Постанова

від 30.08.2013 по справі 826/9769/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2013 року 11 год. 30 хв. № 826/9769/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-групп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2013 року № 0001662260, № 0001672260, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-групп» (далі - ТОВ «Авантаж-групп», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2013 року № 0001662260, № 0001672260.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 18.05.2013р № 1582/22-621-35011519 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Авантаж-групп» та його контрагентами - ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» є нереальними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження ним сум податку на додану вартість за період серпень-листопад 2012 року та податку на прибуток підприємства за IІІ-IV-ий квартали 2012 року, є протиправними. Також позивач наголошує на тому, що реальність укладення і виконання Сторонами умов письмових договорів на транспортно-експедиторське обслуговування, укладених між ТОВ «Авантаж-групп» (Замовник) і ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун», ТОВ «Сімплекс-буд» (Екпедитори) підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (податковими накладними, актами прийому-здачі наданих послуг, накладними на отримання товарів підприємствами-вантажоотримувачами, виписками з банківського рахунку). Зважаючи на викладене, на думку позивача, ТОВ «Авантаж-групп» правомірно віднесено до податкового кредиту за звітні періоди липень-листопад 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 19 626, 00 грн. та до складу валових витрат - суму витрат у розмірі 98 125, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд».

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 30.07.2013р. № 851/9/26-53-10-09 (т. 3 а.с. 246 - 250). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж-групп» були встановлені порушення ним вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено податок на прибуток підприємства за IІІ-IV-ий квартали 2012 року на загальну суму 20 606, 00 грн. внаслідок включення до складу валових витрат суму коштів у розмірі 98 125, 00 грн., та податок на додану вартість за звітні періоди липень-листопад 2012 року на суму 19 626, 00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту аналогічної суму цього податку по податковим накладним, виписаним контрагентами ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд», які не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що належними доказами (актом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.04.2013р. № 827/22.2-17/34296930 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код за ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. та з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. та акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 210/2210/34574472 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сімплекс-буд» (код ЄДРПОУ 34574472) щодо підтвердження реального здійснення, товарно, фінансово-господарських операцій, за період з 01.09.2011 по 31.01.2013р.) не підтверджується реальність здійснення ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» господарських операцій з надання послуг протягом липня - листопада 2012 року, в т.ч. на користь ТОВ «Авантаж-групп», що свідчить про нереальність, та відповідно нікчемність цих правочинів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

16 серпня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 29.04.2013р. по 13.05.2013р. працівником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу від 26.04.2013р. № 928 та направлення на перевірку від 29.04.2013р. № 948, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авантаж-групп» (ідентифікаційний код 35011519) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (ідентифікаційний код 34296930), ТОВ «Сімплекс-буд» (ідентифікаційний код 34574472) за період з 01.07.2012р. по 30.11.2012p., за результатами якої складений Акт від 18.05.2013р. за № 1582/22-621-35011519 (далі - Акт перевірки)(т. 1 а.с. 19 - 46).

Перелік документів, що були використані працівником податкової інспекції при проведенні перевірки наведені у п. 2.11 розд. 2 Акта перевірки.

В ході проведення перевірки працівником відповідача встановлено, що фінансово-господарські правовідносини між ТОВ «Авантаж-групп» та його контрагентами - ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (ідентифікаційний код 34296930), ТОВ «Сімплекс-буд» (ідентифікаційний код 34574472) здійснювались на підставі письмових договорів на транспортно-експедиторське обслуговування від 07.06.2012р. та від 14.08.2012р. № 11/7, де ТОВ «Авантаж-групп» виступає в якості Замовника, а ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» - в якості Експедиторів. Згідно цих Договорів Експедитор зобов'язаний від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському міжміському сполученні.

На виконання контрагентами ТОВ «Авантаж-групп» були виписані акти виконаних робіт від 27.07.2012р. № 27071 на суму 26 550, 00 грн. (з ПДВ), від 28.08.2012р. № 28082 на суму 19 500, 00 грн. (з ПДВ) - ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун», та від 26.09.2012р. № 26091 на суму 11 500, 00 грн. (з ПДВ), від 30.10.2012р. № 30101 на суму 32 800, 00 грн. (з ПДВ).

Згідно даних податкових декларацій з податку на додану вартість за липень-листопад 2012 року та додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до неї, поданих до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ТОВ «Авантаж-групп» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 19 626, 00 грн., в т.ч. за липень 2012 року в розмірі 4 425, 00 грн., за серпень 2012 року - 3 250, 00 грн., за вересень 2012 року - 1 917, 00 грн., за жовтень 2012 року - 5 467, 00 грн., за листопад 2012 року - 4 567, 00 грн.

При цьому до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС надійшли акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок по ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (ідентифікаційний код 34296930) і ТОВ «Сімплекс-буд» (ідентифікаційний код 34574472), а саме:

- Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.04.2013р. № 827/22.2-17/34296930 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (код за ЄДРПОУ 34296930) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. та з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. Відповідно до тексту цього Акта від 15.04.2013р. № 827/22.2-17/34296930 працівником іншої податкової інспекції було встановлено, що: на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» відсутні; підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардіська, буд. 11, - не знаходиться та має стан 9 -«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; за результатами аналізу даних автоматизованих аналітичних систем встановлено, що протягом періодів з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. та з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. на підприємстві відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності. На підприємстві значиться лише 1 працівник.

Звіркою також не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) жодної первинної документації;

- Акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 210/2210/34574472 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сімплекс-буд» (код ЄДРПОУ 34574472) щодо підтвердження реального здійснення, товарно, фінансово-господарських операцій, за період з 01.09.2011 по 31.01.2013р.» Відповідно до тексту цього Акта від 15.03.2013р. № 210/2210/34574472 працівником іншої податкової інспекції встановлено, що: на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Сімплекс-буд» відсутні; підприємство за адресою свого місцезнаходження відсутнє.

Також звіркою встановлено, що у ТОВ «Сімплекс-буд» фактично відсутні основні засоби, технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та нікчемність угод, укладених за участю цього підприємства.

На підставі вищевикладеного, працівник відповідача в свою чергу прийшов до висновку, що правочин між ТОВ «Авантаж-групп» і названими підприємствами не носять реального характеру, а тому надані до перевірки первинні документи (податкові накладні, акти виконаних робіт, акти звіряння взаємних розрахунків) не можуть бути прийняті до уваги як належні первинні документи, що підтверджують правомірність формування ТОВ «Авантаж-групп» сум валових витрат і податкового кредиту.

В розд. 4 «Висновок» Акта перевірки працівником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС встановлено порушення ТОВ «Авантаж-групп» вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на прибуток підприємства за IІІ-IV-ий квартали 2012 року (звітні 9-ь місяців 2012 року та 2012 рік) на загальну суму 20 606, 00 грн. та до заниження податку на додану вартість за звітні періоди липень-листопад 2012 року на загальну суму 19 626, 00 грн., в т.ч. за серпень 2012 року - 4 523, 00 грн., за вересень 2012 року - 5 069, 00 грн., за жовтень 2012 року - 5 467, 00 грн., за листопад 2012 року - 4 567, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного Акта документальної перевірки від 18.05.2013р. за № 1582/22-621-35011519 позивач подав до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС письмові заперечення до вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Відповідач своїм листом від 29.05.2013р. за № 10982/10/22-611 (т. 1 а.с. 55 - 64) залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.

01 червня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі описаного вище Акта перевірки прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 52 - 54):

- за № 0001672260 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог Податкового кодексу України, що наведені в Акті перевірки, визначило ТОВ «Авантаж-групп» суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 25 758, 00 грн., в т.ч. 20 606, 00 грн. - основного платежу, 5 152, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001662260 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Авантаж-групп» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 533, 00 грн., в т.ч. 19 626, 00 грн. - основний платіж, 4 907, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Основні поняття «транспортно-експедиторська діяльність», «транспортно-експедиторська послуга», «експедитор» і «перевізник» закріплені в Законі України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р. № 1955-IV, а саме: «транспортно-експедиторська діяльність» - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; «транспортно-експедиторська послуга» - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; «експедитор (транспортний експедитор)» - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, та «перевізник» - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України наведена наступна характеристика договору транспортного експедирування. Так, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ч. 2 ст. 929 цього Кодексу).

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом червня-серпня 2012 року між ТОВ «Авантаж-групп» (Замовник) та підприємствами ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» (Експедитори) були укладені ідентичні за змістом договори на транспортно-експедиторське обслуговування (т. 1 а.с.9 - 18), а саме: від 07.06.2012 р. за № 2/06 - з ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун», та від 14.08.2012р. за № 11/7 - з ТОВ «Сімплекс-буд».

Відповідно до п. 1.1 і 1.2 цих Договорів Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Також Експедитор в інтересах Замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

Пунктами 2.1 і 2.2 зазначених Договорів передбачено, що Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок. Заявка на транспортно-експедиторське обслуговування подається Замовником.

Обов'язки Сторін за цим Договором передбачені у п. 3 цих Договорів. Так, згідно п. 3.1 Договорів Експедитор, зокрема, зобов'язаний: належним чином виконати прийняту від Замовника заявку; подавати під завантаження справний рухомий склад у стані, придатному для перевезення даного виду вантажу і що відповідає санітарним вимогам, у строки, встановлені Договором; своєчасно доставити ввірений вантаж у пункт призначення; передати в пункті призначення ввірений вантаж уповноваженій особі одержувача, зазначеного в супровідних документах.

Замовник зобов'язаний: здійснювати своїми силами й засобами з дотриманням вимог безпеки руху та забезпечення збереження вантажів і рухомого складу завантаження на автомобілі на своїх складах, а також забезпечити розвантаження в пунктах призначення, не допускаючи простою автомобілів під завантаженням і вивантаженням понад установлені граничні норми; до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення (затарити, погрупувати по вантажоодержувачах, підготувати супровідні документи, а також пропуски на право проїзду до місця завантаження та вивантаження вантажів тощо); перед завантаженням перевірити придатність рухомого складу, наданого Експедитором, для перевезення даного вантажу; забезпечувати своєчасне й належне оформлення у встановленому порядку дорожніх листів і супровідних документів, відмічати фактичний час прибуття і вибуття автомобілів із пунктів завантаження і вивантаження, пройдений кілометраж (за показаннями спідометра а/м); при поданні Експедитору заявки зазначити особливі властивості вантажу, внаслідок яких може бути заподіяна шкода іншим вантажам, людям або навколишньому середовищу; видати Експедитору довіреність, якщо вона необхідна для виконання його зобов'язань за цим Договором (п. 3.2 Договорів).

Типи й кількість автомобілів, необхідних для здійснення перевезення вантажів, залежно від їх виду, обсягу та характеру перевезень, визначається Експедитором на стадії подання-прийняття заявки на перевезення вантажу (п. 4.2 Договорів).

За умовами п. 4.9 вказаних Договорів Експедитор вправі залучати третіх осіб для виконання своїх зобов'язань за відповідним Договором.

У відповідності до п. 5.1 - 5.3 Договору розмір тарифів визначається на підставі діючих ринкових розцінок і тарифів на аналогічні послуги та може змінюватися в більшу або меншу сторону

відповідно до зміни кон'юнктури ринку транспортно-експедиторських послуг і цін на ПММ. У випадку зміни тарифів Сторони укладають нову Угоду. Експедитор повинен повідомити Замовника про необхідність укладення нової Угоди не пізніше ніж за 3 дні до набрання чинності новими тарифами на транспортно-експедиторські послуги. Угода укладається на невизначений строк,

але в будь-якому випадку строк її дії обмежується строком дії цього Договору. При укладенні сторонами нової Угоди всі попередні Угоди втрачають чинність з моменту підписання її сторонами цього Договору. Тарифи, зазначені в Угоді, вказуються з урахуванням ПДВ 20 %.

Належні Експедитору суми за транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватися Замовником при поданні заявки (передоплата).

Рахунок-фактура повинен бути оплачений Замовником протягом 2 банківських днів з моменту одержання його Замовником.

Обидва договори набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами і діють до 31 грудня 2012 року (п. 10.1 цих Договорів).

За результатами детального аналізу тексту вказаних Договорів судом встановлено, питання щодо порядку передачі-приймання вантажів від Замовника Експедитору, виникнення відповідальності в останнього за збереження ввірених йому вантажів під час перевезення та порядок відшкодування сум витрат Замовника у зв'язку з пошкодженням, втратою або псуванням такого вантажу, а також порядок перерахування Замовником коштів на адресу Експедитора для забезпечення виконання перевезень, умовами цих Договорів взагалі не врегульовані.

Одночасно суд зважає на те, що ряд нормативно-правових актів (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306) визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Загальна процедура оформлення товарно-транспортної накладної, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, регламентована пунктами 11.5 - 11.10 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відповідно до вимог зазначених пунктів Правил товарно-транспортну накладну виписує Замовник (Вантажовідправник). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (Вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

На підтвердження фактів отримання транспортно-експедиторських послуг від ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» та оплати ТОВ «Авантаж-групп» вартості таких послуг на користь Експедиторів, позивач надав до суду копії наступних документів (окрім самих договорів):

- актів прийому-здачі наданих послуг від 27.07.2012р. № 27071 на суму 26 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 425, 00 грн.) та від 28.08.2012р. № 28082 на суму 19 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 250, 00грн.) - щодо надання ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» на користь позивача послуг з перевезення (доставку) гравію керамзитового згідно певного переліку накладних, перевезення по території України (т. 1 а.с. 65, 213). В даних акта прийому-здачі наданих послуг відсутні жодні відомості про залучення Експедитором до проведення процесу перевезення вантажів інших суб'єктів господарської діяльності-третіх осіб. Будь-яких первинних документів, що безпосередньо засвідчують факти здійснення перевезень вантажів (з урахуванням того, що згідно офіційних відомостей органу ДАІ транспортні засоби за контрагентом позивача не зареєстровані) та рух вантажів і відповідних товаросупровідних документів між ТОВ «Авантаж-групп» (Експедитором) та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» (Експедитором), необхідних для виконання умов Договору від 07.06.2012 р. за № 2/06, позивач суду не надав;

- актів прийому-здачі наданих послуг від 26.09.2012р. № 26091 на суму 11 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 916, 67 грн.) та від 30.10.2012р. № 30101 на суму 32 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 466, 67 грн.) та від 27.11.2012р. № 27112 на суму 27 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 566, 67 грн.) - щодо надання ТОВ «Сімплекс-буд» на користь позивача послуг з перевезення доставку гравію керамзитового згідно певного переліку накладних, перевезення по території України (т. 2 а.с. 78, 125). В даних актах прийому-здачі наданих послуг відсутні жодні відомості про залучення Експедитором до проведення процесу перевезення вантажів інших суб'єктів господарської діяльності-третіх осіб. Будь-яких первинних документів, що безпосередньо засвідчують факти здійснення перевезень вантажів рух вантажів і відповідних товаросупровідних документів між ТОВ «Авантаж-групп» (Експедитором) та ТОВ «Сімплекс-буд» (Експедитором), необхідних для виконання умов Договору від 14.08.2012р. за № 11/7, позивач суду не надав;

- рахунків-фактур, виставлених Постачальниками (ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд») Одержувачу (позивачу) в оплату транспортно-експедиційних послуг (в даних рахунках-фактурах неможливо відокремити вартість транспортних і експедиторських послуг). Жоден із наданих позивачем рахунків-фактур не містять такі обов'язкові реквізити первинного документа як місце його складання та П.І.П., посада особи, відповідальної за його оформлення (т. 1 а.с. 76, 212; т. 2 а.с. 77, 124, 236);

- відомості аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками/постачальниками та підрядниками (до рахунку 361) за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2012 року (т. 1 а.с. 66 - 72, 207 - 208, 214 - 216; т. 2 а.с. 72 - 73, 79 - 81, 118 - 120, 126 - 129, 225 - 227, 230 - 232, 238 - 241);

- платіжних доручень датованих липнем, серпнем, вереснем, жовтнем, листопадом і груднем 2012 року на загальну суму 117 700, 00 грн. (вартість послуг з ПДВ)(т. 3 а.с. 235, 237, 239, 241, 243, 245). В усіх наданих позивачем платіжних дорученнях вказане наступне призначення платежу «Сплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку-фактури…»;

- виписок з розрахункового рахунку позивача № 260026199992075 в ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 3000012) за спірний період (т. 3 а.с. 179 - 244). Документальні докази перерахування попередньо Замовником на адресу Експедитора сум коштів для здійснення перевезень позивачем суду не надані;

- податкових накладних, виписаних ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» на адресу ТОВ «Авантаж-групп» по факту наданих послуг (т. 1 а.с. 73, 209), а саме: № 27071 від 27.07.2012р. на суму 26 550, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 425, 00 грн.), № 28082 від 28.08.2012р. на суму 19 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 250, 00 грн.), з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «транспортно-експедиційні послуги» (в усіх наведених податкових накладних в гр. «вид цивільно-правового договору» містяться відомості договору про надання послуг від 27.07.2012р. і 28.08.2012р.). Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди 2012 року;

- податкових накладних, виписаних ТОВ «Сімплекс-буд» на адресу ТОВ «Авантаж-групп» по факту наданих послуг (т. 2 а.с. 74, 121, 233), а саме: № 26091 від 26.09.2012р. на суму 11 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 916, 67 грн.), № 30101 від 30.10.2012р. на суму 32 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 466, 67 грн.), № 27112 від 27.11.2012р. на суму 27 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 566, 67 грн.), з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «транспортно-експедиційні послуги» (в усіх наведених податкових накладних в гр. «вид цивільно-правового договору» містяться відомості договору про надання послуг від 26.09.2012р., 30.10.2012р. і 30.10.2012р.). Вся сума ПДВ по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди 2012 року;

- накладних датованих червнем, липнем, серпнем 2012 року, що виписані ТОВ «Авантаж-групп» (як Постачальником) на адресу ряду суб'єктів господарської діяльності на передачу гравію керамзитового. При цьому в більшості із цих накладних відсутні будь-які відмітки (підписи, посади та П.І.П. уповноважених посадових осіб суб'єктів господарської діяльності) про отримання адресатами вантажів та/або повноваження осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей не підтверджені документально, а підписи ОСОБА_1 не скріплені печаткою Товариства.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 07.06.2012р. за № 2/06 та від 14.08.2012р. за № 11/7, зокрема: заявок на перевезення вантажів, обов'язкова наявність яких передбачена прямо в тексті Договорів, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, актів передачі-приймання вантажів і відповідних супровідних документів від Замовника Експедитору, актів передачі-приймання вантажів супровідних документів від Експедитора Вантажоотримувачам, а також документальних доказів перерахування на користь ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» попередньо сум коштів, необхідних для організації та здійснення відповідних перевезень, позивач суду не надав.

Натомість позивач надав суду копії інших документів: договорів поставок, укладених ТОВ «Авантаж-групп» (в якості Постачальника) з іншими суб'єктами господарської діяльності (Покупцями) на поставку товарів, та пакету первинних документів до них (накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, довіреностей контрагентів на отримання товарно-матеріальних цінностей); договору від 01.01.2012р., укладеного ТОВ «Авантаж-групп» (Замовник) з ДТГО «Південно-Західна залізниці» на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; договору оренди від 01.07.2011р., укладеного між ТОВ «Авантаж-групп» (Орендарем) та ТОВ «Вектор В», щодо платного строкового користування офісом загальною площею 30 м2, що розташований за адресою: м. Київ, Дарницький бульв., 5, - та акта приймання-передачі майна від 01.07.2011р.; банківських виписок за період липень-листопад 2012 року; відомостей аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за період липень-листопад 2012 року.

Дослідивши перелічені вище документи позивача, суд переконався, що такими документами не підтверджується в дійсності факт реального придбання ТОВ «Авантаж-групп» транспортно-експедиційних послуг у ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд».

З метою всебічного з'ясування всіх обставин справи № 826/9769/13-а судом на адресу контрагентів позивача - ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» були направлені судові запити від 08.07.2013р. № 826/9769/13-а з питань документального підтвердження фінансово-господарських відносин з позивачем за липень-листопад 2012 року. Дані судові запити повернулися до суду 26 липня 2013 року разом з поштовими відправленнями з причин відсутності адресатів за вказаним місцезнаходженням (т. 3 а.с. 125 - 130).

Згідно листа Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 24.07.2013р. № 45/3350 (т. 3 а.с.с 136 - 137), надано у відповідь на судовий запит від 08.07.2013р. № 826/9769/123-а, станом на 22 червня 2013 року інформація про реєстрацію транспортних засобів за позивачем та його контрагентами відсутня.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували факти дійсного надання ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» і ТОВ «Сімплекс-буд» на адресу позивача транспортно-експедиційних послуг, передбачених Договорами від 07.06.2012р. за № 2/06 та від 14.08.2012р. за № 11/7.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з транспортно-експедиційних послуг від контрагентів належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-групп» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова