Постанова

від 23.10.2013 по справі 812/6278/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №812/6278/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.

за участю:

представника позивача Лук'янової Л.Л.

представника відповідача Пономарьової Н.В., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 р. у справі № 812/6278/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013р. №0000152242,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013р. №0000152242.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 р. у справі № 812/6278/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013р. №0000152242 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року по справі № 812/6278/13-а повністю та ухвалити нову постанову по даній справі, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів», визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби в частині винесення податкового повідомлення-рішення №0000152242 від 27.06.2013р. та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152242 від 27.06.2013р.

Апеляційна скарга мотивується порушенням Донецьким окружним адміністративним судом норм матеріального права, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, в період з 06.06.2013року по 12.06.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби згідно з наказом від 05.06.2013р. №218 та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 та ст.79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Агроплюс»,за результатами якої складено акт № 274/22/35652996 від 14.06.2013р. та встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та за період 01.03.2012р. по 31.03.2012р. позивачем завищено суму податкового кредиту на 66666,67 грн., в тому числі за березень 2012 року на суму 66666,67 грн. В результаті порушень, відображених у п. 3.1 акта перевірки, встановлено завищення залишку суми від'ємного значення ПДВ на суму 66666,67 грн. (т. 1 а.с.22-35).

На підставі акта перевірки № 274/22/35652996 від 14.06.2013 ДПІ в м. Ровеньках відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013р. № 0000152242, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 66667 грн.(т.1 а.с.36).

Спірним в даній справі є реальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» та контрагентом ТОВ «Агроплюс», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Посадові особи податкового органу дійшли висновку, що операція купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів"обладнання у ТОВ «Агроплюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку на підставі господарських операцій з ТОВ «Агроплюс» , оскільки останнім не підтверджена реальність виконання договору,судом не прийняти як докази : товарно-транспортна накладна, формуляр на машину навантажувальну 1ППН-5, фотографії із зображенням породонавантажувальної машини, оскільки на фотографіях відсутні відомості щодо заводського номеру. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем зовсім не надані докази дотримання вимог Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, подорожні листи, рахунки-фактури.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

В суді встановлено, що між ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика Космонавтів» та ТОВ «Агроплюс» укладено договір купівлі-продажу №19-03 від 19.03.2012 (т. 1 а.с.37-38).

Згідно умов вказаного договору ТОВ «Агроплюс» зобов'язався поставити у власність позивача Породонавантажувальну машину 1ППН-5 (з капітального ремонту) в кіль кості 1 шт. по ціні 400 000грн.

Здійснення господарсько-правових відносин позивача з ТОВ «Агроплюс» за вказа ним договором підтверджується: рахунком-фактурою № 31 від 29 березня 2012 року;накладною № 22 від 30 березня 2012;товарно-транспортною накладною від 29.03.2012 року;податковими накладними №12 від 29 березня 2012 року на суму 230 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 38 333,33 грн., №15 від 30 березня 2012 року на суму 170 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 28 333,33 грн., які включені позивачем до реєстру отриманих податкових наклад них за березень 2012 року під №№26,27(т.1 а.с.40,42,49, 50,57,88,208-209).

Оплата позивачем отриманого обладнання від ТОВ «Агроплюс» підтверджена пла тіжними дорученнями № 701 від 29.03.2012р.,№711 від 02.04.2012р.,№ 740 від 11.04.2012 року (т.1 а.с.51-53,221-223).

Використання придбаного обладнання позивачем у власній господарській діяльності підтверджується: актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від № 44 від 15 червня 2012 року (т.1 а.с.93), технічною документацією на обладнання - формуляр на машину погруз очну 1 ППН 5, з якого вбачається інвентарний номер 74, заводський 7060, зазначено дату монтажу та введення в експлуатацію на Західному штреку шахти Малоіванівська 15.06.2012 року, що також підтверджено фотографіями (т.1 а.с.94-107,112-113).

Відповідно до листа ТОВ «Агроплюс»за № 37 від 02 серпня 2013 року, перевезення вказаного обладнання здійснював продавець, тобто ТОВ «Агроплюс», власним вантажним автомобілем КАМАЗ 53212 д/н НОМЕР_1, що підтверджено копією інвентарної картки на вказаний автомо біль та технічним паспортом ( т.1 а.с.238-240).

Сума податку на додану вартість по господарсько-правовим відносинам з ТОВ «Агроплюс» згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кре диту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в березні 2012 року в сумі 66 666,67 грн. (т.1 а.с.47-48).

Судом апеляційної встановлено, що податковий орган в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, тому вказані та інші первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.

Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Агроплюс»і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських опера цій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Агроплюс» ґрунтуються виключно на висновках акту Лисичанської ДШ у Луганської області Державної податкової служби від 19 липня 2012 року № 46/22-24187925 «Про результати документальної невиїзної перевір ки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКЕР АВ», код ЄДРПОУ 24187925, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.» та акту ДПІ у м.Ровеньках від 29.01.2013 року № 43/22/31023049.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На час здійснення господарської операції, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники (ТОВ «Агроплюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НІКЕР АВ») були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, тому покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Доказів, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаних контрагентів, або мав реальну можливість з'ясувати ті обставини їх діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту відповідачем , в матеріалах справи відсутні.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на дату підписання договору та первинних та розрахункових документів ТОВ «Агроплюс» не був припинений та був платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Не повне заповнення товаро-транспортної накладної, або відсутність інформації в технічній документації не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

З огляду на викладене,колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про те що податковий орган, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність спірного податкового повідомлення - рішення не довів, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ровеньках Лу ганської області Державної податкової служби в частині винесення податкового повідомлення-рішення №0000152242 від 27.06.2013р., суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих Законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - спірне податкове повідомлення-рішення відповідача. Саме воно має вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 р. у справі № 812/6278/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби від 27.06.2013р. №0000152242.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично-збагачувальна фабрика Космонавтів" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 жовтня 2013 р. Постанова в повному обсязі складена 28 жовтня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська