Постанова

від 03.09.2013 по справі 820/1276/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 820/1276/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/1276/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

- визнати протиправними (недійсними) та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000362330 від 23.01.2012 р., № 0000332330 від 23.01.2012 р.;

- визнати протиправними висновки акту перевірки № 2417/23-304/34630463 від 26.12.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/1276/13-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0000362330 від 23.01.2012 р., № 0000332330 від 23.01.2012 р.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/1276/13-а подав апеляційну скаргу. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права, а саме п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог TOB "Техекс-Газ" відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Техекс-Газ" для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "Спецінжбуд", код за ЄДРПОУ 36556392, у періоді з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2417/23-304/34630463 від 26.12.2011 року.

Висновками акту перевірки 2417/23-304/34630463 від 26.12.2011 року встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Спецінжбуд", в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на 120466 грн., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 декларації) у серпні 2011 року на суму 161073 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 2417/23-304/34630463 від 26.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000362330 від 23.01.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 120 466,00грн.; №0000332330 від 23.01.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума грошового зобов'язання: за основним платежем 161.073,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 40 268,25грн.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум, які підтверджені податковими накладними, складеними його контрагентом, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат в перевіряємий період стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Спецінжбуд", які здійснювались на підставі договорів поставки № 11/08 від 11 серпня 2010 року, № 31 від 26 липня 2011 року, № 2/08 від 2 серпня 2011року.

Між позивачем та ТОВ "Спецінжбуд" укладено договір поставки № 11/08 від 11 серпня 2010року (а.с.38-39, т.1). Згідно п. 1.1 договору, постачальник (ТОВ "Спецінжбуд") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Техекс-газ") обладнання, будівельні матеріали та інший товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити товар. Відповідно до п.1.2 договору, найменування, одиниці виміру та кількість товару, що підлягає поставці за кожною окремою партією (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається заявками покупця або інших розрахункових документах (видаткові накладні на товар та інше). Поставка товару за цим договором здійснюється окремим партіями покупця у строки, визначеними сторонами окремо для кожної партії. Місце здійснення поставки товару постачальником є склад постачальника/покупця, СРТ, м. Харків, (згідно Інкотермс), якщо інше не встановлено для окремої партії товару (п.п. 2.1, 2.2 договору); Пунктом 2.5 договору передбачено, що товар передається в тарі і упаковці, що відповідає дійсним стандартам, ГОСТам, ДСТУ, іншій технічній документації, якщо ними це передбачено.

Між позивачем та ТОВ "Спецінжбуд" укладено договір поставки № 31 від 26 липня 2011 року (а.с. 40-41, т.1). Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (ТОВ "Спецінжбуд") зобов'язується передавати у власність покупця (ТОВ "Техекс-газ") блоки котлові котельні КБМВ 12,45 мВт (надалі товар), а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до п.1.2 договору, найменування одиниця виміру та кількість товару, що підлягає поставці за кожною окремою партією (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається заявками покупця або інших розрахункових документах (видаткові накладні на товар та інше). Поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями покупця у строки, визначеними сторонами окремо для кожної партії, але не пізніше 31.11.2011р. (п. 2.1 договору); Місце здійснення поставки товару постачальником є склад постачальника/покупця, СРТ, м.Харків, (згідно Інкотермс), якщо інше не встановлено для окремої партії товару (п. 2.2 договору). Пунктом 2.5 договору передбачено, що товар передається в тарі і упаковці, що відповідає дійсним стандартам, ГОСТам, ДСТУ, іншій технічній документації, якщо ними це передбачено. Додатковою угодою № 1 від 26.07.2011р., внесені зміни до пункт 1.2 договору № 31 від 26 липня 2011року, та викладено у наступній редакції: - блок котловий КБМВ- 12,45 з котлами 4,15 МВт у кількості 2 шт. по ціні 3 033 720,00 грн.; - блок допоміжний КБМВ - 12, 45 L - 1,6 м. у кількості 1шт. по ціні 69 960,00 грн. Пунктом 3.3 додаткової угоди передбачено, що покупець сплачує постачальнику 26 % вартості партії товару авансовим платежем, остаточний розрахунок проводиться після поставки товару (а.с. 42, т. 1).

Між позивачем та ТОВ "Спецінжбуд" укладено договір поставки № 2/08 від 2 серпня 2011року (а.с. 43, т.1). Згідно п. 1.1 договору постачальник (ТОВ "Спецінжбуд") передає у власність покупцеві (ТОВ "Техекс-газ") товар - Мінікотельню КМБВ- 0,63, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно п. 1.2 договору, якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати відповідним стандартам, ТУ, іншій технічній документації. Поставка товару за цим Договором здійснюється не пізніше 31.12.2011р. Місце здійснення поставки товару постачальником є склад постачальника/покупця, СРТ, м. Харків, (згідно Інкотермс), якщо інше не встановлено для окремої партії товару (п. 2.2 договору).

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно пункту 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його ціна, кількість, якість та асортимент.

Проаналізувавши договори поставки (№11/08 від 11.08.2010р. та № 2/08 02.08.2011р.), колегія суддів зазначає, що вони не містять положень щодо кількості, та асортименту товару. Крім того, в матеріалах справи відсутні заявки, в яких, відповідно до умов договорів, зазначається асортимент товару, відсутні рахунки-фактури, відсутня конкретна адреса поставки товару покупцю, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони не досягли істотних умов договору.

Позивач на підтвердження здійснення поставки товарів (гідроакомулятори, арматура, швелер, теплообмінник, газорегуляторний пункт з вузлом обліку регуляторами тиску, тощо) надав видаткові накладні № РН-215 від 02.08.2011 року, № РН-92 від 09.08.2011 року, № РН-94 від 09.08.2011 року, № РН-91 від 10.08.2011 року, № РН-106 від 10.08.2011 року, №РН-107 від 10.08.2011 року, № РН-138 від 10.08.2011 року, № РН-108 від 16.08.2011 року, № РН-109 від 17.08.2011 року, № РН-113 від 17.08.2011 року, № РН-93 від 25.08.2011 року, № РН-114 від 31.08.2011 року, № РН-115 від 31.08.2011 року всього на загальну суму 534942,30грн. в т.ч. ПДВ 89157,04 грн. (а.с. 102-114, т. 1) та податкові накладні №1 від 01.08.2011 р., №3 від 02.08.2011 р., №6 від 03.08.2011 р., №11 від 04.08.2011 р., №16 від 05.08.2011 р., №19 від 05.08.2011 р., №20 від 05.08.2011 р., №21 від 08.08.2011 р., №24 від 09.08.2011 р., №27 від 10.08.2011 р., №31 від 11.08.2011 р., №32 від 12.08.2011 р., №37 від 15.08.2011 р., №44 від 17.08.2011 р., №47 від 18.08.2011 р., №51 від 22.08.2011 р., №53 від 23.08.2011 р., №54 від 23.08.2011 р., №55 від 25.08.2011 р., №58 від 26.08.2011 р., №59 від 26.08.2011 р., №62 від 30.08.2011 р., №64 від 31.08.2011 р., №65 від 31.08.2011 р. всього на загальну суму 2939590,81 грн. в т.ч. ПДВ 489931,8 грн. (а.с.116-140, т.1, а.с. 56-62, т.2).

На підтвердження оплати вартості товарів позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки. З банківських виписок вбачається, що оплата здійснювалась позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок його контрагента грошових коштів в тому числі 20% ПДВ за поставлені товари, між тим доказів оплати за поставлені товари з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.07.2011р до договору поставки №31 від 26.07.2011р., не надано. (а.с. 80-100, т. 1).

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту вказаних документів у податкового органу не виникало.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Як вбачається з договорів поставки, місцем поставки товарів сторони визначили склад постачальника/покупця, м. Харків (згідно до умов Інкотермс 2000), проте в договорах зазначено лише м. Харків без конкретної адреси поставки товарів.

Позивач в якості доказів транспортування товару до матеріалів справи надав договори оренди №7/2011 від 04.01.2011р., №27/2011 від 01.07.2011р. та акти прийому- передачі приміщень, оскільки склад постачальника знаходився на той період за тією ж адресою, що і склад позивача, а саме вул. Виконкомівська, 32 у м. Харкові.

Відповідно до абз. 27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил № 363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що договори оренди та акти передачі в оренду приміщень, не можуть слугувати доказами передачі товарів від TOB "Спецінжбуд" до ТОВ "Техекс-Газ", оскільки вони не підтверджують зміни у структурі та стані активів і зобов'язань позивача, а інших доказів на підтвердження поставки товарів за договорами поставки з TOB "Техекс-Газ" (місцезнаходженням вул. Виконкомівська, 32 у м. Харкові) зокрема навантаження-розвантаження товарів, довіреностей на отримання, доказів зберігання на складі постачальника чи обліку на складі покупця, або інших документів позивачем до матеріалів справи не надано.

Між тим, на підтвердження існування у позивача придбаних товарів у TOB "Спецінжбуд" та використовування їх при здійсненні власної господарської діяльності на будівництві об'єктів замовників, позивач надав наступні договори, укладені з його контрагентами:

- договір № 17 від 22.07.2011 р. про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту «Міська поліклініка по вул. Індустріальна, 89 м. Мелітополь будівництво газової котельні». Довідки про виконані роботи та їх вартість за серпень 2011 р. і подальші періоди, актом приймання виконаних робіт, декларацією про готовність до експлуатації від 15.12.2011 р., ТУ, копією титульного листа паспорта (а.с. 194-249, т.1);

- договір № 18 від 25 липня 2011 р. про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту Котельня 75 кварталу м. Мелітополь ВКБ Мелітопольської міської ради. Довідки про виконані роботи та їх вартість, актами приймання виконаних робіт, декларацією про готовність від 21.11.2012 р. (а.с. 1-147. т.2);

- договір підряду № 54 від 14.07.2008 р., згідно якого виконавець (TOB "Техекс-Газ") зобов'язався своїми силами і засобами, на власний ризик виконати замовнику роботи з газифікації Бердянської коси. Акти приймання передачі виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів (а.с. 148-167. т.2);

- договір будівельного підряду № 26 від 19.08.2010 р. з Харківською міською радою для виконання роботи з реконструкції Харківського палацу дитячої та юнацької творчості. Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (а.с. 168-200. т.2).

В якості доказів транспортування товару позивачем до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні, акти здачі приймання робіт (надання послуг), талони замовника укладеними з TOB "Транспортна компанія "САТ", TOB "Прокоп-2", ТОВ "Мелавтотранс", ПАТ "Завод залізобетонних виробів 5" (а.с.2-50, т.З). Як вбачається з накладних на вантаж адреса TOB «Техекс-Газ» зазначена Плеханівська, 126/1, оф. 607, в товарно - транспортних накладних вказана адреса вул. Виконкомівська, 32 м. Харків, а в актах здачі прийняття робіт (надання послуг) адреса позивача вул. Котлова, буд. 185 Л, тобто у вищезазначених документах зазначені різні адреси підприємства позивача.

Отже, надані позивачем документи (договори, товарно-транспортні накладні, талони замовника тощо) про подальше використання придбаних у TOB "Спецінжбуд" товарів у власній господарській діяльності, не можуть слугувати доказами поставки товарів по договорам з TOB "Спецінжбуд", оскільки доказів на підтвердження поставки придбаних товарів саме з TOB "Спецінжбуд", позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" виписаних TOB "Спецінжбуд" податкових накладних, видаткових накладних у спірних правовідносинах не створює належного права для формування податкового кредиту та витрат, так як відсутність відповідних документів, які підтверджують факт перевезення, надання послуг з його перевезення вказує на відсутність реального виконання договору.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження реального виконання договору поставки придбаних у TOB "Спецінжбуд" товарів, тому позивачем не доведений факт придбання товарів з метою використання їх в господарській діяльності, таким чином колегія суддів приходить до висновку, що договори укладені між позивачем та TOB "Спецінжбуд" не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. З статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений податковим законодавством, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. З ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209. 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 820/1276/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-Газ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.