Рішення

від 11.09.2013 по справі 2-228-08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2150/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.

суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.,

при секретарі: Крисановій Ю.О.

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2008 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», (далі-банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Зазначав, що 04 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 25 000 грн. зі сплатою 29,9 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення 03 квітня 2009 року. Для забезпечення належного виконання зобов'язань по кредитному договору, між банком та ОСОБА_2 в цей день укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель і позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Умови кредитного договору щодо внесення щомісячного платежу ОСОБА_3 виконував не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 31 762 грн. 18 коп., із них основного боргу 22 684 грн. 83 коп., заборгованість по відсоткам 6 234 грн. 66 коп., пеня 1 344 грн. 90 коп., комісія 1 497 грн. 79 коп.

Просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь банку зазначену заборгованість та судові витрати. В ході розгляду справи банк збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість в сумі 32 393 грн. 44 коп. станом на 19 червня 2008 року (а.с.32).

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2008 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банку 32 393 грн. 44 коп. заборгованості по кредитному договору та судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в частині стягнення з неї заборгованості по кредитному договору. Зазначає, що про існування такого рішення дізналася в травні 2013 року від працівників виконавчої служби, особисто договір поруки з банком не укладала та не підписувала, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, яка призначена під час досудового розслідування за кримінальним провадженням за фактом службового підроблення. Крім того, позичальника ОСОБА_3 ніколи не знала, у родинних відносинах з ним не перебуває.

В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, пояснила, що ксерокопії її паспорту та коду були в банку, оскільки в 2007 році вона брала в кредит 1000 грн., які повернула. ОСОБА_3 не знає. Під час розслідування кримінальної справи працівник банку підтвердив, що договір поруки оформлено ним без присутності поручителя.

Представник банку, відповідач ОСОБА_3 та його представник в засідання апеляційного суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку (а.с.132-134,140-142).

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване рішення суду в частині задоволення вимог до відповідача ОСОБА_2 таким вимогам не відповідає.

Розгляд справ за відсутності осіб, що беруть участь у справі та не повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд - можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

Розглядаючи справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 та задовольняючи позов до неї, суд виходив з того, що вона належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте такий висновок суду не підтверджується матеріалами справи.

Справа призначалася судом до розгляду на 12 червня 2008 року (а.с.20), 19 червня 2008 року (а.с.24) та 09 липня 2008 року (а.с.37).

Відповідно до ст. ст. 74,76 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, тобто сторонам: позивачу і відповідачу та їх представникам. Повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж за три дні до судового засідання, під розписку, яка підлягає поверненню до суду із зазначенням часу одержання.

Відомості про направлення та вручення повісток про виклик у суд відповідачу ОСОБА_2 на 12 червня, 19 червня та 09 липня 2008 року в матеріалах справи відсутні.

Ухвалення рішення про задоволення позову у відсутності відповідача ОСОБА_2, яка не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, призвела до неправильного вирішення справи, що відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог до відповідача ОСОБА_2

Матеріалами справи підтверджується, що 04 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_3 в кредит на проведення ремонту та благоустрою грошові кошти в сумі 25000 грн., які він повинен повернути не пізніше 03 квітня 2009 року. (а.с.9-10).

04 квітня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким поручитель відповідає перед банком за виконання зобов'язань боржника солідарно (а.с.10-11).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, тобто обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( ч. 2 і ч.3 ст.215 ЦК України ).

Рішенням Новомиргородського районного суду від 24 липня 2013 року, яке набрало законної сили 19 серпня 2013 року (а.с.124-126,137-138), визнано недійсним з моменту його вчинення договір поруки, укладений 04 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 з тих підстав, що вона його не підписувала. Висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в договорі поруки в графі поручитель та анкеті поручителя виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки договір поруки визнано судом недійсним, то правові підстави для задоволення позову банку про стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та ОСОБА_3, відсутні і в позові до неї необхідно відмовити.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову до відповідача ОСОБА_2 та стягнення судових витрат з неї підлягає скасуванню. Рішення суду в частині сягнення грошових коштів із ОСОБА_3 не оскаржується

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2008 року в частині задоволення позову про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 32393 грн.44 коп. кредитної заборгованості, 317 грн.62 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

судді: