Постанова

від 11.09.2013 по справі 918/760/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 918/760/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Цвик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватної фірми "Азурит" на рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року в справі № 918/760/13 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "Осма"

до відповідача Приватної фірми "Азурит"

про стягнення боргу в сумі 85 786 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Осма»» (надалі-Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (а.с. 2-4) до Приватної фірми «Азурит» (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 79 000 грн. 00 коп. боргу, 234 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 4 051 грн. 73 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми за користування коштами. Також Позивач просив суд покласти на Відповідача судові витрати: 2500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката та 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року (а.с. 78-80), з підстав вказаних у даному рішенні, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 79 000 грн. 00 коп. боргу, 234 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 4 051 грн. 73 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми за користування коштами. Покладено на Відповідача судові витрати (2500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката та 1720 грн. 50 коп. на сплату судового збору).

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 85-87) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що підписання актів приймання виконаних робіт не підтверджують факту повного прийняття робіт Відповідачем.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 1 серпня 2013 року (а.с. 84), апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11 вересня 2013 року на 15 годину 50 хвилин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 95-96) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Позивача в судове засідання від 11 вересня 2013 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 91-92). Причини неявки свого повноважного представника Позивач не повідомив.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 11 вересня 2013 року представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав висвітлених у ній.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому колегія суду виходила з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 10 травня 2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір на виконання монтажних робіт № 01/10 (надалі - Договір; а.с. 8-10).

За умовами пункту 1.1 Договору: Позивач зобов'язався за завданням Відповідача на свій ризик та з власних матеріалів виконати комплекс робіт з монтажу алюмінієвих конструкцій на об'єкті "Виробнича база - склади з прибудованими офісними приміщеннями ТОВ "Фіто-Віта", за адресою: м. Бориспіль, Київської обл., вул. Чумацька, 4, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Підпунктами 2.1.1; 2.2.1 Договору встановлено, що: Відповідач має право здійснювати нагляд за виконанням робіт, контроль за відповідністю обсягів та якості виконуваних робіт технічним умовам і стандартам, узгодженим кресленням; Відповідач зобов'язаний письмово узгодити параметри конструкцій, перелічені в специфікації.

Згідно пункту 2.6 Договору: креслення, опис, вартість та кількість алюмінієвих конструкцій, що будуть використовуватись Позивачем при виконанні робіт за цим договором вказані у специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною чинного Договору.

За умовами пункту 3.2 Договору, Відповідач проводить розрахунки за проведені Позивачем роботи, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача у наступному порядку та строки: Попередня оплата в розмірі 50 % від договірної ціни на протязі 2-х днів з моменту підписання чинного Договору; 25 % від договірної ціни на протязі 14-ти днів з моменту підписання Договору; остаточний розрахунок за виконані Позивачем роботи проводиться Відповідачем на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Колегія суду звертає увагу, що відповідно до пункту 4.4 Договору: Відповідач здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості і обсягів будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам; при виявленні відхилень Відповідач дає Позивачу розпорядження про їх усунення.

Згідно пункту 7.1 Договору: у випадку порушення сторонами взятих на себе зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки виконання зобов'язань від суми невиконаного в строк зобов'язання.

Даний договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток Позивача та Відповідача.

Позивачем, в підтвердження належного виконання своїх зобов'язань по Договору, було додано до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за травень, червень 2011 року, серпень 2011 року (а.с. 13-21). Тобто, даними доказами підтверджується, що на виконання умов Договору Позивач виконав, а Відповідач прийняв роботи на загальну суму 281 000 грн. 00 коп.,

Колегія суду зауважує, що дані акти приймання виконання будівельних робіт підписані уповноваженими представниками сторін. Будь-яких зауважень з боку Відповідача (як передбачено самим же Договором) стосовно виконаних будівельних робіт в актах приймання виконання будівельних робіт не відображено.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення Відповідачем претензій та повідомлень Позивачу щодо невідповідності виконаних монтажних робіт проектним рішенням та кресленням.

Водночас, Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт не виконав. Згідно наявних в матеріалах справи доказів (а саме актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт за травень, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року, виписок по банківському рахунку) заборгованість Відповідача по Договору становить 79 000грн. 00коп.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем зазначеної суми боргу.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що укладений між Відповідачем 1 та Позивачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

В силу дії частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що: строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положенням частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України закріплено, що: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 598 Цивільного кодексу України: зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України закріплено, що: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Нормою частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що: передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Зазначена норма права знайшла своє відображення і в нормах Договору. Зокрема, пунктами 3.2, 4.1, 4.2 Договору встановлено, що: остаточний розрахунок за виконані Позивачем роботи проводиться Відповідачем на протязі трьох днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт; датою завершення робіт вважається дата підписання акту виконаних робіт; на підставі об'ємів виконаних монтажних робіт, Позивач складає акт приймання будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) в двох примірниках.

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554, такими доказами є типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Так, норми статті 853 Цивільного кодексу України визначають, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Поряд з тим, колегія суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення Відповідача із зустрічною позовною заявою, або існування іншого позовного провадження, чи хоча б якихось письмових зауважень з приводу якості та недоліків роботи Позивача, виконаної на підставі Договору.

З урахуванням усього вищевказаного, згідно пунктів 3.2, 4.1, 4.2, 4.4 Договору, статті 193 Господарського кодексу України та статтей 526, 525, 692 Цивільного кодексу України позовні вимоги Позивача про стягнення 79 000 грн. основного боргу, підлягають до задоволення в повному обсязі. Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд - задовольняє позовні вимоги Позивача в цій частині.

Дане, в свою чергу, вчинено судом у оспорюваному судовому рішенні. Відтак, колегія суду залишає без змін судове рішення господарського суду Рівненської області в цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 234 грн. 63 коп. інфляційних втрат (за період з вересня 2011 року по квітень 2013 року) та 4 051 грн. 73 коп. річних (за період з 5 вересня 2011 року по 20 травня 2013 року), то колегія суду зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши розрахунок інфляційних та річних, що наведений у додатку до позовної заяви (а.с. 11-12) Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з вірністю проведеного розрахунку.

Відповідно, до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов'язаних з інфляційним процесом в розмірі 234 грн. 63 коп. та річні в сумі 4051 грн. 73 коп..

Місцевий господарський суд в оспорюваному рішенні вимоги щодо стягнення інфляційних та річних задоволив саме у вищевказаних сумах. Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду першої інстанції в цих частинах без змін.

Розглянувши заявлені Позивачем вимоги про відшкодування 2500 грн. витрат на послуги адвоката, колегія суду зазнгачає наступне.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В розумінні статей 48 та 49 Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 13, 14, 15 Закону.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегією суду встановлено, що між адвокатом Чехомським О.В. (Виконавець) та Позивачем укладено договір про надання правової допомоги від 20 травня 2013року (а.с. 46), відповідно до якого Виконавець зобов'язався за дорученням Позивача виконати правову роботу з метою представництва інтересів Позивача та захисту у справі, пов'язаній із стягнення заборгованості з Відповідача.

До матеріалів справи Позивачем долучено також свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 966 від 8 вересня 2012 року, видане на ім'я Чехомського Олега Васильовича, з яким було укладено договір про надання юридичних послуг, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 1 червня 2013 року про сплату 2500 грн. за надані послуги (а.с. 47-48).

Колегія суду зауважує, що пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги ціну позову, розрахунки заявлених до стягнення сум, тривалість розгляду і складність справи, участь адвоката в судових засіданнях, колегія суду вважає вимог про відшкодування з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що доводи апелянта, висвітлені в апеляційній скарзі є безпідставними, спростовані усім вищевказаним у даній судовій постанові та наявними у справі доказами, а тому до уваги колегією суду не беруться. (зокрема і доводи, що стосуються якості, адже дані докази не входять до предмету доказування у даній справі, а можуть бути предметом доказування у справі щодо самої якості , у випадку якщо Відповідач звернеться до суду з таким позовом).

Враховуючи усе вищевказане Рівненський апеляційний господарський суд залишає рішення господарського суду Рівненської області без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної фірми "Азурит" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року в справі №918/760/13 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 918/760/13 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.