Постанова

від 16.09.2013 по справі 815/5807/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5807/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Бобикіна О.М.

представника відповідач (за довіреністю) Кочури Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Турист» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0001102240 від 17.04.2013 р., №0001082240 від 17.04.2013 р., № 0001092240 від 17.04.2013 р.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновки, зазначені в Акті перевірки є необгрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим, прийняті відповідачем повідомлення-рішення є незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував надав до суду письмові заперечення (а/с. 154-157), в яких в обгрунтуівання своєї правової позиції зазначив, що податковий орган при здійсненні перевірки та винесенні оскаржуваних повідомлень - рішень діяв в межах наданих повноважень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 26.02.2013 №000822/566, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Деревич О. І., направлення від 16.10.2012 №003109/2730, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Івашиною О.М., згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 із п.77.1 п.77.4 ст.77 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08.02.2013 № 385, повідомлення від 08.02.2013 №94/10/22-1, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Турист» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта.

Копія наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08.02.2013 № 385 та повідомлення про проведення планової документальної виїзної перевірки від 08.02.2013 №94/10/22-1 вручені 12.02.2013 року, під розписку, головному бухгалтеру TOB «Турист» Лагуновій Л. А.

Направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки від 26.02.2013 №000822/566, від 16.10.2012 №003109/2730 пред'явлені 27.02.2013 року під розписку головному бухгалтеру TOB «Турист» Лагуновій Л. А.

Перевірку проведено з відома директора підприємства Руміліатісь О.М. та в присутності головного бухгалтера підприємства Лагунової Л. А.

У журналі реєстрації перевірок TOB «Турист» вчинено запис 27.02.2013 №20.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 2165/22-4/31977035 від 03.04.2013 р. яким встановлено порушення:

1) п.п. 138.2 ст.138 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток на суму 282913 грн., в тому числі:

- за 2-3 квартал 2011 року на 282913 грн., в.ч. за 3 кв. 2011 року на суму 282913 грн.;

- за 2-4 квартал 2011 року на 282913 грн., в.ч. за 4 кв. 2011 року на суму 0 грн.

2) п. 198.1., 198.2, 198.6. ст.198 п. 201.1 ст. 201 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на суму 245545 грн., у тому числі:

- за вересень 2011 року на суму 219938 грн.;

- за жовтень 2011 року на суму 11852 грн.;

- за червень 2012 року на суму 9705 грн.;

- за липень 2012 року на суму 644 грн.;

- за вересень 2012 року на суму 2602 грн.;

- за жовтень 2012 року на суму 803 грн.,

та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року у сумі 466 грн.

3) пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, п.163.1 ст.163, пп.164.2.2. п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1, ст.168, п. 171.2 ст. 171 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в січні-грудні 2012 року на загальну суму 3843,75 грн. ( а/с. 13-34).

Податковим органом на підставі встановлених порушень прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0001102240 від 17.04.2013 р., згідно з яким за порушення TOB «Турист» п.п.138.2. ст.138 та п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток: за основним платежем - 282913,0 грн., за штрафними санкціями - 0,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001082240 від 17.04.2013 р., згідно з яким за порушення TOB «Турист» п. 198.1., 198.2, 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість: за основним платежем - 245545,0 грн., за штрафними санкціями -61386,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001092240 від 17.04.2013 р., згідно з яким за порушення TOB «Турист» п.198.1.,198.2.,198.6 ст.198 та п.123.1. ст. 123 Податкового кодексу України було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 466 грн. (а/с. 69-71).

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено.

За період з 01.07.2011 по 31.12.2012 рр. TOB «Турист» задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 41 703 381 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 рр. проведеною податковим органом, встановлено їх завищення на 1 230 055 грн.

Перевіркою відображених у рядку 06.1 Декларацій «Загальновиробничі витрати» показників за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 8 835 655 грн. встановлено, що на формування цих показників мало операції з придбанням паливно-мастильних матеріалів, витрати на оплату праці, внески на соціальні заходи, амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 рр. в сумі 8835655 грн. на підставі документів наведених у додатку №4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.1 Декларацій «Загальновиробничі витрати» у сумі 1 230 055 грн.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом та відображено у Акті перевірки, TOB «Турист» віднесено до складу витрат операції згідно наступних документів:

- акт прийому - передачі нафтопродуктів від 30.09.2011 №б/н (до договору поставки від 01.08.2009 №ДГ-0000066), між TOB «Турист» (код 31977085) та TOB «Зенітар Партнере» (код 35695364) щодо поставки та прийому дизельного палива в обсязі 137, 759 тон, на загальну суму 1 476 066, 10 грн. (а/с. 75), на вказаному Акті відсутні ПІБ та посади осіб (покупця та поставщика), які його підписували;

- видаткова накладна від 02.09.2011 року №РН-0001137 на загальну суму 113517 грн., видаткова накладна від 06.09.2011 року №РН-0001142 на суму 93912 грн., видаткова накладна від 08.09.2011 року №РН-0001191 на суму 130020,04 грн., видаткова накладна від 12.09.2011 року №РН-0001146 на суму 150030,9 грн., від 13.09.2011 року №РН-0001153 на суму 94120 грн., видаткова накладна від 16.09.2011 року №РН-0001158 на суму 150030,9 грн., видаткова накладна від 19.09.2011 року №РН-0001192 на суму 124991,44 грн., від 20.09.2011 року №РН-0001165 на суму 94120 грн., видаткова накладна від 23.09.2011 року №РН-0001170 на суму 136184,4 грн., видаткова накладна від 26.09.2011 року №РН-0001193 на суму 144988,52 грн., видаткова накладна від 28.09.2011 року №РН-0001177 на суму 94120 грн., видаткова накладна від 30.09.2011 року №РН-0001181 на суму 150030,9 грн. (а/с. 76-87), не містить ПІБ та посади осіб, які їх підписували;

- у товарно-транспортних накладних від 02.09.2011 №20911 на 10547 кг., від 06.09.2011 №060911 на 8598 кг., від 08.09.2011 №800911 на 12789 кг., від 09.09.2011 №090911 на 13716 кг., від 13.09.2011 №130911 на 8594 кг., від 16.09.2011 №160911 на 13690 кг., від 19.09.2011 №1900911 на 12264 кг., від 20.09.2011 №200911 на 8581 грн., від 23.09.2011 №230911 № 230911 на 12365 кг., від 26.09.2011 №260911 на 14253 кг., від 28.09.2011 №280911 на 8712кг., від 30.09.2011 №300911 на 13748 кг (а/с. 88-99), заповнена графа 8 "маса нафтапродукту (нафти), кг) і не заповнена графа 9 "масса бруто, т" тоді як встановлено судом у акті прийманні-передачі нафтопродуктів та видаткових накладних, єдиниця виміру Дизпалива вказана у тонах. Крім того, не заповнені графа "всього на суму" та відсутній підпис водія-експедитора.

Суд приходить до висновку, що ТОВ «Турист» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 230 055 грн., з огляду на таке.

Згідно ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

А отже, у спірних правовідносинах документи (а/с. 75 - 99) не відповідають вказаним приписам, у зв'язку з чим, відсутні підстави для встановлення зв'язку між отриманням товару замовника та його фінансово-господарською діяльністю.

Крім того, суд критично ставиться до наданих суду нотаріально посвідчених заяв головного бухгалтера ТОВ «Турист» Лагунової Л.А. та директора ТОВ «Турист» Руміліатісь О.М., у якіх пояснюється, що на виконання своїх посадових обовязків ними були підписані Акт прийому - передачі та видаткові накладні за переліком, оскільки приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено обов'язок посадових осіб дотримуватись законодавчо встановленого порядку при складанні первинних документів, а ні надавати роз'яснення з приводу того, якою особою підписаний первинний документ.

На підставі викладеного, суд приймає доводи податкового органу щодо встановлення порушення п.п.138.2 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме: завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 230 055 грн.

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 рр. ТОВ «Турист» задекларовано податок на прибуток у сумі 0 грн. Задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток у сумі 3 170 933 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 рр., встановлено заниження податку на прибуток всього на 282 913 грн.

За період з 01.07.2011 по 31.12.2012 TOB «Турист» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6 888 724 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 встановлено його завищення у сумі 246 011 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 6 893 064 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив придбання автомобілів, запчастин до них, а також послуг технічного обслуговування автобусів, придбання пального, а також інших послуг, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 в сумі 6893064 грн. на підставі документів, наведених у додатку №4 до акту перевірки встановлено завищення задекларованих TOB «Турист» показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» у сумі 246011 грн.

За період з 01.07.2011 по 31.12.2012 між TOB «Турист» та TOB «Зенітар Партнере» (код 35695364) було оформлено реалізація нафтопродукту. TOB «Турист» віднесено до складу податкового кредиту витрати, які не пов'язані з господарською діяльністю платника податку згідно наступних податкових накладних:податкова накладна від 30.09.2011 №55 на суму ПДВ 25005,15 грн., податкова накладна від 28.09.2011 №54 на суму ПДВ 15686,67 грн., податкова накладна від 26.09.2011 №53 на суму ПДВ 24164,75 грн., податкова накладна від 23.09.2011 №52 на суму ПДВ 22697,4 грн., податкова накладна від 20.09.2011 №51 на суму ПДВ 15686,67 грн., податкова накладна від 19.09.2011 №50 на суму ПДВ 20831,91 грн., податкова накладна від 16.09.2011 №44 на суму ПДВ 25005,15грн., податкова накладна від 13.09.2011 №48 на суму ПДВ 15686,67 грн., податкова накладна від 12.09.2011 №47 на суму ПДВ 25005,15 грн., податкова накладна від 08.09.2011 №46 на суму ПДВ 21670,01 грн., податкова накладна від 06.09.2011 №45 на суму ПДВ 15652 грн., податкова накладна від 02.09.2011 №44 на суму ПДВ 18919,5 грн. - на придбання дизельного палива.

Досліджені в судовому засіданні товарно-транспортні накладні не відповідають формі ТТН, які передбачені вимогами «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України. Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, а саме: в наданих для перевірки ТТН відсутні записи: №, дата подорожнього листа, №, серія, дата доручення, ким видане, температура нафтопродукту; ПІБ представника вантажоотримувача.

Дизпаливо - це продукт переробки нафтопродуктів, який є небезпечним вантажем. Згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» підприємство, яке придбаває та реалізує продукти переробки нафтопродуктів повинно мати інформацію щодо відповідності транспортних засобів, обладнання, якими перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданих Державтоінспекцією та ін. Всі вище перелічені документи для перевірки не надані.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно діючого законодавства, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з п.2.7 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом № 488/346 Мінтранспорту України та Мінстату України від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 01.01.1996 р. Відповідно до п.2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до ст. 20. Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 року №1644-ІІІ перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до ст. 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568, (надалі Правила №363). товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно вимог п. 11.1 ст. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм експедитором) вантажоодержувачу. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника) (п. 17.11. Правил).

Відповідно до п.11.5 та п.11.7 ст. 11 Наказу N 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Пункт 11.3 ст. 11 Наказу N 363 встановлює, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів регулюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, а саме:

- ст. 1 «Загальні положення» : Дія інструкції поширюється на всі класи, типи, марки і види нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної Діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

- п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 «Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом»: перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з "Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 та ГОСТ 27352-87) "Автотранспортні засоби для заправки та транспортування нафтопродуктів. Типи, параметри та загальні технічні вимоги".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у, товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

- п.п.7.5.6 п.7.5 ст.7 «Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом»: Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства:

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

- п.п.7.5.8 п.7.5 ст.7 «Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом»:

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, при транспортуванні ПММ належним чином оформлені товарно-транспортні накладні є обов'язковим документом.

Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В результаті вищезазначеного, встановлено порушення п. 198.1., 198.2, 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 246011 грн.

За період з 01.07.2011 по 31.12.2012 TOB «Турист» задекларовано:

- податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн.;

- залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за перевіряємий період у сумі 138 325 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 встановлено його заниження у сумі 245545 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року у сумі 466 грн.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд виходив з такого.

Первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналізуючи положення даних статей Розділу ІІІ ПК України, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосуб'єктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, в тому числі транспортні витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.

Абзац 2 п.198.6 ст.198 ПК України визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

16 вересня 2013 року.