Рішення

від 12.09.2013 по справі 913/1754/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 вересня 2013 року Справа № 913/1754/13

Провадження №15пд/913/1754/13

За позовом Приватного підприємства "Ремікс", м.Краснодон Луганської області

до Комунального підприємства "Водоканал", м.Краснодон Луганської області

про зобов'язання відповідача поновити водопостачання

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Матлаєва О.В. - директор, наказ № 38 від 27.07.2010; Коваленко С.В. - представник, довіреність № 1 від 14.01.2013;

від відповідача - не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватним підприємством "Ремікс" заявлено вимогу про зобов'язання Комунальне підприємство "Водоканал" поновити водопостачання відповідно до умов договору № 401 від 01.11.2005, який укладений між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

04.01.2013 представники відповідача надали позивачу припис на усунення порушень з забезпечення обліку води, а саме про зобов'язання у строк до 08.01.2013 встановити засоби обліку води та попереджено, що у разі невиконання припису об'єкт буде відключено від водопостачання.

08.01.2013 у зв'язку з невиконанням позивачем припису, відповідач без участі представників позивача опломбував кран холодної води на вводі.

На лист позивача № 1 від 08.01.2013, в якому останній просив розібратись у ситуації та відновити водопостачання на готель "Україна", відповідач відповіддю № 64 від 10.01.2013 обґрунтував свої дії порушенням Приватним підприємством "Ремікс" умов п.7.4 договору № 401 від 01.11.2005

Позивач вважає, що він не порушував умов п.7.4 договору, не змінював станом на січень 2013 року адреси об'єкту водопостачання, не змінював розрахункового рахунку, не було ліквідації чи реорганізації підприємства.

07.06.2013 позивач отримав від відповідача копію груп-рахунку № 401 за травень 2013, два акти від 29.04.2013 в копіях, з яких Приватне підприємство "Ремікс" дізналося, що Комунальним підприємством "Водоканал" було перевірено стан опломбування карну холодної води та опломбовано розірвання ланцюгу на вводі.

Крім того, позивач зазначив, що 14.06.2013 представники відповідач без попередження намагались опломбувати внутрішню мережу водопостачання перукарні № 3 за адресою: м.Краснодон, вул.Артема, 1а. Підставою опломбування стала несплата позивачем груп-рахунку № 401 за травень 2013 року на суму 10833 грн. 06 коп.

26.06.2013 перукарню № 3 без попередження було відключено від водопостачання.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.06.2013 розгляд справи призначений на 17.07.2013.

Відповідач відзивом № 1130 від 17.07.2013 вимоги позову відхилив та зазначив, що 04.01.2013 повідомляв відповідача про відключення водопостачання з 08.01.2013; що позивачем не виконаний припис відповідача № 1028 від 04.07.2013 про встановлення приладу обліку на об'єкті; що у позивача немає правових підстав на користування приміщенням за адресою: м.Краснодон Луганської області, вул.Артема, 1а.

31.07.2013 позивачем подана уточнена позовна заява № 131 від 31.07.2013, в якій останній просив суд зобов'язати відповідача поновити водопостачання перукарні № 3, що належить Приватному підприємству "Ремікс", за адресою: м.Краснодон Луганської області, вул.Артема, 1а, будинок побуту.

Абзацом 1 п.п.3.11 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи викладене, суд приймає вказане уточнення як заяву про зміну предмету позову і в подальшому розглядає справу з її урахуванням.

Письмовими поясненнями № 1212 від 30.07.2013 відповідач повідомив, що додатку №3 до договору № 401 від 01.11.2005, в якому повинен був бути визначений перелік об'єктів водоспоживання та водовідведення споживача, між сторонами з невідомих причин укладено не було, але позивач під час виконання договору надавав відповідачу помісячні обсяги необхідного водоспоживання та розрахунки цих обсягів по кожному об'єкту водоспоживання ("готель Україна" та "перукарня № 3 ").

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.07.2013 була оголошена перерва до 31.07.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.07.2013 був продовжений строк розгляду справи до 12.09.2013 включно відповідно до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України та в судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.09.2013.

В судовому засіданні 09.09.2013 було оголошено перерву до 12.09.2013.

Відповідач не скористався, своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і не забезпечив участі повноважного та компетентного представника в судовому засіданні 12.09.2013.

У судовому засіданні 12.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 між Приватним підприємством "Ремікс" (позивач, споживач) та Комунальним підприємством "Водоканал" (відповідач, постачальник) був укладений договір № 401 на надання послуг водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору в ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила користування), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Відповідно до п.п."д" п.3.7 договору постачальник має право, завчасно попередивши споживача, припинити йому подачу води у разі несвоєчасного внесення плати за воду, або оплати не в повному обсязі. При цьому постачання води припиняється по закінченні двотижневого терміну з моменту виставлення рахунку або іншого платіжного документу.

Частиною другою цього пункту договору передбачено, що у випадках, визначених в пунктах "в", "ж", "і", "к", "л" подача води припиняється не менш як за дві доби після попередження постачальником, а у випадках зазначених в інших пунктах (в яких не вказані конкретні строки) - за п'ять діб.

В розділі 5 договору сторони встановили умови про облік водопостачання та водовідведення, в т.ч. відповідно до п.5.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем визначається за показниками приладів обліку.

Пунктом 9.1 договору сторони визначили строк його дії до 31.12.2007.

Відповідно до п.9.4 договору він може бути пролонгований на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії даного договору не надійде заява однієї із сторін про його розірвання.

Таким чином, строк дії договору був продовжений, починаючи з 2007 року.

04.01.2013 представники відповідача надали позивачу припис на усунення порушень з забезпечення обліку води, а саме про зобов'язання у строк до 08.01.2013 встановити засоби обліку води та попереджено, що у разі невиконання припису об'єкт буде відключено від водопостачання.

08.01.2013 у зв'язку з невиконанням позивачем припису, відповідач опломбував кран холодної води на вводі.

07.06.2013 відповідач виставив позивачу груп-рахунок № 401 за травень 2013 на суму 10833 грн. 06 коп.

26.06.2013 перукарню № 3 було відключено від водопостачання.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 2.2 вказаних Правил передбачено, що істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

На виконання вказаних приписів законодавства і був укладений між сторонами договір № 401 від 01.11.2005 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Як зазначив позивач і це не оспорюється відповідачем, вчасно і в повному обсязі виконував свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг, крім сплати груп-рахунку №401 за травень 2013 року.

Стаття 3 Цивільного кодексу України визначає загальні засади цивільного законодавства, в т.ч. справедливість, добросовісність та розумність.

Так, відповідач 04.01.2013 надав відповідачу лист від 04.01.2013 № 25, в якому зобов'язав останнього встановити в строк до 08.01.2013 засоби вимірювальної техніки.

Згідно п.5.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника.

Відповідно до п.5.6 цих Правил до початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін. Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника.

Пунктом 5.7 Правил № 190 передбачено, що установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником.

Враховуючи той факт, що 04.01.2013 - це п'ятниця, 05.01.2013 та 06.01.2013 вихідні дні (субота та неділя відповідно), а 07.01.2013 - це святковий вихідні день Різдво Христове, суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце зловживання відповідачем своїми правами та порушення принципів розумності та добросовісності, а тому позивач не мав можливості у строк до 08.01.2013 виконати дії, які від нього вимагалися відповідачем у листі № 25 від 04.01.2013. В подальшому 08.01.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу технічних умов, які були видані 28.01.2013 (а.с.28, 29, 31).

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підпункт "д" п.3.7 договору покладає на постачальника обов'язок завчасно попередити споживача про припинення подачі води.

Відповідач документально не підтвердив своїх доводів проте, що він попередньо попереджав позивача про відключення води, що є порушенням умов договору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач жодного разу ні 08.01.2013 при опломбуванні крану холодної води на вводі, ні 29.04.2013 при перевірці стану опломбування крану холодної води, ні 26.06.2013 при відключенні об'єкту споживача від системи водопостачання, не попереджав позивача про свої наміри та не пропонував Приватному підприємству "Ремікс" прийняти участь в цих діях.

Згідно ст.30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Частиною 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом не приймаються до уваги пояснювальні працівників відповідача, які надані відповідачем (а.с.118-122), оскільки вони складені його працівниками, які є зацікавленими особами. Вказані особи не були опитані в суді під час розгляду справи.

Також відповідачем не доведено факт, що саме дії позивача призвели до зриву пломби, оскільки колодязь, в якому знаходилась пломба, розміщений за територією позивача і до нього мають доступ сторонні особи і позивач не приймав на себе зобов'язань по збереженню цілісності встановлених відповідачем пломб, оскільки повноважний та компетентний представників не був присутній при встановленні пломби.

Суд з мотивів, викладених вище, також вважає неправомірними дії відповідача з виставлення позивачу груп-рахунку № 401 за травень 2013 року.

Аналізуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права про зобов'язання відповідача поновити водопостачання, суд вважає його таким, що відповідає приписам ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України і направлений на ефективне поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача та про їх задоволення.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1147 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства "Ремікс" до Комунального підприємства "Водоканал" задовольнити повністю .

2. Зобов'язати Комунальне підприємство "Водоканал", 10-й квартал, м.Краснодон Луганської області, ідентифікаційний код 31537705 поновити водопостачання перукарні № 3, що належить Приватному підприємству "Ремікс" , за адресою: м.Краснодон Луганської області, вул.Артема, 1а, будинок побуту, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал", 10-й квартал, м.Краснодон Луганської області, ідентифікаційний код 31537705 , на користь Приватного підприємства "Ремікс", вул.Артема, б.1а, м.Краснодон Луганської області, ідентифікаційний код 31379818, судовий збір у сумі 1147 грн. 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2013.

Суддя С.В. Смола