (на наданих ПП «Черкаситрейдсервіс» до зустрічної звірки документах зазначено, що зі сторони ПП «Фортуна Експрес» вони підписані ОСОБА_7). Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року та за 2012 рік ПП «Фортуна Експрес» взагалі не подано.

Суд приходить до висновку, що виписані від імені ПП «Фортуна Експрес» документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою, оскільки відповідна особа заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства.

З врахуванням зазначеного, вищевказані обставини вказують на відсутність реального здійснення господарських операцій не тільки ПП «Фортуна Експрес», а й ПП «Черкаситрейдсервіс», який виступив посередником в оформленні та реалізації товарів для ТОВ «Компанія-Агроінвест». Безтоварний характер операцій між ПП «Черкаситрейдсервіс» та ТОВ «Компанія-Агроінвест» засвідчується й відсутністю у ПП «Черкаситрейдсервіс» трудових ресурсів, основних засобів, в т.ч. складських приміщень, транспортних засобів.

За Законом №996-ХІІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, сертифікатів відповідності, довіреностей, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано на підтвердження правомірності відображених операцій, то суд вважає прийняття податкового повідомлення - рішення від 15.01.2013 №0000312301 ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області правомірним з огляду на доведеність обставин використання в податковому обліку позивача недостовірної інформації, невідповідності здійснених і оформлених операцій та фактів порушень, відображених в акті перевірки.

З огляду на викладені вище обставини відповідачем правомірно визначено податкові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, отже позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 вересня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко