Постанова

від 15.08.2013 по справі 812/6278/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2013 року Справа № 812/6278/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

за участю:

представника позивача - Хатнюк О.О.,

представника відповідача - Березниченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000152242, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000152242.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 06.06.2013 по 12.06.2013 ДПІ в м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України та наказу ДПІ у м. Ровеньках №218 від 05.06.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 31.03.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Агроплюс». За результатами перевірки складено акт №274/22/35652996 від 14.06.2013. 02 липня 2013 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0000152242 від 27.06.2013, з яким позивач не згоден з наступних підстав.

19.03.2012 між позивачем та ТОВ «Агроплюс» укладений договір купівлі-продажу №19-03, згідно якого останній зобов'язався поставити у власність покупця породонавантажувальну машину 1ПНМ-5 в кількості 1 шт. за ціною 400000 грн., а покупець зобов'язується прийняти і сплатити її.

Умови укладеного договору сторонами виконані у повному обсязі . Факт належного виконання своїх обов'язків підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами. Зазначені операції відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість з додатком 5, реєстром отриманих податкових накладних за вказаний період.

Позивач вважає, що висновки акта перевірки зроблені лише на підставі актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Агроплюс» та ТОВ «НВП «Ніке Рав» без врахування первинних документів позивача та дослідження реальності здійснення господарських операцій. Позивач наполягає на тому, що господарські операції мали реальний характер.

Позивач та його контрагент ТОВ «Агроплюс» вчиняли дії, спрямовані на виконання укладеного договору, а саме: передавали майно, що підтверджується актом приймання-передачі товару, та сплачували кошти за поставлений товар, що підтверджується довідкою про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача.

Придбаний позивачем товар використовується у господарській діяльності та включений до основних фондів підприємства. Сума, яка сплачена у зв'язку з його придбанням, може включатися до складу податкового кредиту. Позивач вважає, що посилання відповідача на акти перевірок інших суб'єктів господарювання є незаконними, оскільки невиконання контрагентом своїх зобов'язань по нарахуванню або сплаті податків не є підставою для позбавлення позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Позивач вважає всі доводи відповідача, викладені в акті перевірки, необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000152242 від 27.06.2013 прийняте на підставі цього акта, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Агроплюс» встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, а також будь-яких інших документів або пояснень щодо перевезення активів від ТОВ «Агроплюс» до позивача. Згідно отриманої інформації від ВРЕР м. Ровеньки у ТОВ «Агроплюс» відсутні транспортні засоби. Крім того, посадовими особами позивача до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, а також будь-які інші документи або пояснення щодо перевезення активів, зазначених у податкових накладних ТОВ «Агроплюс».

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що накладна №22 від 30.03.2012, отримана від ТОВ «Агроплюс», оформлена неналежним чином, а саме: в накладній присутні підписи старшого бухгалтера, особи, яка відпустила та особи, яка прийняла товар, але не зазначені їх прізвища.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 26.01.2008 за №13891020000000570 (том 1, а.с.20-21).

В період з 06.06.2013 по 12.06.2013 посадовими особами відповідача відповідно до наказу від 05.06.2013 №218 згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 та ст.79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 по взаємовідносинах з ТОВ «Агроплюс».

За результатами перевірки складено акт № 274/22/35652996 від 14.06.2013 (том 1, а.с.22-35), у якому зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період 01.03.2012 по 31.03.2012 завищено суму податкового кредиту на 66666,67 грн., в тому числі за березень 2012 року на суму 66666,67 грн. В результаті порушень, відображених у п. 3.1 даного акта, а саме за рахунок завищення податкового кредиту за березень 2012 року на суму 66666,67 грн. встановлено завищення залишку суми від'ємного значення ПДВ на суму 66666,67 грн.

На підставі акта перевірки № 274/22/35652996 від 14.06.2013 ДПІ в м. Ровеньках винесено податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 № 0000152242, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 66667 грн.(том 1, а.с.36).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» з контрагентом ТОВ «Агроплюс», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» сформований по операціях з контрагентом ТОВ «Агроплюс».

Представником позивача в ході судового розгляду справи було надано суду первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Додаткових документів, окрім долучених до матеріалів справи, позивачем не надавалося та не повідомлялося про наявність інших додаткових первинних документів щодо господарської діяльності із зазначеним вище контрагентом.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» та ТОВ «Агроплюс» укладено договір купівлі-продажу №19-03 від 19.03.2012 (том 1, а.с.37-38), відповідно до якого продавець - ТОВ «Агроплюс» зобов'язується поставити, а Покупець - ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» прийняти та оплатити товар - породонавантажувальну машину 1 ППН-5 (з капремонта) в кількості 1 штука за ціною 400000,00 грн. (п. 1 договору). Відповідно до п. 2 зазначеного договору Продавець гарантує поставку товару відповідно до вимог нормативної документації на товар. Прийомка товару за якістю здійснюється відповідно до чинного законодавства. Згідно пп. 4.1. п. 4 договору Продавець направляє Покупцю товаросупроводжувальну документацію та рахунки для ведення обліку сторонами хода виконання зобов'язань. Тобто, якість товару повинна відповідати документації, яка встановлює вимоги до якості та комплектності конкретного виду товару; при передачі товару Продавець повинен передати Покупцю сертифікат якості та інші документи, які підтверджують якість товару, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну. Прийомка продукції за якістю проводиться Покупцем відповідно до Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р.№П-7 зі всіма доповненнями та змінами.

Позивачем в якості доказів підтвердження транспортування товару надано до суду товарно-транспорту накладну від 29.03.12, в якій в якості автомобіля зазначено «Камаз ВВ4641 АВ». Тобто, в ТТН не зазначена повністю марка автомобіля «Камаз», що в свою чергу позбавляє можливості визначити точну вантажопідйомність цього автомобіля. Зазначене питання має значення, оскільки відповідно до наданих документів маса породонавантажувальної машини складає 9000 кг., а вантажопідйомність автомобілів «Камаз» може складати від 7000 кг. та більше. Крім того, в розділі «Відомості про вантаж» зовсім не зазначено масу товару та спосіб її визначення, що позбавляє можливості ідентифікувати продукцію, яка перевозилася на цьому автомобілі. Також зовсім відсутні відомості щодо розвантажувальних операцій та способу доставки породонавантажувальної машини з урахуванням її значної маси та габаритності. Таким чином, зазначена ТТН визнається судом неналежним доказом по справі, оскільки в ній зазначені відомості, які не дають можливості ідентифікувати конкретну марку цього автомобіля та ідентифікувати продукцію, яка перевозилася на цьому автомобілі.

Також судом визнається неналежним доказом формуляр на машину навантажувальну 1ППН5 з наступних підстав. В самому змісті формуляра заводський номер має явні незавірені виправлення. Датою випуску зазначено 20.12.2003. Крім того, в розділі 1.5.1 зазначені відомості про ремонти в хронологічному порядку, відповідно до яких першим номером зазначена дата - 15.06.2012. Однак, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 19.03.2012 породонавантажувальна машина станом на момент угоди вже пройшла капітальний ремонт, що обумовлює обов'язкову наявність щодо такого ремонту в формулярі. Однак, наданий формуляр таких відомостей не містить, що прямо вказує на обставини невідповідності наданого формуляру породонавантажувальній машині, яка була доставлена позивачу та встановлена на відповідній ділянці гірничого вироблення. Також відповідно до змісту формуляру в ньому повинно міститися 28 аркушів, однак для огляду в судовому засіданні було надано лише 14 аркушів, про решту документів представник позивача пояснив, що надані документи - це всі наявні документи, які є на підприємстві щодо цієї машини.

Також позивачем надані фотографії із зображенням породонавантажувальної машини. Однак на наданих фотографіях відсутні відомості щодо заводського номеру, що б давало можливість ідентифікувати цю машину з відомостями про заводський номер, внесеними в наданий до матеріалів справи формуляр, навіть при наявності явних виправлень. Тобто, фотографії також не містять індивідуальних характеристик, які б могли визначити дату випуску цієї машини, її заводський номер тощо. Внаслідок чого фотографії визнаються судом неналежними доказами по справі.

На підтвердження виконання договору від 19.03.2012 представником позивача не були надані наступні документи: в підтвердження виконання зазначених пунктів не наданий сертифікат якості, не надані належні товарно-транспорті накладні, подорожні листи, рахунки-фактури; зовсім не надані докази дотримання вимог Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р.№П-7, щодо складання матеріально відповідальною особою акту про прийняття товару, щодо перевірки якості товару та інші документи відповідно до положень вказаної Інструкції.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач в порушення вимог ст. ст. 626-629 ЦК України та відповідних пунктів укладеного договору купівлі-продажу неналежним чином оформлював результати поставки товару, що виявилося в наступному.

Всі документи, які надані позивачем в підтвердження реального виконання укладеного договору, містять лише відомості щодо виду товару, його кількості та ціни. При цьому позивачем не дотримувалися вимоги чинного законодавства щодо порядку прийомки за якістю товару. Зазначені порушення призвели до визнання судом певних документів, наданих позивачем, неналежними доказами по справі, про що зазначено вище за текстом.

Представником позивача надані докази оприбутковування товару, щодо придбання якого надані відповідні документи. Однак з урахуванням того, що в судовому засіданні позивачем не надано належних доказів постачання цього товару за вказаним договором купівлі-продажу, в наявності підстави визнати недостовірними податкові накладні, зазначені позивачем в якості підстави для формування податкового кредиту, оскільки вони складені на підставі первинних бухгалтерських документів, які не відображають реальних господарських операцій з вказаним постачальником. У зв'язку з чим по вказаному договору відсутні події, передбачені п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що вказує на відсутність при даних обставинах права позивача як платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, оскільки в судовому засіданні позивачем не надано, а судом не виявлено доказів списання коштів саме за товар, зазначений в договорі від 19.03.2012 №19-03, та встановлено, що позивач отримав товар - породонавантажувальну машину, документи на яку не відповідають характеристикам, визначеним в цьому договорі.

Однак при цьому встановлені в судовому засіданні факти наявності товару у позивача, на постачання якого він надав бухгалтерські документи, які не відображають фактичного постачання саме цього товару. Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем не зазначено та не надано належним чином складених первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій відповідно до договору, який зазначив сам позивач як підставу для отримання такого товару. Факт наявності товару без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо його первинної поставки до позивача вказує на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначеного договору купівлі-продажу, оскільки неможливий рух продукції у позивача без її фактичної доставки.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що відповідач в акті перевірки від 14.06.2013 №274/22/35652996 невірно до наявних фактичних обставин зробив висновки про відсутність операцій з реалізації породонавантажувальної машини у ТОВ «Агроплюс». Згідно наданих матеріалів встановлено неналежне оформлення бухгалтерських документів щодо придбання породонавантажувальної машини. Ці факти вказують на передчасність висновку податкового органу щодо нездійснення операцій з реалізації породонавантажувальної машини 1ППН5, придбаної у ТОВ «Агроплюс». Однак, станом на момент перевірки відповідно до наданих податківцям документів, зміст та повнота яких була перевірена в ході судового розгляду справи, позивач дійсно не мав права на складання податкових накладних та використовувати їх як підстави для формування податкового кредиту.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000152242 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 серпня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця