Справа № 466/288/13- к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді Луцв-Шумської Н.Л.
при секретарі Іванець М.Я.
з участю прокурора Ожог М.М.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тетевчиці Радехівського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, непрацюючого, одруженого, невійськовозобов'язаного, несудимого, проживаючого - АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.5.ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Курахівка Селідовського району Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника директора ДП „Південнодонбасівська №1", одруженого, невійськовозобов'язаного, нсудимого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого - АДРЕСА_2, фактично проживаючого - АДРЕСА_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.5.ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачуються у тому, що протягом лютого-червня 1996р. ОСОБА_4, працюючи на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, та ОСОБА_5, працюючи заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України (далі - Мінвуглепром України), займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання владою та своїм службовим становищем вчинили незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.
Згідно пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_4, працюючи на підставі Указу Президента України №33/96 від 06.01.1996р. та наказу Міністра вугільної промисловості України №2/к від 09.01.1996р. на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, будучи представником влади та службовою особою, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою та в групі з заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України ОСОБА_5, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, матеріали відносно яких були виділені в окреме провадження, маючи єдиний злочинний умисел на розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Мінвуглепрому України не проводились, на проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000Х4 в кількості 1950м із ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» не поставлялася, не поставляється і поставлятися не буде, шляхом внесення в лютому 1996р. за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996 року, скріплений підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ „Укрінтерстрой", завідомо неправдивих відомостей про перерахування ДП «Західвуглезбутпостач» на розрахунковий рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» м.Донецька коштів в сумі 250000грн, як суми дольової участі у фінансуванні ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України; шляхом складання та направлення ОСОБА_7 на ВО «Укрзахідвугілля» 16.02.1996р. завідомо неправдивого листа з інформацією перерахувати згідно завідомо неправдивого договору від 15.02.1996р. 380000грн. на придбання транспортерної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля; шляхом передачі 18.02.1996р. ОСОБА_8 факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року з власноручним написом «фирма „Укрінтерстрой" для перерахунку з рахунку ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок цього підприємства 250 тис. грн.; шляхом перерахування очолюваним ОСОБА_8 ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» платіжними дорученнями №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року відповідно грошових коштів в розмірі 10 тис. грн., 10 тис. грн. та 5 тис. грн. із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів „доля за будівництво згідно рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року"; шляхом підписання ОСОБА_7 29.02.1996р. в приміщенні Мінвуглепрому України завідомо неправдивого договору від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки із вказанням завідомо неправдивих відомостей про час, предмет та умови договору на бланку, посвідченому підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД»; шляхом складання і направлення ОСОБА_4 01.03.1996р. з метою приховати перераховані раніше на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» державні кошти в сумі 250 тис. грн. завідомо неправдивого листа №2-1251/9 на ім'я генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» про укладення договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» про оплату ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України; шляхом складання ОСОБА_5 протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдивих рахунку-фактури без номера та дати і накладної на відпуск матеріалів на сторону про поставку від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 вартістю 247,1625грн., підписаних ОСОБА_9, з підробленням ОСОБА_5 підпису бухгалтера ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», та передачі цих документів на шахту №10 «Великомостівська»; шляхом складання ним та передачі на шахту №10 «Великомостівська» протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдивої товарно-транспортної накладної № 49093 без номера та дати на перевезення 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 з фірми „Укрінтерстрой" на шахту № 10 „Великомостівська"; шляхом дачі ОСОБА_8 в квітні 1996р. головному бухгалтеру ДП «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_11 вказівки на складання завідомо неправдивого зведеного авізо від 30.04.1996р. про передачу раніше перерахованих ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» коштів в сумі 250тис.грн. на шахту №10 із зазначенням завідомо неправдивих відомостей про поставку транспортерної стрічки; дачі вказівки ОСОБА_7 на складання 06.05.1996р. зав. матеріальним складом шахти ОСОБА_12 завідомо неправдивого прихідного ордеру №506 про поступлення від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» 1950м транспортерної стрічки, карти складського обліку про одержання 06.05.1996р. цієї транспортерної стрічки та передачу її 12.06.1996р. на дільницю конвеєрного транспорту шахти; шляхом дачі ОСОБА_7 13.05.1996р. вказівки заступнику директора шахти №10 ОСОБА_13 на складання завідомо неправдивої довіреності №765 від 13.05.1996р. із вказівкою на завідомо неправдиві відомості про поставку 1950м транспортерної стрічки від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», підписаної ОСОБА_7 та скріпленої печаткою шахти; шляхом дачі ОСОБА_7 вказівки начальнику дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_14 на складання завідомо неправдивої заяви від 10.06.1996р. про дозвіл виписати з матеріального складу 1950м транспортерної стрічки із в казанням завідомо неправдивих відомостей про її наявність на складі; шляхом дачі ОСОБА_7 вказівки підлеглим працівникам про оформлення завідомо неправдивої вимоги №20 від 12.06.1996р. на отримання 1950м транспортерної стрічки зі складу, прихідної оборотної відомості за травень 1996р. та розхідної оборотної відомості за червень 1996р. про поступлення та списання 1950м транспортерної стрічки; шляхом перерахування ОСОБА_9, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", 21.02.1996р. та 28.02.1996р. завідомо неправдивими платіжними дорученнями №28 та №39 відповідно 100тис.грн. та 150тис.грн., отриманих від ДП „Західвуглезбутпостач", з рахунку ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на рахунки завідомо фіктивних фірм, а саме: на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Хронотехніка" - 10млрд.крб. і на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Промсвітло" - 15млрд.крб., та переведення їх в готівку, із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів, заволодів державними коштами в сумі 250 тисяч грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на момент вчинення злочину, і становить особливо великий розмір.
Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується також у тому, що, працюючи на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, наділений владними повноваженнями, організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими обов'язками, з метою отримання незаконної матеріальної вигоди, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби , за попередньою змовою в групі із заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України ОСОБА_5, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Мінвуглепрому України не проводились, на проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000Х4 в кількості 1950м із ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» не поставлялася, не поставляється і поставлятися не буде, вніс в лютому 1996р. в рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996р. посвідчений підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» завідомо неправдиві відомості про перерахування коштів в сумі 250тис. грн. на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», передав 18.02.1996р. ОСОБА_8 факсокопію цього рахунку та домовився з ним про перерахування ДП «Західвуглезбутпостач» зазначеної суми на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД». Домовився з ОСОБА_7 про складання та направлення останнім на адресу ВО «Укрзахідвугілля» завідомо неправдивого листа від 16.02.1996р. про перерахування коштів на придбання транспортерної стрічки згідно договору від 15.02.1996р. та про підписання і ОСОБА_7 та посвідчення печаткою шахти №10 завідомо неправдивого договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» від 15.02.1996р. Склав та направив 01.03.1996р. з метою приховання перерахунку ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» 250тис.грн. державних коштів завідомо неправдивий лист №2-1251/9 на ім'я генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» про укладення договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» та перерахунок коштів на ремонтно-будівельні роботи малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України. Домовився з ОСОБА_5 про складання останнім завідомо неправдивих рахунку-фактури без номера та дати і накладної на відпуск матеріалів на сторону про поставку від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 вартістю 247,1625тис.грн., підписаних ОСОБА_9, з підробленням ОСОБА_5 підпису бухгалтера ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД». Склав та передав на шахту №10 «Великомостівська» протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдиву товарно-транспортну накладу №49093 ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» та домовився із ОСОБА_7 про складання завідомо неправдивих документів по оприходуванню та списанню 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 в травні-червні 1996р. Домовився із ОСОБА_8 про дачу останнім вказівки в квітні 1996р. головному бухгалтеру ДП «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_11 на складання завідомо неправдивого зведеного авізо від 30.04.1996р. про передачу перерахованих ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» 250 тис.грн. на шахту №10 за нібито поставлену стрічку. Домовився із ОСОБА_9 про перерахування останнім 21.02.1996р., 28.02.1996р., як керівником ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», 250тис.грн. з рахунку товариства на рахунки завідомо фіктивних фірм „Хронотехніка" та „Промсвітло" та переведення їх в готівку для подальшого заволодіння, заволодів державними коштами в сумі 250000грн., чим вчинив зловживання владою та службовим становищем, що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, при цьому підірвав авторитет органів державної влади, що становить тяжкі наслідки.
Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується також у тому, що, працюючи на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України, будучи представником влади та службовою особою, наділений владними повноваженнями, організаційно-розпорядчими, адміністративно-господарськими обов'язками з метою отримання незаконної матеріальної вигоди, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою в групі із заступником начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України ОСОБА_5, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, склав завідомо неправдивий рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996р., посвідчений підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой», внісши туди завідомо неправдиві відомості про необхідність перерахунку 250тис.грн. дольової участі у фінансування ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому та видав його ДП «Західвуглезбутпостач». Склав, видав і направив 01.03.1996р. завідомо неправдивий лист №2-1251/9 на ім'я генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» про укладення договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» та оплату ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України з метою прикриття заволодіння державними коштами в розмірі 250 тис.грн. Вчинив службове підроблення товаро-транспортної накладної № 49093 без номера та дати на перевезення 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 з фірми „Укрінтерстрой" на шахту № 10 „Великомостівська", видав її та передав на шахту №10 „Великомостівська". В результаті службового підроблення заволодів державними коштами в сумі 250000грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України, і становить тяжкі наслідки.
Підсудний ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, працюючи на посаді начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою та в групі з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, маючи єдиний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Мінвуглепрому України не проводились, на проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000Х4 в кількості 1950м із ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» не поставлялася, не поставляється і поставлятися не буде, шляхом внесення ОСОБА_4 в лютому 1996р. за попередньою змовою в групі з ним, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в рахунок-фактуру №70 від 16.02.1996 року посвідчений підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ „Укрінтерстрой", завідомо неправдивих відомостей про перерахування ДП «Західвуглезбутпостач» на розрахунковий рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» м.Донецька коштів в сумі 250000грн, як суми дольової участі у фінансування ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України; шляхом складання та направлення ОСОБА_7 на ВО «Укрзахідвугілля» 16.02.1996р. завідомо неправдивого листа з інформацією перерахувати згідно завідомо неправдивого договору від 15.02.1996р. 380000грн. на придбання транспортерної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля; шляхом передачі ОСОБА_4 18.02.1996р. ОСОБА_8 факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року з власноручним написом «фирма „Укрінтерстрой" для перерахунку з рахунку ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок цього підприємства 250 тис. грн.; шляхом перерахування очолюваним ОСОБА_8 ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» платіжними дорученнями №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року відповідно грошових коштів в розмірі 10млрд.крб., 10млрд.крб. та 5млрд.крб. із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів „доля за будівництво згідно рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року"; шляхом підписання ОСОБА_7 29.02.1996р. в приміщенні Мінвуглепрому України завідомо неправдивого договору від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки із вказанням завідомо неправдивих відомостей про час, предмет та умови договору на бланку, посвідченому підписом ОСОБА_9 та печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД»; шляхом складання і направлення ОСОБА_4 01.03.1996р. з метою приховати перераховані раніше на рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» державні кошти в сумі 250 тис. грн. завідомо неправдивого листа №2-1251/9 на ім'я генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» про укладення договору з ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» про оплату ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України; шляхом складання ним протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдивих рахунку-фактури без номера та дати і накладної на відпуск матеріалів на сторону про поставку від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 вартістю 247,1625грн., підписаних ОСОБА_9, з підробленням ним підпису бухгалтера ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», та передачі цих документів на шахту; шляхом складання ОСОБА_4 та передачі на шахту №10 «Великомостівська» протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдивої товаро-транспортної накладної № 49093 без номера та дати на перевезення 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 з фірми „Укрінтерстрой" на шахту № 10 „Великомостівська"; шляхом дачі ОСОБА_8 в квітні 1996р. головному бухгалтеру ДП «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_11 вказівки на складання завідомо неправдивого зведеного авізо від 30.04.1996р. про передачу раніше перерахованих ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» коштів в сумі 250тис.грн. на шахту №10 із зазначенням завідомо неправдивих відомостей про поставку транспортерної стрічки; шляхом дачі вказівки ОСОБА_7 на складання 06.05.1996р. зав. матеріальним складом шахти ОСОБА_12 завідомо неправдивого прихідного ордеру №506 про поступлення від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» 1950м транспортерної стрічки, карти складського обліку про одержання 06.05.1996р. цієї транспортерної стрічки та передачу її 12.05.1996р. на дільницю конвеєрного транспорту шахти; шляхом дачі ОСОБА_7 13.05.1996р. вказівки заступнику директора шахти №10 ОСОБА_13 на складання завідомо неправдивої довіреності №765 від 13.05.1996р. із вказівкою на завідомо неправдиві відомості про поставку 1950м транспортерної стрічки від ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», підписаної ОСОБА_7 та скріпленої печаткою шахти; шляхом дачі ОСОБА_7 вказівки начальнику дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_14 на складання завідомо неправдивої заяви про дозвіл виписати з матеріального складу 1950м транспортерної стрічки із вказанням завідомо неправдивих відомостей про її наявність на складі, дачі ОСОБА_7 вказівки підлеглим працівникам складу на оформлення завідомо неправдивої вимоги №20 від 12.06.1996р. на отримання 1950м транспортерної стрічки зі складу, прихідної оборотної відомості за травень 1996р. та розхідної оборотної відомості за червень 1996р. про поступлення та списання 1950м транспортерної стрічки; шляхом перерахування ОСОБА_9, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", 21.02.1996р. та 28.02.1996р. завідомо неправдивими платіжними дорученнями №28 та №39 відповідно 100тис.грн. та 150тис.грн. отриманих від ДП „Західвуглезбутпостач", з рахунку ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на рахунки завідомо фіктивних фірм, а саме: на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Хронотехніка" - 10 млрд. крб. та на розрахунковий рахунок приватного підприємства „Промсвітло" - 15 млрд. крб., та переведення їх в готівку, із вказанням завідомо неправдивих відомостей про призначення платежів, заволодів державними коштами в сумі 250 тисяч грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на момент вчинення злочину, і становить особливо великий розмір.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що протягом лютого-червня 1996 року працюючи на посаді начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою та в групі з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, достовірно знаючи, що ремонтно-будівельні роботи конференційного залу Мінвуглепрому України не проводились, на проводяться і проводитись не будуть, а транспортерна стрічка ПВХ 1000Х4 в кількості 1950м із ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» на шахту №10 «Великомостівська» не поставлялася, не поставляється і поставлятися не буде, домовився про складання та направлення завідомо неправдивих документів та внесення неправдивих відомостей стосовно перерахування коштів на ремонтно-будівельні роботи малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України, укладення договору на поставку 1950м. транспортерної стрічки, оформлення документів на поставку, оприходування та списання цієї стрічки, перерахування ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" 250 тис.грн. з рахунку товариства на рахунки завідомо фіктивних фірм „Хронотехніка" та „Промсвітло" та переведення їх в готівку для подальшого заволодіння, заволодів державними коштами в сумі 250000грн., чим вчинив зловживання владою та службовим становищем, що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, при цьому підірвав авторитет органів державної влади, що становить тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді начальника управління реструктуризації шахтного фонду Мінвуглепрому України, займаючи особливо відповідальне службове становище, як представник влади, будучи службовою особою, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, умисно, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою та в групі з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, директором шахти №10 «Великомостівська» ОСОБА_7, директором державного підприємства «Західвуглезбутпостач» ОСОБА_8, директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, маючи єдиний злочинний умисел не незаконне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, він склав та підробив в лютому-квітні 1996р. підпис бухгалтера ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», завідомо неправдиві рахунок-фактуру без номера та дати і накладну на відпуск матеріалів на сторону про відпуск ТзОВ „Укрінтерстрой" на шахту №10 „Великомостівська" 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000Х4 на суму 247,1625 тис.грн., видав їх для подальшої реалізації на шахту №10, склав, внісши завідомо неправдиві відомості, підробив та видав завідомо неправдивий договір від 15.02.1996р. про поставку транспортерної стрічки між ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» та шахтою №10 „Великомостівська". В подальшому ці документи були використані для оприбуткування та списання стрічки шахтою № 10 „Великомостівська", заволодіння державними коштами в сумі 250000грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. Своїми діями вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вчинення ним інкримінованих злочинів заперечив повністю. Пояснив, що Указом Президента України від 6 січня 1996 року він був призначений на посаду першого заступника Міністра вугільної промисловості України. З ОСОБА_8 і ОСОБА_7 він знайомий з часу своєї роботи у ВО „Укрзахідвугілля", з ними в нього були лише виробничі стосунки. Обставин і часу свого знайомства з підсудним ОСОБА_5 він не пам'ятає, однак це було після його переїзду на роботу в м. Київ. ОСОБА_9 він раніше не знав, жодних відносин з ним не мав та вперше побачив лише в ході досудового слідства. Вважає, що кримінальна справа відносно нього сфабрикована, носить замовний характер оскільки в 1997р. був кандидатом у народні депутати України. Свідки по справі, під тиском правоохоронних органів, давали неправдиві свідчення. Вказав, що листа від 01.03.1996р. він не підписував, на факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. записи зроблені не ним, такої факсокопії нікому не передавав. Почеркознавчі експертизи проведені на підставі взірців, відібраних з порушенням встановленого порядку. Досудове слідство, незважаючи на його клопотання, не встановило з якого факсового телефону та на який і коли було відправлено рахунок-фактуру №70. Зазначив, що формулювання в листі від 01.03.1996р. №2-1251/9, реєстрація якого дублюється і стоїть примітка «а», не носять злочинного характеру. Йому нічого невідомо про перерахування грошових коштів, зазначених у обвинуваченні, документів про перерахування таких коштів він не підписував. Підсудний ОСОБА_5 жодних грошових коштів в період 1996-2000р.р. йому не передавав, а про поставку транспортерної стрічки на шахту №10 „Великомостівська" йому стало відомо лише під час досудового слідства. У жодній змові із ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на заволодіння коштами, зловживання своїм службовим становищем, владою та службове підроблення не був. Просить його виправдати.
Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні вчинення ним інкримінованих злочинів заперечив повністю. Пояснив, що станом на 1996 рік він працював на посаді заступника начальника управління реструктуризації шахтного фонду Міністерства вугільної промисловості України та одночасно був обраний головою профкому Мінвуглепрому. Вважає, що кримінальна справа відносно нього сфабрикована, оскільки він відмовився давати неправдиві показання щодо ОСОБА_4 про ніби то передачу ним ОСОБА_4 грошових коштів, на досудовому слідстві докази щодо його причетності до інкримінованих злочинів фабрикувалися та підтасовувалися. Повністю заперечив свою причетність до оформлення договору від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки, вказав, що ОСОБА_7 вперше побачив на досудовому слідстві в 2000р., коли ОСОБА_7, не опізнав у ньому особу, що оформляла та давала йому підписувати договір від 15.02.1996р. Також зазначив, що до слідства не був особисто знайомий з ОСОБА_4, у його підпорядкуванні не перебував, знав його візуально як 1-го заступника Міністра вугільної промисловості України. Жодних доручень ОСОБА_4 йому ніколи не давав. Він, ОСОБА_5, ніколи ніяких пакетів чи грошових коштів від ОСОБА_9 для передачі їх ОСОБА_4 не отримував і таких ОСОБА_4 не передавав. З 29.02.1996р. по 02.03.1996 р. він перебував у м.Києві на роботі, тому ніяк не міг перебувати у вказаний час у м. Донецьку в офісному приміщенні ТзОВ "Укринтерстрой ЛТД" та отримати пакет з грошовими коштами, як зазначає обвинувачення. Вважає, що експертні висновки про нібито написання ним даних на товарно-транспортній накладній, підписаній ОСОБА_9 та скріпленій печаткою ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД», не відповідають дійсності, вперше побачив цю накладну на досудовому слідстві. Будь-яких документів на поставку транспортерної стрічки з м. Донецька на шахту №10 „Великомостівська" він ніколи не підписував. Також зазначив, що жодного відношення до фіктивних фірм він не мав та не має, комерцією не займався. З ОСОБА_9 знайомий з 1995р., однак жодних особистих стосунків з ним не мав. З ОСОБА_8 знайомий не був, побачив його вперше на досудовому слідстві. У жодній змові з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на незаконне заволодіння коштами, зловживання своїм службовим становищем, владою та службове підроблення не був, таких дій не вчиняв. Просить його виправдати.
Заслухавши показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які категорично заперечили будь-яку свою причетність до вчинення інкримінованих їм злочинів, показання свідків, експертів, дослідивши та перевіривши зібрані органом досудового слідства докази, суд дійшов висновку, що винуватість підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів не доведена.
У відповідності до ст.64 КПК України (1961р.) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.
Згідно ст. 65 КПК України (1961р.) доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.67 КПК України (1961р.) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з подальшими змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
Згідно п.23 цієї Постанови є неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Згідно з ч. 4 ст. 327 КПК України (1961р.) виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок в силу ч. 1 вказаної статті повинен бути мотивований судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 КПК України (1961р.) у мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, результати дослідження, аналізу й оцінки доказів як зібраних на досудовому слідстві, так і поданих у судовому засіданні, підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
В якості доказів, якими підтверджується винуватість підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів орган досудового слідства зазначає показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, протоколи огляду речових доказів від 29.03.2002 р. та 24.05.2000 р. ; протоколи огляду від 24.10.1997 р. та 27.10.1997 р.; протоколи огляду документів, електронні платежі, платіжні доручення, виписки з руху коштів , факсокопію рахунку-фактури, оборотно-порівняльні відомості руху матеріалів, накладні, юридичні справи підприємств, акти ревізії фінансово-господарської діяльності, висновки судово-почеркознавчих експертиз.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що у 1995-1996рр. працював на посаді директора ТзОВ "Укрінтерстрой Лтд", яке займалось будівництвом житла, інвестиціями в будівництво. Через відсутність замовлень у 1995 році він звернувся до начальника Мінвуглепрому ОСОБА_30 з пропозиціями про співпрацю щодо будівництва житла. В кінці 1995р. в м.Донецьку ОСОБА_30 познайомив його з ОСОБА_5, який обіймав посаду голови профкому Мінвуглепрому. На початку 1996 року у м.Донецьку під час проведення наради працівників Мінвуглепрому ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_9 познайомив його із першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, якому він розповів свої пропозиції щодо співпраці в будівництві житла, запропонував Мінвуглепрому України прийняти участь у будівництві житла для гірників. Розмова тривала кілька хвилин. ОСОБА_4 йому нічого конкретного не сказав і більше до слідства він його не бачив. Приблизно через 1-2 тижні після цієї розмови хтось, представившись працівником Мінвуглепрому, повідомив його, що Міністерство готове прийняти участь у дольовій участі в будівництві житла і що для цієї мети одним із об'єднань Міністерства будуть перераховані на його підприємство грошові кошти. Через деякий час на розрахунковий рахунок ТзОВ "Укрінтерстрой Лтд" від ДП „Західвуглезбутпостач" поступили кошти в розмірі 25 млрд. крб., як дольова участь у будівництві. Хоча умови такої участі попередньо ні з ким не обговорювались і угоди не укладалися, отримані кошти він оприходував, включив у затрати, використовував на придбання будматеріалів. Вважає, що оприходував гроші законно на підставі рахунку-фактури та призначення платежу - дольова участь у будівництві. Через деякий час йому передзвонив хтось з Мінвуглепрому і повідомив, що угода про дольову участь в будівництві не буде укладатись, оскільки замовник передумав і ці кошти слід перерахувати на інші фірми. Звідки у нього появилася інформація про підприємства "Промсвітло" та "Хронотехніка" і їх розрахункові рахунки не пам'ятає. Перерахував кошти в розмірі 25 млрд. крб. на ці підприємства кількома платіжними порученнями. Через кілька днів в офіс ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" прийшов невідомий йому мужчина, який приніс пакет з грошима в банківських упаковках по 100 доларів США. Яка сума коштів знаходиться в пакеті і кому призначаються кошти мужчина не сказав. Грошей ОСОБА_9 не перераховував, зазирнувши в пакет побачив пачки із стодоларовими купюрами, припускає, що там могла знаходитися сума приблизно 120 000 доларів США. Цей пакет він передав ОСОБА_5, який прийшов до нього в офіс через кілька днів в робочий день. Для яких цілей передав гроші ОСОБА_5, кому вони призначалися не знає, ОСОБА_4 жодних коштів не передавав. Припускає, що це могли бути гроші, отримані від ДП „Західвуглезбутпостач" і перераховані на рахунки приватних підприємств „Промсвітло" і „Хронотехніка» та конвертовані в долари США, однак про це йому ніхто не повідомляв. З тієї суми він жодних коштів не отримував, будь-якої вигоди від такої операції він не мав та подальша доля цих грошей йому невідома. Свідок вказав, що суму 120 000 доларів США вираховував по курсу долара і зазначав сам слідчий при його допитах, виходячи з суми 25 млрд.крб.
Також свідок ОСОБА_9 зазначив, що ніяких договорів чи будь-яких інших бухгалтерських документів, в т.ч. товаро-транспортних накладних, які би торкалися поставки гірничо-шахтарського обладнання на шахту №10 „Великомостівська", і зокрема транспортерної стрічки, він не підписував. Такий договір ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" з цією шахтою не укладало, а для складання наявних в справі документів від імені ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" кимось були використані незаповнені бланки рахунку-фактури та транспортних накладних, на яких містились печатка їхнього підприємства та його, ОСОБА_9, підпис. Він допускає, що такі бланки міг використати хтось із його працівників, бо такі у ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" не являлись бланками суворої звітності. Оскільки він часто відлучався з підприємства, то залишав працівникам порожні бланки з своїм підписом та печаткою підприємства, зокрема бланки транспортних накладних видавалися з печаткою незаповненими всім водіям. Зазначив, що документація підприємства була вилучена правоохоронними органами.
При оголошенні судом його показань, даних на досудовому слідстві, свідок ОСОБА_9 сказав, що його показання як свідка на досудовому слідстві щодо укладення договорів, точної суми доларів США не відповідають дійсності, у цих протоколах викладено формулювання слідчого, а не його. На досудовому слідстві на нього чинився тиск, однак на дії слідчого він не скаржився, боявся арешту.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що на початку лютого 1996 року він був призначений директором ДП „Західвуглезбутпостач", яке було утворено Мінвуглепромом України для проведення фінансових операцій, реалізації вугільної продукції та поставки необхідного обладнання для шахт, з якими взаємовідносини визначались договорами комісії. Підприємство мало подвійне підпорядкування: Мінвуглепрому України та ВО „Укрзахідвугілля". Всі фінансові операції, які проводились підприємством, виконувались з вказівки чи письмового розпорядження керівництва Мінвуглепрому і ВО „Укрзахідвугілля" в особах в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 і комерційного директора цього об'єднання ОСОБА_16 В лютому 1996 року (точної дати не пригадує) в робочий час його викликали в кабінет генерального директора ВО „Укрзахідвугілля", де був присутній перший заступник Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, який вручив йому факсокопію рахунку-фактури №70 для проведення на її підставі оплати за дольову участь у будівництві. На цьому рахунку-фактурі не було видно назви підприємства, на яке слід перерахувати грошові кошти, тому ОСОБА_4 власноручно написав „Фірма Укрінтерстрой". З поведінки присутніх в кабінеті в.о. генерального директора ОСОБА_15 і комерційного директора ОСОБА_16 він зрозумів, що питання перерахунку коштів з ними обговорено, а тому взяв факсокопію вищевказаного рахунку-фактури №70 і написав на ній резолюцію бухгалтерії для проведення оплати. Зазначена в рахунку-фактурі сума грошових коштів в розмірі 25 млрд. крб. трьома платежами: №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року і №46 від 26 лютого 1996 року була перерахована фірмі „Укрінтерстрой". В подальшому підтвердженням тому був лист із Міністерства за підписом ОСОБА_4 від 1 березня 1996 року на ім'я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 Крім того, надійшов лист від 16.02.1996р. за підписом директора шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 на ім'я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 про закупівлю транспортерної стрічки. Цей лист з відповідними резолюціями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про проведення оплати при наявності коштів було скеровано йому, як керівнику ДП „Західвуглезбутпостач", для виконання. Чи було долучено до листа копію договору між цією шахтою і ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" на поставку такої стрічки не пригадує. Лист з відповідною резолюцією він направив в бухгалтерію очолюваного ним підприємства для оформлення документів. Бухгалтерія провела необхідні взаємозаліки та надіслала авізо на шахту №10 „Великомостівська". Оскільки шахтою таке авізо було прийнято, вважав, що транспортерна стрічка шахтою №10 „Великомостівська" отримана. Про те, що транспортерна стрічка на шахту №10 „Великомостівська" не поставлялась він не знав. З підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_9 він раніше знайомий не був, жодних відносин з ними не мав та вперше побачив цих осіб лише в ході досудового слідства. Свідок пояснив, що в своїх діях можливо допустив халатність, прийнявши факсокопію рахунку-фактури для перерахування коштів.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показав, що в 1996р. він займав посаду директора шахти №10 „Великомостівська", яка безпосередньо підпорядковувалась ВО „Укрзахідвугілля". На той час він знав ОСОБА_8 та ОСОБА_4, який до часу свого призначення на посаду 1-го заступника Міністра вугільної промисловості України обіймав посаду генерального директора вищевказаного об'єднання. Відносини з ними були виключно виробничі. В лютому 1996 року у ВО „Укрзахідвугілля" з участю керівництва та працівників апарату Мінвуглепрому, в тому числі ОСОБА_4, обговорювалась та приймалась програма розвитку шахт. На засіданні директорів у ВО „Укрзахідвугілля" він говорив про потребу у транспортерній стрічці. Через декілька днів після затвердження програми він був викликаний в кабінет генерального директора ВО „Укрзахідвугілля", де знаходились ОСОБА_15, комерційний директор об'єднання ОСОБА_16 і ОСОБА_4 Обговорювались проблемні питання шахти, на що пообіцяли вирішувати ці питання. 28-29.02.1996р. ОСОБА_7 перебував у відрядженні у м.Києві в Мінвуглепромі. Коли він зайшов в кабінет до першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, останній викликав незнайомого мужчину, пояснив, що це представник фірми „Укрінтерстрой" і з цією фірмою необхідно підписати договір на поставку транспортерної стрічки для шахти. При цьому ОСОБА_7 стояв обличчям до ОСОБА_4 і обличчя незнайомця не бачив. Ознайомившись із проектом договору, він зробив правки щодо кількості стрічки, оскільки йому потрібно було 1950м., а не більше, як було вказано в проекті угоди. Для остаточного оформлення договору він та незнайомець вийшли з кабінету ОСОБА_4 і пішли в інший кабінет, де ним був підписаний і скріплений печаткою шахти договір на поставку 1950м транспортерної стрічки. Як мала здійснюватись оплата йому не було відомо, про порядок оплати мова не йшла. Зазвичай оплату по договорах проводить об'єднання, поставка здійснюється на склад об'єднання, а звідти на шахту. При підписанні договору мови про те, що він не отримає транспортерної стрічки не було. Примірник укладеного договору йому не дали, сказали, що перешлють його пізніше. Згодом на шахту №10 „Великомостівська" поступили бухгалтерські документи на оприбуткування транспортерної стрічки, однак хто привіз вказані документи йому невідомо. Знав, що на той час транспортерна стрічка на шахту не прийшла. Через якийсь час на шахту поступила стрічка в більшій кількості і саме тієї марки, що була вказана в договорі. Про те, що це стрічка не від тієї фірми не знав. Згодом до нього зателефонував ОСОБА_4, поцікавився що зроблено з бухгалтерськими документами на оприбуткування транспортерної стрічки, сказав, що з ними треба навести порядок. ОСОБА_7 підписував документи на оприходування транспортерної стрічки після її поступлення на шахту. Дата 10.06.1996р. на заяві ОСОБА_14 про виписку 1950м транспортерної стрічки відповідає дійсності. Він ставив резолюцію на цій заяві в той же день. На той час стрічка на шахту поступила і була. Хоча в подальших показаннях свідок зазначив, що не пам'ятає чи була в наявності на той час стрічка і чи повідомляв він ОСОБА_14 про те, що вказаної стрічки немає і вона поставлятися не буде.
Свідок ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_8 приїжджав до нього на шахту і сказав підготувати заднім числом лист-прохання від шахти №10 „Великомостівська" на адресу ДП „Західвуглезбутпостач" на виділення коштів для придбання транспортерної стрічки. Такий лист ним був підготовлений, однак дата на вказаному листі на прохання ОСОБА_8 не ставилась. Хто рукою написав дату 16.02.1996р., яка не відповідала даті складення цього листа, не знає. Цей лист було складено і підписано ним пізніше. Зміст листа вказав ОСОБА_8, чому зазначено суму 38 млрд. крб. не знає. Жодної змови з ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розкрадання коштів не було. З ОСОБА_9 він знайомий не був.
Окрім цього свідок у судовому засіданні зазначив, що в ході досудового слідства при проведенні в 2000р. впізнання ОСОБА_5, як представленого ОСОБА_4 представника фірми «Укрінтерстрой ЛТД» не опізнав, оскільки обличчя цієї людини фактично не бачив. Будучи в Мінвуглепромі України та підписуючи в 1996р. договір на поставку транспортерної стрічки, запам'ятав фігуру та ходу тієї людини. Впізнав у цій людині ОСОБА_5 по його ході лише через 8 років в 2004р. під час розгляду справи у Личаківському районному суді м.Львова, ОСОБА_5 йшов перед ним.
Свідок ОСОБА_7 також дав показання про те, що в м.Червонограді при перших його допитах оперативні працівники, слідчий писали на листку паперу прізвище «ОСОБА_4» і питали хто від нього вимагав підписання договору. Працівники міліції при допитах пропонували йому вказувати на ОСОБА_4 Свідок вказав, що наявна в матеріалах кримінальної справи копія договору між шахтою №10 «Великомостівська» та фірмою «Укрінтерстрой ЛТД» (т.2 а.с.42) це не той документ, який він підписував, оскільки місце укладення договору м.Донецьк не відповідає дійсності, договір підписував у м.Києві. Дата договору 15.02.1996р. також не відповідає дійсності. Він підписував договір, в якому було вказано кількість стрічки 1950м. Де знаходиться оригінал підписаного ним договору не знає.
При оцінці показань вказаних свідків в судовому засіданні та проголошених судом їх показань в ході досудового слідства, суд приймає до уваги те, що вони давалися в рамках однієї кримінальної справи № 134-1534 за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України. Даючи показання в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в першу чергу виходили з власних інтересів намагаючись зменшити свою причетність до скоєного. Показання ОСОБА_7 щодо впізнання ОСОБА_5 лише через 8 років після підписання договору від 15.02.1996р., коли обличчя цієї людини свідок не бачив, суд оцінює критично. Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 21.05.2010р. ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, та звільнено зазначених осіб від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.48 КК України (в редакції 1960р.) у зв'язку із закінченням строків давності. У зазначеній постанові відсутнє покликання на те, що ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вказані злочини скоїли у групі з іншими особами, кримінальні справи щодо яких виділені в окреме провадження. Тому показання цих свідків суд оцінює лише в сукупності і у відповідності з іншими об'єктивними доказами у справі.
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні дала показання, що в 1996р. вона виконувала обов'язки начальника планово-економічного відділу шахти №10 „Великомостівська", підписувала документи як начальник відділу. Сигнальна вимога №20 від 12 червня 1996р. на отримання матеріалів для потреб дільниці конвеєрного транспорту, в тому числі 1950 метрів транспортерної стрічки ПХВ 1000X4, була підписана нею замість начальника відділу ОСОБА_31 До вимоги мала бути долучена заява, підписана директором, яка є головним документом. У її обов'язки не входила перевірка наявності на складі матеріальних цінностей, вказаних у заяві та вимозі ( в даному випадку 1950м. транспортерної стрічки). Чи отримував в подальшому ОСОБА_14 таку транспортерну стрічку на матеріальному складі №1, чи ні, їй невідомо. На час підписання документів сумнівів у тому, що така стрічка на шахті є не було. Про те, що 1950 метрів транспортерної стрічки на шахту не було поставлено довідалася з публікацій у пресі.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала показання про те, що станом на 1996 рік працювала на посаді бухгалтера матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська". Жодних документів щодо 1950м транспортерної стрічки вона не складала і не підписувала, лише внесла відомості щодо цієї стрічки в сигнальну вимогу. Самої сигнальної вимоги вона не підписувала. В сигнальній вимозі начальник дільниці мав розписатися про поставку йому стрічки. Сумніву у тому, що така стрічка поступила на шахту не було.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні дала показання про те, що станом на 1996 рік працювала на посаді заступника головного бухгалтера шахти №10 „Великомостівська". Вона підписувала сигнальну вимогу №20 від 12.06.1996р. на отримання 1950м транспортерної стрічки, до якої була долучена заява. Ця вимога була адресована на склад. Підписуючи вимогу вважала, що стрічка є на складі. Щодо прихідного ордеру №506 від 06.05.1996р. про надходження на матеріальний склад шахти 1950 метрів транспортерної стрічки, накладної фірми „Укрінтерстрой" на відпуск 1950 метрів транспортерної стрічки ПХВ 1000 X 4 без номера та дати за 1996 рік вказала, що ці документи мусять містити дату та номер. Якщо вони не вказані, то такі документи мали б повертати для до оформлення. Їй не було відомо про те, що насправді 1950 м конвеєрної стрічки на шахту №10 взагалі не поступало, довідалася про це з публікацій у пресі.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні дала показання, що в 1996р. працювала на посаді головного бухгалтера ДП «Західвуглезбутпостач». У лютому 1996 року, виконуючи вказівку директора ОСОБА_8, на підставі факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. трьома платіжними дорученнями, а саме: №25 від 19.02.1996р., №44 від 23.02.1996р. та №46 від 26.02.1996р. провела перерахунок грошей в загальній сумі 25 млрд. крб. на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД". При цьому ОСОБА_8 посилався на вказівку Мінвуглепрому України. На факсокопії рахунку-фактури була резолюція ОСОБА_8 Вона не могла не виконати вказівки директора. Після перерахування коштів на початку березня 1996р. ОСОБА_8 повідомив їй, що з Мінвуглепрому України надійшов лист, підтверджуючий проведення вищевказаної фінансової операції, показав такого листа, який був підписаний першим заступником міністра ОСОБА_4 В подальшому він пояснив, що договір на дольову участь в будівництві з фірмою „Укрінтерстрой Лтд" укладатись не буде, оскільки в Мінвуглепромі України все змінили та на перераховані 25 млрд. крб. вищевказана фірма поставить для шахти №10 „Великомостівська" транспортерну стрічку. На підставі вказівки ОСОБА_8 та наявних документів вона в порядку внутрішньовідомчих розрахунків відавізувала на шахту №10 „Великомостівська" грошові кошти в сумі 25 млрд. крб., які були перераховані в лютому 1996р. на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД". Свідок також пояснила, що в первинних бухгалтерських документах повинні вказуватися відправник, одержувач, сума, дата, номер документу. Документ без дати та інших реквізитів може бути прийнятий лише помилково.
Свідок ОСОБА_13, у судовому засіданні дав показання про те, що станом на 1996 рік він працював на посаді заступника директора з комерційних питань шахти №10 „Великомостівська", яку очолював ОСОБА_7 13 травня 1996 року згідно усної вказівки директора шахти ОСОБА_7 він виписав в бухгалтерії шахти довіреність на отримання від донецької фірми „Укрінтерстрой ЛТД" транспортерної стрічки довжиною 1950м. ОСОБА_7 пояснив, що транспортерна стрічка буде отримана централізовано і сказав залишити йому доручення, що він і зробив. Особисто він цієї стрічки від вищевказаної фірми не отримував і на матеріальний склад шахти її не здавав. При оформленні наступного доручення побачив, що за попереднім дорученням на отримання транспортерної стрічки відзвітувалися, на підставі прихідного ордера було оприбутковано 1950м транспортерної стрічки. Знає, що шахтою №10 якась стрічка отримана була. Про те, що згадана стрічка не буде поставлятися на шахту ОСОБА_7 йому не повідомляв.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що станом на 1996р. він обіймав посаду начальника дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська". 10 червня 1996 року згідно усної вказівки директора шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 він написав заяву про отримання з матеріального складу шахти транспортерної стрічки довжиною 1950м. Після цього ОСОБА_7 йому сказав залишити зайву і повідомив, що стрічка йде, але до шахти не дійде, цю стрічку шахта №10 „Великомостівська"не отримає, вона буде списана через склад. Також ОСОБА_7 повідомив, що Мінвуглепром України буде допомагати шахті обладнанням. Однак про жодний взаємозв'язок між списанням стрічки та допомогою з Мінвуглепрому мови не було. Згідно вищевказаної заяви 1950 м транспортерної стрічки він не отримував та в будь-яких інших документах більше не розписувався. На той час існувала процедура за якою всі поставки на шахту йшли через склад.
Судом вживалися заходи для забезпечення явки інших свідків в судове засідання, з цією метою виносилися постанови про їх привід. Однак ці постанови суду не виконані, про що надано відповідні рапорти, які долучені до матеріалів кримінальної справи. Також з відповіді органу РАЦС встановлено, що свідок ОСОБА_16 помер.
За таких обставин показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_33, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, які були надані ними в ході досудового слідства, в попередніх судових засіданнях, були проголошені та перевірені судом.
Крім того, до списку свідків, які підлягають виклику в судове зсідання органом досудового слідства безпідставно включені ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 Їх показання обставин даної справи не стосуються, обвинувачення на показаннях цих осіб не ґрунтується. Судом ухвалено проводити розгляд справи без виклику цих осіб та без дослідження їх показань.
З показань свідка ОСОБА_15, даних в ході досудового слідства та перевірених у судовому засіданні, вбачається, що у 1996 р. він працював на посаді в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" та у зв'язку з характером своєї роботи був знайомий з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, директором шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 і директором ДП „Західвуглезбутпостач" ОСОБА_8 У лютому 1996 року на ВО „Укрзахідвугілля" на чолі з Міністром вугільної промисловості України ОСОБА_22 проходило виїзне засідання Мінвуглепрому, після якого ОСОБА_4 впродовж декількох днів у приміщенні ВО „Укрзахідвугілля" викликав працівників об'єднання, керівників шахт та обговорював з ними питання виробничого характеру. Свідок ОСОБА_15 не був присутній особисто при розмовах ОСОБА_4 із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Про перерахування у лютому 1996 року грошових коштів в сумі 25 млрд. крб. з рахунку ДП „Західвуглезбутпостач" на рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_8 йому, ОСОБА_15, не доповідав, оскільки відповідно до Статуту ДП „Західвуглезбутпостач" мав право самостійно перераховувати обігові кошти. В інших допитах свідок ОСОБА_15 змінив свої показання, зазначивши, що він був присутній в кабінеті генерального директора ВО «Укрзахідвугілля» в понеділок 19.02.1996р. і у його присутності між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 велась якась розмова зміст якої він не чув. Також свідок зазначив, що в березні 1996 року в об'єднання „Укрзахідвугілля" дійсно надходив лист від 01.03.1996р. за №2-1251/9 щодо укладення договору на дольову участь в будівельно-ремонтних роботах для влаштування малої зали засідань колегії Мінвуглепрому і фінансування цих робіт з фірмою „Укрінтерстрой", який був підписаний ОСОБА_4, однак жодної домовленості про це з ОСОБА_4 чи фірмою „Укрінтерстрой" він не мав. На цьому листі він проставив свою візу, направив його за призначенням і подальша доля листа йому невідома. На листі від 16.02.1996р. за №167, який підписаний директором шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7, з проханням перерахувати відповідно до договору від 15.02.1996р. 38 млрд. крб. на придбання транспортерної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля, дійсно міститься його резолюція, але зміст останнього він не пригадує, оскільки таких листів у об'єднання надходило багато. (т.2 а.с.113-117, 118-121; т.3 а.с.95-105; т.10 а.с.252-262; т.18 а.с.382-397; т.20 а.с.5-11, 35-37).
З оголошених та перевірених в у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що станом на лютий 1996 року він працював на посаді заступника генерального директора по комерційній роботі ВО „Укрзахідвугілля" та був, зокрема, знайомий з першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, директором шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 і директором ДП „Західвуглезбутпостач" ОСОБА_8 В лютому 1996 року ОСОБА_4 в його, ОСОБА_16, і в.о. генерального директора ВО, „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 присутності викликав ОСОБА_8, якому вручив якісь платіжні документи. При цьому ОСОБА_8 перепитав ОСОБА_4 назву фірми, якій необхідно проплачувати кошти, на що останній її назвав, однак, чи робив він про це якісь помітки на платіжному документі не пригадує. Після від'їзду в м. Київ ОСОБА_4 декілька разів телефонував до нього, ОСОБА_16, і зазначав, що на підтвердження необхідності оплати надійде відповідний лист з Мінвуглепрому, який згодом у ВО „Укрзахідвугілля" дійсно поступив. Про подальший хід подій йому нічого не було відомо (т.2 а.с.57-66, 67-70; т.3 а.с. 106-108, т.10 а.с.242-247; т.18 а.с.402-422; т.20 а.с.53-62).
З оголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що з лютого 1996 року по серпень 1999 року він працював на посаді заступника директора ДП „Західвуглезбутпостач" та його робоче місце знаходилось в одному кабінеті з керівником цього підприємства ОСОБА_8 У лютому 1996 року ОСОБА_8, посилаючись на першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4, дав вказівку на підставі факсокопії рахунку-фактури перерахувати грошові кошти в сумі 25 млрд. крб., як дольову участь у будівництві, на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД", що розташована в м. Донецьку. На цій факсокопії при ньому ОСОБА_8 власноручно поставив резолюцію для бухгалтерії ДП „Західвуглезбутпостач" щодо здійснення такої проплати. В подальшому ОСОБА_8 в лютому 1996 року трьома платіжними дорученнями перерахував на рахунок фірми „Укрінтерстрой ЛТД" гроші в загальній сумі 25 млрд. крб. Про те, що у березні 1996 року на ім'я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 надійшов лист Мінвуглепрому, в якому вказувалось на необхідність укладення договору з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" і фінансування ремонтно-будівельних робіт, свідкові було відомо лише зі слів ОСОБА_8 Також про подальше відавізування згаданих грошових коштів на шахту №10 „Великомостівська" йому стало відомо від ОСОБА_8 (т. 2 а.с.80-84, т.10 а.с.247-249, т.18 а.с.397-401, т.20 а.с.65-69).
Свідок ОСОБА_12, показання якої проголошені та перевірені в судовому засіданні вказала, що станом на 1996 рік працювала завідуючою матеріальним складом шахти №10 „Великомостівська". В травні 1996 року згідно усної вказівки директора шахти ОСОБА_7, на підставі отриманої від нього товарно-транспортної накладної №49093, накладної на відпуск матеріалів на сторону без номера та без дати, вона оприбуткувала на ввірений їй склад 1950 метрів транспортерної стрічки. В червні 1996 року на підставі завізованої ОСОБА_7 заявки начальника дільниці конвеєрного транспорту ОСОБА_14 про отримання зі складу транспортерної стрічки довжиною 1950 метрів, вона списала вказану кількість транспортерної стрічки, оскільки ОСОБА_7 запевнив її, що транспортерна стрічка, минаючи склад, буде спущена безпосередньо в шахту. В зв'язку з цим оформила прихідний ордер №506 про те, що від постачальника „Укрінтерстрой" через ОСОБА_13 на матеріальний склад поступила транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів, картку складського обліку матеріалів без номера про те, що вказана транспортерна стрічка одержана матеріальним складом і передана на дільницю конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська" (т.2 а.с.100-102).
З проголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що в 1996 році вона працювала на посаді бухгалтера другої категорії матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська". Крім іншої документації, вона також вела журнал обліку довіреностей матеріального відділу цієї шахти. В цьому журналі нею дійсно був власноручно виконаний запис від 13 травня 1996 року про видачу ОСОБА_13 цього числа доручення за №765 для отримання конвеєрної стрічки від підприємства „Укрінтербуд". Дані про постачальника стрічки їй повідомив ОСОБА_13, який розписався про отримання вказаного доручення. У період з 13 травня 1996 року до 22 травня 1996 року бухгалтер матеріального відділу шахти ОСОБА_19 принесла їй зі складу №1 прихідний ордер №506 від 6 травня 1996 року про отримання на склад такої конвеєрної стрічки, підписаний завідуючою складом №1 ОСОБА_12 Про те, що насправді 1950м конвеєрної стрічки на шахту взагалі не поступало, вона не знала (т.21 а.с.35-39).
З даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_22 слідує, що з 01 грудня 1995 року по 28 липня 1996 року він працював на посаді Міністра вугільної промисловості України та на той час його першим заступником був ОСОБА_4 В 1996 році жодних вказівок та доручень ОСОБА_4, іншим своїм заступникам, а також помічнику ОСОБА_44 щодо підготовки листа генеральному директору ОСОБА_15 стосовно укладення договору з донецькою фірмою „Укрінтерстрой ЛТД" на проведення ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Мінвуглепрому України та про фінансування таких робіт він не давав. Про підписання ОСОБА_4 листа вищевказаного змісту йому нічого невідомо і останній йому про це не доповідав (т.2 а.с.136-139, 163).
Як вбачається з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23, яка з 1995 року по серпень 1996 року працювала машиністкою-друкаркою машбюро Мінвуглепрому України, друковані тексти договору від 15 лютого 1996 року про поставку транспортерної стрічки, укладеного між шахтою №10 „Великомостівська" та ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", рахунку-фактури без номера та дати, накладної на відпуск матеріалів на сторону вказаної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", виконані на друкарських машинках, шрифт яких схожий до шрифту друкарських машинок машбюро Мінвуглепрому України марки „Роботрон-24", а текст листа від 1.03.1996р. за №2-1251/9 до шрифту друкарської машинки марки „Ятрань", шрифт яких вона дуже добре знає. Хто скористався цими машинками для друку цих документів їй не відомо, чи сама друкувала ці документи пригадати не може. За відсутності з різних причин машиністок-друкарок, їх друкарськими машинками у машбюро Мінвуглепрому України міг скористатися будь-який працівник міністерства. У машбюро були папки з надписом «Для друку», куди усі працівники міністерства могли класти документи для друку, і «Після друку», куди клалися документи після друку. Подальшу долю надрукованих документів вона не відслідковувала. ОСОБА_4 в машбюро не заходив ніколи, ОСОБА_5 заходив, але документи не друкував, користувався ксероксом.(т.3 а.с.260-269; т.18 а.с.441-445).
Аналогічні показання, які були оголошені в судовому засіданні, дала свідок ОСОБА_24 (т.3 а.с.254-259).
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_33, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що він є батьком допитаного судом свідка ОСОБА_9 З 1994р. по 1997р. він працював на посаді юрисконсульта в очолюваному його сином ОСОБА_9 ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", що розташоване в м. Донецьку. ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ніколи транспортерної стрічки не виготовляло та нікому не поставляло. Про отримання коштів від ВО «Укрзахідвугілля», перерахування коштів на фірму «Хронотехніка» та «Промсвітло» йому нічого не відомо, документів на такі операції він не бачив. Також свідок зазначив, що в грудні 1999р. на прохання сина ОСОБА_9 був у складі комісії по знищенню документів за 1996р. Він переконався, що документи дійсно не мають ніякої цінності і їх можна знищити. На їх знищення був дозвіл архіву. Після знищення документів розписався в акті разом з іншими членами комісії. (т.14 а.с.3-9).
З даних на досудовому слідстві і перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_29 станом на лютий-березень 1996 року вона працювала операціоністом відділу розрахунково-кредитного обслуговування Лівобережного відділення КБ „Приватбанк" М.Дніпропетровська. У 1996 році вона невеликий проміжок часу обслуговувала розрахункові рахунки приватних підприємств „Хронотехніка" і „Промсвітло" та перерахування безготівкових грошей ними здійснювалося по системі „клієнт-банк", ніхто з представників цих фірм до неї у відділення не приходив (т.11 а.с.50-54).
Згідно протоколу огляду від 24 жовтня 1997 року працівниками міліції в приміщенні бухгалтерії ДВАТ „Західвуглезбутпостач" були виявлені та вилучені наступні документи: лист Міністерства вугільної промисловості України №2-1251/9 від 01.03.96р., платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач" №25 від 19.02.96р., платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач" №44 від 23.02.96р., платіжне доручення ДП „Західвуглезбутпостач" №46 від 26.02.96р., лист шахти №10 „Великомостівська" №167 від 16.02.96р., копія договору на поставку транспортерної стрічки від 15.02.96р., зведене авізо ДП „Західвуглезбутпостач" на суму 25 млрд.крб., факсокопія рахунку-фактури №70 від 16.02.96р. (т. 2 а.с.35).
З платіжних доручень №25 від 19 лютого 1996 року, №44 від 23 лютого 1996 року та №46 від 26 лютого 1996 року вбачається, що ДП „Західвуглезбутпостач" на підставі факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року перерахувало в акціонерний банк „Сільгоспбанк" м. Донецька на р/рахунок 467141, який належить ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", як долю за будівництво відповідно 10 млрд.крб., 10 млрд. крб. та 5 млрд. крб. (т.2 а.с.37, 38, 39).
Як видно з електронних платежів №51 від 19.02.1996р., №480 від 23.02.1996р. та №106 від 26.02.1996р. вищезазначені грошові кошти з розрахункового рахунку ДП „Західвуглезбутпостач" в Червоноградській філії КБ „Приватбанк" надійшли на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" в АБ „Сільгоспбанк" м. Донецька (т.1, 39,40,41, 53,54,55).
З платіжного доручення №28 від 21.02.1996р. вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" в акціонерному банку "Сільгоспбанк" м. Донецька на рахунок №652644309 приватного підприємства „Хронотехніка" в КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська перераховано 10 млрд. крб. за цемент М400 згідно рахунку №30 від 12.02.1996 р. (т.1 а.с. 42).
З платіжного доручення №39 від 28.02.1996р. вбачається, що з розрахункового рахунку ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" в акціонерному банку "Сільгоспбанк" м. Донецька на рахунок №652644008 приватного підприємства „Промсвітло" в КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська перераховано 15 млрд. крб. за арматуру СТ-3 згідно рахунку №27 від 26.02.1996 р. (т.1 а.с.43).
Обставини надходження від ДП „Західвуглезбутпостач" на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" грошових коштів на загальну суму 25 млрд. крб. і подальшого перерахування цим господарським товариством і надходження 10 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Хронотехніка" і 15 млрд. крб. на рахунок приватного підприємства „Промсвітло" підтверджуються також даними виписки про рух коштів ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" в акціонерному банку „Сільгоспбанк" м. Донецька та виписок про рух коштів приватних підприємств „Промсвітло" і „Хронотехніка" в комерційному банку „Приватбанк" м. Дніпропетровська (т.1 а.с.51-52, 44-50, 56-111).
В листі №167 від 16.02.1996 року, який підписаний директором шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 та завірений печаткою цієї шахти міститься прохання на ім'я в.о. генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 про перерахування очолюваній ним шахті 38 млрд. крб. на придбання конвеєрної стрічки згідно договору від 15.02.1996р. На даному листі містяться резолюції ОСОБА_15, ОСОБА_16 та резолюція ОСОБА_8 „Бух. оформіть 16.02.1996р." (т.1 а.с.19; т.2 а.с.40).
В матеріалах справи є ксерокопія договору, підписаного директором шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 і директором ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" ОСОБА_9, на поставку транспортерної стрічки довжиною 2960 метрів, вартість якої становить 37977544000 крб., датованого „15.02.1996р." (т.1 а.с.21, т.2 а.с.42, т.10 а.с.171). Оригіналу договору слідством не здобуто. В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 стверджував, що підписував договір на поставку 1950м. транспортерної стрічки і дата укладення договору не 15.02.1996р. Однак документів на підтвердження таких обставин немає. А вартість 2960м транспортерної стрічки відповідає сумі 38 млрд. крб., про перерахунок якої ОСОБА_7 просив у листі від 16.02.1996р. Тому суд критично оцінює такі показання ОСОБА_7
З матеріалів юридичної справи ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" вбачається, що станом на 1996 рік одним із засновників та власників цього підприємства був підсудний ОСОБА_9 (т.9 а.с.80-104).
Згідно відповіді Лівобережного відділення КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська від 20.01.1999 року № 13/04/01-01-262 на балансі цього відділення були відкриті поточні рахунки приватних підприємств „Хронотехніка", директор ОСОБА_25 та „Промсвітло", директор ОСОБА_27 Юридична адреса обох підприємств - м. Київ, вул. Жмеринська, 22 (т.7 а.с.8).
Як вбачається з матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Промсвітло", які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м. Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська, засновником та власником підприємства значився ОСОБА_27 (паспорт НОМЕР_5, виданий ВВС Калінінського району м. Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності за № 23519621 від 21.11.1995р., було зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22 та з 7.12.1995 року перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м. Києва. В документах цих справ ПП "Промсвітло" є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_27 та від імені представника підприємства ОСОБА_26 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий ВВС Ворошиловського району м. Донецька), який був уповноважений на відкриття банківського рахунку. Розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м. Києва від 22.07.1996р. операції по розрахунковому рахунку №652644008 вищевказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк" було припинено. Під час виїзду працівників ДПІ Ленінградського району м. Києва 04.09.1997р. за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Промсвітло" за адресою - м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що було складено відповідний акт. 15.12.1997р. Ленінградською райдержадміністрацією м. Києва було прийнято рішення №1885 про скасування державної реєстрації ПП „Промсвітло" (т.7, а.с.31-51, 70-83, 123; т.11 а.с.81-93, 95).
З матеріалів юридичних справ приватного підприємства „Хронотехніка", які були вилучені в ДПІ Ленінградського району м. Києва та в Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська, засновником та власником підприємства являвся ОСОБА_25 (паспорт НОМЕР_2, виданий ВВС Пролетарського району м. Донецька). Підприємство здійснювало свою діяльність згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності за № 23519644 від 22.11.1995р., було зареєстровано за адресою м. Київ, вул. Жмеринська, 22 та з 7.12.1995р. перебувало на обліку в ДПІ Ленінградського району м. Києва. 11.12.1995р. ПП „Хронотехніка" відкрило розрахунковий рахунок № 652644309 у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк" м. Дніпропетровська. В документах цих справ ПП „Промсвітло" є підписи та записи, виконані від імені директора ОСОБА_25 У зв'язку з несвоєчасним поданням звіту за І півріччя 1996 року розпорядженням ДПІ у Ленінградському районі м. Києва від 22.07.1996р. операції по розрахунковому рахунку №652644309 вищевказаного підприємства у Лівобережному відділенні КБ „Приватбанк" було припинено. Під час виїзду працівників ДНІ Ленінградського району м. Києва 04.07.1997р. за юридичною адресою вказаного підприємства було встановлено, що ПП „Хронотехніка" за адресою - м. Київ, вул. Жмеринська,22 не знаходиться, про що складено відповідний акт. 14.02.1997р. Ленінградською райдержадміністрацією м. Києва було прийнято рішення №210 про скасування державної реєстрації ПП „Хронотехніка" (т.7, а.с.58-69, 123; т.11 а.с.94, 96-109; т.12 а.с.210-222, 224-266).
В ході досудового слідства свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_27 дали показання про те, що їх паспорти громадян України станом на 1996 р. були втрачені, з цього приводу вони з відповідними заявами зверталися в органи внутрішніх справ. Згодом вони отримали нові паспорти. Про те, що їх втраченими паспортами невідомі особи скористались для реєстрації приватних підприємств вони дізнались під час досудового слідства. До підприємств ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" жодного відношення вони не мають, документів від імені цих підприємств вони не підписували. Показання цих свідків проголошені та перевірені судом (т.7 а.с.144-146, 182; т.14 а.с.14-19, 158-161).
Свідок ОСОБА_26 на досудовому слідстві дав показання про те, що його паспорт громадянина України був втрачений. З приводу втрати паспорта звернувся в органи внутрішніх справ, після чого отримав новий паспорт. Всі записи і підписи на документах підприємств ПП"Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" від його імені виконані не ним, відношення до цих підприємств не має (т.14 а.с.39-41, 42-46).
Показання свідків ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи від 20.09.1997р. за №511 (т.7 а.с.150-152), висновком судово-почеркознавчої експертизи від 01.04.2002р. за №262 (т.16 а.с.124-156), висновком судово-почеркознавчої експертизи №596 від 01.04.2002р. (т.16 а.с.180-193), висновком судово-почеркознавчої експертизи №595 від 01.04. 2002р. (т.16 а.с.208-209).
З долученої до справи копії довідки форми №1 Будьонівського РВВС м.Донецька видно, що ОСОБА_26 замість втраченого паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 був виданий новий паспорт серії НОМЕР_3 (т.14 а.с.88). Окрім цього їх пояснення з приводу втрати паспортів стверджені довідкою Калінінського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 6.03.2002р. за №11/14-135 та копією форми №1 (т.15 а.с.15-17), довідкою Кіровського РВ ДМУ УМВСУ в Донецькій області від 17.04.2000р. за №11/10 та копією форми №1 (т.7 а.с.165-166).
З довідки Управління податкової міліції ДПА у м. Києві від 26.03.2002р. №230/9вх/26-358 вбачається, що за даними АІПМ „Пошук" УПМ ДПА у м. Києві приватні підприємства „Промсвітло", „Хронотехніка" значаться ліквідованими та знятими з обліку 27.01.1997р. (т.12 а.с.64-65).
Свідок ОСОБА_28 в ході досудового слідства дав показання, що з 1993р. очолює МООО МСУ-2 за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22. За вказаною адресою з 1993р. по 1999р. ПП „Промсвітло" та ПП „Хронотехніка" не існували. (т.8 а.с.205).
Відповідно до протоколу огляду документів від 14.05.1998р. лист від 1.03.96р. за №2-1251/9 за підписом першого заступника Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4 в карточках реєстрації вхідної кореспонденції ВО „Укрзахідвугілля" зареєстрованим не значиться. В карточках реєстрації вхідної кореспонденції цього об'єднання є зареєстрований лист шахти №10 „Великомостівська" від 23.02.1996р. №7-3/167 „Про виділення 300 млн. крб.", а лист-прохання директора шахти №10 „Великомостівська" від 16.02.1996р. №167 про виділення 38 млрд. крб. на придбання шахтою транспортерної стрічки згідно договору від 15.02.1996р. серед зареєстрованої вхідної документації не значиться (т.5 а.с.249-251).
Відповідно до протоколів огляду від 24.10.1997р. та 27.10.1997р. в приміщенні бухгалтерії шахти №10 „Великомостівська" в процесі проведення огляду були виявлені та вилучені наступні документи: книга вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська"; прихідна оборотна відомість за травень 1996р.; розхідна оборотна відомість за червень 1996р.; рахунок-фактура без номера та дати за 1996р. на суму 24946022000,00 крб.; накладна фірми „Укрінтерстрой ЛТД" на відпуск 1950 м. транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 без номера та дати за 1996р.; товарно-транспортна накладна №49093 без дати; заявка №20 від 12.06.96р. ОСОБА_14; заява ОСОБА_14 від 10.06.96р.; книга обліку довіреностей шахти №10 „Великомостівська" матеріального відділу за 1996 р.; прихідний ордер №506 від 6.05.96р.; картка складського обліку від 6.05.96р. без номера; лімітна карточка №8 дільниці конвеєрного транспорту на травень 1996 р.; лімітна карточка №85 УКТ на червень 1996р. (т.2 а.с.44, 53).
З рахунку-фактури без номера та без дати за 1996р. фірми „Укринтерстрой ЛТД" (м. Донецьк, вул. Артема, 85) про поставку транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 довжиною 1950м на суму 24716250 000 крб., яка була вилучена в приміщенні бухгалтерії шахти № 10 „Великомостівська", вбачається, що вона виконана на бланку типової форми №80, має машинописний текст, а на звороті є підписи від імені директора фірми ОСОБА_9 (т.2 а.с.47).
З долученої до матеріалів справи накладної без номера за 1996р. на відпуск матеріалів на сторону вбачається, що дана накладна є типовою міжвідомчою формою і видана на відпуск 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 загальною вартістю 24716250000 крб. В ній є машинописний текст, печатка ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД" та підпис в графі „Отпустил" (т.2 а.с.48).
3 висновку судово-почеркознавчої експертизи №1698 від 27 серпня 2000 року видно, що підпис від імені ОСОБА_9, розташований після слів „Директор фирмы" перед прізвищем „ОСОБА_9" на вищевказаному рахунку-фактурі без номера та дати за 1996 р. про поставку транспортерної стрічки, виконаний ОСОБА_9 (т.9 а.с.53-54).
З долученої до матеріалів справи товарно-транспортної накладної №49093 без дати видно, що вона є типової форми. В графі „Сдал" є підпис, який завірений печаткою ТзОВ „Укринтерстрой ЛТД" (т.2 а.с.49). Цієї обставини ОСОБА_9 не заперечив.
В ході огляду документів 14.05.1998р. встановлено, що в книзі реєстрації договорів, укладених шахтою №10 „Великомостівська" за період з 02.06.1995р. по 16.12.1997р., договір від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки від ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" зареєстрованим не значиться, що зафіксовано відповідним протоколом (т.5 а.с.238).
За даними протоколу огляду документів від 14.05.1998р. в книзі реєстрації вихідної кореспонденції шахти №10 „Великомостівська" за період з 28.11.1995р. по 01.07.1996р. лист-прохання директора шахти ОСОБА_7 від 16.02.1996р. №167 про виділення 38 млрд. крб. зареєстрованим не значиться (т.5 а.с.253).
З даних протоколу огляду документів від 14.05.1998р. в журналі обліку довіреностей матеріального відділу шахти №10 „Великомостівська" за 1996 рік зареєстрована видача довіреності №765 від 13.05.1996р. на прізвище ОСОБА_13 на отримання транспортерної стрічки на шахту від підприємства „Укрінтерстрой" (т.5 а.с.252).
Відповідно до зведеного авізо без номера грошові кошти на загальну суму 25 млрд. крб., які були перераховані ДП „Західвуглезбутпостач" платіжними дорученнями №25 від 19.02.1996р., №44 від 23.02.1996р. та №46 від 26.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД", на підставі листа №167 від 16.02.1996р. та договору від 15.02.1996р., дійсно відавізовані (переведені) 30.04.1996р. на шахту №10 „Великомостівська" як оплата за конвеєрну стрічку (т.1 а.с.28; т.2 а.с.41).
З даних журналу-ордеру №6 за травень 1996 року шахти №10 „Великомостівська" вбачається, що по кредитному рахунку №60 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" під реєстраційним номером 2304 міститься запис „Західвуглезбутпостач, 506, 24716250000, 24716250000, - 25 000 000000" (т.17а.с.185-194).
З прихідного ордеру №506 від 06.05.1996р. видно, що в ньому зазначено отримання шахтою №10 „Великомостівська" від постачальника „Укрінтерстрой" через ОСОБА_13 по довіреності №765 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000x4 (т.2а.с.52).
З оборотно-порівняльної відомості за травень 1996 року вбачається, що згідно прихідного ордеру №506 шахтою №10 „Великомостівська" в травні 1996 року було оприбутковано 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000x4 вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.45).
З картки складського обліку матеріалів без номера випливає, що 06.05.1996р. згідно прихідного ордеру №506 оприбутковано на склад шахти №10 „Великомостівська" 1950 м транспортерної стрічки ПХВ 1000x4, а 12.06.1996р., згідно вимоги №20, вказану транспортерну стрічку видано зі складу на дільницю конвеєрного транспорту (т.2 а.с.54).
Згідно заяви від 10.06.1996р. начальник дільниці конвеєрного транспорту шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_14 просив директора шахти ОСОБА_7 дати дозвіл на отримання зі складу шахти 1950м гумово-тканинової стрічки для заміни старої. На цій заяві є резолюція директора шахти ОСОБА_7 „Бух. 10.06.96р." (т.2 а.с.51).
З долученої до справи вимоги №20 від 12.06.1996р. вбачається, що ОСОБА_14 разом із іншими матеріалами з матеріального складу шахти №10 „Великомостівська" мало бути відпущено транспортерну стрічку довжиною 1950м вартістю 24716250000 крб. На вимозі є підписи від імені директора, головного бухгалтера та начальника ПЕВ шахти №10. Підписи ОСОБА_14 про отримання вказаної кількості транспортерної стрічки та завідуючої матеріального складу про її видачу відсутні (т.2 а.с.50).
Оборотно-порівняльною відомістю за червень 1996 року зафіксовано, що в червні 1996р. на підставі вимоги №20 шахтою №10 „Великомостівська" було використано на виробничі потреби 1950 м транспортерної стрічки загальною вартістю 24716250000,00 крб. (т.2 а.с.46).
З даних акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДВАТ „Шахта №10 "Великомостівська" з питань проведення господарських розрахунків з фірмою „Укрінтербуд", який складений працівниками контрольно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області, вбачається, що за період з квітня 1996 року по грудень 1997 року по бухгалтерських документах даного підприємства розрахунків з ТзОВ „Укрінтерстрой" не значиться. Оплата за транспортерну стрічку проведена ДП „Західвуглезбутпостач". Проведеною зустрічною перевіркою в ДП „Західвуглезбутпостач" встановлено, що на підставі рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. фірмі „Укрінтерстрой ЛТД" р/р №467141 в САБ „Сільгоспбанк" (м.Донецьк) без укладення договору ДП „Західвуглезбутпостач" по трьох платіжних дорученнях перерахувало 250 тис. грн. як долю в будівництві (платіжне доручення №25 від 19.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №44 від 23.02.1996р. - 100 тис. грн., платіжне доручення №46 від 26.02.1996р. - 50 тис. грн.). В квітні 1996р. у виписці по рахунку №78„Внутрівідомчі розрахунки по поточних операціях" по авізо без номера від 30.04.1996р., на підставі листа-прохання №167 від 16.02.1996р. директора шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 та договору від 15.02.1996р., укладеного між ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" та шахтою №10 „Великомостівська" про поставку шахті транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 в кількості 2960 метрів, перераховані кошти ДП „Західвуглезбутпостач" на фірму „Укрінтерстрой ЛТД" в сумі 250 тис. грн., були переведені на шахту №10 „Великомостівська" як авансовий платіж. В травні 1996р. на підставі накладної ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" без номера та без дати на відпуск шахті 1950м транспортерної стрічки ПВХ 1000x4 на суму 247,2 тис. грн., в якій не вказано організації одержувача, особи через яку здійснено передачу товару, рахунку-фактури без номера та дати такого ж змісту, товарно-транспортної накладної №49093 без дати, без зазначення шляхового листа, згідно якого поставка здійснюється автомобілем КАМАЗ НОМЕР_4 автопідприємства „Укрінтерстрой" водієм ОСОБА_53, проведено оприбуткування вказаної транспортерної стрічки та в червні 1996р. проведено списання дебіторської заборгованості по ДП „Західвуглезбутпостач" в сумі 247,2 тис. грн., без відображення фактичного постачальника. При зустрічній перевірці ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД" в документації підприємства договору на поставку на шахту №10 „Великомостівська" транспортерної стрічки немає. У червні 1996р. транспортерна стрічка довжиною 1950 метрів на суму 247,2 тис. грн. безпідставно списана на затрати виробництва і прихована заборгованість по розрахунках з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" за транспортні витрати в сумі 2837,5 грн., а по розрахунках з ДП „Західвуглезбутпостач" відображена нереальна заборгованість на цю ж суму. Загальна сума вилучених коштів із обігу Західно-Української холдингової компанії по даній господарській операції за період з лютого 1996р. по час проведення ревізії становить 250 тис. грн. (т.2 а.с.2-10).
З довідки контролерів-ревізорів контрольно-ревізійного відділу у м. Червонограді Львівської області про перевірку проведених розрахунків ДВАТ „Укрзахідвуглезбутпостач" з ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" та ДВАТ „Шахта №10 „Великомостівська" за період з 1.01.1996р. по 1.06.1996р. видно, що згідно рахунка-фактури №70 від 16.02.1996р. на рахунок ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД" було перераховано 250 тис. грн., як доля за будівництво. 30.04.1996р. по авізо без номера, на підставі листа директора шахти №10 „Великомостівська" ОСОБА_7 від 16.02. 1996р. та укладеного останнім договору з ТзОВ „Укрінтрестрой ЛТД" від 15.02.1996р., ДП „Західвуглезбутпостач" кошти в сумі 250 тис. грн. як авансовий платіж переведені на шахту №10 „Великомостівська" (т.2 а.с.11-13).
З акту зустрічної перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ „Укрінтерстрой ЛТД" за №01-24/218 від 12.11.1997р. вбачається, що даним підприємством було відкрито рахунок №467141 в САБ „Сільгоспбанк" та в період 19-26 лютого 1996 року на рахунок даного підприємства від ДП „Західвуглезбутпостач" згідно рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р. дійсно надійшли грошові кошти як доля за будівництво. В подальшому ТзОВ „Укрінтерстрой" 21.02.1996р. та 28.02.1996р. перерахувало зі свого рахунку відповідно 10 млрд. крб. - ПП „Хронотехніка" за цемент М400 та 15 млрд. крб - ПП „Промсвітло" за арматуру. Договір від 15.02.1996р. на поставку транспортерної стрічки шахті №10 „Великомостівська" ревізорам поданий не був. Договори між ТзОВ „Укрінтерстрой" та приватними підприємствами „Промсвітло" і „Хронотехніка" на поставку цементу та арматури відсутні. У акті зазначено, що директор фірми ОСОБА_9 при вчиненні вищевказаних фінансових операцій порушив вимоги п.п. 9, 10, 12 розділу II і п. 22 розділу III „Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні", затвердженого постановою КМ України №250 від 03.04.1993р. (т.1 а.с.36-38; т.2 а.с.14-16).
Відповідно до Статуту ДП „Західвуглезбутпостач" дане підприємство засноване на державній власності, підпорядковане Мінвуглепрому України та має статус юридичної особи. Керівник даного підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства, укладає договори, несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність тощо (т.8 а.с.85-94, І8 а.с.450-455).
Відповідно до „Положення про шахту №10 „Великомостівська" Західно-українського виробничого об'єднання „Укрзахідвугілля" дане підприємство входить в склад виробничого об'єднання, наділено правами самостійної юридичної особи в питаннях виробничо-господарської, фінансової діяльності і управління. Єдиноначальність в системі самоуправління на шахті здійснюється директором шахти, який без доручення діє від імені шахти, розпоряджається у відповідності з діючим законодавством і даним положенням закріпленим майном, видає накази, відкриває рахунку в банках, укладає угоди, видає довіреності, приймає та звільняє з роботи працівників підприємства у відповідності до чинного законодавства тощо (т.8 а.с.103-119).
Дані докази стосуються документального оформлення оплати, оприбуткування та списання транспортерної стрічки, подальшого руху коштів, жодним чином не підтверджують причетності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення злочинів, їх винуватості.
Як на докази, що стверджують винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, досудове слідство опирається на факсокопію рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року та лист від 01.03.96р. за №2-1251/9 за підписом ОСОБА_4
З оглянутої судом факсокопії рахунку-фактури №70 від 16.02.1996 року вбачається, що вона містить рукописний текст „Фирма „Укринтерстрой" та нижче записи: „доля за будівництво", „10.000 +15.000/ 25 млрд.", „Бух./Оплатіть" та підпис (т.2 а.с.43).
Згідно висновку судово-технічної експертизи документів №2038 від 29.10.1999р. (т.7 а.с.239-243) початковим змістом машинописних текстів на вищевказаній факсокопії рахунку-фактури є: "САБ "Сельхозбанк" р/с 467141 МФО 334969", "ОКПО 14297989 г. Донецк ул. Артема, 85", "70", "16 февраля 96". Початковим змістом рукописних текстів, які були виконані на факсокопії є: "Фирма "Укринтерстрой", "Доля за будівництво", „10000 + 15000/ 25млрд", „ Бух./Оплатіть (підпис)».
У висновках судово-почеркознавчої експертизи №822 від 26.04.1999р. та повторної судово-почеркознавчої експертизи №263 від 27.03.2002р. зазначається, що рукописний текст „Фирма „Укринтерстрой", який міститься в лівому верхньому куті факсокопії рахунка-фактури №70 від 16.02.1996р. про перерахування державним підприємством «Західвуглезбутпостач» на розрахунковий банківський рахунок ТзОВ «Укрінтерстрой ЛТД» м.Донецька коштів в сумі 250 тисяч гривень, як суми дольової участі у фінансуванні ремонтно-будівельних робіт малої зали засідань колегії Міністерства вугільної промисловості України,. виконаний підсудним ОСОБА_4 (т.7 а.с.201-202; т.16 а.с.17-22).
В судовому засіданні експерт Кучинська В.О. підтвердила висновок судово-почеркознавчої експертизи від 26.04.1999р. №822, зазначивши, що він зроблений на підставі наданих їй слідством взірців почерку ОСОБА_4
Підсудний ОСОБА_4 категорично заперечив свою причетність до передачі ОСОБА_8 цієї факсокопії рахунку-фактури та внесення до неї будь-яких записів.
З метою перевірки твердження обвинувачення про порядок та дату надходження факсокопії рахунку-фактури №70 до ВО "Укрзахідвугілля" Личаківський районний суд м.Львова ухвалою від 29.10.2001р. та Шевченківський районний суд м.Львова постановою про повернення справи на додаткове розслідування від 14.10.2010р. зобов'язали орган досудового слідства перевірити факт надходження 19.02.1996р. факсокопії рахунку-фактури через канали зв'язку до кабінету генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" та вилучити інформацію з каналів зв'язку про дзвінки до кабінету генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" під час перебування у ньому ОСОБА_4 в лютому 1996р. (т.11 а.с.222, т.24 а.с.82). Зазначені вимоги суду органом досудового слідства не виконані, у справі відсутні докази, які б підтвердили покликання обвинувачення про надходження такого факсу до кабінету Генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" у той час, коли там перебував ОСОБА_4, або спростували покази підсудного про його непричетність до одержання такого документу.
Обвинувачення стверджує, що факсокопія поступила і передана ОСОБА_4 ОСОБА_8 18.02.1996р., однак датована вона 16.02.1996 р., хоча на факсі автоматично ставиться дата відправки факсу. Слідство не встановило чому на документі вказана дата 16.02.1996р., і якщо це фактична дата отримання, то хто саме отримав вказану факсокопію рахунку-фактури. Крім того, судом встановлено, що 18.02.1996р. припадало на неділю. А свідки дали показання про те, що розмова ОСОБА_4 з ОСОБА_8 була 19.02.1996р.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні при пред'явленні їй факсокопії рахунку-фактури пояснила, що на даний час стверджувати, що це саме ця факсокопія, яка була їй надана ОСОБА_8 не може, оскільки на ній відсутні будь-які реквізити і текст. Факсокопія рахунку-фактури, яку їй надав ОСОБА_8 і яка була підставою для перерахування коштів ТЗОВ "Укрінтерстрой ЛТД" містила всі реквізити абонента, який його відправив, із зазначенням точного часу відправки та одержання. Пред'явлена їй судом факсокопія, що міститься у матеріалах справи , лише по формі і розташуванню рукописних текстів з резолюціями нагадує той документ, який їй був наданий ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні сказав, що повністю підтверджує всі дані ним раніше показання, вказав, що ОСОБА_4 вручив йому факсокопію рахунку-фактури №70 18.02.1996р. в кабінеті генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16, мовчазну згоду яких він зрозумів, як взаємне погодження дій ОСОБА_4. Яким чином ОСОБА_4 отримав цю факсокопію свідок не знає, хоча в попередніх показаннях стверджував, що ОСОБА_4 сам відірвав листок з факсу і написав власноручно на цій факсокопії "Фирма Укринтерстрой".
Із оголошених показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що він був присутній кабінеті генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" в понеділок 19.02.1996р. і у його присутності між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 велась якась розмова, він до розмови не дослухався, не чув розмови між ними про перерахування коштів. У його присутності ОСОБА_4 жодних факсів не отримував. ОСОБА_4 дав ОСОБА_8 якийсь документ, назва та зміст якого йому не відомі, не пригадує, щоб ОСОБА_4 на цьому документі робив якісь помітки. Суд вважає, що покази ОСОБА_8 щодо отримання вказівок ОСОБА_4 на перерахування є намаганням виправдати свої дії дорученнями та вказівками вищестоящого керівництва.
Сам факт перебування ОСОБА_4 згідно наказу Міністра вугільної промисловості України від 15.02.1996 року №32 з 15 по 20 лютого 1996 року у відрядженні на ВО „Укрзахідвугілля" в складі делегації керівництва Мінвуглепрому України (т.6 а.с.165,171,173-178; т.5 а.с.76-79) і проведення прийому працівників об'єднання у кабінеті генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" у цей період не може свідчити про причетність його до вчинення будь-ким протизаконних діянь.
Суд вважає, що самі по собі висновки судово-почеркознавчих експертиз, коли досудовим слідством достовірно не встановлено коли, де і ким отримана факсокопія рахунку-фактури №70 від 16.02.1996р., коли та при яких обставинах вносився у неї рукописний текст „Фирма „Укринтерстрой", не можуть прийматися судом до уваги, як достатні докази причетності ОСОБА_4 до скоєння злочинів.
Щодо листа від 01.03.96р. за №2-1251/9, підписаного першим заступником Міністра вугільної промисловості України ОСОБА_4 і адресованого на ім'я генерального директора ВО „Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 слід зазначити наступне. У вказаному листі адресату пропонувалось, у відповідності до домовленості про дольову участь в будівельно-ремонтних роботах для влаштування малої зали засідань колегії міністерства і допоміжних приміщень, укласти з фірмою „Укрінтерстрой" договір на будівельно-ремонтні роботи та профінансувати ці роботи (т.2 а.с.36).
В ході перевірки цього листа встановлено наступне.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №266 від 20 березня 2002 року підпис у цьому листі від імені ОСОБА_4, що міститься в графі „Перший заступник Міністра" від імені ОСОБА_4, виконаний ОСОБА_4 (т.16 а.с.78-83).
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_48 підтвердив достовірність та правильність даних, викладених у висновку судово-почеркознавчої експертизи від 20.03.2002р. №266.
Відповідно до протоколу від 15.03.2000р. працівниками міліції в присутності понятих в кімнаті №157 машбюро Мінвуглепрому України проведено виїмку друкарських машинок „Ятрань", інвентарний №72/1, та „Роботрон-24", інвентарний №37 (т.5 а.с.81).
За висновком судово-технічної експертизи документів за №2050 від 01.11.1999рр. машинописний текст листа №2-1251/9 від 01.03.96р. виконаний на друкарській машинці марки „Ятрань", інвентарний №72/1, яка належить Міністерству вугільної промисловості України (т.7 а.с.255-262).
В ході огляду документів, проведеного 17.04.1998р. встановлено, що в книзі реєстрації вихідної кореспонденції Мінвуглепрому України лист від 01.03.96р. №2-1251/9 за підписом ОСОБА_4 має подвійну реєстрацію (т.5 а.с.243-245).
Згідно відповіді Мінвуглепрому України від 15.01.1998р. за №2-299/30 дане міністерство зали засідань колегії немає та будівельно-ремонтні роботи не проводило (т.2 а.с.165).
Аналізуючи ці документи, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24, які в 1997р. працювали машиністками-друкарками машбюро Мінвуглепрому України, про те, що працівники міністерства приносили їм документи для друку та клали у спеціальну папку, після друку документи перекладалися в іншу папку, звідки їх забирали. Листа від 01.03.1996р. вони не друкували, хоча не заперечили, що він надрукований на одній із друкарських машинок їх машбюро. Не виключили можливості, що за відсутності когось із друкарок, коли друкарська машинка була вільна, нею міг скористатися будь-хто з працівників міністерства. Свідки однозначно ствердили, що за час їх роботи ОСОБА_4 жодного разу в машбюро не заходив і їм для друку документів не приносив. Щодо відповіді Мінвуглепрому України від 15.01.1998р., то така відповідь не виключає, що проведення ремонтно-будівельних робіт могло плануватися.
ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання про те, що листа від 01.03.1997р. він не підписував. Досудове слідство встановило, що лист має подвійну реєстрацію, запис про його реєстрацію здійснено іншим почерком, однак не встановило особи, яка складала та реєструвала цей лист. Просив суд звернути увагу на те, що формулювання у листі не носять злочинного характеру.
Досудове слідство вказує на взаємозв'язок між зазначеним вище листом від 01.03.1996р. №2-1251/9 за підписом ОСОБА_4 та договором на поставку транспортерної стрічки від 15.02.1996р. і листом директора шахти №10 "Великомостівська" ОСОБА_7 від 16.02.1996р., вважає, що за допомогою цього листа вчинялися дії по зловживанню владою та службовим становищем, незаконному заволодінню грошовими коштами в сумі 250тис.грн.
Суд вважає, що такий взаємозв'язок між цими документами відсутній. Свій висновок суд грунтує на тому, що договір на поставку транспортерної стрічки між фірмою "Укринтерстрой", підписаний директором ОСОБА_9, та шахтою №10 "Великомостівська", підписаний директором ОСОБА_7, укладений 15.02.1996 р., сума угоди чітко визначена 37977544000крб. Укладення цього договору перебуває у логічному зв'язку з листом директора ОСОБА_7 від 16.02.1996р. на ім'я в.о. генерального директора ВО "Укрзахідвугілля" ОСОБА_15 про перерахування згідно договору від 15.02.1996р. 38 млрд. крб. на придбання конвеєрної стрічки в рахунок відвантаженого вугілля, на якому міститься резолюція ОСОБА_16 від 16.02.1996р. ОСОБА_8 оплатити при наявності коштів та резолюція ОСОБА_8 від 16.02.1996р. бухгалтерії оформити (т.2 а.с.40,42). Отже розгляд та вирішення звернення ОСОБА_7 не було поставлено в залежність він наявності будь-яких листів чи вказівок з Мінвуглепрому України.
Оскільки в період 19-26.02.1996р. кошти в сумі 25 млрд. крб. вже були перераховані з ДП "Західвуглезбутпостач" на ТзОВ "Укрінтерстрой Лтд", скерування листа про перерахування коштів на проведення ремонтних робіт не може бути доказом причетності ОСОБА_4 до фінансових операцій між ДП "Західвуглезбутпостач" та ТзОВ "Укрінтерстрой Лтд".
Обвинувачення інкримінує ОСОБА_4 скоєння злочину шляхом складання ним та передачі на шахту №10 «Великомостівська» протягом лютого-квітня 1996р. завідомо неправдивої товарно-транспортної накладної № 49093 без номера та дати на перевезення 1950 м транспортерної стрічки ПВХ 1000 х 4 з фірми „Укрінтерстрой" на шахту № 10 „Великомостівська" (т.2 а.с.49). Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 09.11.1999р. №2142 рукописний текст «Дон» на товарно-транспортній накладній №49093 про поставку 1950 метрів транспортної стрічки виконаний ОСОБА_4 ( том.7 а.с.227-228). В судовому засіданні експерт Кучинська В.О. підтвердила даний висновок. Зазначила, що визначення часу виконання тексту не входить у її компетенцію. На час проведення експертизи дозволялося використання електрографічних взірців, що не передбачено на даний час.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 22.03.2002р. рукописний текст, яким заповнені відповідні графи у товарно-транспортній накладній №49093 про поставку 1950 метрів транспортної стрічки (за винятком запису «Дон», який не досліджувався через відсутність відповідних взірців) виконаний ОСОБА_4 ( том.16 а.с.57-63). Цей висновок експерт ОСОБА_48 підтвердив в судовому засіданні.
Незважаючи на такий висновок експертизи суд не може брати вказану товарно-транспортну накладну № 49093 без номера та дати за доказ скоєння злочину ОСОБА_4, оскільки бланк товарно-транспортної накладної є номерним. Досудовим слідством не встановлено час видачі такої накладної з врахуванням черговості номерів. Не встановлено у зв'язку з чим виписувалася така накладна, хто є одержувачем вказаного вантажу, яким чином ця накладна поступила на шахту №10 «Великомостівська» та прийнята в якості документу. Враховуючи те, що накладна не містить всіх необхідних для первинних бухгалтерських документів реквізитів, вказівки на вантажоотримувача, відношення її до отримання конвеєрної стрічки шахтою №10 «Великомостівська», є лише припущенням, на якому обвинувачення ОСОБА_4 та вирок суду не може ґрунтуватися.
Органом досудового слідства підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інкриміновано те, що за вказівкою ОСОБА_5 ОСОБА_9 перерахував отримані від ДП „Західвуглезбутпостач" грошові кошти в сумі 25 млрд. крб. на розрахункові рахунки фіктивних підприємств ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло". Після того, як зазначені кошти були переведені в готівку та принесені ОСОБА_9 в офіс ТзОВ „Укрінтерстрой", що розташований на вул. Артема,85 в м. Донецьку, останній на початку березня 1996 року передав їх підсудному ОСОБА_5, а той в свою чергу - ОСОБА_4
У ході розгляду справи Личаківським районним судом м.Львова та Шевченківським районним судом м.Львова при неодноразовому поверненні справи на додаткове розслідування ставилось завдання перед органом досудового слідства встановити:
- хто, коли та в який спосіб передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 250 тис. грн., що були перераховані на банківські рахунки ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло", та рух коштів на рахунках даних підприємств,
- чи грошові кошти із розрахункових рахунків ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" переводились в готівку 29.02.1996 р. і зняті у цей день,
- хто є дійсними власниками вказаних підприємств та їх роль у вчиненні розкрадання державних коштів.
Вказані вимоги суду органом досудового слідства не виконані. Можливість виконання цих вимог, за збігом тривалого часу суд вважає втраченою.
Як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду не здобуто будь-яких доказів причетності підсудних до фінансових операцій між ДП "Західвуглезбутпостач", ТзОВ "Украинтерстрой Лтд", ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" , переведення цих коштів у готівку та їх привласнення. Не здобуто доказів того, що підсуднім було відомо про існування ПП Хронотехніка, ПП «Промсвітло» та їх фіктивність.
Слідчим 30.09.2006р. складено і долучено до матеріалів справи непередбачену кримінально-процесуальним законом довідку, із змісту якої вбачається, що днем отримання і передачі підсудним ОСОБА_9 підсудному ОСОБА_5 коштів є 1-2 березня 1996 року, хоча у раніше пред"явленому обвинуваченні така дата значилась 29.02.1996 р.
Як ствердив у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, з 29.02.1996р. по 02.03.1996р. він перебував у м.Києві на роботі, тому жодним чином не міг перебувати у вказаний час у м. Донецьку у офісному приміщенні ТзОВ "Укрінтерстрой ЛТД", як зазначає обвинувачення. Це пояснення підсудного обвинуваченням не спростовано.
Із показань свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні він сам зробив висновки щодо тотожності коштів, які його фірмою перераховувались на рахунки ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" і тими коштами, які йому в офіс приніс незнайомий мужчина, хоча кошти були в різній валюті, суму наявних в пакеті коштів він не перевіряв, незнайомець про походження коштів і кому вони призначені не повідомив. Отже такий висновок ґрунтується лише на припущенні. В суді свідок повідомив, що не знає яким чином були конвертовані карбованці в долари. На досудовому слідства свідок вказував, що назви ПП та номери рахунків, на які слід було перевести кошти, йому повідомив ОСОБА_4 Хоча в судовому засіданні свідок ствердив, що цю інформацію отримав телефоном від ОСОБА_5 свідчить про непослідовність показань свідка. Також ОСОБА_9 зазначав, що саме ОСОБА_5 в робочий день з офісу його фірми в м.Донецьку на вул. Артема, 85 забрав пакунок з грошима. Такі показання свідка підсудний ОСОБА_5 категорично заперечив, зазначивши, що жодних вказівок ОСОБА_9 з приводу перерахунку зазначених коштів не давав, у вказаний слідством період часу в м.Донецьку не перебував і в офіс ТзОВ"Укрінтерстрой ЛТД" не заходив. Заперечення ОСОБА_5 не спростовані.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні не заперечив, що після перерахування коштів, які надійшли від ДП "Західвуглезбутпостач" на рахунки ПП "Хронотехніка" та ПП "Просмвітло" він ще кілька разів користувався рахунками цих підприємств, здійснюючи певні фінансові операції. А отже про наявність цих підприємств та їх реквізити ОСОБА_9 могло бути відомо і до 21.02.1996р. Органом досудового слідства ця обставина не перевірялось. 02.10.2006р. слідчим було винесено постанову про виділення в окреме провадження матеріалів щодо невстановленого слідством чоловіка, який в приміщення офісу на вул. Артема, 85 м.Донецька приніс пакет з доларами США. Однак відомостей про розшук та встановлення цієї особи немає.
Залишилися невиконаними органом досудового слідства неодноразові вимоги суду, вказані у постановах про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, щодо з"ясування коли, ким та за яких обставин гроші, що надійшли з рахунку ТзОВ "Укрінтерстрой" на рахунки фірм ПП "Промсвітло" та ПП "Хронотехніка" були переведені в готівку, та у долари США, а також чи 25 млрд. крб., які поступили на рахунки ПП "Хронотехніка" та ПП "Промсвітло" і грошові кошти у доларах США, які невідомий мужчина приніс в офіс ОСОБА_9 - це ті самі конвертовані кошти.
Сторона обвинувачення у своїх висновках як на доказ винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, опирається на висновок судово-почеркознавчої експертизи №1698 від 27.08.2000р. Згідно цього висновку підпис від імені ОСОБА_9, розташований після слів «Директор фирмы» перед прізвищем «ОСОБА_9» на рахунку фактурі без номера та дати про поставку транспортерної стрічки, виконаний ОСОБА_9, а підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_54, розташовані після слів «Гл.Бухгалтер» перед прізвищем «ОСОБА_54» на рахунку-фактурі без номера та дати та після слова «Отпустил» на накладній на відпуск матеріалів на сторону без номера та дати, виконані ОСОБА_5 (т.9 а.с.52-54). Також на висновок комплексної судово-медичної та судово-почеркознавчої експертизи від 04.04.2003р. №862/38, відповідно до якого згідно представленим медичних документів за грудень 1996 року та за жовтень 1997 року будь-яких записів про розлади рухових функцій верхніх кінцівок у ОСОБА_5 не відмічено. Підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_54, розташовані після слів «Гл.Бухгалтер» перед прізвищем «ОСОБА_54» на рахунку-фактурі без номера за 1996 рік та після слова «Отпустил» на накладній на відпуск матеріалів на сторону без номера за 1996 рік, виконані однією особою, а саме ОСОБА_5 (том.18 а.с.476-479). В судовому засіданні експерт Кучинська В.О. підтвердила ці висновки.
Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_51 та ОСОБА_52 підтвердили достовірність та правильність даних, викладених у висновку повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 13.07.2004р. №2963 відповідно до якого підписи від імені вигаданої особи ОСОБА_54, розташовані після слів «Гл.Бухгалтер» перед прізвищем «ОСОБА_54» на рахунку-фактурі без номера за 1996 рік та після слова «Отпустил» на накладній про відпуск матеріалів на сторону без номера за 1996 рік, виконані ОСОБА_5 Ознаки, що свідчать про навмисне перекручування рухів в досліджених підписах, відсутні (том.19 а.с.126-160).
Підсудний ОСОБА_5 категорично заперечив свою причетність до виконання вищезгаданих підписів від імені вигаданої особи "ОСОБА_54", як і причетність до вчинення інкримінованих злочинів в групі з ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при чому наголосивши, що з ОСОБА_7, ОСОБА_8 до початку досудового слідства взагалі знайомий не був.
Оскільки органом досудового слідства не встановлено, ким, коли, де і при яких обставинах складались досліджувані документи, у цих документах відсутня вказівка про те, що транспортерна стрічка ПВХ 1000x4 мала бути поставлена саме шахті №10 «Великомостівська» та через кого така поставка мала здійснюватися. Відсутність цих обов'язкових реквізитів дає підстави суду зробити висновок про те, що ці документи не можуть вважатися належними первинними бухгалтерськими документами. Висновки щодо вчинення підпису в них підсудним ОСОБА_5 не перебувають у об'єктивному зв'язку із встановленими судом дійсними обставинами справи.
У постановах суду від 03.05.2006 р. та 14.10.2010 р. про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на додаткове розслідування органу досудового слідства вказувалось на неконкретність пред'явленого підсудним обвинувачення. Однак, після проведення кількох додаткових розслідувань, обвинувачення не було конкретизовано, за своїм змістом ідентичне змісту постанов про притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості обвинувачених.
Із змісту обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вбачається, що кожному із них інкримінується те, що вони за попереднім зговором та в групі з іншими особами особисто заволоділи коштами в розмірі 250тис.грн. Однак, як саме цими коштами заволоділи підсудні, якщо таке мало місце, яким чином кошти були розподілені між усіма обвинуваченими у цій справі, орган досудового слідства не встановив, хоча ці обставини мають істотне значення для вирішення справи, встановлення винуватості підсудних.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні закінченого злочину, кожному із них інкримінується те, що вони діяли із корисливих мотивів та іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, однак слідство не встановило та не зазначило в чому полягає цей корисливий мотив, особиста заінтересованість підсудних та в інтересах яких третіх осіб вони діяли.
Суд вважає, що прямих та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів стороною обвинувачення не здобуто.
Оцінюючи всі зібрані органом досудового слідства, повно та всебічно досліджені і перевірені судом докази по справі, суд вважає, що вони не підтверджують пред'явлених підсуднім обвинувачень. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, які неможливо усунути, суд тлумачитись на користь підсудних. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на те, що при розгляді кримінальної справи причетність підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України, не доведена, суд вважає, що їх слід визнати невинуватими у вчиненні інкримінованих їм злочинів та виправдати.
У задоволенні цивільного позову, який заявлений прокурором в інтересах ВАТ «Західвуглезбутпостач», про солідарне відшкодування підсудними збитків в розмірі 250000грн. - відмовити.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1961р., суд, -
в и р і ш и в :
ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України визнати невинуватим та по суду виправдати у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні цих злочинів.
ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 366 КК України визнати невинуватим та по суду виправдати у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні цих злочинів.
Обраний раніше запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд - скасувати.
Речові докази, поміщені у пакет №1 - повернути ОСОБА_4.
Речові докази, поміщені у пакет №2 та пакет №3 - повернути Міністерству палива та енергетики України.
У задоволенні цивільного позову, заявленого прокурором в інтересах ВАТ «Західвуглезбутпостач», про відшкодування збитків в розмірі 250000грн. - відмовити.
Заходи забезпечення цивільного позову у виді накладення арешту на майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяН. Л. Луців-Шумська
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2013 |
Оприлюднено | 12.11.2013 |
Номер документу | 33493313 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд м.Львова
Луців-Шумська Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні