Постанова

від 11.09.2013 по справі 910/3638/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 910/3638/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 910/3638/13 господарського суду м. Києва за позовомЗаступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" проповернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачаНегода Є.В. - - Генеральної прокуратури УкраїниКозакова І.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2013 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 (у складі головуючого Суліма В.В., суддів: Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.) у справі № 910/3638/13 позов задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 5939 кв.м., яка розташована по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:036:0136, нормативно-грошовою оцінкою 4 018 920, 68 грн. Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України судовий збір. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині повернення земельної ділянки її власнику (орендодавцю), строк оренди якої закінчився.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм Закону України "Про судовий збір", просить їх скасувати в частині стягнення з відповідача судового збору. Скаржник посилається на те, що спір про повернення земельної ділянки відноситься до категорії немайнових спорів, а тому судовий збір, на його думку, підлягає стягненню у розмірі у розмірі 1 147, 00 грн., як за розгляд позовної заяви немайнового характеру.

Позивач не скористався правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.02.2005 між Київською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" (орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.02.2005 за № 78-6-00246, за умовами якого, орендодавець, на підставі пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-18/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" за актом приймання-передачі від 14.02.2005 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану по вул. Прирічна, 19 в Оболонському районі м. Києва, розміром 2 935 м 2 , з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092. Даний договір було укладено на 5 років (пункти 1.1., 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до пунктів 7.1., 11.8. цього договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо повернення земельної ділянки позивачу після припинення дії договору оренди земельної ділянки, не виконав. Доказів поновлення цього договору матеріали справи не містять.

Встановивши зазначені обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позов про повернення спірної земельної ділянки позивачу, підлягає задоволенню. При цьому, з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" в доход Державного бюджету України, судом першої інстанції було стягнуто судовий збір в сумі 68 820, 00 грн., враховуючи майновий характер позовної заяви.

Прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем в частині стягнення судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей і про витребування майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 17 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

Встановивши, що нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 4 018 920, 68 грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд позовної заяви майнового характеру, складає 68 820, 00 грн.

Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, судами попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правових відносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку, колегія суддів вважає помилковим твердження скаржника про те, що судовий спір про повернення земельної ділянки відноситься до категорії немайнових спорів.

Предметом спору у даному випадку є нерухоме майно - земельна ділянка, а спір про повернення її власнику, належить до категорії майнових. Отже, судовий збір, в такому випадку, визначається з урахуванням вартості спірного майна.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 910/3638/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова