Постанова

від 10.09.2013 по справі 922/2551/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 922/2551/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Гостіщева О.В.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2548 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.13 р. у справі № 922/2551/13

за позовом Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство", Харківська область, с. Мала Данилівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат", Харківська область, смт. Нова Водолага

про стягнення 19292,02 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач - Приватне підприємство "Харківське охоронне підприємство" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" 19292,02 грн. з яких: 12460,00 грн. - основного боргу, 5693,35 грн. - пені, 1138,67 грн. - 3% річних, також просить стягнути судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн. та ін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2013 р. у справі № 922/2551/13 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5693,35 грн. та 3% річних в сумі 1138,67 грн. залишені без розгляду. В решті позовних вимог відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" на користь Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство" заборгованість за договором про надання охоронних послуг № 2/0412 від 30.03.2012 р. в сумі 4860,00 грн. та судовий збір в сумі 97,20 грн.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 2/0412 від 30.03.2012 р. в сумі 4860,00 грн., оскільки позивач не надав суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012 р. на суму 7600,00 грн., в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5693,35 грн. та 3% річних в сумі 1138,67 грн. позовні вимоги залишені без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем в розрахунках (додатках № 1 і № 2 до позовної заяви) вони тричі нараховані на одну й ту суму та ін.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2013 р. у справі № 922/2551/13 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12460,00 грн., пені у розмірі 2739,60 грн., 3 % річних у розмірі 547,92 грн., в решті позовних вимог відмовити, також просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн. з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі та ін.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається, на те, що господарський суд під час розгляду справи порушив його процесуальні права.

Крім того, суд, на думку позивача, при винесенні рішення взагалі не надав належної правової оцінки правильності визначення суми основного боргу, посилаючись при цьому на те, що у позовній заяві зазначено, що послуги з охорони виконані на суму 97660,00 грн. та ін.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, яка викладено в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2012 р. між Приватним підприємством "Харківське охоронне підприємство" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (замовник) укладений договір про надання охоронних послуг № 2/0412 (надалі - договір), за яким виконавець надає, а замовник приймає та сплачує надані виконавцем послуги по охороні відокремлених приміщень, будівель, ділянок замовника, вказаних у додатку № 1 до договору (надалі - об'єкт).

Відповідно до п. 2 розділу 1 договору передбачено, що обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника повноважень на володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо), у особи, яка підписує договір повноважень на укладення договорів відповідно до статуту замовника та чинного законодавства, відомості про що надаються виконавцю, в завіреній замовником письмовій формі.

Відповідно до п. 1 розділу 2 договору сторони узгодили, що сума оплати за послуги, які надаються відповідно до цього договору, становить 7600,00 грн. за місяць без ПДВ

Згідно з п. 2 розділу 2 договору оплата за послуги, які надаються, здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовника, що здаються в установу банку не пізніше 25 числа поточного місяця.

В додатку № 1 до цього договору сторони визначили об'єкти, які приймаються під охорону, адресу об'єкта та дату прийняття об'єктів під охорону - 01 квітня 2012 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що виконав свої зобов'язання за укладеним договором, а саме надав охоронні послуги на загальну суму 97660,00 грн.

Відповідач частково оплатив надані послуги в загальній сумі 85200,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Зазначені обставини щодо несплати відповідачем остаточної частини заборгованості у розмірі 12460,00 грн. позивачу за договором, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивач в обґрунтування своїх доводів, не надав суду належних документів (матеріалів), які б підтверджували період нарахування та суму заборгованості, пені та 3% річних, тобто обґрунтований розрахунок суми позову, а також докази відправки їх відповідачу та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм у певній частині не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення у відповідній частині.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1. ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7600,00 грн. боргу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підтвердження викладеного стосовно суми боргу не надав суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2012 р. на суму 7600,00 грн.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за укладеним договором, а саме надав охоронні послуги за період дії договору на загальну суму 97660,00 грн., що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін без претензій та зауважень (а. с. 23-28, 83):

акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2012 р. за квітень 2012 р. на суму 7600,00 грн., наданий позивачем додатково,

№ ОУ-0000009 від 31.05.2012 р. за травень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000027 від 30.06.2012 р. за червень на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000043 від 31.07.2012 р. за липень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000059 від 31.08.2012 р. за серпень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000076 від 30.09.2012 р. за вересень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000093 від 31.10.2012 р. за жовтень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000100 від 30.11.2012 р. за листопад 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000116 від 31.12.2012 р. за грудень 2012 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000016 від 31.01.2013 р. за січень 2013 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000031 від 28.02.2013 р. за лютий 2013 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000045 від 31.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 7600,00 грн.,

№ ОУ-0000047 від 26.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 6460,00 грн.

Відповідач частково оплатив надані послуги в загальній сумі 85200,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (цей факт не заперечується сторонами).

Вказані акти, а так само залучені до матеріалів справи платіжні доручення (а. с. 29-49) свідчать про факт отриманих відповідачем охоронних послуг від позивача, а так само усвідомлюється подальша необхідність сплати за ці послуги.

А отже, матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за період з 01.04.2012 р. по 01.05.2013 р. за договором про надання охоронних послуг № 2/0412 від 30.03.2012 р. складає 12460,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

24.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу лист за вих. № 52 від 24.05.2013 р. з вимогою сплатити борг за надані згідно з договором № 2/0412 від 30.03.2013 р. охоронні послуги та повідомив, що у разі несплати боргу, позивач буде змушений звернутися до суду, що підтверджується копією чеку № 2003 від 24.05.2013 р., але відповідач відповіді не дав та заборгованість не сплатив.

Враховуючи викладене, а також те, що термін виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати визначено умовами договору, відповідач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів погашення заборгованості, розмір заборгованості в сумі 12460,00 грн. підтверджується матеріалами справи, докази оплати наявної заборгованості відповідач не надав.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права безпідставно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 7600,00 грн., в зв'язку з чим, відповідне рішення господарського суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач допустив порушення зобов'язання, оскільки не виконав його в повному обсязі у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 розділу 7 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати відповідно договору нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши з урахуванням вимог зазначених положень закону правильність нарахування позивачем пені за порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати, судова колегія приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2739,60 грн. пені, 547,92 грн. 3 % річних.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення решти пені вона не підлягає задоволенню, оскільки нарахована поза межами, встановленими законодавством. Проте, суд безпідставно залишив позов в цієї частині без розгляду, оскільки для дослідження цього в матеріалах справи є достатньо документів.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1088,75 грн. судового збору та 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, суд правомірно та обґрунтовано відмовив позивачу у позові про стягнення витрат на послуги адвоката у зв'язку з їх недоведеністю, відсутністю платіжних документів.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду у певній частині не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування та часткового задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.13 р. по справі № 922/2551/13 в частині відмови в позові про стягнення 7600,00 грн. боргу та залишення позову без розгляду скасувати та прийняти в цієї частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" (63200, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Пушкіна, буд. 49. Код ЄДРПОУ 32339338) на користь Приватного підприємства "Харківське охоронне підприємство" (62341, Харківська обл., смт. Мала Данилівка, вул. Партизанська, буд.75. Код ЄДРПОУ 32938655) 7600,00 грн. боргу, 2739,60 грн. пені, 547,92 грн. 3 % річних, 1088,75 грн. судового збору та 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

В частині позову про стягнення пені в сумі 2953,75 грн. та 3 % річних в сумі 590,75 грн. в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 13.09.2013 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Істоміна О.А.