Рішення

від 12.09.2013 по справі 907/840/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2013р. Справа № 907/840/13

За позовом публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Крок", м. Свалява

ПРО стягнення 21228,99грн., в тому числі 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 13984,15грн. заборгованості за активну електроенергію, 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 43,68грн. три відсотки річних.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Чижмар П.О. - представник за довіреністю №89 від 16.04.2013р.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці Ужгородського району звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Крок", м. Свалява про стягнення 21228,99грн., в тому числі 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 13984,15грн. заборгованості за активну електроенергію, 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 43,68грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2013р. порушено провадження у справі №907/840/13 та призначено справу до розгляду на 29.08.2013р.

Ухвалою суду від 29.08.2013р. розгляд справи було призначено на 12.09.2013р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає про порушення відповідачем умов договору в частині проведення своєчасного та повного розрахунку по оплаті за придбану продукцію.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Свалявською ремонтно-експлуатаційною мережею ПАТ «Закарпаттяобленерго» правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Закарпаттяобленерго» (далі - позивач) та ТОВ «Крок» (далі - відповідач) 28.05.2012 року було укладено договір про внесення змін і доповнень до договору про постачання електричної енергії № Р06/11-0405 від 18.02.2008 року (далі Договір).

Відповідно до п.2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно умов п.2.3.3 Договору, Споживач повинен здійснювати оплату постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами Додатку до договору №7 «Порядок розрахунків» та Додатку № 8 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

У відповідності до п. 1 Додатку №7 до Договору розрахунковим періодом вважається місяць, починаючи з 20 числа попереднього місяця по 20 число звітного місяця.

Згідно п.2 Додатку №7 до Договору покази розрахункових приладів обліку електроенергії знімаються представником Споживача або одночасно Споживача і Постачальника. Дані показів розрахункових приладів обліку електроенергії записуються в акт встановленої форми, який підписується представником Споживача і надається Постачальнику на наступний день після зняття показів приладів обліку. Акт підписаний представником Споживача служить підставою для виписки рахунку на оплату використаної електроенергії.

За змістом п.4 Додатку №7 до Договору на підставі підписаного акту про використану електричну енергію, Постачальником виписується рахунок, який вручається Споживачу для оплати.

У подальшому, за умовами п. 7 Додатку №7 до Договору та п. 6.11 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28, із змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕ), Споживач зобов'язаний провести оплату виставлених йому рахунків протягом 5 операційних банківських днів рахуючи від дати отримання рахунку.

Згідно п. 4.2. ПКЕЕ відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Так, п. 5.1 Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

У відповідності до п. 2.3.2. Договору, що кореспондується абз. 22 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки.

Відповідно до умов п. 4.2.2. Договору, ш;о кореспондується з абз. 7 п. 8.1 ПКЕЕ та ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Так, у вересні 2012 року ТОВ «Крок» було заявлено обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2013 рік, які товариством було погоджено та оформлено додатком 1.1 до Договору .

В червні 2013 року, відповідачем було надано енергопостачальнику акт про використану електричну енергію, який датується 15.06.2013 року, згідно якого було встановлено, що у відповідності до показів приладу обліку, відповідачем було спожито електроенергії у загальній кількості 11513кВт/год.

Тобто, у червні 2013 року було зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 6913кВ/г, двократна вартість якого становить 6997,34грн. (з ПДВ).

Позивачем при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Лист Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 18.05.2009 р. № 1091/7/16-1517 «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»вказує на те, що ст. 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадках перевищення договірної величини потужності - двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, вказано, що кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Отже, за період 01.06.2013р. по 01.07.2013р. Відповідачу нараховано за перевищення договірних величин споживання 6997,34грн. (з ПДВ), а сплачено 0,00 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 13984,15грн. заборгованості за активну електроенергію, 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 43,68грн. три відсотки річних та судові витрати.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, вимога позивача про стягнення суми 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії підлягає задоволенню.

Разом з тим, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 13984,15грн. заборгованості по оплаті за спожиту активну електроенергію, оскільки факт її споживання відповідачем та обсяги належним чином доведено позивачем, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Позивач також просить стягнути з Відповідача 43,68грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, згідно розрахунку та 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок виходячи із заборгованості позивача в розмірі 13984,15грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що Відповідач у випадку несплати до кінця розрахункового періоду спожитої активної та реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим сплачує пеню у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати електричної енергії у сумі 203,82грн. за період з липня 2013 року по серпень 2013 року включно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в тому числі у період, який вказано Позивачем), тому дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення суми 43,68грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 21228,99грн., в тому числі 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 13984,15грн. заборгованості за активну електроенергію, 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 43,68грн. три відсотки річних.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Крок" (89300, м. Свалява, вул. Робітнича, 754, код ЄДРПОУ 13585203 на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" (89412, с. Оноківці, вул. Голована, 57 Ужгородського району, код ЄДРПОУ 00131529) суму 21228,99грн., в тому числі 6997,34грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 13984,15грн. заборгованості за активну електроенергію, 203,82грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 43,68грн. три відсотки річних, а також суму 1702,50грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 18.09.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі