Рішення

від 06.08.2013 по справі 927/168/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"06" серпня 2013 року Справа № 927/168/13-г

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал -Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства

"Чернігівська взуттєва фабрика "Берегиня"

14013, вул. Родімцева,16,м.Чернігів;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест"

105118, проспект Будьонного, буд.30а, м.Москва, РФ;

поштові адреси: 141407, вул.Лавочкіна,б.10, оф.26, м.Хімки, Московська обл., РФ;

вул. Рабоча,2а, корп.40, м.Хімки, Московська обл.,РФ;

предмет спору: про стягнення 62181,96 російських рублів;

представники сторін:

від позивача: не з"явились;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

приватне акціонерне товариство "Чернігівська взуттєва фабрика "Берегиня" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест" про стягнення 732336,00 російських рублів боргу за контрактом №16-11/11 від 16.11.2011р.

Позивачем подано заяву від 25.04.2013р. про зменшення позовних вимог до 62181,96 російських рублів. Дана заява прийнята судом і спір розглядається виходячи з суми позову 62 181,96 російських рублів.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 04.02.2013р. розгляд справи призначено на 28.02.2013р., після чого розгляд справи відкладено до 27.03.2013р. та у зв'язку з направленням до Арбітражного суду м. Москви доручення про вручення ухвали господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013р. №927/168/13-г провадження у справі було зупинено до 27.03.2013р.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2013р. провадження у справі поновлено, розгляд справи відкладався до 11.04.2013р., 25.04.2013р., 22.05.2013р., 18.07.2013р. та 06.08.2013р.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 06.08.2013р..

В судові засідання 28.02.2013р., 27.03.2013р., 11.04.2013р., 25.04.2013р., 22.05.2013р., 18.07.2013р. та 06.08.2013р. представники відповідача не з'явились.

Ухвали суду були направлені 04.02.2013., 05.03.2013р., 27.03.2013р., 12.04.2013р., 26.04.2013р., 24.05.2013р., 19.07.2013р. на адреси відповідача, зазначені позивачем у позовній заяві: 105118, проспект Будьонного, буд.30-а, м. Москва, РФ (юридична адреса), 141407, вул. Лавочкіна,б.10, оф.26, м. Хімки, Московська обл., РФ; вул. Рабоча, 2а, корп.40, м. Хімки, Московська обл., РФ (поштові адреси).

Ухвали господарського суду Чернігівської області від 04.02.2013р., від 27.03.2013р., від 11.04.2013р., від 25.04.2013р.,від 22.05.2013р. та від 18.07.2013р. направлені ТОВ «Еверест» за відомими суду юридичною та поштовими адресами повернулись до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи, що сторона у справі, а саме відповідач - ТОВ «Еверест» є іноземним суб'єктом господарювання, оскільки знаходиться та зареєстрований за межами України, господарський суд вважає за необхідне додатково застосувати наступне законодавство: ст.123 - ст. 128 ГПК України, Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», Закон України «Про міжнародне приватне право».

Так, відповідно до ст.1 "Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (Гаазька Конференція з МПП від 15.11.1965р.) (далі-Конвенція), чинної з 01.12.2001р., ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст.15 "Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (Гаазька Конференція з МПП від 15.11.1965р.), чинної з 01.12.2001р., якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

Ухвалою від 28.02.2013р. господарський суд Чернігівської області звернувся до Арбітражного суду м.Москви з дорученням про вручення відповідачу - ТОВ «Еверест» ухвали господарського суду від 28.02.2013р. про відкладення розгляду справи.

17.04.2013р. від Арбітражного суду м.Москви надійшов лист, з зазначенням, що судове засідання про вручення ТОВ "Еверест" ухвали господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013р. відбудеться 29.04.2013р..

04.06.2013р. до господарського суду надійшла ухвала Арбітражного суду м.Москви від 29.04.2013р., де зазначено, що ухвала Арбітражного суду м.Москви від 02.04.2013р. була направлена ТОВ «Еверест» за адресами: 105118, проспект Будьонного, буд.30-а, м.Москва, РФ, 141407, вул.Лавочкіна,б.10, оф.26, м.Хімки, Московська обл., РФ, однак в судове засідання 29.04.2013р. представники ТОВ «Еверест» не з'явились, у зв'язку з чим судове доручення виконати неможливо. Ухвалою від 29.04.2013р. Арбітражний суд м.Москви у зв'язку з неможливістю виконання судового доручення господарського суду Чернігівської області про вручення документів ТОВ «Еверест», повернув належні до вручення документи господарського суду Чернігівської області, а саме: копію ухвали господарського суду від 28.02.2013р., текст статті 22 ГПК України, копію ухвали Арбітражного суду м.Москви від 02.04.2013р., копію ухвали Арбітражного суду м.Москви від 29.04.2013р., конверти з ухвалами арбітражного суду м.Москви, направленими ТОВ «Еверест» за адресами: 105118, проспект Будьонного, буд.30-а, м.Москва, РФ; 141407, вул.Лавочкіна,б.10, оф.26, м.Хімки, Московська обл., РФ, які були не вручені та повернулись на адресу арбітражного суду з відміткою поштового відділення «відсутність адресата».

Так, відповідно до вимог ст.125 ГПК України та враховуючи положення Конвенції, господарський суд звертався до арбітражного суду м.Москви з судовим дорученням повідомити відповідача про слухання справи та вручити ухвалу господарського суду Чернігівської області. Крім того, з моменту направлення відповідачу ухвали господарського суду Чернігівської області про порушення провадження у справі шестимісячний термін сплинув 04.08.2013року.

Відповідно п.6 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000г. № 2052-ІІІ, Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, з такими заявами та застереженнями, а саме до ст.15: « якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів».

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе прийняти рішення в даному судовому засіданні.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

16.11.2011р. між ПАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» та ТОВ «Еверест» укладено контракт купівлі -продажу № 16-11/11 (далі - Договір).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про міжнародне приватне право», вказаний Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2)процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Так, ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ч.1 ст.44 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу.

Відповідно до п.10.2 Договору, в разі неможливості врегулювання спорів, спори вирішуються господарським судом країни Продавця.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та положення Договору, даний спір підлягає вирішенню за місцем знаходження продавця-позивача, а саме господарським судом Чернігівської області з застосуванням законодавства України.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставити взуття власного виробництва, клейового методу кріплення на підошві із мікропористої гуми, натуральної шкіри і ТЕП, з верхом із текстильних матеріалів і натуральної шкіри в асортименті, кількості та по цінам згідно Специфікації на кожну партію товару, що поставляється. Специфікації є невід'ємними частинами Договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються норми глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору, Продавець зобов'язався поставити Товар на умовах поставки СРТ- м. Москва згідно до Міжнародних Правил ІНКОТЕРМС-2000; датою відвантаження Товару вважається дата, вказана в експортній вантажній митній декларації, підтвердженій відміткою митного органу;

Так, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000, термін СРТ "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Позивачем наданий договір транспортної експедиції №69/К від 09.07.2012р. (далі -Договір №69/К), укладений між ТОВ «Автоград Логістик» (м.Київ) та ПАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня».

Відповідно умов Договору №69/К від 09.07.2012р., Експедитор зобов'язується за плату надати клієнту (Позивачу) транспортно-екпедиторські послуги, а саме: за дорученням клієнта (Позивача) та за його рахунок від свого ім'я здійснити міжнародну перевозку вантажу автотранспортом та забезпечити її виконання шляхом залучення третіх осіб. Пунктами 2-8 Договору №69/К передбачено:

· маршрут: м. Чернігів (Україна)- Московська обл., м. Хімки (Росія);

· дата та час завантаження: 16.07.2012р.;

· адреса завантаження: м. Чернігів, вул. Родімцева,16, Взуттєва фабрика «Берегиня»;

· адреса ТО експорту: м. Чернігів, здійснюється силами та за рахунок вантажовідправника;

· адреса ТО імпорту: Росія, м. Брянськ, митний пост «Александрівський»,

· адреса розвантаження: Московська обл., м. Хімки, вул. Рабоча, б.2А, корп. 40, т.+79647295828;

· найменування вантажу, категорія безпеки: взуття, вантаж безпечний;

· об'єм: 16 куб. м. Вага брутто: до 1000кг. Кількість коробок: 277шт. можливо штабелювати.

Відповідно п.16.6 Договору №69/К, факт надання транспортно-екпедиторських послуг експедитором підтверджується міжнародною автомобільною накладною (CMR).

На підтвердження виконання експедитором умов Договору №69/К щодо доставки вантажу відповідачу позивачем надані товаро-транспортна накладна №102542 від 18.07.2013р. та акт здачі-прийняття робіт №71 від 25.07.2012р..

Отже, зазначені документи підтверджують факт виконання перевізником своїх зобов'язань, а саме доставки та передачі товару відповідачу.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3 Договору, товар відвантажується в строк, узгоджений с Покупцем, але не пізніше ніж через 10 днів з дня узгодження заявки партії товару, яка постачається. Разом з партією товару який постачається, Продавець надає необхідну технічну товаро-супровідну документацію:

· рахунок-фактуру (INVOICE);

· товаро-транспортну накладну (CMR);

· сертифікат походження товару форми СТ-1;

· специфікацію на кожну партію товару, яка поставляється;

· експортна декларація;

Позивачем зазначені вимоги були виконані, що підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунком-фактурою №02 від 12.07.2012р. на суму 732336,00 російських рублів., товаро-транспортну накладну №102542 від 18.07.2013р., ватнажно-митну декларацію №102110000/2012/013880 від 18.07.2013р., специфікацію №02 від 12.07.2012р. на суму 732336,00 російських рублів, пакувальний лист від 12.07.2012р., сертифікати відповідності серії ДІ від 16.12.2011р. з додатками на підтвердження виконання ним умов Договору.

Так, відповідно до п. 3.3 Договору, датою отримання Товару вважається дата поставки Товару до м.Москви, вказана в імпортній вантажній митній декларації, підтвердженій відміткою митного органу.

В наданій позивачем вантажній митній декларації № 102110000/2012/013880 міститься відмітка митного органу про перетин кордону, датована 18.07.2013р.

Виходячи з викладеного, позивач належним чином виконав всі умови договору щодо поставки товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.5.3 Договору, умови оплати товару, що поставляється - 100% передоплата товару. Покупець сплачує на рахунок Продавця суму, вказану у специфікації та рахунку на кожну партії товару, що поставляється. Оплата проводиться в валюті російські рублі шляхом банківського перерахунку грошових коштів на рахунок Продавця, зазначений в контракті.

09.07.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Контракту купівлі-продажу, в якій змінили розділ 2 (якість товару) та розділ 5 Договору, а саме п.5.3. Договору. Відповідно до додаткової угоди від 09.07.2012р., строк оплати Товару (взуття) 60 календарних днів від дати відвантаження товару, вказаної в експортній вантажній митній декларації, підтвердженій відміткою митного органу.

Кінцевою датою оплати отриманого товару є 18.09.2012р.

Позивач надав суду копію угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних вимог від 19.02.2013р. (далі-Угода), укладеної між ТОВ «Еверест» (Сторона-1) в особі генерального директора Загатної С.А., ТОВ «РусОбувь» (Сторона-2) в особі генерального директора Зєнкина М.А. та ПАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» (Сторона-3) в особі генерального директора Бас Г.А..

Відповідно до п.п.4,5 Угоди, сторони домовились припинити зобов'язання ТОВ «РусОбувь» (Сторона-2) перед ТОВ «Еверест» (Сторона-1) в розмірі 670154,04 російських рублів, які витікають з умов Договору поставки №0602/13 від 05.02.2013р., у випадку часткового погашення Стороною-2 кредиторської заборгованості Сторони-1 перед Стороною-3, яка витікає з умов Контракту №16-11/11 від 16.11.2011р. в розмірі 670154,04 російських рублів. При цьому зобов'язання Сторони-1 перед Стороною-3 по оплаті поставленого взуття, яке виникло на підставі Контракту №16-11/11 від 16.11.2011р., на загальну суму 732336 російських рублів припиняється частково в сумі 670154,04 російських рублів. Угода вступає в силу з моменту її підписання.

На виконання зазначеної трьохсторонньої Угоди, ТОВ «РусОбувь» 11.04.2013р. та 15.04.2013р. перерахувало позивачу - ПАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» 580 000 рос. рублів та 90 154,04 рос. рублів відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями №185 та №191 та представником позивача.

Станом на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 62181,96 російських рублів.

Обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525, 692 ЦК України і ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4 ст.55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Датою подання позову є 31.01.2013р.

Відповідно до постанови Національного банку України від 30.01.2013р. №205/37 курс 1 російського рубля на 31.01.2013р. становить 0,26619 грн..

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 62181,96 російських рублів, що в еквіваленті становить 16552,22грн.

Оскільки станом на час вирішення спору сума заборгованості відповідачем не погашена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 62181,96 російських рублів (в еквіваленті 16552,22грн.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно квитанції банку №82 від 29.01.13р. позивачем за подання до господарського суду Чернігівської області позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3892,22 грн.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, оскільки спір виник з вини відповідача, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3892,22 грн. судового збору.

Керуючись ст.49, ст.75, ст. 82-85, ст.124 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест» (юридична адреса: 105118, проспект Будьонного, буд.30а, м.Москва, РФ; поштові адреси: 141407, вул.Лавочкіна,б.10, оф.26, м.Хімки, Московська обл., РФ; вул. Рабоча,2а, корп.40, м.Хімки, Московська обл., РФ, ИНН 7719761871, КПП 771901001, ОГРН 1107746837065, р/с 40702810038040025153 в ВАТ «Сбербанк Росії» м.Москва, к/с 30101810400000000225, БИК 044525225) на користь приватного акціонерного товариства «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» (14013, віл Родімцева,16, м.Чернігів, р/р 26002060684300 в АТ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00308376) 62181,96 російських рублів (в еквіваленті 16552,22грн.) основного боргу, а також 3892,22грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 12 серпня 2013 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна