Постанова

від 10.09.2013 по справі 826/11092/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2013 року № 826/11092/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська нафтова компанія» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 р. № 11226552201 та № 11326552201

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська нафтова компанія» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 р. № 11226552201 та № 1132655.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11092/13-а та призначено справу до судового розгляду на 20.08.2013 р.

В судове засідання 20.08.2013 р. сторони (позивач та відповідач) не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття обох сторін в судове засідання 20.08.2013 р., що були повідомлені належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/11092/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, сторін по справі (позивача та відповідача) було належним чином повідомлено листом від 20.08.2013 р., що був отриманий позивачем 27.08.2013 р. та відповідачем 28.08.2013 р., і докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.07.2013 р. № 11226552201 та № 11326552201;

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що під час проведення перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 203 195 грн., в т.ч.: в березні 2011 року на суму ПДВ 2 885 грн.; в квітні 2011 року на суму ПДВ 34 476 грн.; в серпні 2011 року на суму ПДВ 4 409 грн.; у вересні 2011 року на суму ПДВ 88 037 грн.; в жовтні 2011 року на суму ПДВ 12 257 грн.; в листопаді 2011 року на суму ПДВ 61 131 грн.; а також щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу ПК (рядок 24) в грудня 2012 року на загальну суму 125 546,00 грн., та завищення р.19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 2 025 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач, в свою чергу, подав письмове заперечення проти позову, в я кому просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, а взаємовідносини зазначених контрагентів позивача з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

В наданих запереченнях відповідачем також зазначено, що за наслідками перевірок контрагентів позивача із якими ТОВ «Кіровоградська найтова компанія» мало правовідносини, а саме: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», - було встановлено відсутність в останніх необхідних матеріальних (складські приміщення, устаткування, транспортні засоби) та трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності з постачання (перевезення) товару та виконання певних монтажних робіт; а також по ланцюгу постачання від постачальника до покупців не встановлено фактичного руху товару (продукції) та операцій з даним товаром (продукцією).

В своєму запереченні на позовну заяву відповідач також зазначає про не надання позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи передбачених чинним законодавством документів (доказів) на підтвердження фактичного перевезення (транспортування) товару від зазначених контрагентів до позивача, зокрема: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на одержання товару, а також не надання доказів укладення такими контрагентами субпідрядних договорів із перевізниками з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо поставки товару, оскільки власними силами, за відсутності необхідних матеріальних та трудових ресурсів, такі контрагенти позивача особисто не могли виконувати взяті на себе зобов'язання.

Станом на 10.09.2013 р. за наслідками переходу судом до розгляду зазначеної адміністративної справи в порядку письмового провадження, інших документів від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кіровоградська нафтова компанія» зареєстроване Реєстраційною палатою Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 14.02.2000 р. реєстраційний № 07017-ПП-1.

В подальшому Приватне підприємство «Кіровоградська нафтова компанія» 20.06.2013 року змінило організаційно-правову форму з Приватного підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська нафтова компанія». Зміни зареєстровані Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 20.06.2013 р. за номером № 1 070 145 0000 050356.

ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» взято на облік в ДПІ у Печерському районі ДПС 01.03.2000 р. за номером 47693.

Також, ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» зареєстровано платником податку на додану вартість 10.03.2000 р. за індивідуальним податковим номером 307080311238.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача Приватного підприємства «Кіровоградська нафтова компанія» (код за ЄДРПОУ 30708038) з питань, щодо правомірності визначення валового доходу та валових витрат та правильності нарахування податку на прибуток, правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту та правильності нарахування ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, правильності нарахування акцизного збору, в тому числі правомірності включення до податкового кредиту з ПДВ та валових затрат вартості послуг з транспортування паливно-мастильних матеріалів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 3/26-55-22-01/30708038 від 18.06.2013 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) щодо заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 203 195 грн., в т.ч.: в березні 2011 року на суму ПДВ 2 885 грн.; в квітні 2011 року на суму ПДВ 34 476 грн.; в серпні 2011 року на суму ПДВ 4 409 грн.; у вересні 2011 року на суму ПДВ 88 037 грн.; в жовтні 2011 року на суму ПДВ 12 257 грн.; в листопаді 2011 року на суму ПДВ 61 131 грн.; а також щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу ПК (рядок 24) в грудня 2012 року на загальну суму 125 546,00 грн., та завищення р.19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» в декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 2 025 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем було встановлено, що у перевіряємому періоді (з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», щодо надання останніми на користь позивача послуг з поставки товару (паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів), а також виконання електромонтажних робіт, ремонту обладнання, тощо.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 11226552201 від 05 липня 2013 року (форма «Р), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 244 655,00 грн., в тому числі за основним платежем 203 195,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 41 459,00 грн.;

- № 11326552201 від 05 липня 2013 року (форма «В4»), яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість: за грудень 2011 р. на 51 942 грн., за січень 2012 р. на 7 511 грн., за лютий 2012 р. на 12 452 грн, за березень 2012 р. на 13 065 грн., за квітень 2012 р. на 861 грн, за травень 2012 р. на 24 061 грн., за липень 2012 р. на 4 142 грн., за серпень 2012 р. на 6 482 грн., за вересень 2012 р. на 3 018 грн., за жовтень 2012 р. на 2 012 грн., за грудень 2012 р. на 2 025 грн.

Однак, вважаючи зазначені податкові-повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 05.07.2013 р. № 11226552201 та № 11326552201 - протиправним, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи, та вивчивши норми чинного законодавства з приводу зазначеного спору, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві позивач не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Зокрема, як підтверджується наявними у справі доказами, у перевіряємому періоді (з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року) позивач мав правовідносини із контрагентами:

- ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», щодо надання останніми на користь позивача послуг з поставки товару (паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів), а також виконання електромонтажних робіт, ремонту обладнання, тощо.

Так, між ПП «Промпостач», код ЄДРПОУ 30567283 (Постачальником), та позивачем (Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу № 8 від 01.03.2011 р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити Товар на замовлення Покупця. Перелік будівельних матеріалів, їх кількість, ціна, загальна вартість вказані в п.п. 1.1 п. 1 Договору. Загальна сума за договором складає 4 785,86 грн., в т.ч. ПДВ 797,64 грн. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ПП «Промпостач» та позивачем було укладено договір поставки № 11 від 14.03.2011 р. Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Договору номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору складає 329 110,76 грн. в т.ч. ПДВ. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між позивачем (Замовником) та ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», код ЄДРПОУ 37918554 (Виконавцем) було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 05/03 від 05.03.2012 р. Згідно п.п. 1.1 п.1 Договору Замовнику надавалися послуги щодо транспортного обслуговування вантажів, як внутрішнього так і міжнародного сполучення. Кількість та предмет товару обумовлюються сторонами перед кожним замовленням (п.п. 1.3 п. 1 Договору). Ціна послуг визначається конкретно до перевозки приведеної в разовій заявці (п. 2 Договору). Оплата здійснюється відповідно до виставлених рахунків. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між позивачем (Замовником) та ТОВ ВКП «Светол», код ЄДРПОУ 13771360 (Виконавцем), було укладено договір на виконання електромонтажних робіт № 1804 від 18.04.2011 р. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Замовник доручає, Виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи по встановленню КТПЖ 630/27,5/0,4 для зовнішнього електропостачання виробничої бази позивача, яка розташована за адресою: Кіровоградська обл. Кіровоградський район, сел. Шостаківка, згідно робочого проекту. Об'єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватися Виконавцем, встановлюються кошторисом № 2-1-1 від 15.04.2011 р. (п.п. 1.2 п.1 Договору). Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (п.п. 4.1 п. 4 Договору). Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ТОВ «Інтегро», код ЄДРПОУ 31518530 (Виконавцем) та позивачем (Замовником) було укладено договір № 21/09/11 від 21.09.2011 р., відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати послуги по ремонту обладнання, а саме ремонт насосів, які належать Замовнику (п.п. 1 п. 1 Договору). Об'єм робіт та їх вартість визначаються Специфікаціями до договору. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ТОВ «Інтегро», код ЄДРПОУ 31518530 (Постачальником) та Позивачем (Покупцем) було укладено Договір № 08/02/11 від 08.02.2011 р., за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця електронасос БЗН 974/5-ОС. Вартість товару визначається Специфікаціями до даного договору. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ТОВ «Інтегро», код ЄДРПОУ 31518530 (Виконавцем) та Позивачем (Замовником) було укладено договір № 05/08/11 від 05.08.2011 р., за яким Виконавець зобов'язується надати послуги по капітальному ремонту електронасоса 1,5ХГ-ЗК-2,8-3, який належать Позивачу, Замовник зобов'язується своєчасно оплатити послуги (п.п. 1.1 п. 1 Договору). Сума Договору складає 21 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 500,00 грн. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, 22.11.2011 р. між ТОВ «Інтегро» код ЄДРПОУ 31518530, та позивачем був укладений усний договір поставки, за яким ТОВ «Інтегро» зобов'язується продати позивачу товари для ремонту електронасосів, (копії видаткових та податкових містяться в матеріалах справи). Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ПП «Інбудтраст» код ЄДРПОУ 35189587 (Постачальником) та позивачем (Покупцем) був укладений договір поставки № 000221 від 14.06.2011 р., за яким Постачальник зобов'язується поставити Замовнику лоток перфорирований 50х35мм-99м., 100х35мм-42м., 100х80мм-39м., 200х80мм-99м., 500х80мм-21м., 600х80мм-27м, кришку лотка 50мм-90м., 100мм-81м., 200мм-93м., 500мм-21м., 600мм-27м, перегородку 80мм-24м. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ПП «Інбудтраст» код ЄДРПОУ 35189587 (Постачальником) та позивачем (Покупцем) був укладений Договір поставки № 000190 від 30.05.2011 р. За умовами договору Постачальник зобов'язується поставити позивачу кабельнопроводникову продукцію 3х35+1х16-154м, 3х150+1х70-60м, 5х35-9м, 5х35-9м, 5х50-127м, 5х70-65м, 5х150-145м., а Покупець зобов'язується оплатити товар (п. 1 Договору). Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ПП «Інбудтраст» код ЄДРПОУ 35189587 (Постачальником) та позивачем (Покупцем) був укладений Договір поставки № 000256 від 11.07.2011 р. За умовами договору Постачальник зобов'язується поставити позивачу кабельнопроводникову продукцію 3х1,5-390м, 3x2,5-550, 3x4-110м, 5x50-60м., а позивач зобов'язується оплатити товар (п. 1 Договору). Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ТОВ «НТ-Стіл» код ЄДРПОУ 36162765 (Продавцем) та позивачем (Покупцем) було укладено Договір № 0711-2011 від 07.11.2011 р. на продаж будівельних матеріалів на замовлення позивача згідно визначеного переліку. Умови Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між позивачем (Покупцем) та ТОВ «Панда-1» код ЄДРПОУ 32822241 (Постачальником) було укладено Договір поставки № 30 від 19.10.2012 р. Згідно Договору Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця Товар, визначений у відповідних рахунках-фактурах та видаткових накладних. Загальна сума по Договору складає 169 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28 283,33 грн. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Згідно запиту позивача № 138-04/11 від 18.04.2011 р. контрагент позивача ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн» надав довідку про технічні характеристики та можливості продукції МАН. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ПП «Альянсспецбудгранд» код ЄДРПОУ 37384076 (Підрядником) та позивачем (Замовником) було укладено договір будівельного підряду № 000005 від 10.05.2011 р., за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами, засобами, з своїх матеріалів та з матеріалів Замовника здійснити монтажні роботи на будівельному об'єкті ПП «КНК» (позивача), а саме силове електропостачання. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ПП «Оникс СГ» код ЄДРПОУ 37427046 (Виконавцем) та позивачем (Замовником) було укладено Договір про надання послуг № 6/23-11 від 23.11.2012 р., згідно умов якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги спецтехнікою та автомобільним вантажним транспортом, а Замовник зобов'язується отримати ці послуги та вчасно розрахуватися за них. (п.п. 1.1 п. 1 Договору).

Згідно Акту приймання-передачі виконаних послуг № 2/03-12 від 03.12.2012 р., ПП «Оникс СГ» були надані позивачу послуги з продажу автовежі та доставки автовежі на об'єкт. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між ТОВ «УКРХІМЕКС-Т» код ЄДРПОУ 37867710 (Продавцем) та позивачем (Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу Товарів № 27/02/12-1 від 27.02.2012 р., за яким Продавець зобов'язується поставити ємності металеві 75м 3 , які раніше були у використанні. Асортимент товару вказаний у Специфікації до даного договору. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між ТОВ «УКРХІМЕКС-Т» код ЄДРПОУ 37867710 (Продавцем) та Позивачем (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу Товарів 11.05.2012 р., за яким Продавець зобов'язується поставити ємності металеві 10м , які раніше були у використанні. Асортимент товару вказаний у Специфікації до даного договору. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Також, між позивачем (Замовником) та ПП «ДімБуд-Плюс» код ЄДРПОУ 34813169 (Виконавцем) 16.04.2012 р. було укладено Договір, за яким Виконавець зобов'язується надати послуги з експедирування (п. 1 Договору). Згідно п.п 2.1 п. 2 Договору, вартість послуг визначається на підставі актів виконаних робіт. Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Крім того, між позивачем (Замовником) та ПП «АС ПАРТНЕР» (Виконавцем) було укладено Договір надання послуг з експедирування та доставки вантажу на замовлення Позивача. Вартість послуг, визначається на підставі актів виконаних робіт (п.п. 2.1 п. 2 Договору). Розрахунки по договору проведені в повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем за наслідками правовідносин із наведеними контрагентами: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер» - було сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 330 776,32 грн., на підтвердження правомірності формування якого позивачем до перевірки та до матеріалів справи було надано: податкові накладні, акти виконаних робіт, прибуткові накладні, банківські виписки, про що зокрема зазначено в Акті перевірки.

Однак, перевіривши наявні у справі матеріали (документи та докази), судом встановлено, що позивачем на підтвердження товарності таких операцій із контрагентами: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», щодо постачання (купівлі та перевезення) товару, не було надано основних документів (доказів), обов'язковість складання яких передбачена чинним законодавством щодо підтвердження товарності господарських операцій з поставки товару, а саме не надано ні до матеріалів справи та не було надано під час перевірки: товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та довіреностей на одержання товару, необхідність складання яких, передбачена чинним законодавством на підтвердження товарності правочинів з поставки товару.

Так, під поставкою розуміється будь-які операції, які передбачають передачу прав власності на такі товари (тобто коли має місце операція з відчуження майна з переходом права володіння користування та розпорядження ).

Тобто поставка - це матеріально-технічне постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та їх подальша реалізація з метою отримання економічно-вигідного зиску та отримання прибутку.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначив: «Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 р.) зазначено: «здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій».

З даного приводу слід також наголосити на положеннях Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568) (далі - Наказ № 363).

Так, пунктами 1 та 11.3 Наказу № 363 встановлено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, а також Дорожній лист - це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно п. 8.23 Наказу № 363, Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і несе повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих законодавчих актів.

Відповідно до п. 8.25 Наказу № 363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996 р.

Вказаний Наказ є чинним на час розгляду даної справи та був чинним під час здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до Наказу № 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме:

- подорожній лист вантажного автомобіля, ф. № 2;

- подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. № 1 (міжнародна);

- товарно-транспортна накладна, ф. № 1-ТН;

- талон замовника, ф. № 1-ТЗ.

Вантаж, не оформлений ТТН, не приймається до перевезення (п. 47 Статуту автотранспорту). Про факт надання автотранспортних послуг свідчать товарно-транспортні документи, дорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують рух вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (передання вантажу одержувачу).

Відповідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. а № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (пункт 11.5 Правил). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7). В ТТН вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства, ПІП водія, вид перевезень, назва «Замовника», «Вантажовідправника», «Вантажоодержувача», адресу пункту навантаження та пункту розвантаження.

В графі «Відомості про вантаж» обов'язково вказується назва продукції, товару (вантажу), одиниця виміру, кількість, ціна, сума, кількість їздок, заїздів, підписи водія-експедитора та вантажоодержувача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що використання товарно-транспортної накладної при здійсненні автомобільних перевезень є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

В той же час, позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не були надані належним чином оформлені товарно-транспортні накладні на підтвердження реальності надання послуг із постачання товару наведеними вище контрагентами, а відповідно позивачем не було допустимими доказами по справі доведено товарності (фактичності здійснення) таких господарських операцій із вказаними контрагентами.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207 «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», передбачено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення обов'язковим для водія юридичної особи необхідним є дорожній лист з відмітками про проведення медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Також, згідно спільного Наказу Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 (далі - Наказ від 29 грудня 1995 року № 488/346) «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», п. 1 передбачено, що типовою формою первинного обліку роботи вантажного автомобіля, є зокрема «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. № 2.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, під час проведення перевірки, ТОВ «Кіровоградська нафтова компанія» не було надано перевіряючим вищезазначених документів (подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання ТМЦ та інше) на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з постачання товару із контрагентами: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер», а також зазначених документів не було надано позивачем під час судового розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи не було надано доказів укладення його контрагентами субпідрядних договорів із перевізниками з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо поставки товару, оскільки власними силами, за відсутності достатніх матеріальних та трудових ресурсів, такі контрагенти позивача не могли власними силами виконати взяті на себе зобов'язання, з тих підстав, що за наслідками перевірок таких контрагентів позивача із якими ТОВ «Кіровоградська найтова компанія» мало правовідносини, - було встановлено відсутність в останніх необхідних матеріальних (складські приміщення, устаткування, транспортні засоби) та трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності з постачання (перевезення) товару та виконання певних монтажних робіт; а також по ланцюгу постачання від постачальника до покупців не встановлено фактичного руху товару (продукції) та операцій з даним товаром (продукцією).

Отже, зважаючи на вищевикладене, на переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами позивача з іншими контрагентами (в даному випаду із позивачем), - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

Така незаконна діяльність вказаних контрагентів позивача направлена на ухилення від сплати податків, та суттєво впливає на недоотримання Державним бюджетом України податків, що виражається в несплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Позивачем, в свою чергу, не було допустимими доказами по справі доведено суду обґрунтованість причин не надання до перевірки та до матеріалів справи відповідних первинних документів, що є обов'язковими для підтвердження товарності операцій з постачання товару (зокрема товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей на отримання ТМЦ, тощо).

Також позивачем не було допустимими по справі доказами доведено суду можливість виконання його контрагентами взятих на себе зобов'язань з поставки товару та виконання монтажних робіт власними силами, за наявності встановлення перевірками таких контрагентів відсутності в останніх достатньої матеріальної та трудової бази.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою діяльності зазначених підприємств (контрагентів позивача), була їх незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із контрагентами: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер» - носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 5 ст. 203 ЦКУ - правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентами: ПП «Промпостач», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «ВКП «Светол», ТОВ «Інтегро», ПП «Інбудтраст», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Панда-1», ТОВ «МАН трак енд Бас Юкрейн», ПП «Альянсспецбудгранд», ПП «Оникс СГ», ТОВ «УКРХІМЕКС-Т», ПП «ДімБуд-Плюс», ПП «АС Партнер» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань за наслідками правовідносин із поставки товару.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як зазначається в рішення ВАС України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків податкових накладних і платіжних доручень не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування податкового кредиту, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та його контрагентами об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із вказаними контрагентами мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, а саме того, що обов'язкових первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару (як то: товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо), - позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи надано не було, а також позивачем не було допустимими по справі доказами доведено можливість його контрагентами особисто виконувати взяті на себе зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем щодо поставки товару, виконання монтажних робіт, тощо.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 р. № 11226552201 та № 11326552201.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.09.2013 р.