Постанова

від 10.09.2013 по справі 827/2105/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 рокуСправа №827/2105/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Козька М.М.,

за участю представників:

позивача - Смирнової Наталі Романівни, довіреність б/н від 25.06.2013,

відповідача - Таточенко Інни Віталіївни, довіреність №19/9/27-5-10-25 від 30.07.2013,

Ксенза Олексія Миколайовича, довіреність №23/9/27-05-10-05 від 09.09.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032210 від 27.06.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 585 867,25 грн., у тому числі: 504 682,00 грн. - основний платіж, 81 185,25 грн. - штрафні санкції, в частині суми 539 671,00 грн., у тому числі: 467 725,00 грн. - основний платіж, 71 946,00 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: при проведенні перевірки позивачем були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджували необхідні відомості про здійснення операцій з транспортування вантажів, а саме: договір морського транспортування вантажів №1/5 від 05.01.2011 з додатками (додаткові угоди №2 і №4, у яких вказано найменування вантажу); митні декларації та коносаменти про транспортування вантажів, в яких вказано перелік конкретних найменувань експортного вантажу; акти приймання-передання послуг про транспортування вантажів, рахунки на сплату послуг і відомості про сплату виконаних послуг; вказані документи повністю підтверджують здійснення господарських операцій з транспортування вантажів у рамках укладеного договору, а також зміст і обсяг здійснених господарських операцій, одиницю виміру таких операцій, тобто брутто тонна вантажів, загальний обсяг операції перевезення в брутто тоннах; акти приймання-передачі виконаних послуг від 07.11.2011, 12.03.2012 складені відповідно до вимог пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», позивачем не допущено порушень вимог підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, а оскаржуване рішення відповідача не відповідає закону.

Ухвалами суду від 16.08.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому із заявленими вимогами не погодився, зазначив: перевіркою виявлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Інтеррибфлот-сервіс»; у складі валових витрат з податку на прибуток підприємств позивачем відображено суми, сплачені за перевезення товару, але, у актах виконаних послуг б/н від 07.11.2011 на суму 782 352,00 грн. (податок на додану вартість 0%), від 12.03.2012 на суму 1 370 398,40 грн. (податок на додану вартість 0%) не вказано найменування перевезеного вантажу, у зв'язку з чим відповідні суми віднесено до складу валових в порушення пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 /а.с.65/.

У судовому засіданні 10.09.2013 представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача у судовому засіданні 10.09.2013 проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі є суб'єктом владних повноважень, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, що повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності рішення про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, застосування штрафних (фінансових) санкцій Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, чи діяли посадові особи відповідача безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки, та чи мали місце порушення, встановлені перевіркою.

Працівниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Техриба» (ЄДРПОУ 25124996) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 21.12.2012.

За результатами перевірки складений акт №54/22.1-09/25124996 від 19.06.2013 (далі за текстом - Акт перевірки) /а.с.6-28/.

За висновками Акта перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба», зокрема, підпунктів 138.10.2, 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, статей 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 504 682,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року - на 179 941,00 грн., за 1 квартал 2012 року - на 287 784,00 грн., за 4 квартал 2012 року - на 36 957,00 грн.

Такі висновки мотивовані відповідачем наступним:

1. В порушення п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено невідповідність даних, відображених у податковій звітності з ряд. 06.1 Декларації та даних бухгалтерського обліку за рахунок двічі відображених витрат у складі адміністративних витрат з ряд. 06.1 Декларацій: з рахунку 92 «Адміністративні витрати» двічі відображено у ряд. 06.1 декларації за 4 квартал 2012 року акт виконаних послуг з транспортування №7 від 31.10.2012 ТОВ «Південний РКК» ЄДРПОУ 34464305 на суму 175 988,07 грн. (без податку на додану вартість;

2. В порушення п.п.138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України у складі витрат відображено акти виконаних послуг, отриманих від ТОВ «Інтеррибфлот-сервіс» ЄДРПОУ 30703265, у яких не вказано найменування перевезеного вантажу: б/н від 07.11.2011 на суму 782 352,00 грн. (податок на додану вартість 0%), б/н від 12.03.2012 на суму 1 370 398,40 грн. (податок на додану вартість 0%). У вказаних актах відсутнє конкретне найменування вантажу, зазначено лише «перевезення вантажу». Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, як фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових та машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

На підставі акта перевірки №54/22/1-09/25124996 від 19.06.2013 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» відповідачем, прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0000032210 від 27.06.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 585 867,25 грн., у тому числі: 504 682,00 грн. - основний платіж, 81 185,25 грн. - штрафні санкції /а.с.38/.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку в частині суми 539 671,00 грн., у тому числі: 467 725,00 грн. - основний платіж, 71 946,00 грн. - штрафні санкції, визначеної у зв'язку з порушенням підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 24.07.2013 за вих. 814/10/27-01-10-02-25 строк розгляду скарги позивача продовжений до 06.09.2013 /а.с.41/.

На час розгляду справи сторони не надали суду доказів скасування повністю чи частково оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» (ідентифікаційний код 25124996) зареєстровано юридичною особою /а.с.91, 92/, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі за №1244 (взято на облік в органі податкової служби 23.09.1997) /а.с.7/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-сервіс» (ідентифікаційний код 30703265) зареєстровано юридичною особою /а.с.88, 89/.

05.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-сервіс» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» (Клієнт) укладений договір морського перевезення вантажу №1/5 (далі - Договір) /а.с.42-44/.

Згідно з пунктом 1 Договору підприємство здійснює перевезення ввірених йому вантажів Клієнта на власних, зафрахтованих або орендованих судах (надалі - «Судно») з порту Севастополь в район промислу ЦВА та у зворотному напрямку.

12.10.2011 сторонами Договору укладено додаткову угоду № 2 до договору морського перевезення вантажу №1/5 від 05.01.2011 №1/5, у якій зокрема, визначено найменування вантажу - риба морожена у гофропаках /а.с.45/.

Згідно коносаменту від 07.11.2013 під митний контроль Севастопольської митниці був взятий товар - риба морожена, у гофропаках: сардинела нетто 4 515 кг, брутто 4 730 кг; сардинела нетто 189 040 кг, брутто 197 616 кг; сардинела нетто 23 280 кг, брутто 24 250 кг, сардина нетто 6 700 кг, брутто 7 035 кг, сардина нетто 190 982 кг, брутто 199 663 кг; скумбрія нетто 4 436 кг, брутто 88 274 кг.; всього нетто 498 937 кг, брутто 521 568 кг /а.с.55, 94/

Під час переміщення вантажу через митний кордон України оформлено вантажну митну декларацію №123000009/2011/003782 від 02.12.2011, у графі 31 «Товар 1» якої «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» зокрема, зазначено, - сардинела у гофропаках, вага нетто - 216 819 кг, вага брутто 226 596 кг; у графі «Товар 2» «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», зокрема, зазначено, - сардина у гофропаках, вага нетто - 197 682 кг, вага брутто 206 698 кг; у графі «Товар 3» «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», зокрема, зазначено, - скумбрія у гофропаках, вага нетто - 84 436 кг, вага брутто 88 274 кг /а.с.53/;

07.11.2011 сторонами Договору складений Акт виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого Підприємство надало Клієнту послуги з перевезення ватажу (риба морожена) у кількості 521,568 брутто тон, на теплоході «Аквамарін ІІ», вартість послуг склала 782 352,00 грн. (податок на додану вартість 0%) /а.с.41/.

Також перевізником виписаний рахунок №156 від 07.11.2011 на суму 782 352,00 грн., у якому у графі найменування зазначено «Перевезення вантажу на ТХ «Аквамарін ІІ» з п. Дахла (Марокко) в п. Севастополь (Україна) 521,568 бтн. 1 500,00 грн. ПДВ 0% /а.с.52/.

Згідно коносаменту від 08.03.2013 під митний контроль Севастопольської митниці був взятий товар - риба морожена, у гофропаках: скумбрія нетто 9 780 кг, брутто 10 106 кг; скумбрія нетто 21 030 кг, брутто 21 731 кг; сардинела нетто 141 450 кг, брутто 146 165 кг; сардинела нетто 584 730 кг, брутто 604 221 кг; сардина атлантична нетто 31 050 кг, брутто 32 085 кг; сардина атлантична нетто 40 830 кг, брутто 42 191 кг; в цілому нетто 828 870 кг, брутто 856 499 кг /а.с.50/.

Під час переміщення вантажу через митний кордон України оформлено вантажні митні декларації:

- №123010000/2012/000609, у графі 31 «Товар 1» якої «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» зокрема, зазначено, - сардина атлантична ні в первинній упаковці, у гофропаках, вага нетто - 31 050 кг, вага брутто 32 085 кг, у графі «Товар 2» «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», зокрема, зазначено, - скумбрія атлантична ні в первинній упаковці, у гофропаках, вага нетто - 9 780 кг, вага брутто 10 106 кг /а.с.66-67/; та доповнення №1 до ВМД №123010000/2012/000609, яким графу «Товар 1» доповнено: тушка (без голови та хвоста) нетто 40 830 кг, брутто 42 191 кг, графу «Товар 2» доповнено: вага нетто 21 030 кг, брутто 21 731 кг /а.с.68/;

- №123010000/2012/000491 від 05.04.2012, у графі 31 якої «Товар 1» «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» зокрема, зазначено, - сардинела морожена ні в первинній упаковці, у гофропаках, вага нетто - 141 450 кг, вага брутто 146 165 кг, у графі «Товар 2» «Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості», зазначено, зокрема, - сардинела морожена ні в первинній упаковці, у гофропаках, вага нетто - 584 730 кг, вага брутто 604 221 кг /а.с.48/.

12.03.2012 сторонами Договору складений Акт виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого Підприємство надало Клієнту послуги з перевезення ватажу (риба морожена) у кількості 856,499 брутто тон, на теплоході «Аквамарін ІІ», вартість послуг склала 1 370 398,40 грн. (податок на додану вартість 0%) /а.с.46/.

Також перевізником виписаний рахунок №27 від 12.03.2012 на суму 1 370 398,40 грн., у якому у графі найменування зазначено «Перевезення вантажу на ТХ «Аквамарін ІІ» з рейд п. Нуадібу (Мавританія) в п. Севастополь риба с/морожена 856,499 бтн. 1 600,00 грн. ПДВ 0% /а.с.47/.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу е) підпункту 138.10.3 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у тому числі витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

За правилом абзацу першого пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом наведених норм розділу III Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сама по собі відсутність в Акті виконаних робіт від 07.11.2011 назви вантажу не свідчить про відсутність господарської операцій між позивачем та його контрагентом, якщо така операція підтверджується іншими первинними документами.

Як встановлено судом та не оспорюється відповідачем, під час виконання сторонами умов Договору були складені не лише акти виконаних робіт від 07.11.2011, 12.03.2012, а й інші вищенаведені первинні документи.

В обох актах виконаних робіт від 07.11.2011, 12.03.2012 міститься посилання на договір морського перевезення вантажу №1/5 від 05.01.2011. Таке ж посилання міститься в обох рахунках (від 07.11.2011, 12.03.2012) виписаних перевізником, у яких вказано найменування, вагу, вартість вантажу.

Крім того, детальне найменування вантажу, перевезення якого здійснювалося на підставі Договору №1/5 від 05.01.2011, відображено у вантажних митних деклараціях: №123000009/2011/003782 від 02.12.2011, №123010000/2012/000609, доповнення №1 до ВМД №123010000/2012/000609, №123010000/2012/000491 від 05.04.2012.

У вказаних вантажних митних деклараціях кількість товару, що перетнув митний кордон України повністю відповідає його кількості, вказаній в актах виконаних робіт від 07.11.2011, 12.03.2012, в рахунках від 07.11.2011, 12.03.2012 та в коносаментах від 07.11.2013, 08.03.2012.

Таким чином, фактичне здійснення господарської операції з перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеррибфлот-сервіс» вантажу - риби мороженої, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба», беззаперечно підтверджується первинними документами, які складені під час виконання умов договору №1/5 від 05.01.2011 та додаткової угоди до нього №2 від 12.10.2011.

З розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки №54/22.1-09/25124996 від 19.06.2013 вбачається, що за виявлені перевіркою порушення позивачем підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, статей 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 467 725,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2001 року - 179 941,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 287 784,00 грн., та застосовано фінансові санкції за 1 квартал 2012 року у розмірі 71 946,00 грн. (287 784,00 грн. х 25%). Разом - 539 671,00 грн. /а.с.37/.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 539 671,00 грн., у тому числі: 467 725,00 грн. - основний платіж, 71 946,00 грн. - штрафні санкції, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Висновок відповідача про наявність з боку позивача порушень підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, статей 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ґрунтується на дослідженні виключно одного з кількох складених видів первинних документів, що не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Враховуючи визнання судом необґрунтованим збільшення позивачеві зобов'язань з податку на прибуток підприємств, застосування до позивача штрафних санкцій за таким податковим повідомленням-рішенням у відповідній частині також є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині належним чином не довів.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

До позовної заяви додано платіжне доручення №1967 від 15.08.2013 про сплату судового збору у розмірі 2 294,00 грн. /а.с.5/. Інших судових витрат позивача під час розгляду справи судом не встановлено. Саме у вказаній сумі належить присудити позивачеві судові витрати.

В судовому засіданні 10.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 13.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі №0000032210 від 27.06.2013 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» (ідентифікаційний код 25124996) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 539 671,00 грн., у тому числі: 467 725,00 грн. - основний платіж, 71 946,00 грн. - штрафні санкції.

3. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ідентифікаційний код 23443220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техриба» (99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 55; для кореспонденції - 99014, м. Севастополь, а/с 92, ідентифікаційний код 25124996) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров