Рішення

від 12.09.2013 по справі 905/5439/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2013 Справа № 905/5439/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора Іллічівського району міста Маріуполя , в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), Донецька область, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія", Донецька область, м.Маріуполь

про стягнення 49315грн.83коп.

прокурор: Федоровський Л.І. (посвідчення №002884);

за участю уповноважених представників:

від Позивача -- Єрмолова В.М. (довіреність від 06.08.2013р. №3732);

від Відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Прокурор Іллічівського району міста Маріуполя (далі - Прокурор) , в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), Донецька область, м.Маріуполь (далі - позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія", Донецька область, м.Маріуполь, про стягнення суми основного боргу у розмірі 49315грн.83коп.

В позовній заяві прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання робочої сили з числа спецконтингенту № 2 від 09.02.2011р. щодо своєчасної та повної оплати за отримані роботи.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор надав разом з позовом договір № 2 від 09.02.2011р., акти виконаних робіт, табелі обліку відпрацьованого часу.

15.08.2013р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення №3804/1 від 14.08.2013р., відповідно до яких стверджує, що Маріупольський виправний центр державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (138) є правонаступником всіх прав та обов'язків сторони за договором № 2 від 09.02.2011р. - Маріупольського виправного центру державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (138).

12.09.2013р. прокурор через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшив позовні вимоги, а саме просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 47756грн.21коп.

Під час судового засідання 12.09.2013р. прокурор та позивач пояснили, що зменшення розміру позовних вимог пов'язано з частковою оплатою відповідачем у листопаді та грудні 2011р. отриманих послуг у загальному розмірі 1559грн. 62коп.

Суд приймає до розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, але відповідач до жодного засідання своїх представників не направив, вимог ухвал суду не виконав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР, з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія" значиться за адресою: 87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр. Луніна, б.89, оф.22. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 12.09.2013р. прокурор та позивач підтримали позовні вимоги з урахуванням наданої через канцелярію суду 12.09.2013р. заяви про зменшення позовних вимог.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Вислухавши під час судових засідань прокурора та позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

09.02.2011р. між Маріупольським виправним центром Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (138), ЄДРПОУ 08563197, (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія" (замовник) був укладений договір № 2 про надання робочої сили з числа спецконтингенту (далі - договір), згідно із яким виконавець надає замовнику робочу силу із числа осіб засуджених до обмеження волі (далі за текстом - спецконтингент або засуджені) у необхідній кількості, за для використання її з метою виконання виробничої, господарської та іншої діяльності, визначеної статутом підприємства, та такої що не суперечить діючому законодавству.

Відповідно до п. 3.1 договору надання замовнику робочої сили здійснюється на підставі поданої замовником заяви на необхідну кількість осіб.

Згідно із п. 3.4 договору облік робочого часу здійснюється замовником, який веде табель виходів за фактично відпрацьований час, та по закінченні звітного місяця підписується замовником та виконавцем. Замовник забезпечує доставку робочої сили до місця робіт та назад.

Відповідно до п. 3.9 договору закритий табель за робочий місяць за підписом представника виконавця, що посвідчує здачу роботи та за підписом представника замовника, що посвідчує прийняті роботи, які є обов'язковим документом для розрахунку за роботу, виконану засудженими. Цей документ не підлягає наступній зміні, за виключенням випадків арифметичних помилок та установлення факту зниження об'ємів робіт.

У п. 3.10. договору зазначено, що одностороння зміна даних табеля не допускається. Табель надається виконавцю не пізніше 3-го числа місяця наступного за обліковим.

Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 7 календарних днів після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім (п. 3.11. договору).

Відповідно до п. 8.1 договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з моменту його підписання і до 31.12.2011р.

Згідно з п. 9.2 договору всі додаткові угоди підписані представниками сторін є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до Указу Президента України №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну пенітенціарну службу України, реорганізувавши Державний департамент України з питань виконання покарань.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. N 1062 «Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної пенітенціарної служби шляхом перетворення територіальних органів Державного департаменту з питань виконання покарань за переліком згідно з додатком.

Як свідчить довідка Управління статистики у м. Маріуполі АБ №459102, дата видачі 14.08.2012р., Виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №694713, за ідентифікаційним кодом 08563197 значиться Маріупольський виправний центр управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138).

Враховуючи викладене, Маріупольський виправний центр Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (138) перетворений в Маріупольський виправний центр Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138).

В позовній заяві прокурор посилається на те, що позивач за договором № 2 від 09.02.2011р. у період липень, серпень, вересень, грудень 2011р. надав відповідачу послуги з надання робочої сили на загальну суму 49315грн. 83коп., однак з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог послуги були оплачені лише частково, внаслідок чого виникла сума боргу у розмірі 47756грн. 21коп., яка і заявлена до стягнення.

Викладене призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення суми боргу в розмірі 47756грн.21коп. Підставою позову є договір № 2 від 09.02.2011р. про надання робочої сили з числа спецконтингенту.

Договір №2 від 09.02.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору №2 від 09.02.2011р. у позивача виник обов'язок надати за замовленням відповідача робочу сулу з числа осіб засуджених до обмеження волі задля їх використання у цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, а у відповідача прийняти та оплатити вартість виконаної засудженими роботи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач відповідно до умов договору №2 від 09.02.2011р. отримав від позивача послуги з надання робочої сили відповідно до наступних актів виконаних робіт: за липень 2011р. на суму 21257грн.15коп., за серпень 2011р. на суму 14877грн.22коп., за вересень 2011р. на суму 11675грн.46коп., за грудень 2011р. на суму 1506грн.00коп., всього на загальну суму 49315грн. 83коп.

Вищезазначені акти підписані посадовими особами обох сторін без будь-яких заперечень та скріплені печатками.

Відповідно до умов п. 3.9. договору між сторонами складені відповідні табелі відпрацьованого часу за липень 2011р., за серпень 2011р., за вересень 2011р., за грудень 2011р.

Господарський суд приймає до уваги, що замовником при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання виконавцем прийнятих за договором зобов'язань.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання актів здачі-прийняття робіт без жодних заперечень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 2 від 09.02.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами п. 3.11 договору передбачено, що кінцевий розрахунок здійснюється протягом 7 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Як стверджує позивач, вбачається з наявних в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 07.08.2013р. та виписок з рахунку, відповідач лише частково оплатив отримані від позивача послуги шляхом перерахування: 10.11.2011р. суми в розмірі 59грн. 62коп., 07.12.2011р. в сумі 500грн., 13.12.2011р. в сумі 1000грн. Внаслідок викладеного сума боргу склала 47756грн. 21коп., яка і заявлена до стягнення.

Враховуючи, що позивачем були виконані роботи ще протягом 2011р., то з урахуванням вимог п. 3.11 договору щодо строків оплати, станом на день звернення позивача до суду вже значиться прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за надані позивачем послуги.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт отримання послуг відповідачем підтверджується матеріалами справи, докази погашення боргу в сумі 47756грн. 21коп. суду не представлені, розмір боргу підтверджується в тому числі довідкою за підписом головного бухгалтера Маріупольського Виправного Центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) від 14.08.2013р. № 3804, у зв'язку з чим на момент прийняття рішення господарське зобов'язання належним чином перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 47756грн. 21коп. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачений судовий збір.

Оскільки зменшення позовних вимог в частині основного боргу зумовлено неврахуванням прокурором у позові здійсненої відповідачем ще у 2011р. часткової оплати послуг у розмірі 1559грн.62коп., яка наразі здійснена до направлення позовної заяви на адресу суду (відповідно до опису вкладення позовна заява направлена на адресу суду позивачем 23.07.2013р.), у відповідній частині судові витрати на відповідача не покладатимуться, так як на момент направлення позову у прокурора були відсутні правові підстави для стягнення вказаної суми.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району міста Маріуполя , в інтересах держави в особі Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138), Донецька область, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія", Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 47756грн.21коп.- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія" (юридична адреса: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, будинок 89, код ЄДРПОУ 35014876) на користь Маріупольського виправного центру Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) (юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, село Каменськ, вул. Каменська, будинок 71, код ЄДРПОУ 08563197) суму основного боргу в розмірі 47756грн.21коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовекотехнологія" (юридична адреса: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, будинок 89, код ЄДРПОУ 35014876) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління державного казначейства (УДК) у Київському районі м.Донецька, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України (ГУ ДКУ) в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 34687001, рахунок: 31212206700006, код бюджетної класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1666грн.08коп.

У судовому засіданні 12.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова