Ухвала

від 05.09.2013 по справі 810/1127/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1127/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" (далі - ТОВ "СБ "Вікторія") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Бориспільська ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2012 №0036262220 та №0036272220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "СБ "Вікторія" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СБ "Вікторія" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Карбонові Технології» (код за ЄДРПОУ: 37144663) за січень 2012 року, ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» (код за ЄДРПОУ: 35534650) за лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2012 №477/22-2/36178602.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено обсяги задекларованого податкового кредиту в сумі 168626,00 грн., а саме: за січень 2012 року у сумі 84832,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 83794,00 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток за І квартал 2012 року у розмірі 177058,00 грн.

На підставі акта перевірки Бориспільською ОДПІ винесені податкові повідомлення рішення:

- від 16.11.2012 №0036262220 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 168626,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42156,50 грн.;

- від 16.11.2012 №0036272220 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 177058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 44264,50 грн.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем (рекламодавець) та ТОВ «Карбонові Технології» (рекламіст) був укладений договір про надання рекламних послуг від 01.10.2011 №011011/2, згідно умов якого рекламодавець доручає, а рекламіст зобов'язується виконати роботу по рекламі в обсязі і на умовах, передбачених даним договором. Описом об'єкту реклами згідно договору є: Інтернет ресурс компанії ТОВ «СБ «Вікторія». Описом реклами (спосіб) або послуги: розповсюдження рекламної інформації про ресурс, спрямоване на залучення нових контактів та поширення інформації щодо бренду компанії.

Також, між позивачем (рекламодавець) та ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» (рекламіст) був укладений договір про надання рекламних послуг від 01.02.2012 №02022012, згідно умов якого рекламодавець доручає, а рекламіст зобов'язується виконати роботу по рекламі в обсязі і на умовах, передбачених даним договором. Описом об'єкту реклами згідно договору є: Інтернет ресурс компанії ТОВ «СБ «Вікторія». Описом реклами (спосіб) або послуги: розповсюдження рекламної інформації про ресурс, спрямоване на залучення нових контактів та поширення інформації щодо бренду компанії.

На підтвердження виконання рекламних послуг, позивач і ТОВ «Карбонові Технології» та позивач і ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» підписали акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) відповідно до договорів про надання рекламних послуг від 01.10.2011 №011011/2 та від 01.02.2012 №02022012, також були виписані відповідні податкові накладні.

На підставі отриманих від контрагентів первинних бухгалтерських документів позивачем було сформовано валові витрати та податкових кредит.

Однак, колегія суддів зазначає, що вказані акти виконання робіт та податкові накладні містять інформацію лише про те, що дані послуги є рекламними, та не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким проводились відповідні рекламні послуги. В актах здачі-прийняття робіт (виконання послуг) не визначено, які саме рекламні послуги надано сторонами у розмірі грошових коштів, зазначених у цих актах. Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Також, позивачем не доведено економічну доцільність витрат на неконкретні рекламні послуги, та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Колегія суддів зазначає, що жодного графічного зображення рекламного характеру на паперових чи електронних носіях, зразків реклами, розроблених виконавцем послуг, а також документів позивачем суду не надано.

При цьому, у наданих договорах з контрагентами чітко вказується, що рекламіст подає на затвердження рекламодавцю в 15 денний термін з дня підписання договору докладну програму робіт з реклами продукції або надання послуг, із зазначенням часових інтервалів, звітних матеріалів та орієнтовних сум, необхідних для виконання робіт. Власними силами та з власних матеріалів, на власній матеріальній базі виготовляє необхідні ескізи, тексти, оригінал-макети. Подає на затвердження рекламодавцю ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для проведення робіт. Запуск у виробництво не затверджених рекламодавцем матеріалів не допускається.

Надані суду фотокартки та приклади рекламної продукції не свідчать про те, що такі послуги були надані саме ТОВ «Карбонові Технології» та ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС». Також, в укладених договорах об'єктом реклами є Інтернет ресурс компанії ТОВ «СБ «Вікторія». Будь-яких доказів створення таких Інтернет ресурсів позивачем суду також не надано.

Отже, позивачем в перевіряємому періоді безпідставно включено до складу валових витрат та податкового кредиту (в частині сплати ПДВ), витрати на придбання рекламних послуг не підтверджені документами, які б доводили об'єм проведених робіт, їх реальну вартість, направленість господарських операцій на отримання прибутку в цілому, обґрунтування економічної вигоди від проведених операцій, відповідності та співрозмірності реального і заявленого змісту господарських операції, а також причинного зв'язку між придбанням послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання та інше, що свідчить про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "СБ "Вікторія" районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О .

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.