Постанова

від 06.09.2013 по справі 801/1125/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2013 р. (11:43) Справа №801/1125/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим (відповідач 1) Міськрайонного управління Держземагентства у м. Сімферополі та Сімферопольському районі АР Крим (відповідач 2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 (третя особа 1); СТ «Гірник» (третя особа 2) та Реєстраційна служба Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим (третя особа 3)

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5, посвідчення адвоката від 01.11.11;

від відповідача 1, не з'явився;

від відповідача 2: Висовєнь Олена Борисівна, довіреність № б/н від 08.02.13;

від третьої особи 1: ОСОБА_7, довіреність № б/н від 13.04.13;

від третьої особи 2 СТ "Гірник": Іванова Тетяна Андріївна, довіреність № 41 від 13.04.13;

від третьої особи 3: не з'явився;

свідки: ОСОБА_9, паспорт серії НОМЕР_1; ОСОБА_10, паспорт серії НОМЕР_2

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим, Відділу Держкомзему в Сімферопольському районі про визнання незаконним та скасування розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим від 29.09.2006 року №1818-р в частині надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1"; скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 588250 від 05.06.2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_3.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.02.13 р. відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 та СТ "Горняк", закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2013 року залучено до участі справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Реєстраційну службу Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.13р. замінено відповідача - Відділ Держкомзему в Сімферопольському районі належним - Міськрайонним управлінням Держземагентства у м. Сімферополі та Сімферопольському районі АРК та відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.2013 року зупинено провадження по справі до встановлення місцезнаходження та органу управління СТ «Горняк» - для належного сповіщення СТ «Горняк» про розгляд цієї справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.07.2013 року поновлено провадження по справі і призначено судове засідання на 02.09.2013 р. на 11:00 год.

Позивач помилково зазначив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СТ «Горняк», тоді як вірним найменуванням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача є СТ «Гірник», тому належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача суд вважає саме СТ «Гірник», що не потребує вирішення питання про заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2013 року підтримав позовні вимоги, в обґрунтування позовних вимог послався на обставини, викладені в адміністративному позові та зазначив, що 15.05.2004 року позивач був прийнятий у члени СТ «Гірник» на земельну ділянку, що звільнилась, НОМЕР_3. Даний факт підтверджується протоколом засідання правління СТ «Гірник» від 15.05.2004 року. На даному засіданні ним були внесені в касу кооперативу 240 грн.

З моменту прийняття у члени товариства земельна ділянка використовувалась позивачем за цільовим призначенням. З метою оформлення договору оренди на закріплену земельну ділянку позивач звернувся до керівництва СТ «Гірник».

В усній бесіді в серпні 2012 року голова СТ «Гірник» повідомив позивачу, що земельна ділянка НОМЕР_3 передана у власність громадянину ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 588250 від 05.06.2007 року.

Також позивача повідомили, що він був виключений із членів товариства згідно його заяви, на підставі Протоколу засідання правління СТ «Гірник» від 31.07.2004 року. Але ніякої заяви щодо виключення з членів товариства позивач не писав, з протоколом засідання правління СТ «Гірник» від 31.07.2004 року ознайомлений не був.

У зв'язку з цим позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим від 29.09.2006 року №1818-р в частині надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1» та скасувати державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 588250 від 05.06.2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_3.

В судовому засіданні 30.05.2013 року представник позивача надав уточнений адміністративний позов до Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим, Відділу Держкомзему в Сімферопольському районі, Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, в якому позивач просить також зобов'язати відповідача 2 внести дані до поземельної книги щодо скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 588250 від 05.06.2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача 3 скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 588250 від 05.06.2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 (том 1 а.с. 171-175).

Протокольною ухвалою суду від 30.05.2013 року позивачу відмовлено в прийнятті уточненого адміністративного позову до розгляду.

Відповідач 1 проти позову заперечував, про що надіслав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що позивачем на підтвердження свого членства у СТ «Гірник» надана копія довідки та членських зборів, датованих 2004 роком, які не підтверджують членство позивача у СТ «Гірник» на час прийняття оскаржуваного розпорядження у 2006 році. Окрім цього, позивачем не надані докази того, що спірна земельна ділянка під час прийняття оскаржуваного розпорядження знаходилася у його користуванні, а відтак розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим від 29.09.2006 року №1818-р було видано в межах повноважень райдержадміністрації, відповідно до діючого законодавства і підстав для відмови в затвердженні технічної документації ОСОБА_3 не було (том 1 а.с. 63-64). За таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Представник відповідача 2 проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3, не можуть підлягати задоволенню у зв'язку з тим, що Управління Держкомзему у Сімферопольському районі не є належним відповідачем (том 1 а.с. 58-60).

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін та свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України від 09.04.1999 року №586-ХІV «Про місцеві державні адміністрації», із змінами та доповненнями (далі - Закон №586) місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій, їх організація, повноваження та порядок діяльності визначені ст.ст. 118-119 Конституції України, Законом №586 та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно із ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, а також інші повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011, із змінами та доповненнями, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні, впровадженні географічних інформаційних систем, здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Територіальні органи Держземагентства утворені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів», якою передбачено утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 1 та реорганізація територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком 2.

Судом встановлено, що відповідачі Сімферопольська районна державна адміністрація АР Крим і Міськрайоннє управління Держземагентства у м. Сімферополі та Сімферопольському районі АР Крим є органами виконавчої влади, а тому у відносинах з фізичними та юридичними особами виступають як суб'єкти владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень місцевих державних адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка НОМЕР_3 знаходиться на території Садівничого товариства «Гірник», яке зареєстроване в якості юридичної особи згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код - 25739321 (том 2 а.с. 6).

У статті 35 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

21.05.2004 року позивачем було подано заяву голові Садівничого товариства «Гірник» з проханням прийняти його у члени СТ «Гірник» (том 2 а.с. 38).

Згідно протоколу засідання правління СТ «Гірник» від 15.05.2004 року позивач був прийнятий в члени СТ «Гірник» на звільненій ділянці НОМЕР_3 (том 2 а.с. 40-43), та отримав членську книжку, в якій зазначена дата вступу в СТ «Гірник» 22.05.2004 року (том 2 а.с. 39).

Позивачем надано суду квитанції до прибуткових касових ордерів №20,21, які підтверджують, що 21.05.2004 року позивач сплатив обов'язкові внески СТ «Гірник» (том 1 а.с. 14).

Згідно протоколу засідання правління СТ «Гірник» від 31.07.2004 року позивача було виведено з СТ «Гірник» згідно його заяви та прийнято в члени товариства ОСОБА_3 з закріпленням за ним ділянки НОМЕР_3 (том 1 а.с. 137-139). Членська книжка позивача була вилучена та зареєстрована в журналі СТ «Гірник» у зв'язку з вибуттям позивача з товариства (том 2 а.с. 111-112).

Суду надано заяву ОСОБА_3 від 14.05.2004 року з проханням прийняти його у члени СТ «Гірник», яка й була розглянута на засіданні правління СТ «Гірник» 31.07.2004 року(том 2 а.с. 44).

Заяву позивача про вибуття з товариства суду надано не було, але з пояснень представника СТ «Гірник» Іванової Тетяни Андріївни, яка на той період була головою Садівничого товариства «Гірник» слідує, що позивачем було надано заяву з проханням переоформити земельну ділянку НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що він є громадянином Росії, тому не може приватизувати земельну ділянку, що знаходиться на території України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, отже пояснення представника СТ «Гірник» Іванової Тетяни Андріївни підтверджують, що позивач правомірно був виключений з членів СТ «Гірник», а ОСОБА_3 був правомірно прийнятий у члени СТ «Гірник», у зв'язку з чим ОСОБА_3 була видана членська книжка садівника НОМЕР_3, в якій зазначена дата вступу до СТ «Гірник» 31.07.2004 року (том 1 а.с. 145).

Стосовно законності прийняття розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 29.09.2006 року №1818-р, на підставі якого складений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 588250 на ім'я ОСОБА_3, суд звертає увагу на наступне.

У статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 6 Закону №586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим від 29.09.2006 року №1818-р прийнято рішення про затвердження технічної документації по землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки; передачу безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1» та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку (том 1 а.с. 15-16).

Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯД № 588250 виданий 05.06.2007 року, про що здійснено запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010700100578 (том 1 а.с. 11).

Позивач зазначає, що на даний час є членом СТ «Гірник», користувався наданою йому земельною ділянкою в АДРЕСА_1 не був виключений з товариства та сплачував обов'язкові внески СТ «Гірник», але надані позивачем квитанції до прибуткових касових ордерів №14 від 27.06.2007 року, №23 від 27.07.2007 року, №173 від 16.06.2012 року, №220 від 03.05.2013 року, №219 від 03.05.2013 року в яких прізвище ОСОБА_12 виправлено на прізвище ОСОБА_1 (том 1 а.с. 178) не співпадають з оригіналами прибуткових касових ордерів, на підставі яких складені зазначені квитанції, в них зазначено лише прізвище ОСОБА_12, а відтак надані позивачем квитанції не можуть розглядатись судом як належні докази членства позивача у СТ «Гірник» після травня 2004 року, відтоді, як позивач передав членство в СТ «Гірник» ОСОБА_3.

Прибуткові касові ордери №12 від 20.06.2007 року, №13 від 20.06.2007 року, №24 від 13.07.2007 року, №30 від 15.07.2007 року, №201 від 24.04.2013 року, №202 від 24.04.2013 року, №203 від 24.04.2013 року, №204 від 24.04.2013 року підтверджують сплату ОСОБА_3 зборів Садівничому товариству «Гірник» (том 2 а.с. 87-88,94-99).

Окрім цього, згідно поясненням сусіда ОСОБА_10, на ділянці НОМЕР_3 протягом трьох місяців у 2004 року безвиїзно проживав ОСОБА_1 та займався благоустроєм будинку. Потім приїхав ОСОБА_3, чоловік сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_12, з того часу ОСОБА_1 приїжджав раз чи два на рік, а з весни до осені там проживає ОСОБА_14 - мати ОСОБА_1 та ОСОБА_12. ОСОБА_3 інколи приїжджає та обробляє зазначену земельну ділянку.

Згідно з нормами статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем у підтвердження свого членства в СТ «Гірник» надано копію перекресленої членської книжки та квитанції сплати обов'язкових внесків.

Суд зазначає, що вказані документи не підтверджують право позивача на членство в СТ «Гірник» на момент прийняття оскаржуваного розпорядження №1818-р, на підставі якого складений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 588250, тобто у 2006 році, тому як перекреслена членська книжка, згідно пояснень представника СТ «Гірник» Іванової Тетяни Андріївни, означає, що вона вже недійсна. Цей факт підтверджується журналом СТ «Гірник», де ця книжка була зареєстрована у зв'язку з вибуттям позивача з товариства (том 2 а.с. 111-112). Членські ж внески були внесені позивачем останнього разу у 2004 році.

Крім того, як пояснив представник СТ «Гірник» Іванова Тетяна Андріївна, членська книжка ОСОБА_1 зберігається у СТ «Гірник», але за проханням була видана родичам позивача на деякий час.

Із наведеного суд дійшов висновку, що на момент прийняття розпорядження від 29.09.2006 року №1818-р, на підставі якого складений Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 588250, позивач вже не був членом СТ «Гірник», а ОСОБА_3 є членом СТ «Гірник» з 31.07.2004 року і по теперішній час, що підтверджується протоколами засідань, списками членів СТ «Гірник», прибутковими касовими ордерами.

За таких підстав, суд зазначає, що право позивача на земельну ділянку АДРЕСА_1» не встановлено, а тому розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації щодо надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1» та Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3 права позивача не порушуються, оскільки він не є користувачем земельної ділянки НОМЕР_3 та членом СТ «Гірник».

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З викладеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають тільки ті права позивача, що були порушені, а у судовому засіданні доведено, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відповідачем права позивача не було порушено.

За таких обставин суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Щодо пропущення позивачем строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами згідно зі ст. 99 КАС України, то суд зазначає, що такий строк позивачем не пропущено, оскільки як зазначає позивач про оскаржуване рішення, а відтак про порушення свого права він дізнався лише в серпні 2012 року, коли позивач з метою оформлення договору оренди на належну позивачу земельну ділянку звернувся до керівництва СТ «Гірник». До суду позивач звернувся 25.01.2013 року, про що свідчить вхідний штамп на позовній заяві. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дізнався про оскаржуване рішення раніше, аніж в серпні 2012 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.

В судовому засіданні 06.09.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 11.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова А.О.