Постанова

від 04.07.2007 по справі 2-а-105/07

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-105/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                                    Володарський

районний суд Київської області

в складі:

головуючого

судді                                   Яковенко

О.М. ,

при

секретарі                                            Кулинич

Г.І.,

розглянувши

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Управління соціального захисту населення Володарської районної державної

адміністрації

про   стягнення недоотриманої суми одноразової

допомоги на оздоровлення

ВСТАНОВИВ:

Позивачка

04.07.2007 року звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є

евакуйованою у 1986 році із зони відчуження 2(другої) категорії і згідно

законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 3

мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, але

відповідачем виплачено вказану допомогу за 2004-2006 роки у значно нижчому

розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату- вказаної грошової

допомоги, то позивачка просить суд визнати неправомірною відмову Управління

праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації

щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2004р.,

2005р., 2006р. виходячи з розміру мінімальної заробітної плати та стягнути з

відповідача на його користь 2563 грн. 60 коп. недоотриманої допомоги на

оздоровлення за 2004 - 2006 роки.

В судовому

засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини

викладені у позові.

Представник

відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши

пояснення позивачки, представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд

приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, по

справі встановлено, що позивачка є евакуйованою у 1986 році із зони відчуження

2(другої) категорії, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1.

Відповідно

до  ст.48 Закону України "Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим у

1986 році із зони відчуження - три мінімальних заробітних плат. Розмір

мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога

на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами

соціального захисту населення.

Судом

встановлено, що відповідачем виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу

проведена у слідуючих розмірах : за 2004 рік - 15 грн. 70 коп.3а 2005 рік- 15

грн. 70коп.3а 2006 рік-75 грн.

Ці обставини

підтверджуються довідкою управління та не оспорюються відповідачем.

Зазначена

допомога на оздоровлення виплачується управлінням соцзахисту населення в

2

 тих розмірах, які встановлені постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 "Про

компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" за період до 2005 року, та постановою KM України

від 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення

громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період

з 2005 року.

Позивач

просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової

допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на

момент виплати.

В своїх

письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що щорічна

допомога на оздоровлення виплачувалася згідно 

ст.62 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", його застосування

проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є

обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами

виконавчої влади України місцевими органами державної влади, всіма суб'єктами

господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А

саме в розмірах, які визначені КМУ виходячи з реальних можливостей Державного

бюджету України згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи  ст. 95 Конституції України. Управління праці

та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації

є розпорядником коштів, які виділяються на виконання Чорнобильських програм

згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та

проводить виплати відповідно до кошторисних призначень та паспортів бюджетних

програм затверджених на рік, тому виплатити позивачу вказану суму управління

праці та соціального захисту населення не має можливості в зв"язку з

відсутністю коштів. Такі виплати не передбачені кошторисом та не закладені в

Державному бюджеті.

Але з цими

запереченнями відповідача суд не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч.2  ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

За  ст. ПЗ Конституції України KM України у своїй діяльності керується

Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ч.

1  ст.9 КАС України суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Розмір

допомоги на оздоровлення, визначений вказаними вище постановами KM України, суперечить вимогам  ст.48 Закону та іншим нормам Законів.

Так,

відповідно до  ст.89 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2004 рік" з 1 січня 2004 року розмір

мінімальної заробітної плати встановлений на рівні 205 грн. на місяць, з 1

вересня 2004 року-237 грн. на місяць.

 ст. 83 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2005 рік" установлений з 1 січня 2005 року розмір

мінімальної заробітної плати 262 грн. на місяць, з 1 квітня 2005 року-290 грн.,

з 1 липня 2005 року-310 грн., з 1 вересня 2005 року-332 грн.

Згідно  ст.82 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2006 рік" установлений з 1 січня 2006 року розмір

мінімальної заробітної плати 350 грн. на місяць. а з 1 липня 2006 року-375

грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Всі вказані

Закони не мали жодних обмежень щодо застосування  ст.48 Закону "Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка

передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5

мінімальних заробітних плат, а навпаки, 

ст.2 вказаного вище Закону України "Про встановлення мінімальної

заробітної плати на 2003 рік" передбачено обов'язок KM України здійснювати застосування цих норм.

 ст.95 Конституції України, на яку посилається

представник відповідача, передбачено,

3

що виключно

законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на

загальносуспільні потреби, розмір, і цільове спрямування цих видатків.

Але законами

про Державний бюджет України на відповідні роки розмір вказаної допомоги не

визначений, як наприклад, розмір одноразової грошової допомоги ветеранам війни,

на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту".

Крім

того,  ст.62 Закону України "Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи", на яку також посилається відповідач заперечуючи проти позову,

надає KM право визначати порядок застосування цього

Закону, але не делегує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на

оздоровлення, встановленої цим Законом. 

Відповідно до  ст.71 Закону

України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може

призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Слід

зазначити, що дію положень  ст.48

вказаного Закону зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у

розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України

від 20.12.2005 року №3235-IY, до цього

Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Між тим,

визначені постановою KM № 836

розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий час незмінними,

хоча розмір мінімальної заробітної плати неодноразово змінювався, а з 2005 року

постановою KM № 562 розмір цієї допомоги був змінений, але

всупереч  ст.48 Закону він також

визначений у твердій грошовій сумі.

Отже,

оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними

актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню

саме положення  ст.48 Закону "Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру

мінімальної заробітної плати, а не постанови KM України

№ 836 та № 562.

Згідно

ч.4  ст.9 КАС України у разі

невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України,

міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою

України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу

юридичну силу.

Отже,

враховуючи наведене, управління соцзахисгу населення повинно було виплачувати

позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної

заробітної плати на момент виплати.

За  ст.99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або

повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вказаний

строк застосовується судом за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на

що вказано в  ст.100 КАС України.

Представник

відповідача в судовому засіданні не просив суд застосувати вказаний строк, і в

своїх письмових запереченнях також на строк відповідач не посилається.

Інших

строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні

КАС, ні іншими законами не встановлено.

На письмову

заяву позивачки від 17.05.2007 року було надано управлінням соціального захисту

населення Володарської районної державної адміністрації офіційне письмове

роз'яснення щодо виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в

проведенні перерахунку цієї допомоги з тих же підстав що зазначені у

запереченні проти позову, що стверджується копією зазначеного листа за № 866

від 31.05.2007 року, тобто, про порушення своїх прав позивачка фактично

дізналася після вказаної відмови та після ознайомлення з рішеннями Верховного

Суду України та Вищого Адміністративного Суду України щодо практики

застосування законодавства, яке регулює порядок виплати вказаної грошової

допомоги на оздоровлення.

Таким чином,

суд вважає за можливе визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної

грошової допомоги неправомірною та стягнути на користь позивача з відповідача

недоотриману суму допомоги на оздоровлення із врахуванням мінімальної

заробітної плати на момент виплата допомоги за

4

мінусом

виплаченої допомоги, відповідно слідуючим розрахункам :

ірік

виплат      фактично      підлягає сплаті згідно закону розмір

недоотриманої суми

виплачено                                (грн.)                                          (грн.)

2004р.        15 грн.70 коп.        (205 грн. X.3)

= 615 грн.      (615 - 15, 70) =

599грн.30коп.

|2005р.       15 грн.70 коп.        (310грн. X 3)

= 930 грн.       (930-15,70) = 914,30 грн.

2006р.       75 грн.                    (375

грн."Х3) = 1125 грн.       

(1125-75)= 1050,30 грн.

Всього       106 грн.40 коп.      2670 грн.                                2563

грн. 60 коп.

На

підставі  ст.4 Декрету KM "Про держашемшо''потивачзвіішнений від

сплати судоюго збору на користь держави.

Керуючись  ст. ст.19,113 Конституції У країни,  ст.48, 62,71 Закону України "Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ст. 83 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2005 рік",  ст.

ст.6,9,17,89, 99,100,158-163,185,186 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити.

Визнати

відмову управління соціального захисту населення Володарської районної державної

адміністрації щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення

ОСОБА_1 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати -неправомірною.

Стягнути з

управління соціального захисту населення Володарської районної державної

адміністрації (Київська область смт. 

Володарка, вул.  Коцюбинського,

13) на користь ОСОБА_1 2563 грн 60 коп. недоотриманої суми одноразової грошової

допомоги за 2004-2006рік.

Від сплати

державного мита /судового збору/ позивача звільнити.

Постанова

може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через

Володарський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня

проголошення постанови.

Суддя       О.М. 

Яковенко