Рішення

від 25.12.2012 по справі 2-5044/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Cправа № 2-5044/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

резолютивна частина

18 грудня 2012 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Подзігун Г.В.

при секретарі - Голубашенко Т.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про покладання зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН

Справа № 2-5044/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Подзігун Г.В.

при секретарі - Голубашенко Т.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про покладання зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про покладання зобов'язання знести самовільно встановлену на його земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою відповідача по АДРЕСА_1, огорожу та житловий будинок.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив до суду свого представника, який вимоги позову підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №5776 від 29 травня 2005 року позивач набув право власності на земельну ділянку площею 595 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку ЯГ №601224 (кадастровий номер 4810137200:15:017:002).

7 листопада 2007 року на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14.09.2007 року позивач набув право власності на будинок та земельну ділянку площею 599 кв. м., розташована за адресою АДРЕСА_2, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЕ №908634 (кадастровий номер 4810137200:15:017:0007). Факт придбання будинку підтверджено договором купівлі-продажу від 11 листопада 2005 року та витягом з державного реєстру правочинів від 11.11.2005 року.

Відповідачка є власником суміжної з ОСОБА_4 земельної ділянки площею 540кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу від 26.10.2007 року (державний акт на право власності на земельну ділянку Я.Е №917164, кадастровий номер земельної ділянки 4810137200:15:018:0006).

Як пояснив позивач протягом 2008-2009 року відповідачка здійснила будівництво приватного будинку. При цьому в порушені норм чинного законодавство самовільно захопило частину земельної ділянки позивача за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4810137200:15:017:0007) на якій поставила паркан та розташувала домоволодіння. Крім того, під час будівництва будинку відповідачка знесла паркан, який огороджував земельні ділянки так зруйнувала будинок позивача. Тим самим відповідачка незаконно збільшила свою частину земельної ділянки за рахунок земельної ділянки позивача та спричинила йому майнову шкоду, яку позивач оцінює в 30000 грн. крім того, внаслідок самозахоплення частини земельної ділянки, позивач не має можливості почати будівництво свого будинку та облаштування прибудинкової території згідно розробленого проекту.

Однак доводи позивача спростовуються висновком судово-будівельної технічної експертизи №125-107 від 17.12.2012 року, в якій зазначен, що захвата земельної ділянки ОСОБА_4 зі сторони земельної ділянки ОСОБА_5 не встановлено, так як ОСОБА_5 купила земельну ділянку АДРЕСА_1 з встановленими фізичними межами Актом виносу меж земельної ділянки в натурі, визначеними згідно з державним Актом на право приватної власності на змелю Серія ЯЕ №901491 від 04.09.2007 року, що був виданий на основі розробленої ВАТ «ТРРА-ЮГ» 2007 технічної документації, затвердженої Рішенням №12/41 від 25.04.2007 співвласнику ОСОБА_6

Також встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 не знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_4

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність порушень права позивача на користування належними йому на праві власності земельними ділянками з боку відповідача, тому в задоволенні вимог про покладання зобов'язання знести самовільно встановлену на земельній ділянці позивача, яка межує із земельною ділянкою відповідача по АДРЕСА_1, огорожу та житловий будинок слід відмовити за їх безпідставністю.

Позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди також не можуть бути задоволені, оскільки вони є походними від вимог про покладання зобов'язання вчинити дії.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір сплачений при подачі позову.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Г.В.ПОДЗІГУН