Рішення

від 11.09.2013 по справі 915/1110/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 915/1110/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Скляр А.С., директор, Труба К.Б., довіреність від 30.05.2013р.,

від відповідача: Корець Ю.О., довіреність від 11.09.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «ЮТАС» (54058, м. Миколаїв, вул. Лазурна, 52, код ЄДРПОУ 13863381)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (АДРЕСА_1

про: визнання договору поруки припиненим, -

Суть спору: Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «ЮТАС» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки (майнової поруки) від 12.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №535, припиненим.

Підставою позовних вимог ПП ВКФ «ЮТАС» стало змінення відповідачем процентної ставки по кредиту, наданому третій особі відповідно до кредитного договору №СМ-SME400/054/2007 від 12.04.2007р., в бік збільшення без згоди позивача як поручителя.

На виконання вимог ухвал суду від 01.07.2013р., від 06.08.2013р. та від 27.08.2013р. сторонами надані до суду витребувані документи та пояснення.

У судових засіданнях позивач повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях за вх.№17686/13 від 11.09.2013р.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у наданих до суду відзиві за вх.№15119/19 від 02.08.2013р. та поясненнях за вх.№15325/13 від 06.08.2013р.

Ухвалою суду від 27.08.2013р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору по справі до 11.09.2013р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

12.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (нині - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») (Банк) та громадянином ОСОБА_4 (Позичальник, третя особа) був укладений кредитний договір №СМ-SME400/054/2007 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати третій особі кредит у розмірі 151200 дол. США на споживчі цілі, а остання, в свою чергу, - прийняти, належним чином використати та повернути Банку цей кредит, а також сплатити Банку відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі. Дата остаточного повернення кредиту - 11 квітня 2014 року.

Відповідно до п.3 ч.1 кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток плюс FIDR. Фіксований відсоток становить 6% річних та є незмінним на весь строк дії кредитного договору . FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконання сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні банку на інформаційних стендах.

Згідно з п.п. 1.4.1.2, 1.4.1.3, 1.4.1.3.1, 1.4.1.3.2, 1.4.1.4, 1.4.1.7 частини №2 кредитного договору:

- у разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR+Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR Сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору).

- плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12-го календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу), якщо інше не передбачено цим договором;

- плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії цього договору підлягає коригуванню після перебігу 11-го календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу);

- плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору;

- проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до кредитного договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються третьою особою відповідно до умов п. 1.5. кредитного договору;

- фіксований відсоток підвищується на 2% річних, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони розуміють, що таке підвищення процентної ставки буде здійснене в силу настання вищевказаних умов та не потребує укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору чи/та Графіку повернення кредиту та сплати процентів у новій редакції, та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту. На вимогу Позичальника Банк може укласти з Позичальником Графік повернення кредиту та сплати процентів у новій редакції. При цьому процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення третьою особою зобов'язання, передбаченого п. 2.3.10. кредитного договору. Банк направляє Позичальнику мотивоване рішення про підвищення процентної ставки не менш ніж за 5 банківських днів до початку місяця, в якому ця процентна ставка підвищується.

За п.2.3.10 частини №2 кредитного договору у разі, якщо на дату укладення цього договору третьою особою та/чи відповідачем не оформлені згідно з вимогами чинного законодавства та не надані банку документи, що свідчать про наявність права користування або власності на земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки, третя особа зобов'язується у строки, визначені в частині 1 цього договору (до 01.12.2007р.), оформити у власність чи оренду земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки, та надати в банк нотаріально засвідчені копії: державного акту про право власності на земельну ділянку - у випадку оформлення у власність третьої особи та/чи відповідача цієї земельної ділянки; договору оренди земельної ділянки - у випадку укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться предмет іпотеки.

12.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (нині - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») (Банк, Іпотекодержатель) та Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма «ЮТАС» (Іпотекодавець, позивач) був укладений договір іпотеки (майнова порука), зареєстрований в реєстрі за №535 та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 12.04.2007р. (далі - договір іпотеки), за умовами якого Іпотекодавець для забезпечення повного і своєчасного виконання третьою особою його боргових зобов'язань за кредитним договором, передав Банку в іпотеку (вид забезпечення виконання боргових зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпечених іпотекою боргових зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього Боржника чи Іпотекодавця у встановленому цим договором порядку) нежитлові приміщення: літера за планом земельної ділянки №А-9 - нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 332,0 кв. м., №1А-1 - навіс, №А'-1 - літній майданчик з навісом, які знаходяться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лазурна, 52/3.

Відповідно до п.2.1 договору іпотеки іпотека за цим договором забезпечує виконання, зокрема, таких вимог банку:

- повернення кредиту в розмірі 151200 доларів США;

- сплата процентів за користування кредитом (6% річних + FIDR).

Пунктом 2.1.2.1 договору іпотеки передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються Іпотекодержателем в розмірі FIDR + 6% річних, з розрахунку 360 календарних днів в році. Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором, в терміни і в порядку, що передбачені в п.1.4 та 1.5 кредитного договору. При повному поверненні кредиту, проценти сплачуються одночасно з поверненням. Проценти за прострочений кредит сплачуються одночасно з поверненням кредиту. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на небанківський день - платежі здійснюються Боржником в банківський день, наступний за таким небанківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

Застереженням 1 п.2.1.4 договору іпотеки встановлено, що сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені із змістом кредитного договору, будь-яке посилання в тексті цього договору на окремі положення кредитного договору та на нього в цілому є достатнім для включення відповідних положень кредитного договору в цей договір шляхом посилання.

Відповідно до п.2.2 договору іпотеки «Розмір Боргових Зобов'язань» сторони погодились, що розмір Боргових Зобов'язань становить 151200 доларів США. Зазначений розмір Боргових Зобов'язань може збільшуватися на суму невиконаних платіжних зобов'язань Боржника. Іпотекою забезпечені Боргові Зобов'язання в разі зміни їх суми, відповідно до п. 2.1 (з підпунктами) цього договору.

Згідно з п.2.2.1 договору іпотеки в разі зміни розміру Боргових Зобов'язань після укладання цього договору, такі Боргові Зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі.

За п.4.4 договору іпотеки вартість предмета іпотеки визначається за згодою між позивачем і Банком та становить 1527842 грн., що за курсом НБУ на дату укладання цього договору становить 302543 доларів США (1 USD=5,05 грн.).

Пунктами 6.1, 6.2 договору іпотеки передбачено:

- за рахунок предмета іпотеки Банк може задовольнити такі вимоги: (а) всі боргові зобов'язання, не виконані третьою особою, і (б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням третьою особою чи позивачем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених Банком у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором;

- Банк має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: (а) несплата третьою особою Банку будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; (б) порушення позивачем будь-якого із їх зобов'язань за ст. 5 цього договору; (в) інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

За п.9.1 договору іпотеки цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань позивача за цим договором.

27.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (Сторона 1, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (Сторона 2) укладений договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №310, згідно статті 1 якого у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.01.2012р. між Стороною 1 та Стороною 2, за яким Сторона 2 передала Стороні 1 права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору (Боржники), укладеними між Стороною 1 та позичальниками Сторони 2, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору, що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору (договори забезпечення), укладеними між Стороною 2 (в договорах забезпечення іменується - «Іпотекодержатель» чи «Заставодержатель») та Боржниками/Третіми особами (в договорах забезпечення іменуються - «Іпотекодавець(вці)» чи «Заставодавець(вці)», Сторони домовились про наступне: Сторона 2 передає та відступає Стороні 1 сукупність прав, належних Стороні 2 за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно. За цим договором до Сторони 1 переходять всі права Сторони 2 як сторони, що іменується «Іпотекодержатель»/«Заставодержатель» у зобов'язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави).

Відповідно до Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги від 27.01.2012р. відповідачу відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SME400/054/2007 від 12.04.2007р., виконання умов якого забезпечено договором іпотеки (майнової поруки) від 12.04.2007р., майновий поручитель - ПП ВКФ «Ютас» (позивач).

Господарським судом встановлено і сторонами у справі не заперечується, що Банк виконав свої договірні зобов'язання щодо надання третій особі передбаченого кредиту. Натомість третя особа своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати обумовлених відсотків не виконала.

Як вказує позивач, у зв'язку з тим, що Позичальником (третьою особою -громадянином ОСОБА_4) не було дотримано умов кредитного договору, Банком заявлено вимогу дострокового виконання Позичальником його зобов'язання в повному обсязі, яка не була виконана, у зв'язку з чим позивачу, як Іпотекодавцю, були надіслані іпотечні повідомлення ЗАТ «ОТП Банк» від 27.09.2007р. за №04-2296, ПАТ «ОТП Банк» від 17.12.2011р. за №12-4-6/1984, а також досудова вимогу ТОВ «ОТП Факторінг Україна» від 21.03.2013р. за №129/2013, які не містили розрахунку щодо розміру процентної ставки та періодів нарахування.

На вимогу позивача, як Поручителя, відповідачем були надані розрахунки заборгованості за кредитним договором станом на 26.09.2011р. та на 03.12.2012р., з яких вбачається, що Банком починаючи з 04.01.2008р. була змінена процентна ставка по кредиту з 6% на 15,50% без згоди позивача (Поручителя).

ПП ВКФ «Ютас» вважає, що Банком було змінено умови нарахування процентної ставки за кредитом в бік збільшення, оскільки в Додатку №1 до Кредитного договору «Графік повернення кредиту та сплати відсотків» не передбачено умов зміни процентної ставки, яку, зокрема, встановлено в розмірі 13,50%. Встановленням в односторонньому порядку нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення Банком було змінене основне зобов'язання без згоди позивача, чим збільшилась його відповідальність як Поручителя, що на думку позивача є підставою для припинення договору іпотеки (майнової поруки) відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказує на те, що обізнаність позивача щодо обсягу його зобов'язань визначена умовами договору іпотеки та кредитного договору. Відповідне підвищення процентної ставки передбачене умовами вказаних договорів та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до договору. До того ж відповідач зазначає, що норми, що регулюють поруку (ст.ст. 553-339 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Дослідивши зміст договору іпотеки (майнова порука) від 12.04.2007р., виходячи зі змісту вказаного договору, господарський суд приходить до висновку, що вказаний договір не є змішаним, як вказує позивач, а за свою правовою природою є саме договором іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, оскільки іпотечний договір є одним із видів застави, до спірних правовідносин слід застосовувати відповідні норми Цивільного кодексу України та спеціальні норми Закону України «Про іпотеку», а не положення Цивільного кодексу України щодо поруки, зокрема ст. 559 ЦК України, якою визначено підстави припинення поруки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2012р. у справі №35/307.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене та враховуючи, що фактів, які могли б бути підставою для припинення іпотеки, при розгляді даної справи не встановлено, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Іншого позивачем не доведено.

До того ж, слід зазначити, що за умовами укладеного договору іпотеки позивач був ознайомлений зі змістом п.п. 1.4, 1.5 кредитного договору, а за умовами кредитного договору відповідне підвищення процентної ставки за кредитним договором не потребувало укладання будь-яких додаткових угод до договору та не потребувало отримання згоди позивача у справі.

За таких обставин позовні вимоги ПП ВКФ «ЮТАС» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «ЮТАС» відмовити.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська