Ухвала

від 29.01.2008 по справі 33ц-214кс/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Донецької області

Апеляційний суд Донецької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 січня 2008

року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі:

Червинської М.

Є.,  Лоленко А.В.,  Біляєвої

О.М. ,

розглянувши

в попередньому судовому засіданні в м. 

Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, 

ОСОБА_4 ,  3-ті особи: приватний

нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5,  приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу ОСОБА_6,  приватний

нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7,  секретар виконкому Зибківської сільської ради

Онуфріївського району Кіровоградської області ОСОБА_8 про визнання недійсним

довіреності,  договорів дарування та

купівлі-продажу,  визнання права власності

та витретування майна з чужого незаконного володіння,  за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення

Дніпровського районного суду м.  Києва

від 14 березня 2006 року і ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня

2006 року,

встановила:

У червні

2005 року

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ,  в якому просив визнати недійсним договір дарування від 7.10.2002 року 48/100 часток АДРЕСА_1

та зобов"язати відповідача повернути йому частку квартири,  яка є його власністю,  оскільки договір від його імені був укладений

його батьком ОСОБА_9 на підставі довіреності, 

посвідченої секретарем виконкому Зибківської сільської ради

Онуфріївського району Кіровоградської області 3.10.2002 p.,  яку він не видавав і не підписував.

Під час

розгляду справи він доповнив та уточнив позовні вимоги і остаточно просив

визнати недійсним також договір дарування від 17.10.2002 року ,  згідно з яким 48/200 частин квартири ОСОБА_3

та 48/200 частин квартири ОСОБА_9,  який

діяв на підставі вищевказаної довіреності, 

подарували ОСОБА_2

Наміру

продавати чи дарувати свою квартиру він не мав, 

з ОСОБА_9 не спілкувався.

                                                                     Категорія

ЦП: 27

Справа №

33ц -214 кс - 08                                АПП:

Головуючий у

першій  інстанції   Горбань Г.І

Доповідач

Лоленко А.В.

2

Так як ОСОБА_2 отримала 48/100 часток АДРЕСА_1

у дар від осіб,  які не мали права ними

розпоряджатися,  то і права продавати 48/100 часток АДРЕСА_1

ОСОБА_4 вона не мала права. Вважає,  що ОСОБА_2 навмисно ввела

ОСОБА_4 в оману,  не повідомивши її про

те,  що по факту шахрайського заволодіння

даною квартирою порушено кримінальну справу, 

хоча вона про це добре знала. Вважає, 

що цей договір купівлі-продажу від 11.11.2004 року також є недійсним і

він має право витребувати належне йому майно у добросовісного набувача на

підставі  ст.  387

ЦК України.

Рішенням   Дніпровського районного суду м.  Києва  

від   14 березня 2006  

року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Ухвалою    Апеляційного суду міста Києва    від 13

вересня 2006 року

рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2006 року   залишено без зміни.

У касаційній

скарзі   ОСОБА_4  просить   

скасувати рішення та ухвалу суду, 

вважає,  що судом порушені норми

матеріального та процесуального права.

Колегія суддів

дійшла висновку,  що підстав для

перегляду рішення та ухвали суду  

відсутні,  виходячи з наступного.

Відповідно

до ч. 2  ст.  324 ЦПК України

підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм

матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд

касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними

обставини,  що не були встановлені в

рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи

іншого доказу,  про перевагу одних

доказів над іншими.

Встановлено

і це вбачається з матеріалів справи,  що

рішення та ухвала суду постановлені з додержанням судом першої та апеляційної

інстанцій норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч.1  ст.  338 ЦПК України

підстави для обов'язкового скасування рішення та ухвали суду.

Наведені

у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись  ст. 

ст.  332, 

336 ЦПК України, 

колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу

ОСОБА_4 відхилити.

Рішення  Днівпровського  районного суду м. Києва від   14

березня 2006 року і

Ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 13 вересня 2006 року залишити

без змін.

Ухвала

оскарженню не підлягає.