Ухвала

від 05.09.2013 по справі 810/982/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/982/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "БВМ" до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БВМ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2013 №0000052203 та №0000062203.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства, а господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються належними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта, наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем при проведенні перевірки не надано відповідачу первинних документів, які б свідчили про дійсність господарських операцій, проведених між позивачем та контрагентами та, зокрема, і податкових накладних, які є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Наказу №13 та Направлення №12/22-03 відповідачем протягом 3-х робочих днів з 11.01.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Техінприлад» за період з 01.09.2009 по 30.11.2009 та ТОВ ТД «Спецтехноресурс» за період з 01.12.2009 по 31.05.2010.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 22.01.2013 №183/22-03/30209708, відповідно до якого позивачем порушено п.п.7.2.6 статті 7, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 №168/97 та п. 198.2 та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, - в результаті чого позивачем, на думку відповідача, було занижено ПДВ всього на суму 14665 грн. та порушено п.п. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94 та п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п.138.7 статті 138 Податкового кодексу, в результаті чого позивачем, на думку відповідача, було занижено податок на прибуток всього на суму 18 331 грн.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки, відповідач 05.02.2013 виніс 2 податкових повідомлення-рішення №0000052203, яким було відповідач донарахував позивачу за платежем ПДВ в розмірі 15 125 грн. та №0000062203, яким було відповідач донарахував позивачу за платежем податок на прибуток в розмірі 23 740 грн.

Позивач подав до суду копії первинних документів, які можуть підтверджувати дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техінприлад» і ТОВ ТД «Спецтехноресурс», а саме: копії платіжних доручень, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, копії документів, оформлених між позивачем та третіми особами, які, на думку представника позивача, підтверджують використання товару, придбаного у раніше позивачем у ТОВ «Техінприлад» та ТОВ ТД «Спецтехноресурс».

Однак, вказані первинні господарські документи на підтвердження дійсності господарських відносин з ТОВ «Техінприлад» та ТОВ ТД «Спецтехноресурс» позивач відповідачу не подавав.

Відповідно до п.7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.4.5 статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.3.9 статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документи подані до суду не можуть бути досліджені при вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваних рішень, оскільки ці документи всупереч статей 78 та 79 Податкового кодексу України, позивачем не були подані відповідачу та правомірно не приймались до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень.

Зазначені документи не є належними доказами по справі в розумінні статті 70 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БВМ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "БВМ" до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 10.09.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.