Ухвала

від 09.09.2013 по справі 801/1178/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1178/13-а

09.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио"- Коновалова Олена Карлівна, довіреність № 6 від 25.01.13

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 13.05.13 у справі № 801/1178/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" (вул. Набережна, 3, Новий Світ, місто Судак, Автономна Республіка Крим,98032)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2013 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 20.12.2012 №0527311500 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадизио" у розмірі 133455,33 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість №9068199696 від 02.12.2012, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадизио» (далі-позивач) до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення відповідача № 0527311500 від 20.12.2012 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта податку на додану вартість позивача по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року № 9068199696 від 02.12.2012 на суму 133455,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та, відповідно, про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012: №0527311500 в частині зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року у розмірі 133455,33 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач .

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 20.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0527311500, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 138143,00 грн.

Передумовою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 11.12.2012 №113/15-00/36615164 камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

З акту перевірки вбачається, що в якості підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийняті висновки акту від 26.09.2012 № 1274/15-04/36615164 позапланової виїзної документальної перевірки достовірності нарахування позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року, за результатами якої відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000251504 від 08.10.2012, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року по податковій декларації № 9033838662 від 15.06.2012 року на суму 138143,00грн.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 по справі № 2а-11842/12/0170/5, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000251504 від 08.10.2012 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Парадизио» по податковій декларації №9033838662 від 15.06.2012 за травень 2012 року на суму 133455,33 грн.

Згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 по справі № 2а-11842/12/0170/5 набрала законної сили 08.04.2013.

Отже, зазначене податкове повідомлення-рішення, яке стало підставою для зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень у розмірі 133455,33 грн. є неузгодженим та не могло бути враховано при зменшені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 133455,33 грн. за жовтень 2012 року.

Слід зазначити, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, що повністю відповідає приписам статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічне правило встановлено частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як свідчать матеріали справи, із спірних податкових грошових зобов'язань у загальній сумі 138143,00 грн. за результатами перевірки податкового органу, що оформлені актом №1274/15-04/36615164 від 26.09.2012, узгодженими є зобов'язання у сумі 4687,67 грн. і неузгодженими - у сумі 133455,33грн.

З урахуванням викладеного та положень статей 54, 58 Податкового кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що зобов'язання контролюючого органу зменшити (збільшити) від'ємне значення суми податку на додану вартість за результатами перевірки стосується тільки узгоджених податкових зобов'язань, оскільки документальної перевірки підлягають дані, що самостійно заявлені платником податків у податкової декларації та в загалі податкове законодавство не передбачає зменшення (збільшення) від'ємного значення сум податку на додану вартість за результатами перевірки неузгоджених податкових грошових зобов'язань.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивач у поданій відповідачу у податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у рядку 21.3 відобразив зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість на суму узгоджених грошових зобов'язань у сумі 4688,00 грн., що підтверджується наявністю у матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року яка була досліджена під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем правомірно не заповнено рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, а висновки відповідача з цього приводу суперечать діючому законодавству.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2013 у справі № 801/1178/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко