Ухвала

від 10.09.2013 по справі 826/5734/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5734/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А .М ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніка-1» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 25 грудня 2012 року №0001172260 в частині: збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у взаємовідносинах з ТОВ «Край-2» на загальну суму 252 005,00 грн. за основним платежем та 126 002,50 грн. за штрафними санкціями; збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «Ремонтно-будівельне підприємство «Саніта» на 23 998 грн. за основним платежем та 11 999,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Ніка-1» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Ніка-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2012 року №1050/22-6/23717551.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновки про те, що позивачем порушено: вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з жовтень - грудень 2011 року та січень, лютий, травень, липень, серпень у розмірі 300 322 грн.; вимоги п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3, п.п.7.24 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України, затвердженого постановою правління національного банку України від 15 грудня 2004 року, а саме переліміт залишку готівки в касі в розмірі 1 623,27 грн.

В ході проведеної перевірки відповідачем зроблені висновки про те, що послуги з оренди паркувальних місць для автомобілів, наданих ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» та товар отриманий від ТОВ «Край» не призначені для використання при здійсненні господарської діяльності позивача. Крім того, податкові накладні вказаних контрагентів оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення від 25 грудня 2012 року №0001172260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 300 322,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 150 163,00 грн.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, між позивачем ПП «Ніка-1» (Замовник) та ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» (Виконавець) уклали договір на стоянку транспортних засобів від 01 вересня 2008 року №4/08, предметом якого є оренда місця під стоянку транспортних засобів (а.с.165, том. І).

На виконання умов даного договору його сторонами складено додаткові угоди, акти про надання послуг та забезпечення електроенергією автостоянок, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата за надані послуги здійснені позивачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта».

Даним контрагентом позивача на виконання умов даного договору виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до довідки АБ №521128 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з видів діяльності позивача є КВЕД 49.41 - «Вантажний автомобільний транспорт». Як зазначає позивач, ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» належить 13 одиниць автомобілів.

Також, в період, який перевірявся, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Край-2» (Постачальник) укладено договір поставки від 07 листопада 2011 року №168, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність Покупцю продукцію харчової промисловості (яловичину (м'якоть без кістки І категорії) охолоджену, заморожену; субпродукти яловичі (печінка), в асортименті кількості та за ціною, що визначена у специфікації до даного договору , яка є невід'ємною частиною договору, та у видаткових накладних, а Покупець оплачує товар у відповідності до умов даного договору.

На виконання умов даного договору, його сторонами складено накладні та податкові накладні з зазначенням найменування товару, його кількості, ціни за одиницю товару та загальну вартість поставленого за даним договором товару.

Оплата поставленого товару позивачем здійснено шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Край-2», підтвердженням чого є платіжні доручення, копії яких наявні в матерілах справи.

Відповідно до довідки АБ №521128 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з видів діяльності позивача є КВЕД 46.39 - «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». Так, придбаний у ТОВ «Край-2» відповідачем був реалізований Управлінню освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як зокрема, вид цивільно-правового договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій податкових накладних контрагентами позивача ТОВ «Край-2» та ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» в даних податкових накладних заповнено відповідний рядок та вказано вид договору - «договір поставки» та відповідно «договір оренди».

Як вбачається з матералів справи та не заперечується відповідачем, контрагенти позивача ТОВ «Край-2» та ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» на час виписання позивачу податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, здійснені позивачем та ТОВ «Край-2», ПАТ «Ремонтно - будівельне підприємство «Саніта» мали реальний характер. Послуги та товари отримані позивачем від даних контрагентів призначені для використання ним при здійсненні його господарської діяльності, а податкові накладні даних контрагентів є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 13.09.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.