Постанова

від 02.09.2013 по справі 102/1243/13-а

АРМЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 102/1243/13-а

Провадження № 2-а/102/30/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 р.

Армянський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Нестереня Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Армянськ АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора ДПС ВДАІ при Сакському МВ ГУ МВС України в АР Крим Ткаченко Віктора Миколайовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та про зобов`язання відповідачів сплатити матеріальну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.08.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора ДПС ВДАІ при Сакському МВ ГУ МВС УКраїни в АР Крим Ткаченко В.М. про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та про зобов`язання відповідачів сплатити матеріальну і моральну шкоду.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 26.07.2013 року о 15 годині 08 хвилин на 16 км автодороги Саки - Сізовка в с. Мітяєво він керував транспортним засобом марки "Мерседес Віто", державний номер НОМЕР_1, та був зупинений відповідачем Ткаченко В.М., яким відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії АБ2 № 538927 за порушення вимог п. 12.4 ПДР України, а саме за перевищення встановленої швидкості руху. На підставі зазначеного протоколу щодо нього було винесено постанову серії АА2 № 498953 від 26.07.2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальністі за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривен.

З зазначеною постановою позивач не згоден, вказуючи на порушення інспектором ДПС Ткаченко В.М. вимог закону щодо фіксування правопорушення технічним приладом "Візір", щодо обставин складання протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач стверджує, що інкрімінованого йому правопорушення він не вчиняв, оскільки відповідно до показників спідометру його автомобіля він рухався зі швідкістю 67 км /год. Крім того позивач зазначив, що патруль ДПС знаходився на відстані 100-150 метрів від знаку 5.45. "Початок населеного понкту", що не відповідає інтрукції по роботі з зазначеним прибором. Позивач припускає, що вимірювач швидкості міг зафіксувати швидкість руху його автомобіля ще до дорожнього знаку 5.45. Позивач також вказав, що на вимогу надати йому докази скоєного ним порушення, працівники ДАІ відповіли йому відмовою, чим грубо порушили його права.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати недійсною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 498953 від 26.07.2013 року, звільнити його від сплати штрафу у розмірі 255 гривень та зобов`язати відповідачів сплатити йому компенсацію за спричинену матеріальну шкоду у розмірі 37 гривень 41 копійку, якою він вважає сплачені ним у цій справі при зверненні до суду судові витрати 34 грн. 41 коп. та комісію за послуги банку у розмірі 3,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 3000 гривень. За результатами розгляду справи позивач просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у його діях складу інкрімінованого йому правопорушення.

30.08. 2013 року позивач надав до суду заяву, в якій збільшив позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів сплатити йому компенсацію за спричинену матеріальну шкоду з 37 гривень 41 копійки до 152 гривні 11 копійок, оскільки ним було доплачено судовий збір у цій справі.

Ухвалою суду від 02.09.2013 року провадження у цій адміністративній справі у частині вимог про зобов`язання відповідачів сплатити ОСОБА_1 моральну шкоду - закрите, оскільки спір у цій частині не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а є цивільно-правовим спором, бо не носить публічно-правового характеру. В решті позов підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства по суті.

Належним чином повідомлений позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідачі в судове засідання також не не з`явилися, надали суду докази у справі, а саме: картку маршрута потрулювання № 5, фотокартки місцевості маршрута патрулювання, витяг з правил дорожнього руху, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки "Візір", методичні рекомендації щодо роботи вимірювача швидкості "Візір", копію методичних рекомендацій по роботі з радіолокаціним відеозаписуючим вимірювачем швидкості "Візір", письмові пояснення відповідача Ткаченко В.М., реєстраційні документи на транспортний засіб позивача, копію журналу патрулювання відповідача Ткаченко В.М., копію книги постових відомостей, та диск з відеозаписом правопорушення.

Суд, дослідивши надані сторонами матеріали та докази, вважає за необхідне позов залишити без задоволення, виходячи з того, що ні у позовній заяві, ні безпосередньо у судовому засіданні позивач так і не обгрунтував своєї правової позиції у справі, виходячи з якої він просить суд визнати оскаржувану постанову саме недійсною, при цьому позивач не просить зазначену постанову визнати незаконною. З наведених позивачем у позовній заяві підстав оскаржувана ним постанова визнана недійсною бути не може, відтак не може бути і скасованою.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом відповідно до глави 7 КАСУ не є матеріальною шкодою. У разі відмови позивачу у задоволенні позову відповідно до ст. 94 КАСУ понесені цією стороною витрати їй не відшкодовуються.

Судовим розглядом встановлено, що 26.07.2013 року в 15 год.13 хвилин інспектором ДПС ВДАІ при Сакському МВ ГУ МВС України в АР Крим Ткаченко В.М. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 538927, згідно якого 26.07.2013 о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Мерседес Віто", державний знак НОМЕР_1, на 16 км автодороги Саки - Сизівка в с. Митяєво перевищив встановлену швидкість руху у населеному пункті - с. Митяєво - на 23 км/год., рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України. В протоколі вказано, що швидкість вимірювалася приладом "Візір", повірка якого діє до 12.12.2013 р., до протоколу додається відеозапис порушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.122 ч.1 КУпАП.

При складанні протоколу ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згоден, оскільки фіксація від знаку населенного пункту проводилась на відстані 150 метрів, будь яких клопотань, в тому числі про залучення свідків, не заявив.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 498953 від 26.07.2013 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Копія зазначеної постанови отримана позивачем 26.07.2013 року, про що свідчить його підпис у відповідній графі постанови.

Перевищення позивачем обмеженої швидкості руху в населеному пункті с. Митяєво зафіксовано інспектором з використанням вимірювача швидкості транспортних засобів "Візір".

На відеозапису, зробленому за допомогою технічного засобу вимірювання швидкості "Візір" № 001689, зафіксований рух автомобіля позивача на початку дії дорожнього знаку і швидкість склала 95 км/год., та почала знижуватися до 83 км/год., що з урахуванням допустимої похибки свідчить про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш як на 20 км/г.

Згідно зі ст.ст. 213, 217 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, уповноваженими посадовими особами органів внутрішніх справ. Вказані особи можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, в межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Стаття 222 КУпАП передбачає, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1 КУпАП, відносяться до підвідомчості органів внутрішніх справ. Розглядати вказані справи і накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ мають право працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова серії АА2 № 498953 від 26.07.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена уповноваженою особою - інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ при Сакському МВ ГУ МВС України в АР Крим Ткаченко В.М., з дотриманням ст.ст.222, 280, 283-285 КУпАП.

Дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно по ст.122 ч.1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ст.122 ч.1 КУпАП, з урахуванням всіх передбачених законом обставин, є достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення позивачем подібних правопорушень в подальшому.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені у позові, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 251, 256, 280, 283-285, 288-289 КУпАП, п.2 ч.1 ст.18, ст.ст. 41 ч.1, 159, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Миколайлвичу в позові до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора ДПС ВДАІ при Сакському МВ ГУ МВС УКраїни в АР Крим Ткаченко Віктора Миколайовича, про провизнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та про зобов`язання відповідачів сплатити матеріальну шкоду - відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя