Рішення

від 10.09.2013 по справі 910/12741/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12741/13 10.09.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія"

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

про зобов'язання вчинити дії та перерахувати 74 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Багно І.С. - представник за довіреністю б/н від 09.09.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про зобов'язання вчинити дії та перерахувати 74 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (банк за договором) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (клієнт за договором) укладено договір банківського рахунку № РКО - 33295 Т, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок для здійснення розрахункових та касових операцій відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо здійснення за дорученням клієнта розрахунково-касових операцій, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" вчинити дії та перерахувати 74 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/12741/13, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 10.09.2013 року.

В судове засідання 10.09.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд зобов'язати публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" виконати взяті за договором № РКО-33295 Т від 10.09.2012 року зобов'язання та перерахувати 74 000,00 грн. на р/р № 2600818050001 ТОВ «Українська сирна компанія» № 2600818050001 відкритий в ПАТ «Банк інвестиційні заощадження» в м. Києві, а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.09.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» (банк за договором) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (клієнт за договором) укладено договір банківського рахунку № РКО - 33295 Т, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № 260073329501 для здійснення розрахункових та касових операцій відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ, а також внутрішніми документами банку.

Відповідно до п.п.. 3.1.2., 3.1.3 договору, банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта в операційний час та післяопераційний час за умови справляння комісійної винагороди відповідно до тарифів банку, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів. Крім того банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, в строк, визначений в п. 8.4. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Проводити списання коштів з рахунку клієнта за його дорученням.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Наведені положення кореспондуються із визначеними зобов'язаннями банку згідно договору, де зокрема у п. 3.1.4 договору визначено, що банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України; безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Пунктом 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія», як клієнт, звернулося через систему клієнт-банк до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» з дорученням на переказ коштів, оформленим платіжним дорученням № 44 від 04.12.2012 року, про перерахування 72 000,00 грн. на р/р товариства «Українська сирна компанія» №2600818050001, відкритий в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» в м. Київ, проте зазначене платіжне доручення банком виконано не було.

25.12.2013 року клієнт звернувся до банку з претензією № 733 про спонукання до виконання договірних зобов'язань за договором банківського рахунку № РКО-33295 Т, проте зазначена претензія банком залишена без відповіді та задоволення.

04.02.2013 року банк вдруге звернувся через систему Клієнт-банк до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» з дорученням, оформленим платіжним дорученням № 45 від 04.02.2013 року, про перерахування 74 000,00 на р/р товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» № 2600818050001, відкритий в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» в м. Київ, проте зазначене платіжне доручення банком виконано не було, незважаючи на наявність на розрахунковому рахунку позивача коштів в розмірі 74 032,01 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Враховуючи вищезазначене, факт порушення відповідачем умов договору щодо невиконання доручення клієнта на перерахування коштів в розмірі 74 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та банком не спростований, таким чином вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 3-А; ідентифікаційний код 26475516) виконати умови договору банківського рахунку № РКО-33295 Т від 10.09.2012 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2; ідентифікаційний код 36241108) шляхом перерахування 74 000 (сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2; ідентифікаційний код 36241108) № 2600818050001 відкритий в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» в м. Києві МФО 380281.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 3 літ. А; ідентифікаційний код: 26475516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2; ідентифікаційний код 36241108) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.09.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий