Постанова

від 25.07.2013 по справі 2а/0470/10039/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р. Справа № 2а/0470/10039/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми "Топ-Сінтес"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми "Топ-Сінтес" про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 75788,50 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу з розрахункових рахунків та за рахунок готівки.

Представник позивача просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство фірма "Топ-Сінтес" (код ЄДРПОУ 24999540) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 75788,50 грн., виникла у зв'язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2010р. № 0000322340/0 у сумі 51429,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій у сумі 25714,50 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалося у справі № 2а-16351/10/0470, але ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2011р. позовну заяву було залишено без розгляду.

На підставі Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачу було направлено податкову вимогу від 27.04.2011р. № 32, яка була отримана 07.05.2011р. уповноваженою особою відповідача, але не виконана в установлений Законом термін.

Згідно п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно пунктів 95.1., 95.2., 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів щодо сплати суми заборгованості відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу з розрахункових рахунків є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення боргу за рахунок готівки має бути відмовлено з наступних підстав.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010р.

Суд доходить висновку, що вимога позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу є необґрунтованою, оскільки податковим органом не здійснювались заходи щодо списання коштів з рахунків у банках та не було доведено неможливість погашення всієї суми боргу за рахунок коштів, наявних на рахунках у банках, обслуговуючих приватне підприємство фірму "Топ-Сінтес", а також не надано даних щодо наявності інших джерел готівкових коштів.

Керуючись ст.ст. 122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми "Топ-Сінтес" про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 75788,50 грн. з рахунків приватного підприємства фірми "Топ-Сінтес" в обслуговуючих банках, що належать приватному підприємству фірмі "Топ-Сінтес" (код ЄДРПОУ 24999540).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона