Ухвала

від 11.09.2013 по справі 801/5990/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5990/13-а

11.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

від позивача : Мікаєва Олександра Андріївна, довіреність №114 від 04.06.2013,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Євпаторійське лісове господарство" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 11.07.2013 у справі №801/5990/13-а

за позовом Державного підприємства "Євпаторійське лісове господарство" (пров. Лісний, 14, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97402)

до Міськрайонного управління Держземагентства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим (вул. Леніна, 6, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (арк.с.44-46).

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не мав підстав та повноважень приймати рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у постійне користування для ведення лісового господарства, а вимоги позивача суперечать діючому законодавству.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Державне підприємство "Євпаторійське лісове господарство", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с.63-65).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки відповідач є уповноваженим територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних відносин та не має права відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у постійне користування.

В судовому засіданні позивач підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 11.09.2013, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 00992349, є Державним підприємством, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства (арк.с.11-20).

Метою створення підприємства, відповідно до пункту 3.1. Статуту є ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів, що знаходиться в користуванні Підприємства.

Майно підприємства, згідно з пунктом 5.2 Статуту є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Відповідно до пункту 5.6 Статуту підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими ресурсами, відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства України.

18.03.2013 позивач звернувся до Державного агентства земельних ресурсів України з заявою (клопотанням) (з додатками) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 460,0 га, розташованої за межами населених пунктів с. Нива і с. Красновка Кольцовської сільської ради Сакського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісового господарства (арк.с.6).

З відповіді Державного агентства земельних ресурсів України від 13.04.2013 "Про розгляд клопотання" за вих.№6599/13/11-13, вбачається, що позивачу було повернено надісланий ним пакет документів з пропозицією звернутися безпосередньо до територіального органу земельних ресурсів Держземагентства України за місцезнаходженням земельної ділянки (арк.с.6).

23.04.2013 за вих.№111 позивач звернувся до відповідача з заявою (з додатками) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 460,0 га, розташованої за межами населених пунктів с. Нива і с. Красновка Кольцовської сільської ради Сакського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісового господарства (арк.с.8).

Листом від 21.05.2013 за вих.№1056/01-16 відповідачем надана відповідь, з якої вбачається, що на час звернення позивача з заявою (клопотанням) повноваженнями по наданню у власність чи користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення наділений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів в області земельних відносин та його територіальні органи, проте, на території Автономної Республіки Крим такий орган не визначений (арк.с.9).

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Міськрайонного управління Держземагентства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим про визнання дій Міськрайонного управління Держземагентства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим по відмові у наданні дозволу Державному підприємству "Євпаторійське лісове господарство" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 460,0 га, розташованої за межами населених пунктів с. Нива і с. Красновка Кольцовської сільської ради Сакського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісового господарства, виражене листом від 21.05.2013 за вих.№1056/01-16 протиправними; зобов'язання Міськрайонного управління Держземагентства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 460,0 га, розташованої за межами населених пунктів с. Нива і с. Красновка Кольцовської сільської ради Сакського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісового господарства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 №445 (далі - Положення №445), Положенням про Головне управління Держземагентства в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності українського народу.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким, зокрема внесено зміни до статті 122 ЗК України щодо повноважень органів виконавчої влади з передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 6-1) пункту 4 Положення №445, Держземагентство України, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 4.32 пункту 4 Положення №258 Головне управління Держземагентства в області відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Згідно з підпунктом 4.33 пункту 4 Положення №258 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах міста.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" №974 від 17.08.2011.

Аналізом норм чинного законодавства судом встановлено, що на час розгляду судом першої інстанції справи не визначено територіального органу центрального органу виконавчої влади (Держземагентства України) з питань земельних відносин, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим.

Зазначені обставини підтверджуються також відомостями, наданими Держземагентством України, Республіканським комітетом по земельним ресурсам АР Крим на виконання ухвал суду про витребування доказів.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не мав підстав та повноважень приймати рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у постійне користування для ведення лісового господарства, оскільки прийнявши таке рішення, відповідач перевищив би свої повноваження.

На час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи відсутні норми матеріального права, які б чітко врегулювали спірні відносини з питань віднесення компетенції розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим певному територіальному органу центрального органу виконавчої влади.

Враховуючи загальні принципи права, принципи аналогії права та закону, частини четвертої статті 122 ЗК України визначено право центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, яким є Держземагентство України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.07.2013 №453 визначено на території Автономної Республіки Крим орган виконавчої влади (Держземагентства України) з питань земельних відносин, уповноважений розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим, позивач не позбавлений можливості звернутись з відповідними документами та заявою у встановленому законом порядку.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Євпаторійське лісове господарство" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у справі № 801/5990/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у справі № 801/5990/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна